Evgen Kamalov
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Evgen Kamalov has a total of 17 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oleksii Poltorakov
National University of Defense of Ukraine
2 shared publications - Artem Semenenko
Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv
1 shared publication - Bychenkov Mykola
National Technical University of Ukraine “Ihor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute
1 shared publication - Denys Mykhailovskyi
Kyiv National University of Construction and Architecture
1 shared publication - I. Ліпко
Центр воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України, Україна
1 shared publication - Ihor Proshchyn
Національний університет оборони України
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 9 October 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського
- p. 121-130
Вимоги до персоналу з підготовки воєнно-навченого мобілізаційного ресурсу
Сучасні виклики, що постали перед Збройними Силами України набули особливої актуальності щодо формування нових військових формувань у складі ЗС України . Ефективне функціонування військових формувань безпосередньо залежить від їх своєчасного та якісного доукомплектування підготовленим і вмотивованим воєнно-навченим мобілізаційним ресурсом (далі – ВНМР). Підготовка ВНМР організовується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та включає компонент з підготовки громадян України до національного спротиву. Враховуючи зміни, внесені до окремих законів України щодо питань ПідГрНСпр, підготовка здобувачів освіти до національного спротиву розпочинається на третьому рівні повної загальної середньої освіти та проводиться у закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої освіти шляхом вивчення навчального предмета “Захист України” та продовжується в закладах вищої освіти всіх форм власності шляхом вивчення навчальної дисципліни “Основи національного спротиву”. Практична підготовка здобувачів освіти до національного спротиву передбачає набуття навичок ведення вогню із стрілецької зброї та інших умінь, передбачених програмами підготовки до національного спротиву, та проводиться за територіальним принципом на полігонній базі вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів), військових частин Збройних Сил України, інших складових сил безпеки і сил оборони. У статті висвітлено методику оцінювання рівня підготовленості персоналу, який здійснює підготовку воєнно-навченого мобілізаційного ресурсу до національного спротиву. Методика дає змогу отримати кількісну оцінку рівня підготовленості персоналу, який здійснює підготовку воєнно-навченого мобілізаційного ресурсу та надати рекомендації щодо підвищення цього рівня.
- 9 October 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського
- p. 121-130
Open AccessВимоги до персоналу з підготовки воєнно-навченого мобілізаційного ресурсу
Сучасні виклики, що постали перед Збройними Силами України набули особливої актуальності щодо формування нових військових формувань у складі ЗС України . Ефективне функціонування військових формувань безпосередньо залежить від їх своєчасного та якісного доукомплектування підготовленим і вмотивованим воєнно-навченим мобілізаційним ресурсом (далі – ВНМР). Підготовка ВНМР організовується у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України та включає компонент з підготовки громадян України до національного спротиву. Враховуючи зміни, внесені до окремих законів України щодо питань ПідГрНСпр, підготовка здобувачів освіти до національного спротиву розпочинається на третьому рівні повної загальної середньої освіти та проводиться у закладах загальної середньої, професійної, фахової передвищої освіти шляхом вивчення навчального предмета “Захист України” та продовжується в закладах вищої освіти всіх форм власності шляхом вивчення навчальної дисципліни “Основи національного спротиву”. Практична підготовка здобувачів освіти до національного спротиву передбачає набуття навичок ведення вогню із стрілецької зброї та інших умінь, передбачених програмами підготовки до національного спротиву, та проводиться за територіальним принципом на полігонній базі вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів), військових частин Збройних Сил України, інших складових сил безпеки і сил оборони. У статті висвітлено методику оцінювання рівня підготовленості персоналу, який здійснює підготовку воєнно-навченого мобілізаційного ресурсу до національного спротиву. Методика дає змогу отримати кількісну оцінку рівня підготовленості персоналу, який здійснює підготовку воєнно-навченого мобілізаційного ресурсу та надати рекомендації щодо підвищення цього рівня.
