Katalin Szalai
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Katalin Szalai has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- György Ritecz
Nemzeti Közszolgálati Egyetem, Budapest, Magyarország
1 shared publication - Henrietta Halász
Ludovika University of Public Services
1 shared publication - Nataliia Olah
Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian Institute, Kossuth square, 6, Beregszász, Transcarpathia, 90202, Ukraine
1 shared publication - Panna Tokodi
Országos Rendőr-főkapitányság, Budapest, Magyarország
1 shared publication - Sándor Gönczy
Department of Geography and Tourism, Ferenc Rákóczi II Transcarpathian Hungarian College, 90202 Beregovo, Ukraine
1 shared publication - Жужанна Лонтаі-Сіладі1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 2 September 2024
- Published by Akademiai Kiado Zrt. in Scientia et Securitas
- Vol. 5 (1) , 67-75
„Horgász a pácban” – A természetkárosító cselekmények és a turizmus kapcsolata
A tanulmány a hazai helyzet értékelésén és néhány nemzetközi példán keresztül azt vizsgálja, hogy a turizmus régóta kutatott negatív fizikai hatásai közül a természetkárosítási esetek összefüggésbe hozhatók-e a turistákkal. A tanulmány tárgyalja a hazánk belföldi és nemzetközi turizmusához kapcsolódó, abból eredeztethető természetkárosítási tevékenységek jogi szabályozását. A szerzők a nyilvános adatok alapján – a turizmussal kapcsolatba hozható természetkárosítási cselekmények adatainak elemzése mellett – szakirodalom feldolgozásával vizsgálták, hogy a látogatók által (is) károsított természet milyen formában hat a turizmusra, van-e esély az egyensúly megteremtésére. Az eredmények nem túl kedvezőek, de a tudományos igényesség megkövetelné a további, mélyrehatóbb vizsgálatokat.
- 2 September 2024
- Published by Akademiai Kiado Zrt. in Scientia et Securitas
- Vol. 5 (1) , 67-75
Open Access„Horgász a pácban” – A természetkárosító cselekmények és a turizmus kapcsolata
A tanulmány a hazai helyzet értékelésén és néhány nemzetközi példán keresztül azt vizsgálja, hogy a turizmus régóta kutatott negatív fizikai hatásai közül a természetkárosítási esetek összefüggésbe hozhatók-e a turistákkal. A tanulmány tárgyalja a hazánk belföldi és nemzetközi turizmusához kapcsolódó, abból eredeztethető természetkárosítási tevékenységek jogi szabályozását. A szerzők a nyilvános adatok alapján – a turizmussal kapcsolatba hozható természetkárosítási cselekmények adatainak elemzése mellett – szakirodalom feldolgozásával vizsgálták, hogy a látogatók által (is) károsított természet milyen formában hat a turizmusra, van-e esély az egyensúly megteremtésére. Az eredmények nem túl kedvezőek, de a tudományos igényesség megkövetelné a további, mélyrehatóbb vizsgálatokat.
