Микола Іванович Луцький
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Микола Іванович Луцький has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Armen Manukyan1 shared publication
- Inna Ishchenko
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
1 shared publication - Mariia Kut
Львівський національний університет імені Івана Франка
1 shared publication - Oksana Kohut-Ferens
Львівський національний університет імені Івана Франка
1 shared publication - Olha Kvach
Школа - Прескул, Оак Ріджський шкільний округ, Теннессі, США, «Nika Rhythmic gymnastics LLC», США
1 shared publication - Shake Isayan
Armenian State University of Economics
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 1 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Litopys Volyni
- No. 34,p. 172-178
ПОШУК ЕФЕКТИВНОЇ ІНСТИТУЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УМОВАХ ЗОВНІШНЬОЇ АГРЕСІЇ
У статті здійснено комплексний аналіз проблеми формування та реалізації ефективної інституційної практики діяльності політичних партій в умовах зовнішньої агресії та наявності системних проблем внутрішньодержавного розвитку. Показано, що сучасні безпекові виклики докорінно змінюють інституційне середовище партійної діяльності, трансформуючи межі політичної конкуренції, механізми політичного представництва та характер взаємодії між державою, політичними партіями і суспільством. Обґрунтовано, що в умовах зовнішньої агресії політичні партії зазнають подвійного впливу: з одного боку, вони змушені адаптуватися до надзвичайних обмежень і виконувати стабілізаційну функцію в політичній системі, з іншого — зберігати здатність до репрезентації інтересів, внутрішньої інституціоналізації та дотримання демократичних стандартів діяльності. Доведено, що поєднання зовнішніх загроз із хронічними внутрішніми дисфункціями, такими як низький рівень внутрішньопартійної демократії, персоналізація політичного процесу та нестійкість організаційних структур, істотно знижує інституційну спроможність політичних партій і ускладнює виконання ними базових функцій у політичній системі. Наголошено, що ефективна інституційна практика політичних партій у кризових умовах не може зводитися до формальної лояльності державі або ситуативної політичної мобілізації, а має ґрунтуватися на розвитку внутрішніх організаційних механізмів, програмної відповідальності, прозорості діяльності та стійких каналів комунікації з громадянським суспільством. Виокремлено ключові напрями пошуку ефективної інституційної практики діяльності політичних партій, реалізація яких здатна підвищити адаптивність політичних партій до кризового середовища та сприяти збереженню стійкості політичної системи й перспектив демократичного розвитку держави
- 1 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Litopys Volyni
- No. 34,p. 172-178
Open AccessПОШУК ЕФЕКТИВНОЇ ІНСТИТУЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ В УМОВАХ ЗОВНІШНЬОЇ АГРЕСІЇ
У статті здійснено комплексний аналіз проблеми формування та реалізації ефективної інституційної практики діяльності політичних партій в умовах зовнішньої агресії та наявності системних проблем внутрішньодержавного розвитку. Показано, що сучасні безпекові виклики докорінно змінюють інституційне середовище партійної діяльності, трансформуючи межі політичної конкуренції, механізми політичного представництва та характер взаємодії між державою, політичними партіями і суспільством. Обґрунтовано, що в умовах зовнішньої агресії політичні партії зазнають подвійного впливу: з одного боку, вони змушені адаптуватися до надзвичайних обмежень і виконувати стабілізаційну функцію в політичній системі, з іншого — зберігати здатність до репрезентації інтересів, внутрішньої інституціоналізації та дотримання демократичних стандартів діяльності. Доведено, що поєднання зовнішніх загроз із хронічними внутрішніми дисфункціями, такими як низький рівень внутрішньопартійної демократії, персоналізація політичного процесу та нестійкість організаційних структур, істотно знижує інституційну спроможність політичних партій і ускладнює виконання ними базових функцій у політичній системі. Наголошено, що ефективна інституційна практика політичних партій у кризових умовах не може зводитися до формальної лояльності державі або ситуативної політичної мобілізації, а має ґрунтуватися на розвитку внутрішніх організаційних механізмів, програмної відповідальності, прозорості діяльності та стійких каналів комунікації з громадянським суспільством. Виокремлено ключові напрями пошуку ефективної інституційної практики діяльності політичних партій, реалізація яких здатна підвищити адаптивність політичних партій до кризового середовища та сприяти збереженню стійкості політичної системи й перспектив демократичного розвитку держави
