АКАнна Ігорівна Кривошеєва

Анна Ігорівна Кривошеєва

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Анна Ігорівна Кривошеєва has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РЕТРОГРАДНОГО ПЛОМБУВАННЯ БІОКЕРАМІКОЮ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ АПІКАЛЬНОГО ПЕРІОДОНТИТУ

    by О.п. Вєсова, А.і. Завізіон, В.в. Камінський, А.і. Кривошеєва

    Вступ. Апікальна мікрохірургія є варіантом збереження зуба за персистентного апікального періодонтиту, коли повторний ортоградний доступ є технічно неможливим або пов’язаний із ризиком пошкодження зуба чи ортопедичної конструкції. Кальцій-силікатні біокерамічні матеріали застосовують для ретроградного пломбування завдяки біосумісності, зручності внесення та стабільності у вологому середовищі, однак клінічні результати залежать не лише від матеріалу, а й від мікрохірургічної техніки та вихідної клінічної ситуації. Мета дослідження. Клініко-рентгенологічна характеристика ранніх результатів апікальної мікрохірургії з ретроградним пломбуванням біокерамічними матеріалами в серії п’яти клінічних випадків з урахуванням показань до хірургічного підходу. Матеріали та методи дослідження. Представлено п’ять клінічних випадків, що охоплювали шість зубів: п’ять зубів з апікальним періодонтитом і один зуб із резорбцією мезіально-щічного кореня. Втручання виконано в «Клініці дентальної хірургії професора Вєсової» в межах клінічної практики. У п’яти зубах застосовано апікальну мікрохірургію з ретроградним пломбуванням BC Putty; резорбційний дефект кореня зуба 1.6 закрито EndoSequence BC Liner. Протокол передбачав роботу під операційним мікроскопом, візуальну діагностику метиленовим синім, ультразвукове ретроградне препарування, опрацювання 2%-м хлоргексидином і контроль гемостазу. Динаміку оцінювали клінічно та за даними КПКТ через 3–8 місяців. Статистичне порівняння не проводили через описовий характер серії. Результати. У випадках 1, 3 і 4 діагностовано асимптоматичний апікальний періодонтит; у випадках 2 і 5 – симптоматичний. У випадку 1 додатково виявлено резорбцію мезіально-щічного кореня зуба 1.6. Підставами для хірургічного доступу були кореневі вкладки та коронки з ризиком пошкодження зуба під час ортоградного доступу, складна анатомія кореневої системи та локалізація резорбційного дефекту. У всіх п’яти випадках контрольні зображення демонстрували сприятливу ранню рентгенологічну динаміку без задокументованого погіршення; строки контролю становили від 3 до 8 місяців. Висновки. Серія демонструє можливість застосування біокерамічних матеріалів у складі апікальної мікрохірургії в клінічно складних ситуаціях і документує ранню позитивну рентгенологічну динаміку. Відсутність контрольної групи, малий обсяг серії, неоднорідні строки спостереження та відсутність стандартизованих кількісних критеріїв не дають підстав для висновків про порівняльну або довготривалу ефективність конкретного матеріалу.

  • Open Access

    ЦИФРОВІ ПЛАТФОРМИ ДЛЯ БЕЗПЕРЕРВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ЛІКАРІВ У СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ

    by Олена Петрівна Вєсова, Анна Ігорівна Кривошеєва, Валерій Валерійович Камінський

    Цифрові платформи відіграють важливу роль у медичній галузі, забезпечуючи лікарів доступом до актуальної інформації, навчальних матеріалів та можливостей для підвищення кваліфікації. Метою статті є обґрунтування значення цифрових платформ у системі післядипломної медичної освіти, а також визначення їх переваг, обмежень і перспектив впровадження. Для досягнення поставленої мети було використано такі теоретичні методи: аналіз, синтез, абстрагування, індукція та дедукція. У результаті дослідження було проаналізовано сучасні підходи до безперервного професійного розвитку лікарів, а також виявлено місце цифрових платформ у цій системі. Серед основних форм організації навчального процесу виділено традиційне очне, дистанційне, змішане навчання та самоосвіту. Кожен із цих підходів має свої особливості і може бути ефективно інтегрований із цифровими рішеннями. Охарактеризовано основні типи освітніх цифрових платформ, що використовуються для підвищення кваліфікації лікарів. Системи управління навчанням (Moodle, Blackboard), платформи масових відкритих онлайн-курсів (Coursera, edX), професійні медичні освітні платформи (Medscape, BMJ Learning) та мобільні освітні додатки (Figure 1, UpToDate Mobile) є найбільш популярними серед медичних працівників. Також розглянуто платформи з елементами штучного інтелекту, які здатні адаптувати навчальний процес до потреб користувачів. Крім того, визначено перспективи використання цифрових платформ і напрями їх удосконалення для підвищення якості післядипломної медичної освіти. Зокрема, акцентовано увагу на персоналізації навчання через адаптивні курси, інтеграції симуляційних технологій, розширенні інтерактивних форм навчання та забезпеченні якості контенту. Важливим аспектом є технічна і цифрова підтримка медичних працівників для підвищення їхньої цифрової компетентності. У висновках підкреслено, що цифрові платформи мають значний потенціал у забезпеченні безперервного професійного розвитку лікарів, проте їхня ефективність залежить від належного впровадження та адаптації до потреб користувачів.