- 30 September 2026
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 104 (3) , 79-91
ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ В ІНТЕРЕСАХ ЗБРОЙНИХ СИЛ: ДОСВІД ПОЛІТИКИ БУДІВНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ КРАЇН СКАНДИНАВІЇ (2014–2026)
Повномасштабне вторгнення росії в Україну (2022) засвідчило вирішальну роль суспільної готовності до спротиву як фактора стримування агресора. Для держав, розташованих на східному фланзі НАТО, досвід скандинавських країн – Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії – у сфері підготовки населення до національного спротиву є особливо релевантним. Мета статті – визначити ключові моделі, механізми та результати підготовки населення до національного спротиву в інтересах збройних сил країн Скандинавії у період 2014–2026 років, а також виокремити практики, придатні для імплементації в Україні. Дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі чотирьох національних кейсів, офіційних стратегічних документів, даних репрезентативних опитувань, академічних публікацій і контент-аналізу стратегічних документів за період 2014–2026 років. Виявлено, що Фінляндія реалізує централізовану модель комплексної безпеки з найбільш розвиненою системою укриттів та обов’язковим військовим призовом для чоловіків. Швеція здійснює найбільш динамічну трансформацію, відновлюючи тотальну оборону після тривалої перерви, зокрема через розширення призову та залучення бізнесу. Норвегія впроваджує субсидіарну модель з чітким плануванням цивільної оборони, зокрема обов’язкові комітети з надзвичайних ситуацій у кожному муніципалітеті. Данія, яка має найвищі оборонні витрати в регіоні (понад 3 % ВВП), стикається з «тотальним парадоксом» – значним відставанням у цивільній готовності через історичну відсутність традицій тотальної оборони. Жодна зі скандинавських моделей не є досконалою, однак синтез фінського досвіду укриттів та обов’язкового призову, шведської програми залучення бізнесу, норвезького планування цивільної оборони може бути корисним для вдосконалення системи національного спротиву в Україні. Данський «тотальний парадокс» застерігає від розриву між військовими витратами та цивільною готовністю.
- 30 September 2026
- Published by Bogdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine in Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки
- Vol. 104 (3) , 79-91
ПІДГОТОВКА НАСЕЛЕННЯ ДО НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ В ІНТЕРЕСАХ ЗБРОЙНИХ СИЛ: ДОСВІД ПОЛІТИКИ БУДІВНИЦТВА ЗБРОЙНИХ СИЛ КРАЇН СКАНДИНАВІЇ (2014–2026)
Повномасштабне вторгнення росії в Україну (2022) засвідчило вирішальну роль суспільної готовності до спротиву як фактора стримування агресора. Для держав, розташованих на східному фланзі НАТО, досвід скандинавських країн – Фінляндії, Швеції, Норвегії та Данії – у сфері підготовки населення до національного спротиву є особливо релевантним. Мета статті – визначити ключові моделі, механізми та результати підготовки населення до національного спротиву в інтересах збройних сил країн Скандинавії у період 2014–2026 років, а також виокремити практики, придатні для імплементації в Україні. Дослідження ґрунтується на порівняльному аналізі чотирьох національних кейсів, офіційних стратегічних документів, даних репрезентативних опитувань, академічних публікацій і контент-аналізу стратегічних документів за період 2014–2026 років. Виявлено, що Фінляндія реалізує централізовану модель комплексної безпеки з найбільш розвиненою системою укриттів та обов’язковим військовим призовом для чоловіків. Швеція здійснює найбільш динамічну трансформацію, відновлюючи тотальну оборону після тривалої перерви, зокрема через розширення призову та залучення бізнесу. Норвегія впроваджує субсидіарну модель з чітким плануванням цивільної оборони, зокрема обов’язкові комітети з надзвичайних ситуацій у кожному муніципалітеті. Данія, яка має найвищі оборонні витрати в регіоні (понад 3 % ВВП), стикається з «тотальним парадоксом» – значним відставанням у цивільній готовності через історичну відсутність традицій тотальної оборони. Жодна зі скандинавських моделей не є досконалою, однак синтез фінського досвіду укриттів та обов’язкового призову, шведської програми залучення бізнесу, норвезького планування цивільної оборони може бути корисним для вдосконалення системи національного спротиву в Україні. Данський «тотальний парадокс» застерігає від розриву між військовими витратами та цивільною готовністю.
- Open Access
- 10 August 2026
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 4 (2) , 342-256
Метод оцінювання необхідних спроможностей системи національного спротиву та рівня підготовленості громадян з урахуванням прогнозованого рівня воєнних загроз
Досвід відсічі широкомасштабній збройній агресії російської федерації у 2022–2025 роках підтвердив, що стійкість держави у тривалій війні високої інтенсивності визначається не лише спроможностями Збройних Сил України, а й рівнем розвитку системи національного спротиву та підготовленістю громадян до участі в обороні держави. Водночас чинні підходи до оцінювання стану системи національного спротиву мають переважно описовий характер і не забезпечують кількісного обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку її спроможностей в умовах ресурсних обмежень. Метою статті є розроблення методу оцінювання необхідних спроможностей системи національного спротиву та рівня підготовленості громадян з урахуванням прогнозованого рівня воєнних загроз, обґрунтування його призначення, структури, системи показників і математичного апарату, а також апробація запропонованого підходу на основі статистичних даних за 2025 рік. У статті запропоновано метод оцінювання необхідних спроможностей системи національного спротиву та рівня підготовленості громадян з урахуванням прогнозованого рівня воєнних загроз. Сформовано призначення методу, визначено його загальну структуру у вигляді структурно-логічної схеми з контурами зворотного зв’язку, а також формульні залежності для розрахунку показників. Визначено систему показників методу: вхідні показники (статистичні дані, вимоги до спроможностей, вимоги до ефективності, прогнозований рівень воєнних загроз, показники витрат); проміжні показники ефекту, які є інтегральними за напрямами п’яти необхідних спроможностей системи національного спротиву (територіальна оборона, рух опору, підготовка громадян до національного спротиву, інформаційно-психологічна стійкість, всебічне забезпечення та взаємодія); кінцеві показники ефективності розвитку спроможностей системи національного спротиву та рівня підготовленості громадян. Оцінювання здійснюється на основі сформованої шкали з нечіткими оцінками із використанням трапецеїдальних функцій приналежності, що дозволяє коректно враховувати невизначеність вихідних даних воєнного часу. Наведено практичний приклад застосування методу за статистичними показниками 2025 року з оцінюванням ефектів за спроможностями, ефективності за рік та додатковим оцінюванням за критерієм “ефективність-вартість”. Сформульовано практичні рекомендації щодо застосування методу в Збройних Силах України та силах оборони України в цілому. Матеріали статті можуть бути корисними для органів військового управління, органів державної влади та місцевого самоврядування, наукових установ і фахівців у сфері оборонного планування на основі спроможностей.