- 12 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
- p. 243-247
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ МОДЕЛЕЙ ПАРТІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА В УКРАЇНІ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР
Анотація. У тезах проаналізовано вплив реформи децентралізації на трансформацію моделей партійного представництва в Україні. Обґрунтовано, що передача повноважень і фінансових ресурсів органам місцевого самоврядування зумовила посилення регіонального виміру партійної системи та зміни у механізмах формування представницьких органів. Досліджено нормативно-правові засади участі політичних партій у місцевих виборах та визначено основні напрями еволюції моделей представництва: структуризацію місцевого політичного простору, інтеграцію місцевих еліт у партійні організації, підвищення фінансової підзвітності та зростання ролі регіональних осередків. Зроблено висновок, що децентралізація сприяла інституціоналізації регіональних партійних структур і трансформації архітектури партійного представництва в умовах політичної модернізації держави. Ключові слова: децентралізація; партійне представництво; регіональна партійна система; місцеве самоврядування; політичні партії; інституціоналізація; виборча система; політична трансформація.
- 12 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
- p. 243-247
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ МОДЕЛЕЙ ПАРТІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА В УКРАЇНІ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР
Анотація. У тезах проаналізовано вплив реформи децентралізації на трансформацію моделей партійного представництва в Україні. Обґрунтовано, що передача повноважень і фінансових ресурсів органам місцевого самоврядування зумовила посилення регіонального виміру партійної системи та зміни у механізмах формування представницьких органів. Досліджено нормативно-правові засади участі політичних партій у місцевих виборах та визначено основні напрями еволюції моделей представництва: структуризацію місцевого політичного простору, інтеграцію місцевих еліт у партійні організації, підвищення фінансової підзвітності та зростання ролі регіональних осередків. Зроблено висновок, що децентралізація сприяла інституціоналізації регіональних партійних структур і трансформації архітектури партійного представництва в умовах політичної модернізації держави. Ключові слова: децентралізація; партійне представництво; регіональна партійна система; місцеве самоврядування; політичні партії; інституціоналізація; виборча система; політична трансформація.
- 12 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
- p. 243-247
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ МОДЕЛЕЙ ПАРТІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА В УКРАЇНІ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР
Анотація. У тезах проаналізовано вплив реформи децентралізації на трансформацію моделей партійного представництва в Україні. Обґрунтовано, що передача повноважень і фінансових ресурсів органам місцевого самоврядування зумовила посилення регіонального виміру партійної системи та зміни у механізмах формування представницьких органів. Досліджено нормативно-правові засади участі політичних партій у місцевих виборах та визначено основні напрями еволюції моделей представництва: структуризацію місцевого політичного простору, інтеграцію місцевих еліт у партійні організації, підвищення фінансової підзвітності та зростання ролі регіональних осередків. Зроблено висновок, що децентралізація сприяла інституціоналізації регіональних партійних структур і трансформації архітектури партійного представництва в умовах політичної модернізації держави. Ключові слова: децентралізація; партійне представництво; регіональна партійна система; місцеве самоврядування; політичні партії; інституціоналізація; виборча система; політична трансформація.