  • Цифрові платформи для безперервного професійного розвитку лікарів у системі післядипломної медичної освіти

    by Вєсова О.п., Камінський В.в., Кривошеєва А.і.

    Цифрові платформи відіграють важливу роль у медичній галузі, забезпечуючи лікарів доступом до актуальної інформації, навчальних матеріалів та можливостей для підвищення кваліфікації. Метою статті є обґрунтування значення цифрових платформ у системі післядипломної медичної освіти, а також визначення їх переваг, обмежень і перспектив впровадження. Для досягнення поставленої мети використано такі теоретичні методи: аналіз, синтез, абстрагування, індукція та дедукція. У результаті дослідження проаналізовано сучасні підходи до безперервного професійного розвитку лікарів, а також виявлено місце цифрових платформ у цій системі. Серед основних форм організації навчального процесу виділено традиційне очне, дистанційне, змішане навчання та самоосвіту. Кожен із цих підходів має свої особливості і може бути ефективно інтегрований у цифрові рішення. Охарактеризовано основні типи освітніх цифрових платформ, що використовуються для підвищення кваліфікації лікарів. Системи управління навчанням (Moodle, Blackboard), платформи масових відкритих онлайн-курсів (Coursera, edX), професійні медичні освітні платформи (Medscape, BMJ Learning) та мобільні освітні додатки (Figure 1, UpToDate Mobile) є найбільш популярними серед медичних працівників. Також розглянуто платформи з елементами штучного інтелекту, які здатні адаптувати навчальний процес до потреб користувачів. Крім того, визначено перспективи використання цифрових платформ і напрями їх удосконалення для підвищення якості післядипломної медичної освіти. Зокрема, акцентовано увагу на персоналізації навчання через адаптивні курси, інтеграції симуляційних технологій, розширенні інтерактивних форм навчання та забезпеченні якості контенту. Важливим аспектом є технічна і цифрова підтримка медичних працівників для підвищення їхньої цифрової компетентності. У висновках підкреслено, що цифрові платформи мають значний потенціал у забезпеченні безперервного професійного розвитку лікарів, проте їхня ефективність залежить від належного впровадження та адаптації до потреб користувачів.

  • Open Access

    ГІБРИДНІ СТРАТЕГІЇ ВИКЛАДАННЯ В МЕДИЧНІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ ТА ЇХНІЙ ВНЕСОК У ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ

    by Олена Петрівна Вєсова, Валерій Валерійович Камінський, Анна Ігорівна Кривошеєва

    Модернізація медичної освіти в Україні відбувається під впливом глобальної цифровізації, стрімкого розвитку інформаційних технологій і зростання попиту на гнучкі, компетентнісно орієнтовані форми професійної підготовки. Актуальність вивчення гібридних стратегій навчання полягає в їхньому потенціалі для забезпечення безперервності, доступності та якості медичної освіти шляхом поєднання традиційного аудиторного навчання з інноваційними цифровими й симуляційними інструментами. Мета роботи – проаналізувати теоретичні засади й форми реалізації гібридних стратегій навчання в закладах вищої медичної освіти (далі – ЗВМО) України, а також їхній вплив на освітні результати та формування професійних компетентностей майбутніх фахівців-медиків. Результати дослідження підтверджують, що гібридні стратегії значно розширюють дидактичні й технологічні можливості медичної освіти. Вони формують динамічне освітнє середовище, у якому теоретична підготовка здійснюється через цифрові платформи та мультимедійний контент, тоді як практичні й клінічні навички ефективно розвиваються завдяки симуляційним технологіям, віртуальним лабораторіям та безпосередній клінічній практиці. Гібридний формат засвідчив свою ефективність у формуванні клінічного мислення, комунікативних і дослідницьких навичок, оскільки дає змогу здобувачам вищої освіти застосовувати теоретичні принципи до реалістичних клінічних сценаріїв та отримувати постійний зворотний зв’язок від викладачів. Упровадження цифрових інструментів оцінювання та інтерактивних систем зворотного зв’язку підвищило об’єктивність і гнучкість оцінювання, сприяючи самостійному навчанню та рефлексії. Дослідження також підтвердило тісний зв’язок між цифровою грамотністю здобувачів освіти та їхньою професійною готовністю. У висновках наголошується, що гібридні стратегії викладання – це не тимчасове пристосування, а довгострокова педагогічна трансформація, яка змінює філософію медичної освіти. Їхня інтеграція забезпечує рівновагу між теоретичною підготовкою та клінічним застосуванням, сприяє навчанню впродовж життя та підвищує якість підготовки медичних кадрів в Україні. Упровадження гібридних стратегій формує нове покоління медичних працівників, готових упевнено діяти в умовах цифровізованої системи охорони здоров’я.