- 10 August 2026
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 4 (2) , 342-256
Open AccessМетод оцінювання необхідних спроможностей системи національного спротиву та рівня підготовленості громадян з урахуванням прогнозованого рівня воєнних загроз
Досвід відсічі широкомасштабній збройній агресії російської федерації у 2022–2025 роках підтвердив, що стійкість держави у тривалій війні високої інтенсивності визначається не лише спроможностями Збройних Сил України, а й рівнем розвитку системи національного спротиву та підготовленістю громадян до участі в обороні держави. Водночас чинні підходи до оцінювання стану системи національного спротиву мають переважно описовий характер і не забезпечують кількісного обґрунтування управлінських рішень щодо розвитку її спроможностей в умовах ресурсних обмежень. Метою статті є розроблення методу оцінювання необхідних спроможностей системи національного спротиву та рівня підготовленості громадян з урахуванням прогнозованого рівня воєнних загроз, обґрунтування його призначення, структури, системи показників і математичного апарату, а також апробація запропонованого підходу на основі статистичних даних за 2025 рік. У статті запропоновано метод оцінювання необхідних спроможностей системи національного спротиву та рівня підготовленості громадян з урахуванням прогнозованого рівня воєнних загроз. Сформовано призначення методу, визначено його загальну структуру у вигляді структурно-логічної схеми з контурами зворотного зв’язку, а також формульні залежності для розрахунку показників. Визначено систему показників методу: вхідні показники (статистичні дані, вимоги до спроможностей, вимоги до ефективності, прогнозований рівень воєнних загроз, показники витрат); проміжні показники ефекту, які є інтегральними за напрямами п’яти необхідних спроможностей системи національного спротиву (територіальна оборона, рух опору, підготовка громадян до національного спротиву, інформаційно-психологічна стійкість, всебічне забезпечення та взаємодія); кінцеві показники ефективності розвитку спроможностей системи національного спротиву та рівня підготовленості громадян. Оцінювання здійснюється на основі сформованої шкали з нечіткими оцінками із використанням трапецеїдальних функцій приналежності, що дозволяє коректно враховувати невизначеність вихідних даних воєнного часу. Наведено практичний приклад застосування методу за статистичними показниками 2025 року з оцінюванням ефектів за спроможностями, ефективності за рік та додатковим оцінюванням за критерієм “ефективність-вартість”. Сформульовано практичні рекомендації щодо застосування методу в Збройних Силах України та силах оборони України в цілому. Матеріали статті можуть бути корисними для органів військового управління, органів державної влади та місцевого самоврядування, наукових установ і фахівців у сфері оборонного планування на основі спроможностей.
- Open Access
- 30 June 2026
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 16 (3) , 143-152
Підготовка громадян до національного спротиву в інтересах збройних сил: досвід політики будівництва збройних сил країн Балтії (2014–2026 р.р.)
Мета роботи. Визначення особливостей моделей підготовки населення до національного спротиву в країнах Балтії (Естонії, Латвії та Литві) у 2014–2026 рр., а також виокремлення практик, придатних для адаптації в Україні. Метод дослідження. Використано системний, порівняльний та історико-порівняльний підходи. Застосовано методи аналізу і синтезу наукових джерел, контент-аналізу нормативно-правових актів і стратегічних документів, а також порівняльного аналізу інституційних механізмів підготовки населення до національного спротиву. Результати дослідження. Встановлено, що країни Балтії сформували три відмінні моделі підготовки населення до національного спротиву. Естонська модель ґрунтується на поєднанні загального військового обов’язку та добровольчих формувань, латвійська — на відновленні призову та розвитку програм кризової стійкості, литовська — на комплексному нормативному забезпеченні цивільного спротиву. Визначено ключові чинники ефективності цих моделей та основні напрями їх адаптації до українських умов. Теоретична цінність дослідження. Поглиблено наукове розуміння механізмів підготовки населення до національного спротиву як складової системи забезпечення національної безпеки та оборони держави. Практична цінність дослідження. Результати можуть бути використані під час удосконалення державної політики у сфері національного спротиву, територіальної оборони та підготовки населення до дій в умовах воєнних і гібридних загроз. Тип статті. Теоретико-аналітична.