- Open Access
- 30 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 2,p. 33-49
АНАЛІЗ ТУРИСТИЧНОГО ІМІДЖУ ЗАКАРПАТТЯ СЕРЕД УГОРСЬКИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ ТУРИСТІВ НА ПОРОЗІ ПАНДЕМІЇ COVID-19
Жорстока російська агресія проти України порушила та перелаштувала соціально-економічні умови країни. Надходження від податків третинного сектору можуть стати одним із важливих елементів реконструкції для компенсації негативних наслідків пандемії Covid-19. Туризм має особливе значення в економіці Закарпаття, створення гарного іміджу в нинішній ситуації є особливо важливим. Знання тенденцій, що характеризують сторону пропозиції та сторони попиту країни призначення, однаково важливо для розвитку сектору. На рішення щодо подорожі (потенційних) споживачів значною мірою впливає імідж зони прийому, тому його необхідно дослідити. Дане дослідження має на меті допомогти у вирішенні цього питання. Було досліджено імідж Закарпаття серед вітчизняних та угорських туристів, які приїжджали до Берегова у 2017-2021 роках, за допомогою анкетного опитування випадкової вибірки. Незважаючи на те, що вибірка не є репрезентативною, через велику кількість респондентів (994 особи), результати можуть стати вказівками для розробки туристичного продукту та маркетингової комунікаційної діяльності в дестинації. У результаті опитування виявлено, що близько 60% з досліджуваних цільових груп становлять жінки. Серед вітчизняних туристів більшість респондентів віком від 36 до 55 років, а серед угорських – старше 55 років. Обидві цільові групи характеризуються тим, що переважно складаються з пенсіонерів з вищою освітою. Переважна більшість угорців їздить на екскурсії та в походи, а більшість українців приїжджає на Закарпаття на лікувальний відпочинок. Вітчизняні туристи, в основному мали попередні знання про природні лікувальні ресурси Закарпаття, а туристи з Угорщини – про природні пам’ятки, архітектурні цінності та нематеріальну спадщину. Обидві досліджені групи знають найважливіші визначні пам'ятки місця призначення. Вітчизняні туристи рекомендують відвідати закарпатські історичні пам’ятки та природні цінності. Різниця у відповідях вітчизняних та угорських туристів полягає тільки в тому, що туристи з Угорщини виокремили Верецький перевал, як окремий пункт призначення, а не віднесли до культурної спадщини регіону. Найважливішим результатом нашого дослідження є те, що респонденти не асоціюють негативні прикметники з пунктом призначення. 95,6% опитаних респондентів відзначили позитивний досвід перебування у регіоні.
- 30 January 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Academiae Beregsasiensis: Geographica et Recreatio
- No. 2,p. 33-49
Open AccessАНАЛІЗ ТУРИСТИЧНОГО ІМІДЖУ ЗАКАРПАТТЯ СЕРЕД УГОРСЬКИХ ТА ВІТЧИЗНЯНИХ ТУРИСТІВ НА ПОРОЗІ ПАНДЕМІЇ COVID-19
Жорстока російська агресія проти України порушила та перелаштувала соціально-економічні умови країни. Надходження від податків третинного сектору можуть стати одним із важливих елементів реконструкції для компенсації негативних наслідків пандемії Covid-19. Туризм має особливе значення в економіці Закарпаття, створення гарного іміджу в нинішній ситуації є особливо важливим. Знання тенденцій, що характеризують сторону пропозиції та сторони попиту країни призначення, однаково важливо для розвитку сектору. На рішення щодо подорожі (потенційних) споживачів значною мірою впливає імідж зони прийому, тому його необхідно дослідити. Дане дослідження має на меті допомогти у вирішенні цього питання. Було досліджено імідж Закарпаття серед вітчизняних та угорських туристів, які приїжджали до Берегова у 2017-2021 роках, за допомогою анкетного опитування випадкової вибірки. Незважаючи на те, що вибірка не є репрезентативною, через велику кількість респондентів (994 особи), результати можуть стати вказівками для розробки туристичного продукту та маркетингової комунікаційної діяльності в дестинації. У результаті опитування виявлено, що близько 60% з досліджуваних цільових груп становлять жінки. Серед вітчизняних туристів більшість респондентів віком від 36 до 55 років, а серед угорських – старше 55 років. Обидві цільові групи характеризуються тим, що переважно складаються з пенсіонерів з вищою освітою. Переважна більшість угорців їздить на екскурсії та в походи, а більшість українців приїжджає на Закарпаття на лікувальний відпочинок. Вітчизняні туристи, в основному мали попередні знання про природні лікувальні ресурси Закарпаття, а туристи з Угорщини – про природні пам’ятки, архітектурні цінності та нематеріальну спадщину. Обидві досліджені групи знають найважливіші визначні пам'ятки місця призначення. Вітчизняні туристи рекомендують відвідати закарпатські історичні пам’ятки та природні цінності. Різниця у відповідях вітчизняних та угорських туристів полягає тільки в тому, що туристи з Угорщини виокремили Верецький перевал, як окремий пункт призначення, а не віднесли до культурної спадщини регіону. Найважливішим результатом нашого дослідження є те, що респонденти не асоціюють негативні прикметники з пунктом призначення. 95,6% опитаних респондентів відзначили позитивний досвід перебування у регіоні.