Світлана Володимирівна Кирієнко

Мета роботи. Метою роботи є визначення найбільш поширених інвазійних видів рослин в урбанофлорі м. Чернігова. Дослідження спрямоване на виявлення найбільш поширених інвазійних видів, встановлення ступеню натуралізації, а також екологічних ризиків, пов’язаних з їх присутністю в межах урбаністичного середовища. Методологія. Основу дослідження складали аналіз джерел інформації щодо інвазійних видів рослин в урбанофлорі міста Чернігова. Зокрема, було проведено аналіз наукових публікацій, присвячених проблемі інвазійних видів флори міста Чернігова. Головним критерієм визначення ступеня поширеності інвазійного виду у м. Чернігові ми обрали високу адаптивність до різних середовищ. Результати аналітичного огляду підкріплені польовими дослідженнями авторів. Наукова новизна. Вперше здійснено огляд найбільш поширених інвазійних видів рослин в урбанофлорі міста Чернігова на основі узагальнення наукових джерел інформації та авторських спостережень. У межах дослідження сформовано перелік інвазійних видів, що поширені в межах міста, з уточненням їх біогеографічного походження, основних шляхів проникнення та типових середовищ зростання. Особливу цінність становить висвітлення потенційних екологічних загроз, пов’язаних із поширенням цих видів, що дозволяє розглядати результати роботи як основу для подальших польових досліджень, екологічного моніторингу та прийняття рішень у сфері міського озеленення, біобезпеки та охорони урбанізованих екосистем. Висновки. У флорі м. Чернігова виділено 18 найпоширеніших видів інвазійних судинних рослин, переважно північноамериканського походження. Найбільш поширеними та екологічно активними є Acer negundo, Robinia pseudoacacia, Solidago canadensis та Ambrosia artemisiifolia. Польові спостереження підтверд­жують їхнє активне розселення в урбанізованих і напівприродних біотопах. Види формують щільні ценози, що спричиняє витіснення аборигенних компонентів флори та зниження біорізноманіття. Необхідним є проведення постійного моніторингу та розроблення заходів із контролю найагресивніших інвазійних таксонів у межах міста.

Філія «Чернігівське лісове господарство» державного підприємства «Ліси України», створена у 1936 році та включає в себе 102344,6 га лісового фонду, який розподілений між 17 лісництвами. В сучасних умовах лісокористування лісництва цього господарства забезпечують комплексну систему ведення лісового господарства, яка передбачає технології від вирощування посадкового матеріалу, догляду за лісовими екосистемами та переробкою лісової продукції. Лісовий фонд лісництв філії «Чернігівське лісове господарство» відноситься до різних груп лісокористування. Значні площі займають території категорії «захисні ліси», які є різнофункціональними, в тому числі – експлуатаційними, значно менші площі займають рекреаційно–оздоровчі ліси, а до мережі лісових природоохоронних територій належать переважно категорії лісів історичного, наукового, природоохоронного призначення. У геоботанічному відношенні, найбільшою видовою репрезентативністю відзначається угруповання соснових лісів (Pineta sylvestris), березових лісів (Betuleta pendulae), осикових лісів (Populeta tremulae), грабових лісів (Carpineta betulitis), дубових лісів (Querceta roboris) та вільхових лісів (Alneta glutinosae). Флористичні особливості лісових екосистем території досліджень співвідносяться в основному з особливостями флори Українського Полісся, яка належить до флор міграційного типу. Також флористичні характеристики території досліджень визначаються провідними позиціями видів бореальної групи, які разом з арктбореальними видами складають майже половини видового різноманіття, неморальні види складають понад флори та є поширеними переважно у ценозах дубово – соснових лісів. Лісові екосистеми виступають невід’ємною частиною природно-заповідного фонду, в межах якого встановлюється відповідний режим охорони, збереження, відтворення і використання. Мережа ПЗФ території досліджень налічує 51 об’єкт та території площею 12130,54 га з яких один об’єкт має загальнодержавний статус охорони (загальнозоологічний заказник «Каморетський»), та 50 об’єктів місцевого статусу охорони, що представлені 8 категоріями, переважно заказниками. Раритетна фітокомпонента лісових природно – заповідних територій регіону досліджень представлена 18 видами судинних рослин, серед них 10 видів рослин, занесених до Червоної книги України та 8 видів регіональної охорони.