  • Open Access

    ВПЛИВ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ НА ЧАСТОТУ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ ЕКСТРАКЦІЇ ЗУБІВ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

    by Максим Леонідович Мунтян, Олена Петрівна Вєсова, Анна Ігорівна Кривошеєва

    Вступ. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності надання стоматологічної допомоги військовослужбовцям, які перебувають у стані посттравматичного стресового розладу (ПТСР). В умовах воєнних дій і підвищеного психоемоційного навантаження саме в цій категорії пацієнтів спостерігається значно вища частота післяопераційних ускладнень після екстракції зубів. Недооцінення впливу хронічного стресу на процеси загоєння тканин, відсутність адаптованих протоколів лікування та недостатня міждисциплінарна взаємодія між стоматологами й психологами створюють суттєві ризики для якості медичної реабілітації військових. Мета дослідження – аналіз впливу посттравматичного стресового розладу на частоту та перебіг післяопераційних ускладнень після екстракції зубів у військовослужбовців, визначення механізмів цього впливу й обґрунтування шляхів підвищення ефективності лікувально-профілактичної роботи у військовій стоматологічній практиці. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному аналізі даних сучасних клінічних і нейрофізіологічних досліджень, систематизації емпіричних спостережень в закладах охорони здоров’я, а також узагальненні доказових даних про нейроендокринні, імунні та судинні механізми впливу ПТСР на регенерацію тканин. Використано порівняльно-аналітичний, дескриптивний і структурно-функціональний підходи. Результати дослідження засвідчили, що ПТСР призводить до гіперсекреції кортизолу, дисбалансу цитокінів, судинної гіпоксії та зниження імунної реактивності, що ускладнює репаративні процеси після хірургічного втручання. З’ясовано, що у військовослужбовців із ПТСР частіше виявляють альвеоліт, кровоточивість і тривалий больовий синдром, а загоєння лунки триває на 2–4 доби довше, ніж у осіб без виражених стресових реакцій. Висновки. Установлено, що чинники ПТСР істотно модифікують перебіг післяопераційного періоду, зумовлюючи необхідність мультидисциплінарного підходу при наданні стоматологічної допомоги військовослужбовцям. Обґрунтовано доцільність створення єдиних протоколів лікування з урахуванням психонейроімунологічних аспектів і впровадження систем телемедичного моніторингу для контролю за станом пацієнтів. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробленням національних стандартів стоматологічної допомоги військовослужбовцям із ПТСР, визначенням біомаркерів прогнозування ризику ускладнень і створенням цифрових алгоритмів з використанням штучного інтелекту для персоналізованої оцінки загоєння після стоматологічних втручань.

  • Open Access

    Features of the Clinical Course of Odontogenic Inflammatory Diseases of the Jaws and Soft Tissues in Drug Users

    by Oleksii Tymofieiev, Olena Vesova, Nataliia Ushko, Sergii Maksymcha, Anna Kryvosheieva, Олексій Тимофєєв, Олена Вєсова, Сергій Максимча, Анна Кривошеєва

    The objective: to analyze the features of the clinical course of odontogenic inflammatory diseases of the jaws and paramaxillary soft tissues in drug addicts. Materials and methods. 294 drug-addicted patients with odontogenic inflammatory diseases of the jaws and soft tissues were examined and treated. All patients underwent a generally accepted clinical and X-ray examinations at the first visit and during the course of treatment. Primary odontogenic inflammatory processes in the jaw were found in the patients, namely: periodontitis, periostitis and osteomyelitis. The reliability of the examination results was calculated according to Student’s criteria. Differences were considered significant at p < 0.05. Results. Atypical clinical and radiological features of the course of periodontitis, periostitis, osteomyelitis, abscesses and phlegmons were found in the study participants, namely: progressive nature, significant prevalence of lesions, peculiar clinical symptoms. Unsatisfactory healing of post-extraction and postoperative wounds, very low effectiveness of the medical measures, relapse course, which should be taken into account during the treatment of this category of patients, were found in drug addicts. Conclusions. The developed schemes for the treatment of odontogenic purulent-inflammatory diseases of the soft tissues of the maxillofacial region and neck in drug-addicted persons contribute to the faster elimination of the purulent-inflammatory process (compared to traditional treatment), improve the healing of postoperative purulent wounds, and reduce the occurrence of local postoperative inflammatory complications in 3–4 times.

  • Using of Artificial Intelligence Technologies in Education

    by Alla Klochko, Olena Vesova, Valentyna Kushnir, Anna Kryvosheieva, Inna Semenets-Orlova