ІFІ.і. Feisa

І.і. Feisa

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

І.і. Feisa has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    The impact of the war against russian military aggression on the health of the population of older age groups of Transcarpathian region

    by V Sukhan, О Аntalovtsi, S Коzоdayev, І Feisa

    Objective: to study the impact of the war against Russian military aggression on the health of the population of older age groups of Transcarpathian region. Materials and methods. Materials: results of a sociological survey of 237 permanent residents of Transcarpathian region over the age of 60. Methods: bibliosemantic, sociological, medico-statistical, of structural-and-logical analysis. Results. During the war against Russian military aggression, the health of 89.0% of respondents worsened, while 76.4% of respondents started seeking for medical help less often, and 40.9% of respondents started practicing self-treatment more often. The level of personal health as a personal priority decreased by 9.3 times: from 47.3% to 5.1%. The main socio-economic consequences that negatively affect the health of the permanent population of older age groups of the region, which is remote from the zone of active hostilities, include: constant fear for the life and health of relatives (8.4 points), forced separation of families (8.3 points), tragic loss of relatives (7.9 points), low level of Internet and mobile communications (forced isolation) (5.7 points), decrease in the level of economic security (4.8 points). The main behavioral and biological determinants that negatively affect the respondents' health include: loss of previous stable conditions of quality of life (6.2 points) when living in unfavorable sanitary and hygienic conditions (6.2–5.1 points) and in constant stress (6.1 points). Conclusions. The results of the study indicate the negative impact of the war against Russian military aggression on the health of the population of older age groups of the territory remote from the zone of active hostilities. Мета: дослідити вплив війни проти російської військової агресії на стан здоров’я населення старших вікових груп Закарпаття. Матеріали та методи. Матеріали: результати соціологічного опитування 237 постійних жителів Закарпатської області віком старше 60 років життя. Методи: бібліосемантичний, соціологічний, медико-статистичний, структурно-логічного аналізу. Результати. За період війни проти російської військової агресії стан здоров’я погіршився у 89,0% респондентів при цьому 76,4% опитаних стали рідше звертатися до закладів охорони здоров’я за медичною допомогою, 40,9% респондентів стали частіше практикувати самолікування. Рівень особистого здоров’я як особистого пріоритету скоротився в 9,3 разу: із 47,3% до 5,1%. До основних соціально-економічних наслідків, які негативно впливають на стан здоров’я постійного населення старших вікових груп регіону, який віддалений від зони активних бойових дій відносяться: постійний страх за життя та здоров’я рідних людей (8,4 бали), вимушений розрив сімей (8,3 бали), трагічна втрата рідних (7,9 балів), низький рівень інтернет та мобільного зв’язку (вимушена ізоляція) (5,7 балів), зниження рівня економічного забезпечення (4,8 балів). До основних поведінкових та біологічних детермінант, які негативно впливають на стан здоров’я респондентів відносять: втрата попередніх сталих умов якісного життя (6,2 балів) при проживанні в несприятливих санітарно-гігієнічних умовах (6,2–5,1 балів) та в постійному стресі (6,1 балів). Висновки. Результати дослідження вказують на негативний вплив війни проти російської воєнної агресії на стан здоров’я населення старших вікових груп території віддаленої від зони активних бойових дій.

  • Open Access

    Health locus of control and optimal communication channels selection in Ukraine

    by K.V. Balashov, M.S. Pasenko, A.O. Mohilnytskyi, L.H. Shevchenko, N.M. Zakharova, S.V. Khliebas, N.O. Serohina, S.M. Turianytsia, І.і. Feisa, O.P. Hulchii

    Уявлення населення про міру, якою вони контролюють своє здоров’я (локус контролю), було визначено як клінічно цінний чинник, який слід ураховувати в кампаніях зі зміни поведінки. Мета – дослідження відмінностей у ставленні до інституцій та довірі до джерел інформації про здоров’я громадян України залежно від зміни локусу контролю. Методи. Проаналізовано відповіді 402 респондентів з усіх регіонів України, отримані в ході крос-секційного дослідження. Виявлено три фактори локусу контролю (проактивний, колективний і директивний) і шість кластерів (колективний, антидирективний, антиколективно-директивний, антипроактивний, антиколективний, змішаний). Результати. Представники кластерів більшою мірою відрізняються за ставленням до здоров'я, оцінкою соціальних чинників, що впливають на здоров'я, важливістю дотримання дітьми рекомендацій щодо здорового способу життя, рівнем довіри до джерел медичної інформації. Проактивно-директивна орієнтація зазвичай асоціюється зі здоровішим способом життя, кращою прихильністю до лікування та вищою довірою до лікарів, а колективна (фаталістична) – із менш здоровим способом життя та вищою довірою до загальних джерел інформації (ЗМІ, соцмережі). Висновки. Розвиток медичних онлайн-спільнот – це універсальна відповідь на проблеми охорони здоров’я в Україні, яка особливо корисна для більш ініціативних та орієнтованих на колектив людей.