- 12 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
- p. 243-247
ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ МОДЕЛЕЙ ПАРТІЙНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА В УКРАЇНІ: РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР
Анотація. У тезах проаналізовано вплив реформи децентралізації на трансформацію моделей партійного представництва в Україні. Обґрунтовано, що передача повноважень і фінансових ресурсів органам місцевого самоврядування зумовила посилення регіонального виміру партійної системи та зміни у механізмах формування представницьких органів. Досліджено нормативно-правові засади участі політичних партій у місцевих виборах та визначено основні напрями еволюції моделей представництва: структуризацію місцевого політичного простору, інтеграцію місцевих еліт у партійні організації, підвищення фінансової підзвітності та зростання ролі регіональних осередків. Зроблено висновок, що децентралізація сприяла інституціоналізації регіональних партійних структур і трансформації архітектури партійного представництва в умовах політичної модернізації держави. Ключові слова: децентралізація; партійне представництво; регіональна партійна система; місцеве самоврядування; політичні партії; інституціоналізація; виборча система; політична трансформація.
- 12 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
SCIENCE AT THE FRONTIER OF PROGRESS
- 12 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
SCIENCE AT THE FRONTIER OF PROGRESS
- 9 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
- p. 203-206
ВПЛИВ НОВІТНІХ ЕЛЕКТОРАЛЬНИХ ЦИКЛІВ НА КОНФІГУРАЦІЮ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ)
Анотація. У тезах здійснено аналіз впливу новітніх електоральних циклів 2019–2020 рр. на конфігурацію регіональної партійної системи України. Досліджено трансформацію структури політичної конкуренції, рівень фрагментації та коаліційної стабільності на прикладі Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Обґрунтовано, що зміни виборчого законодавства, інституційні параметри функціонування партій та умови воєнного стану зумовлюють диференційований характер розвитку регіональних партійних систем. Визначено тенденції до гібридизації партійної конфігурації та укрупнення політичних суб’єктів у перспективі післявоєнної трансформації. Ключові слова: регіональна партійна система; електоральний цикл; політичні партії; фрагментація; коаліційна стабільність; виборче законодавство; інституціоналізація.
- 9 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
- p. 203-206
ВПЛИВ НОВІТНІХ ЕЛЕКТОРАЛЬНИХ ЦИКЛІВ НА КОНФІГУРАЦІЮ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЕЙ УКРАЇНИ)
Анотація. У тезах здійснено аналіз впливу новітніх електоральних циклів 2019–2020 рр. на конфігурацію регіональної партійної системи України. Досліджено трансформацію структури політичної конкуренції, рівень фрагментації та коаліційної стабільності на прикладі Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Обґрунтовано, що зміни виборчого законодавства, інституційні параметри функціонування партій та умови воєнного стану зумовлюють диференційований характер розвитку регіональних партійних систем. Визначено тенденції до гібридизації партійної конфігурації та укрупнення політичних суб’єктів у перспективі післявоєнної трансформації. Ключові слова: регіональна партійна система; електоральний цикл; політичні партії; фрагментація; коаліційна стабільність; виборче законодавство; інституціоналізація.
- 8 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
- p. 166-169
ІНСТИТУЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ ПАРТІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК ЧИННИК СТАБІЛІЗАЦІЇ ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Анотація. У тезах досліджено інституційну спроможність регіональних партійних організацій у контексті сучасної політичної трансформації України. Проаналізовано нормативно-правові засади функціонування партій, особливості їх організаційної структури та процеси інституціоналізації на субнаціональному рівні. Визначено основні параметри інституційної спроможності, зокрема організаційну автономію, фінансову стабільність, електоральну укоріненість і коаліційну компетентність. Обґрунтовано, що в умовах трансформації політичного режиму та воєнного стану регіональні партійні організації залишаються залежними від загальнонаціональних центрів, однак поступово набувають ознак структурної стабілізації. Зроблено висновок про необхідність подальшого поглиблення процесів інституціоналізації як передумови підвищення ефективності місцевого представництва та демократичного врядування. Ключові слова: інституційна спроможність; регіональні партійні організації; партійна система; інституціоналізація; політична трансформація; організаційна автономія; електоральна укоріненість; місцеве врядування.