- 30 June 2026
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 16 (3) , 143-152
Open AccessПідготовка громадян до національного спротиву в інтересах збройних сил: досвід політики будівництва збройних сил країн Балтії (2014–2026 р.р.)
Мета роботи. Визначення особливостей моделей підготовки населення до національного спротиву в країнах Балтії (Естонії, Латвії та Литві) у 2014–2026 рр., а також виокремлення практик, придатних для адаптації в Україні. Метод дослідження. Використано системний, порівняльний та історико-порівняльний підходи. Застосовано методи аналізу і синтезу наукових джерел, контент-аналізу нормативно-правових актів і стратегічних документів, а також порівняльного аналізу інституційних механізмів підготовки населення до національного спротиву. Результати дослідження. Встановлено, що країни Балтії сформували три відмінні моделі підготовки населення до національного спротиву. Естонська модель ґрунтується на поєднанні загального військового обов’язку та добровольчих формувань, латвійська — на відновленні призову та розвитку програм кризової стійкості, литовська — на комплексному нормативному забезпеченні цивільного спротиву. Визначено ключові чинники ефективності цих моделей та основні напрями їх адаптації до українських умов. Теоретична цінність дослідження. Поглиблено наукове розуміння механізмів підготовки населення до національного спротиву як складової системи забезпечення національної безпеки та оборони держави. Практична цінність дослідження. Результати можуть бути використані під час удосконалення державної політики у сфері національного спротиву, територіальної оборони та підготовки населення до дій в умовах воєнних і гібридних загроз. Тип статті. Теоретико-аналітична.
- 25 May 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського
Методичний підхід до розроблення концепції підготовки громадян України до національного спротиву в інтересах підготовки воєнних кадрів
Розвиток системи підготовки воєнних кадрів відбувається з реформуванням і розвитком сектору безпеки і оборони України. В свою чергу система підготовки воєнних кадрів це сукупність організаційних структур, процесів, методів і ресурсів спрямованих на формування, розвиток та підтримання професійної компетентності військовослужбовців і військових фахівців відповідно до потреб оборонного сектору держави. Основними завданнями системи підготовки воєнних кадрів є: професіоналізація військової підготовки, приведення її структури та змісту до стандартів, підходів та принципів, які впроваджені в країнах - членах НАТО; вивчення уроків відбиття збройної агресії російської федерації та впровадження бойового досвіду в підготовку населення до захисту Вітчизни та всеохоплюючої оборони держави. Спираючись на завдання з підготовки населення до захисту Вітчизни підписаний Закон України “Про основи національного спротиву” в якому визначено завдання з підготовки громадян України до національного спротиву. Відповідно, завдання з підготовки громадян до національного спротиву передбачає в собі комплекс організаційних, військових, цивільних заходів спрямованих на підготовку та здійснення всеохоплюючої оборони держави. Виникає питання: чи є це системою з підготовки громадян України до національного спротиву і яке місце займає ця система в системі підготовки воєнних кадрів? В статті розглянутий метод розроблення державних цільових програм з метою створення концепції системи підготовки громадян України до національного спротиву та визначення її місця в системі підготовки воєнних кадрів.
- 25 May 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського
Методичний підхід до розроблення концепції підготовки громадян України до національного спротиву в інтересах підготовки воєнних кадрів
Розвиток системи підготовки воєнних кадрів відбувається з реформуванням і розвитком сектору безпеки і оборони України. В свою чергу система підготовки воєнних кадрів це сукупність організаційних структур, процесів, методів і ресурсів спрямованих на формування, розвиток та підтримання професійної компетентності військовослужбовців і військових фахівців відповідно до потреб оборонного сектору держави. Основними завданнями системи підготовки воєнних кадрів є: професіоналізація військової підготовки, приведення її структури та змісту до стандартів, підходів та принципів, які впроваджені в країнах - членах НАТО; вивчення уроків відбиття збройної агресії російської федерації та впровадження бойового досвіду в підготовку населення до захисту Вітчизни та всеохоплюючої оборони держави. Спираючись на завдання з підготовки населення до захисту Вітчизни підписаний Закон України “Про основи національного спротиву” в якому визначено завдання з підготовки громадян України до національного спротиву. Відповідно, завдання з підготовки громадян до національного спротиву передбачає в собі комплекс організаційних, військових, цивільних заходів спрямованих на підготовку та здійснення всеохоплюючої оборони держави. Виникає питання: чи є це системою з підготовки громадян України до національного спротиву і яке місце займає ця система в системі підготовки воєнних кадрів? В статті розглянутий метод розроблення державних цільових програм з метою створення концепції системи підготовки громадян України до національного спротиву та визначення її місця в системі підготовки воєнних кадрів.
