ІБІрина Ігорівна Бистра

Ірина Ігорівна Бистра

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Ірина Ігорівна Бистра has a total of 13 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Team Interaction in Group Routines of Rhythmic Gymnastics: A Structural-Level Analysis

    by Yuliya Maksymova, Kateryna Hrachova, Oksana Omelianchyk-Ziurkalova, Iryna Bystra, Nataliia Andrieieva

    The article presents the results of a study of team interaction in group routines of rhythmic gymnastics as a multi-level phenomenon that determines performance effectiveness. Team interaction is considered as an integrated system in which structural, psychological, and behavioral characteristics of joint activity are coordinated. The purpose of the study is to identify the features of team interaction and to determine its relationship with performance effectiveness in group routines of rhythmic gymnastics. Methods: theoretical analysis of scientific literature, sociometric method, questionnaire survey, Leary's interpersonal diagnosis technique, expert evaluation, and methods of mathematical statistics (descriptive statistics and Spearman's rank correlation coefficient). The study included the analysis of interaction at both individual and team levels, which ensured a comprehensive interpretation of the results. The results showed that the team with a more balanced and structurally organized interaction demonstrated higher performance effectiveness: the total deductions were 3.68 points compared with 4.48 points in the other team. The main differences between the teams were observed in synchronization, collective work, and spatial organization of routines, which directly reflect the quality of interaction. It was found that a cooperation-oriented interaction model (support — 4.87; cooperation — 4.53) ensures more stable joint activity. At the same time, the absence of statistically significant correlations does not indicate the lack of relationships but rather reflects their systemic and non-linear nature across different levels of interaction. The findings confirm that team interaction functions as an integrated system rather than a set of isolated indicators. Scientific novelty lies in identifying the multi-level structure of team interaction in group routines of rhythmic gymnastics and substantiating its systemic relationship with performance effectiveness, which expands the understanding of joint action mechanisms in aesthetic sports. Practical significance is associated with the possibility of applying the results in coaching practice to optimize team composition, improve interaction between athletes, and enhance performance quality through targeted development of synchronization and cooperation.


  • The Effect of Game-Based Training on Emotional State, Motivation, and Interaction in Children in High-Risk Technical-Aesthetic Sports

    by Yuliya Maksymova, Oksana Omelianchyk-Ziurkalova, Iryna I. Bystra, Nataliia Andrieieva

    The purpose of the study was to determine the effect of game-based training on emotional state, motivation, and interaction in children engaged in technical-aesthetic sports with elevated risk. Methods. The study had a comparative design and included the analysis of scientific and methodological literature, questionnaires, pedagogical observation, pedagogical testing, and methods of mathematical statistics. The sample consisted of 40 primary school-aged children involved in sports acrobatics, divided into two groups depending on the use of game-based activities in the training process. The experimental group followed a program incorporating game-based exercises aimed at developing coordination, interaction, and emotional engagement, while the control group used traditional training methods. Physical fitness was assessed using standardized tests recommended by the curriculum for youth sports schools. Indicators of emotional state, motivation, interaction, and physical fitness were evaluated. Results. The findings indicate that the use of game-based training is associated with more positive indicators of emotional state, motivation, and interpersonal interaction. Children in the experimental group demonstrated lower fear of making mistakes, higher emotional stability, and greater willingness to interact with coaches and partners. Attitudes toward training were also more positive in this group. At the same time, no significant differences in physical fitness levels were found between the groups. Conclusions. Game-based training can be considered an effective pedagogical tool for creating an emotionally safe and supportive environment in technical-aesthetic sports with elevated risk. It contributes to increased motivation, emotional stability, and quality of interaction without reducing the level of physical fitness. Future research should focus on the study of movement variability as a mechanism for the formation of coordination solutions and its relationship with emotional characteristics of activity.