- 8 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
- p. 166-169
ІНСТИТУЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ РЕГІОНАЛЬНИХ ПАРТІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ЯК ЧИННИК СТАБІЛІЗАЦІЇ ПАРТІЙНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ
Анотація. У тезах досліджено інституційну спроможність регіональних партійних організацій у контексті сучасної політичної трансформації України. Проаналізовано нормативно-правові засади функціонування партій, особливості їх організаційної структури та процеси інституціоналізації на субнаціональному рівні. Визначено основні параметри інституційної спроможності, зокрема організаційну автономію, фінансову стабільність, електоральну укоріненість і коаліційну компетентність. Обґрунтовано, що в умовах трансформації політичного режиму та воєнного стану регіональні партійні організації залишаються залежними від загальнонаціональних центрів, однак поступово набувають ознак структурної стабілізації. Зроблено висновок про необхідність подальшого поглиблення процесів інституціоналізації як передумови підвищення ефективності місцевого представництва та демократичного врядування. Ключові слова: інституційна спроможність; регіональні партійні організації; партійна система; інституціоналізація; політична трансформація; організаційна автономія; електоральна укоріненість; місцеве врядування.
- 8 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
SCIENCE IN THE MODERN WORLD
- 8 February 2026
- Published by NGO "Ukrainian Institute of Scientific Strategies"
SCIENCE IN THE MODERN WORLD
- Open Access
- 28 January 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія
- No. 22,p. 166-176
ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
У статті досліджено сучасний стан законодавства про політичні партії в Україні, виявлено ключові проблеми його застосування й обґрунтовано напрями модернізації з урахуванням конституційних принципів, євроінтеграційного вектора та практики державного контролю у сфері політичних фінансів. Показано, що чинна модель правового регулювання, сформована Законом України «Про політичні партії в Україні», поєднує класичні підходи до партійного будівництва з новими інструментами прозорості й відповідальності (зокрема звітування та державне фінансування, цифрові реєстри). Водночас зберігаються проблеми фрагментарності норм, неузгодженості з виборчим законодавством (у тому числі щодо гендерних квот), нерівномірності правозастосування й обмеженої спроможності санкційних механізмів стимулювати доброчесність політичних фінансів. Окрему увагу приділено безпековим обмеженням діяльності політичних партій в умовах дії правового режиму воєнного стану, правовим підставам наслідків судової заборони проросійських політичних партій, зокрема в частині переходу активів у власність держави. Доведено, що законодавство про політичні партії в Україні відіграє ключову роль у формуванні та функціонуванні національної партійної системи, а від його якості й ефективності значною мірою залежить рівень демократичного розвитку держави. Сформульовано пропозиції щодо кодифікації й оновлення законодавства: підвищення стандартів внутрішньопартійної демократії, гармонізація партійних і виборчих норм, удосконалення контролю й відповідальності за порушення фінансової дисципліни, розвиток цифрових механізмів прозорості, уточнення процедур заборони партій з гарантіями прав людини та принципом пропорційності.
- 28 January 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія
- No. 22,p. 166-176
Open AccessЗАКОНОДАВСТВО ПРО ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ В УКРАЇНІ: СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ
У статті досліджено сучасний стан законодавства про політичні партії в Україні, виявлено ключові проблеми його застосування й обґрунтовано напрями модернізації з урахуванням конституційних принципів, євроінтеграційного вектора та практики державного контролю у сфері політичних фінансів. Показано, що чинна модель правового регулювання, сформована Законом України «Про політичні партії в Україні», поєднує класичні підходи до партійного будівництва з новими інструментами прозорості й відповідальності (зокрема звітування та державне фінансування, цифрові реєстри). Водночас зберігаються проблеми фрагментарності норм, неузгодженості з виборчим законодавством (у тому числі щодо гендерних квот), нерівномірності правозастосування й обмеженої спроможності санкційних механізмів стимулювати доброчесність політичних фінансів. Окрему увагу приділено безпековим обмеженням діяльності політичних партій в умовах дії правового режиму воєнного стану, правовим підставам наслідків судової заборони проросійських політичних партій, зокрема в частині переходу активів у власність держави. Доведено, що законодавство про політичні партії в Україні відіграє ключову роль у формуванні та функціонуванні національної партійної системи, а від його якості й ефективності значною мірою залежить рівень демократичного розвитку держави. Сформульовано пропозиції щодо кодифікації й оновлення законодавства: підвищення стандартів внутрішньопартійної демократії, гармонізація партійних і виборчих норм, удосконалення контролю й відповідальності за порушення фінансової дисципліни, розвиток цифрових механізмів прозорості, уточнення процедур заборони партій з гарантіями прав людини та принципом пропорційності.