- 30 April 2026
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 16 (2) , 19-32
Система підготовки громадян України до національного спротиву: ознаки, властивості, компоненти
Мета роботи. визначення системних ознак і властивостей системи підготовки громадян України до національного спротиву, а також формування й обґрунтування її структурних компонентів для уточнення порядку функціонування та забезпечення оцінювання якості підготовки населення до виконання завдань оборони держави. Метод дослідження. У роботі застосовано метод системного аналізу, який дозволив розглянути підготовку громадян як цілісну соціально-військову систему. Використано також елементи структурного підходу для декомпозиції системи на складові компоненти та виявлення їх функціональних зв’язків, властивостей і ролі в досягненні цільової функції. Результати дослідження. Встановлено сукупність ключових ознак системи (цілісність, ієрархічність, комплексність, багатосуб’єктність, взаємодія із середовищем) та визначено її базові властивості (керованість, адаптивність, безперервність, масовість, практична спрямованість). Сформовано структуру системи, що включає такі компоненти: доктринальну базу, організацію, підготовку, ресурсне забезпечення, управління та освіту, персонал, інфраструктуру і сумісність. Теоретична цінність дослідження. Розширено наукове розуміння підготовки громадян до національного спротиву як окремої системи, що має власні ознаки, властивості та структуру. Запропонований підхід створює методологічну основу для подальшого оцінювання її ефективності та удосконалення. Тип статті. Теоретико-методологічна, з елементами прикладного системного аналізу.
- 30 April 2026
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 16 (2) , 19-32
Система підготовки громадян України до національного спротиву: ознаки, властивості, компоненти
Мета роботи. визначення системних ознак і властивостей системи підготовки громадян України до національного спротиву, а також формування й обґрунтування її структурних компонентів для уточнення порядку функціонування та забезпечення оцінювання якості підготовки населення до виконання завдань оборони держави. Метод дослідження. У роботі застосовано метод системного аналізу, який дозволив розглянути підготовку громадян як цілісну соціально-військову систему. Використано також елементи структурного підходу для декомпозиції системи на складові компоненти та виявлення їх функціональних зв’язків, властивостей і ролі в досягненні цільової функції. Результати дослідження. Встановлено сукупність ключових ознак системи (цілісність, ієрархічність, комплексність, багатосуб’єктність, взаємодія із середовищем) та визначено її базові властивості (керованість, адаптивність, безперервність, масовість, практична спрямованість). Сформовано структуру системи, що включає такі компоненти: доктринальну базу, організацію, підготовку, ресурсне забезпечення, управління та освіту, персонал, інфраструктуру і сумісність. Теоретична цінність дослідження. Розширено наукове розуміння підготовки громадян до національного спротиву як окремої системи, що має власні ознаки, властивості та структуру. Запропонований підхід створює методологічну основу для подальшого оцінювання її ефективності та удосконалення. Тип статті. Теоретико-методологічна, з елементами прикладного системного аналізу.
- Open Access
- 21 January 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського
- p. 94-99
Недосконалість нормативно-правової бази підготовки громадян України до національного спротиву: аналіз, пропозиції та рекомендації
Законом України “Про основи національного спротиву” визначено правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки, сил оборони та інших визначених цим Законом суб’єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву, зокрема Міністерства оборони України, а саме формування у громадян розуміння їхньої ролі у захисті України, навчання їх діям в умовах бойових дій та надзвичайних ситуацій. Особлива увага приділяється військово-патріотичному вихованню, яке формує стійку мотивацію до захисту Вітчизни. Проте проблемним питанням стає виконання пункту закону щодо базової загальновійськової підготовки національного спротиву який стає практично однотипною базовою загальновійськовою підготовкою базової військової служби громадян України. Метою статті є проведення системного аналізу нормативно-правової бази підготовки громадян України до національного спротиву, надання пропозицій щодо змін в нормативно-правову базу та обґрунтування рекомендацій з підвищення якості підготовки громадян України до національного спротиву. Обгрунтовано рекомендації щодо напрямків внесення змін у нормативно-правові акти стосовно підготовки громадян України до національного спротиву: розроблення та ухвалення порядку функціонування центрів підготовки громадян до національного спротиву; розроблення та затвердження програми загальновійськової для всіх категорій мобілізаційного ресурсу з урахуванням стандартів НАТО; створення системи підготовки громадян України до національного спротиву на національних засадах якості та спеціалізованої освіти за вимогами стандарту НАТО Bi-SCD 075-007 “Освіта та індивідуальна підготовка”.