  • Open Access

    ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ ТА ФІТНЕСУ ДЛЯ ОСІБ З ПОСТТРАВМАТИЧНИМ СТРЕСОВИМ РОЗЛАДОМ

    by Кирило Вадимович Козерук, Дмитро Васильвич Будянський, Ірина Ігорівна Бистра, Євгеній Вікторович Нікітенко

    У статті розглянуто особливості впровадження рухової активності та фітнесу на психофізіологічний стан осіб із посттравматичним стресовим розладом (ПТСР). Проаналізовано основні симптоми та фізіологічні механізми розвитку ПТСР. Обґрунтовано значення рухової активності як елемента комплексної реабілітації осіб із ПТСР. Визначено роль фітнесу у нормалізації психоемоційного стану, покращенні когнітивних функцій, зниженні тривожності, а також у соціальній інтеграції.Мета дослідження. Визначити теоретичні основи різних форм рухової активності та фітнесу на фізичний стан і здоров’я осіб із ПТСР, обґрунтувати ефективність їх застосування у процесі відновлення.Завдання дослідження1. Проаналізувати сучасні наукові підходи до вивчення ПТСР та його впливу на організм людини.2. Узагальнити основні фізіологічні та психологічні механізми впливу рухової активності на симптоми ПТСР.3. Розкрити роль фітнесу у психофізичному відновленні та соціальній адаптації осіб із ПТСР.4. Запропонувати рекомендації комплексного використання фізичних вправ, спрямовану на відновлення фізичного стану та здоров’я осіб з ПТСР.Методи та матеріали дослідження: теоретичний аналіз і синтез; порівняльний аналіз; системний підхід; метод узагальнення практичного досвіду. Матеріалом дослідження слугували наукові джерела останнього десятиліття (2013-2024 рр.), присвячені проблемі впливу фізичних вправ на фізичний стан та здоров’я.Наукова новизна. Уточнено механізми впливу рухової активності та фітнесу на прояви ПТСР. Запропоновано модель комплексного використання фізичних вправ, спрямовану на відновлення нейропсихологічного балансу, нормалізацію гормонального фону та покращення соціальної інтеграції осіб, які пережили травматичний досвід.Методологія дослідження. Методологічну основу становлять концепції психофізичної реабілітації, теорія стресу (Г. Сельє), нейропсихологічна модель адаптації (Бек, 2018). Дослідження спирається на міждисциплінарний синтез знань із галузей фізичної культури, психології, нейрофізіології та спортивної медицини.Висновки. ПТСР є комплексним психофізіологічним розладом, що впливає не лише на емоційний стан, але й на роботу нервової, ендокринної та серцево-судинної систем, тощо. Впровадження рухової активності та фітнесу у програмах відновлення фізичного стану і здоров’я осіб із ПТСР може бути ефективним засобом відновлення як фізичного, так і психологічного благополуччя.

  • Open Access

    ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ЗВО: ДІАГНОСТИКА МОТИВАЦІЇ

    by Юлія Володимирівна Паришкура, Ігор Олексійович Донець, Ірина Ігорівна Бистра, Лариса Григорівна Гришко

    У статті розглянуто сучасні виклики та можливості щодо індивідуалізації фізичного виховання в закладах вищої освіти України. На основі емпіричного дослідження, проведеного серед студентів І-ІІ курсів Державного торговельно-економічного університету, Пенітенціарної академії України та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», проаналізовано мотиваційні фактори, бар’єри, переваги та ставлення студентської молоді до рухової активності. Результати дослідження підкреслюють стратегічну важливість інвестицій у фізичне виховання як засіб підтримки психофізіологічного здоров’я молоді. Мета роботи: визначити рівень мотивації студентської молоді до рухової активності, виявити бар’єри та ключові стимули до занять, а також обґрунтувати напрями впровадження індивідуалізованого підходу до фізичного виховання у ЗВО в контексті забезпечення психофізіологічного благополуччя студентів.Методологія. Анкетування студентів (n=62) з метою вивчення мотиваційних установок, частоти занять, вибору активностей та бар’єрів до регулярної рухової активності. Аналіз результатів опитування з визначенням основних тенденцій. Завдання дослідження. Дослідити рівень мотивації студентської молоді до рухової активності та виявити основні бар’єри та стимули до занять фізичними вправами серед здобувачів вищої освіти. Матеріали та методи дослідження. Контингент дослідження: 62 осіб, здобувачів вищої освіти І-ІІ курсів Державного торговельно-економічного університету, Пенітенціарної академії України та Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського». Метод збору даних: онлайн-анкетування з використанням структурованої анкети, що включала закриті та напіввідкриті запитання щодо: рівня мотивації до занять, частоти рухової активності, бар’єрів, переваг та ставлення до рухової активності. Методи аналізу даних: кількісний аналіз результатів анкетування (відсотковий розподіл, середні значення); порівняльний аналіз внутрішньої та зовнішньої мотивації; інтерпретація результатів у контексті потреби в індивідуалізації фізичного виховання.Наукова новизна. Виявлено домінування зовнішньої мотивації над внутрішньою, що має перспективи для побудови ефективних робочих програм. Висновки. Більшість здобувачів вищої освіти регулярно займаються фізичними вправами, проте їхня мотивація часто має зовнішній характер (зовнішність, схуднення). Головні бар’єри до занять – брак часу та низька внутрішня мотивація. Фізичне виховання сприймається здебільшого формально, що знижує його ефективність. Попит на фітнес і тренажерні зали свідчить про потребу в персоналізованих формах рухової активності. Система фізичного виховання у ЗВО потребує модернізації: кадрового, програмного, технічного оновлення та цифровізації.