- Open Access
- 18 October 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія
- No. 18,p. 186-194
УЧАСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У ФОРМУВАННІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЇХ ОНОВЛЕННЯ
Модернізація системи місцевого самоврядування в Україні в контексті реформи децентралізації, об’єктивує і актуалізує потребу в дослідженні ролі й участі інститутів громадянського суспільства в цьому процесі. Чинне українське законодавство істотну роль відводить політичним партіям, які сприяють формуванню й вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Метою статті є аналіз політико-правових засад участі політичних партій у формуванні складу представницьких органів і виборних осіб місцевого самоврядування. Аналізуються положення, норми та приписи Конституції України, чинних законодавчих актів, які регулюють механізм участі політичних партій у формуванні органів місцевого самоврядування. Акцентується увага на політичних аспектах формування правових засад і особливостях їх реалізації під час проведення місцевих виборів за пропорційною виборчою системою. Для цього використані порівняльно-правовий метод, методи політологічних досліджень, що дало змогу виокремити особливості діяльності політичних партій з формування системи місцевого самоврядування, окреслити перспективи оновлення її політико-правових засад. Діяльність політичних партій аналізується через призму її ефективності в умовах реформи децентралізації, місцевих виборів. Характеризуються особливості правової регламентації діяльності місцевих осередків партій в умовах воєнного стану. Висловлені міркування про правові підстави й політичну доцільність оновлення нормативно-правового регулювання діяльності політичних партій. Наголошується на доцільності критичного запозичення досвіду зарубіжних країн, насамперед, держав – членів Європейського Союзу.
- 18 October 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія
- No. 18,p. 186-194
Open AccessУЧАСТЬ ПОЛІТИЧНИХ ПАРТІЙ У ФОРМУВАННІ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ: ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ТА ДОЦІЛЬНІСТЬ ЇХ ОНОВЛЕННЯ
Модернізація системи місцевого самоврядування в Україні в контексті реформи децентралізації, об’єктивує і актуалізує потребу в дослідженні ролі й участі інститутів громадянського суспільства в цьому процесі. Чинне українське законодавство істотну роль відводить політичним партіям, які сприяють формуванню й вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Метою статті є аналіз політико-правових засад участі політичних партій у формуванні складу представницьких органів і виборних осіб місцевого самоврядування. Аналізуються положення, норми та приписи Конституції України, чинних законодавчих актів, які регулюють механізм участі політичних партій у формуванні органів місцевого самоврядування. Акцентується увага на політичних аспектах формування правових засад і особливостях їх реалізації під час проведення місцевих виборів за пропорційною виборчою системою. Для цього використані порівняльно-правовий метод, методи політологічних досліджень, що дало змогу виокремити особливості діяльності політичних партій з формування системи місцевого самоврядування, окреслити перспективи оновлення її політико-правових засад. Діяльність політичних партій аналізується через призму її ефективності в умовах реформи децентралізації, місцевих виборів. Характеризуються особливості правової регламентації діяльності місцевих осередків партій в умовах воєнного стану. Висловлені міркування про правові підстави й політичну доцільність оновлення нормативно-правового регулювання діяльності політичних партій. Наголошується на доцільності критичного запозичення досвіду зарубіжних країн, насамперед, держав – членів Європейського Союзу.