- 21 January 2026
- Published by The National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi in Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського
- p. 94-99
Open AccessНедосконалість нормативно-правової бази підготовки громадян України до національного спротиву: аналіз, пропозиції та рекомендації
Законом України “Про основи національного спротиву” визначено правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки, сил оборони та інших визначених цим Законом суб’єктів з питань підготовки і ведення національного спротиву, зокрема Міністерства оборони України, а саме формування у громадян розуміння їхньої ролі у захисті України, навчання їх діям в умовах бойових дій та надзвичайних ситуацій. Особлива увага приділяється військово-патріотичному вихованню, яке формує стійку мотивацію до захисту Вітчизни. Проте проблемним питанням стає виконання пункту закону щодо базової загальновійськової підготовки національного спротиву який стає практично однотипною базовою загальновійськовою підготовкою базової військової служби громадян України. Метою статті є проведення системного аналізу нормативно-правової бази підготовки громадян України до національного спротиву, надання пропозицій щодо змін в нормативно-правову базу та обґрунтування рекомендацій з підвищення якості підготовки громадян України до національного спротиву. Обгрунтовано рекомендації щодо напрямків внесення змін у нормативно-правові акти стосовно підготовки громадян України до національного спротиву: розроблення та ухвалення порядку функціонування центрів підготовки громадян до національного спротиву; розроблення та затвердження програми загальновійськової для всіх категорій мобілізаційного ресурсу з урахуванням стандартів НАТО; створення системи підготовки громадян України до національного спротиву на національних засадах якості та спеціалізованої освіти за вимогами стандарту НАТО Bi-SCD 075-007 “Освіта та індивідуальна підготовка”.
- Open Access
- 31 December 2025
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 15 (6) , 58-69
Підготовка громадян України до національного спротиву: завдання з військово-патріотичного виховання та її роль в системі підготовки воєнних кадрів
Мета роботи. Визначення пріоритетних напрямів розвитку військово-патріотичного виховання з метою підвищення якості підготовки громадян України до національного спротиву на основі аналізу сучасного стану військово-патріотичного виховання в Україні та порівняльного вивчення кращих практик провідних держав — членів НАТО та Європейського Союзу в умовах збройної агресії. Метод дослідження. Дослідження ґрунтується на комплексному методологічному підході, що включає аналіз нормативно-правових актів України, порівняльний аналіз зарубіжного досвіду, історико-періодизаційний і системно-структурний методи, а також узагальнення й логіко-аналітичне осмислення наукових підходів і практичного досвіду. Результати дослідження. Установлено, що військово-патріотичне виховання є ключовою складовою системи підготовки громадян до національного спротиву та визначальним чинником формування їхньої готовності й здатності до захисту Вітчизни. Обґрунтовано необхідність його системної, технологізованої та ціннісно орієнтованої організації з урахуванням кращих міжнародних практик і національної специфіки. Теоретична цінність дослідження. Теоретична цінність полягає в уточненні наукових уявлень про військово-патріотичне виховання як інтегральний елемент національного спротиву та системи підготовки воєнних кадрів, а також у розширенні концептуального розуміння його ролі в забезпеченні національної безпеки. Практична цінність дослідження. Результати дослідження можуть бути використані органами державного управління, сектору безпеки і оборони та закладами освіти для вдосконалення державної політики, програм і методик військово-патріотичного виховання та підготовки громадян до національного спротиву. Тип статті. Науково-аналітична та концептуальна, з елементами порівняльного аналізу.
- 31 December 2025
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 15 (6) , 58-69
Open AccessПідготовка громадян України до національного спротиву: завдання з військово-патріотичного виховання та її роль в системі підготовки воєнних кадрів
Мета роботи. Визначення пріоритетних напрямів розвитку військово-патріотичного виховання з метою підвищення якості підготовки громадян України до національного спротиву на основі аналізу сучасного стану військово-патріотичного виховання в Україні та порівняльного вивчення кращих практик провідних держав — членів НАТО та Європейського Союзу в умовах збройної агресії. Метод дослідження. Дослідження ґрунтується на комплексному методологічному підході, що включає аналіз нормативно-правових актів України, порівняльний аналіз зарубіжного досвіду, історико-періодизаційний і системно-структурний методи, а також узагальнення й логіко-аналітичне осмислення наукових підходів і практичного досвіду. Результати дослідження. Установлено, що військово-патріотичне виховання є ключовою складовою системи підготовки громадян до національного спротиву та визначальним чинником формування їхньої готовності й здатності до захисту Вітчизни. Обґрунтовано необхідність його системної, технологізованої та ціннісно орієнтованої організації з урахуванням кращих міжнародних практик і національної специфіки. Теоретична цінність дослідження. Теоретична цінність полягає в уточненні наукових уявлень про військово-патріотичне виховання як інтегральний елемент національного спротиву та системи підготовки воєнних кадрів, а також у розширенні концептуального розуміння його ролі в забезпеченні національної безпеки. Практична цінність дослідження. Результати дослідження можуть бути використані органами державного управління, сектору безпеки і оборони та закладами освіти для вдосконалення державної політики, програм і методик військово-патріотичного виховання та підготовки громадян до національного спротиву. Тип статті. Науково-аналітична та концептуальна, з елементами порівняльного аналізу.