  • Open Access

    ВИТОКИ РОЗВИТКУ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА АНІМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ У ТУРИЗМІ

    by Юлія Паришкура (Козерук), Тетяна Колісниченко, Валентина Демко, Ірина Бистра, Катерина Сефіханова

    Transformations and changes in Ukraine lead to new approaches to the professional training of an education seeker. Such a direction of tourist activity as animation is actively developing all over the world as a means of competition between similar ones in terms of service level, provision of services and arrangement of interiors of hotels and tourist complexes. The concept of animation is used in many areas of human activity and requires clarification in the structure and content of the training of future specialists who will conduct animation activities. Conducting an analysis of the origins of animation activities, which have been conducted since 50 years of the last century, it was found that this type of service arose as a response to competition, because the main tasks of the animator are to create a comfortable, friendly and hospitable atmosphere in the institution, to satisfy the needs of guests in the spiritual, cultural, emotional and physical comfort, creating conditions for pleasant communication and spending leisure time. Animation is an additional service provided to guests of hotels, tourist bases, camps and other recreation and leisure facilities, together with well-organized accommodation and food, they are supposed to create the most comfortable conditions for recreation. Rationally organized animation does not leave the guest without due attention, he is constantly busy with what pleases him, evokes positive emotions, creates a wonderful mood and arouses the desire to return to such emotions again and again. In animation, active types of recreation are used, which include active sports games, swimming, running, hiking, aerobics, rock climbing, hiking, and passive ones – reading, fishing, playing music, gardening, computer games, visiting stadiums, concerts, exhibitions, museums, inspection of monuments of architecture, history and culture. From today's point of view, the problem of effective professional training of future animators capable of carrying out activities in recreation and health facilities is becoming significant and needs to be solved. Перетворення та зміни в Україні зумовлюють нові підходи до професійної підготовки здобувача освіти. Такий напрям туристичної діяльності, як анімація набуває активного розвитку в усьому світі як засіб у конкурентній боротьбі між подібними за рівнем сервісу, надання послуг та облаштуванням інтер’єрів готелів та туристичних комплексів. Поняття анімація вживають у багатьох сферах людської діяльності та вимагає уточнень у структурі та змісту підготовки майбутніх фахівців, що будуть проводити анімаційні заходи. Проводячи аналіз витоків анімаційної діяльності, які ведуть від 50 років минулого сторіччя з’ясовано, що цей вид послуги виник як відповідь на конкуренцію, адже головні завдання аніматора полягають у утворенні комфортної, дружньої і гостинної атмосфери у закладі, задоволенні потреб гостей у духовно-культурному, емоційному і фізичному комфорті, формуванні умов для приємної комунікації й проведення дозвілля. Анімація – це додаткові послуги, що надаються гостям готелів, туристичних баз, таборів і інших закладів дозвілля та відпочинку припускають, разом із добре організованими проживанням, харчуванням, створити найбільш комфортні умови для відпочинку. Раціонально організовані анімаційні послуги не залишають гостя без належної уваги, він постійно зайнятий тим, що його тішить, викликає позитивні емоції, формує позитивний настрій і збуджує бажання повертатися до таких емоцій знову і знову. В анімації використовують активні види відпочинку, до яких належать рухливі спортивні ігри, плавання, біг, піші прогулянки, аеробіка, скелелазіння, туристичні походи, і пасивні – читання, риболовля, заняття музикою, садівництво, комп’ютерні ігри, відвідування стадіонів, концертів, виставок, музеїв, огляд пам’ятників архітектури, історії й культури. З позицій сьогодення набуває значущості та потребує вирішення проблема ефективної професійної підготовки майбутніх аніматорів, спроможних здійснювати діяльність у закладах відпочинку та оздоровлення.