- Open Access
- 1 December 2025
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 3 (3) , 212-225
Стан та особливості змісту (функціонування) підготовки громадян до національного спротиву
Законом України “Про основи національного спротиву” визначено завдання з підготовки громадян України до національного спротиву. Метою цього закону є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеосяжного характеру, забезпечення готовності громадян України до національного спротиву. Підготовка громадян України здійснюється за допомогою загальновійськової підготовки, яка передбачає початкову та базову. Аналізуючи роки війни з російською федерацією, можна констатувати, що проблемним питанням всеосяжної оборони держави є низький рівень підготовки населення (мобілізаційного ресурсу) до виконання конституційного обов’язку із захисту суверенітету та територіальної цілісності. Мета статті полягає в комплексному аналізі та визначенні змістовних аспектів підготовки громадян України до національного спротиву, що є ключовим елементом національної безпеки та обороноздатності держави. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи пізнання, що дозволили провести комплексний аналіз проблеми. Зокрема, системний аналіз використано для вивчення підготовки громадян до національного спротиву як цілісної, багатоетапної системи, що охоплює формальну та неформальну освіту. Порівняльно-правовий аналіз нормативно-правової бази дав можливість виявити наявні протиріччя між законодавчими вимогами та реальним станом справ, особливо щодо впровадження базової підготовки в закладах вищої освіти. Методи аналізу та синтезу були ключовими для декомпозиції змісту підготовки за чотирма основними етапами життя громадянина, виявлення сильних і слабких сторін кожного етапу, а також для формулювання обґрунтованих завдань щодо підвищення рівня підготовленості населення. Ретроспективний аналіз досвіду мобілізації 2022 року та історичних аспектів військової справи підкреслив гостру актуальність проблеми навченості та став основою для практичних висновків. У статті досліджено стан та особливості функціонування підготовки громадян України до національного спротиву протягом життя. Проаналізовано загальновійськову підготовку громадян України до національного спротиву, Типові освітні програми в закладах середньої освіти та навчальні програми закладів вищої освіти, вищих військових навчальних закладів. Визначено періоди здобування формальної чи неформальної освіти, категорії громадян України за етапами підготовки, досліджено порядок підготовки громадян України до національного спротиву на кожному періоді життя, виявлено недоліки на кожному етапі підготовки та визначено завдання, які необхідно виконати для підвищення рівня підготовки громадян України до національного спротиву. Практичне значення роботи полягає у розробленні систематизованих та конкретних рекомендацій, які мають безпосереднє застосування для вдосконалення державної політики у сфері безпеки та освіти. Результати дослідження надають Міністерству освіти і науки та Міністерству оборони України чіткі завдання для коригування нормативно-правової бази (зокрема Концепції військово-патріотичного виховання та навчальних програм), а також для вирішення кадрових, фінансових і матеріально-технічних проблем у закладах освіти, що проводять початкову та базову підготовку. Визначення вразливих аспектів...
- 1 December 2025
- Published by The Central Research Institute of the Armed Forces of Ukraine in Міжнародний науковий журнал «Military Science»
- Vol. 3 (3) , 212-225
Open AccessСтан та особливості змісту (функціонування) підготовки громадян до національного спротиву
Законом України “Про основи національного спротиву” визначено завдання з підготовки громадян України до національного спротиву. Метою цього закону є підвищення обороноздатності держави, надання обороні України всеосяжного характеру, забезпечення готовності громадян України до національного спротиву. Підготовка громадян України здійснюється за допомогою загальновійськової підготовки, яка передбачає початкову та базову. Аналізуючи роки війни з російською федерацією, можна констатувати, що проблемним питанням всеосяжної оборони держави є низький рівень підготовки населення (мобілізаційного ресурсу) до виконання конституційного обов’язку із захисту суверенітету та територіальної цілісності. Мета статті полягає в комплексному аналізі та визначенні змістовних аспектів підготовки громадян України до національного спротиву, що є ключовим елементом національної безпеки та обороноздатності держави. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові методи пізнання, що дозволили провести комплексний аналіз проблеми. Зокрема, системний аналіз використано для вивчення підготовки громадян до національного спротиву як цілісної, багатоетапної системи, що охоплює формальну та неформальну освіту. Порівняльно-правовий аналіз нормативно-правової бази дав можливість виявити наявні протиріччя між законодавчими вимогами та реальним станом справ, особливо щодо впровадження базової підготовки в закладах вищої освіти. Методи аналізу та синтезу були ключовими для декомпозиції змісту підготовки за чотирма основними етапами життя громадянина, виявлення сильних і слабких сторін кожного етапу, а також для формулювання обґрунтованих завдань щодо підвищення рівня підготовленості населення. Ретроспективний аналіз досвіду мобілізації 2022 року та історичних аспектів військової справи підкреслив гостру актуальність проблеми навченості та став основою для практичних висновків. У статті досліджено стан та особливості функціонування підготовки громадян України до національного спротиву протягом життя. Проаналізовано загальновійськову підготовку громадян України до національного спротиву, Типові освітні програми в закладах середньої освіти та навчальні програми закладів вищої освіти, вищих військових навчальних закладів. Визначено періоди здобування формальної чи неформальної освіти, категорії громадян України за етапами підготовки, досліджено порядок підготовки громадян України до національного спротиву на кожному періоді життя, виявлено недоліки на кожному етапі підготовки та визначено завдання, які необхідно виконати для підвищення рівня підготовки громадян України до національного спротиву. Практичне значення роботи полягає у розробленні систематизованих та конкретних рекомендацій, які мають безпосереднє застосування для вдосконалення державної політики у сфері безпеки та освіти. Результати дослідження надають Міністерству освіти і науки та Міністерству оборони України чіткі завдання для коригування нормативно-правової бази (зокрема Концепції військово-патріотичного виховання та навчальних програм), а також для вирішення кадрових, фінансових і матеріально-технічних проблем у закладах освіти, що проводять початкову та базову підготовку. Визначення вразливих аспектів...
- Open Access
- 31 October 2025
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 15 (5) , 79-84
Базова підготовка громадян України до національного спротиву в Силах Територіальної оборони
Мета роботи. Підвищення ефективності базової підготовки громадян України до національного спротиву до рівня, який забезпечує формування патріотичної та оборонної свідомості, набуття громадянами необхідних знань і практичних навичок для захисту держави. Метод дослідження. Застосовано аналіз нормативно-правових актів, наукових праць, досвіду російсько-української війни 2022 р., а також метод порівняльного та системного аналізу ефективності підготовки громадян до національного спротиву в межах Сил територіальної оборони. Результати дослідження. Виявлено недоліки у системі базової підготовки громадян: низьку залученість населення, недостатнє укомплектування інструкторсько-викладацького складу, нестачу матеріально-технічної бази, а також слабку координацію між силовими відомствами. Запропоновано шляхи вдосконалення – розвиток навчальних центрів підготовки громадян до національного спротиву, підвищення якості навчальних програм та взаємодії між органами влади, Збройними Силами та місцевими громадами. Теоретична цінність дослідження. Дослідження поглиблює наукове розуміння концепту національного спротиву як інтегрованої системи військових, владних і громадських інституцій у забезпеченні всеохоплюючої оборони держави. Практична цінність дослідження. Розроблені рекомендації сприятимуть підвищенню обороноздатності України через ефективну підготовку мобілізаційного ресурсу та вдосконалення діяльності центрів підготовки громадян.
- 31 October 2025
- Published by Ukrainian Scientific Community in Journal of Scientific Papers "Social development and Security"
- Vol. 15 (5) , 79-84
Open AccessБазова підготовка громадян України до національного спротиву в Силах Територіальної оборони
Мета роботи. Підвищення ефективності базової підготовки громадян України до національного спротиву до рівня, який забезпечує формування патріотичної та оборонної свідомості, набуття громадянами необхідних знань і практичних навичок для захисту держави. Метод дослідження. Застосовано аналіз нормативно-правових актів, наукових праць, досвіду російсько-української війни 2022 р., а також метод порівняльного та системного аналізу ефективності підготовки громадян до національного спротиву в межах Сил територіальної оборони. Результати дослідження. Виявлено недоліки у системі базової підготовки громадян: низьку залученість населення, недостатнє укомплектування інструкторсько-викладацького складу, нестачу матеріально-технічної бази, а також слабку координацію між силовими відомствами. Запропоновано шляхи вдосконалення – розвиток навчальних центрів підготовки громадян до національного спротиву, підвищення якості навчальних програм та взаємодії між органами влади, Збройними Силами та місцевими громадами. Теоретична цінність дослідження. Дослідження поглиблює наукове розуміння концепту національного спротиву як інтегрованої системи військових, владних і громадських інституцій у забезпеченні всеохоплюючої оборони держави. Практична цінність дослідження. Розроблені рекомендації сприятимуть підвищенню обороноздатності України через ефективну підготовку мобілізаційного ресурсу та вдосконалення діяльності центрів підготовки громадян.