The article presents the floristic and coenotic features of the forest vegetation of the southwestern part of Chernihiv Polissia, which belongs to the Oster geobotanical district and occupies the western part of Chernihiv district, Chernihiv region. The features of its geomorphological structure, relief, hydrological conditions, and soil cover have led to the formation of various forest vegetation groups. Pine forests are represented by three associations, the Dicrano-Pinion sylvestris union, Pinetalia sylvestris order, Vaccinio-Piceetea class; oak-pine forests – the Querco robori-Pinetum association, the Pino-Quercion union, Quercetalia roboris order, Quercetea robori-petraeae class; hornbeam, hornbeam-oak forests – in the association Tilio cordatae-Carpinetum, union Carpinion betuli and maple-linden-oak and linden-oak forests in the association Mercurialo perennis-Quercetum roboris, union Querco roboris-Tilion cordatae are assigned to the order Carpinetalia betuli, class Carpino-Fagetea sylvaticae; alder forests – in the associations Carici elongatae-Alnetum, Ribo nigri-Alnetum, union Alnion glutinosae, order Alnetalia glutinosae, class Alnetea glutinosae. The work is based on materials from field research and scientific achievements in the period 2018–2023 in the territory of Chernihiv Polissya (the south-western part of the research region within the Chernihiv region) in the forest funds of the forestryof the state enterprise “Chernihiv Forestry”. The floristic features of the research area are characterized by the predominance of typical boreal species, among which there is a part located on the southern border of their distribution areas, in places with a combination of species of the non-moral group. The rare component of the vascular plant flora in the forest vegetation of the southwestern part of Chernihiv Polissia includes three levels of protection (international level (2 species), national (10 species)and regional (9 species)). У статті наведено флористичні та ценотичні особливості лісової рослинності південно-західної частини Чернігівського Полісся, яка належить до Остерського геоботанічного району й охоплює західну частину Чернігівського району Чернігівської області. Особливості її геоморфологічної будови, рельєфу, гідрологічних умов, ґрунтового покриву зумовили формування різноманітних угруповань лісової рослинності. Соснові ліси представлені трьома асоціаціями, союзу Dicrano-Pinion sylvestris, порядку Pinetalia sylvestris, класу Vaccinio-Piceetea; дубово-соснові ліси – асоціацією Querco robori-Pinetum, союзу Pino-Quercion, порядку Quercetalia roboris, класу Quercetea robori-petraeae; грабові, грабово-дубові ліси – асоціацією Tilio cordatae-Carpinetum, союзу Carpinion betuli; кленово-липово-дубові та липово-дубові ліси – асоціацією Mercurialo perennis-Quercetum roboris, союзу Querco roboris-Tilion cordatae, віднесені до порядку Carpinetalia betuli, класу Carpino-Fagetea sylvaticae; вільхові ліси – асоціаціями Carici elongatae-Alnetum, Ribo nigri-Alnetum, союзу Alnion glutinosae, порядку Alnetalia glutinosae, класу Alnetea glutinosae. В основу роботи покладені матеріали польових досліджень і напрацювань науковців у період 2018–2023 років на території Чернігівського Полісся (південно-західна частина регіону досліджень у межах Чернігівської області) у лісових фондах лісництв державного підприємства «Чернігівське лісове господарство». Флористичні особливості території досліджень характеризуються переважанням типових бореальних видів, серед яких є частина, що перебуває на південній межі ареалів свого поширення, місцями з поєднанням видів неморальної групи. Раритетний компонент флори судинних рослин у складі лісової рослинності південно-західної частини Чернігівського Полісся включає три рівні охорони (міжнародний рівень (2 види), національний (10 видів) та регіональний (9 видів)).

Purpose. Adding new distribution and microphotographs of a rare taxon of the genus Cosmarium found in a small pond in Chernihiv Polesie. Review of the history of this taxon study in Ukraine and its taxonomy, infraspecific taxa characters are compared discussed. Methodology. The new locality of C. taxichondriforme is situated at the border of the landscape reserve of national significance "Zamglai" that is one of the largest eutrophic swamps in the Chernihiv Polesie. During the field research of the Zamglai bog complex, algal samples were collected from a small pond (2000 м2) situated along the road to Hrybova Rudnia village from route E95, at the distance of 1,8 km village and 0.8 km from the route. The samples were fixed with 4 % formalin for further study in laboratory conditions; pH and electrical conductivity of water were measured with a portable pH and conductivity meter. Microscopic examination of the samples was carried out using a light microscope equipped with a camera for taking microphotos. Identification manuals and monographs of the leading Ukrainian (Palamar-Mordvintseva, 1986, 2005) and European desmidiologists (Lenzenweger, 1999) were used for species identification. The iconotype provided in the original description of the newly recorded taxon (Eichler &Gutwiński, 1895) was used. Scientific novelty. The fourth record in the Ukrainian desmidioflora and a new locality in Chernihiv Polesie of a rare taxon from the genus Cosmarium is documented. Previously it was discovered 26 years ago (Palamar-Mordvitseva & Shindanovina, 1998) in Soseske bog nearby Olyshivka village Chernihiv rayon and oblast. This is the first publication of Ukrainian cells microphotographs. Conclusions. All records of this taxon in Ukraine are in Chernihiv Polesie. We hope this publication will provide good illustrative and informative basis for further findings of C. taxichondriforme in other regions of Ukraine. Sampling small water bodies should not be neglected.

Purpose. Adding a new taxon of the genus Cosmarium to the desmids flora of Chernihiv Polesie. Methodology. The landscape reserve of national significance “Zamglai” is one of the largest eutrophic swamps in the Chernihiv Polesie, which is an important refugium of hydrophilic phytodiversity of the forest zone, a place of concentration of a number of rare species of the boreal group and representatives of various biotic complexes. During the field research of the Zamglai bog complex, algal samples were collected and fixed with 4 % formalin for further study in laboratory conditions; pH and electrical conductivity of water were measured with a portable pH and conductivity meter. Microscopic examination of the samples was carried out using a light microscope equipped with a camera for taking microphotos. Identification manuals and monographs of the leading Ukrainian (Palamar-Mordvintseva, 1986, 2005) and European desmidiologists (Lenzenweger, 1999) were used for species identification.The iconotype provided in the original description of the newly recorded taxon (Gutwiński, 1892) was used. Scientific novelty. The second record in Ukrainian desmidioflora of a rare taxon from the genus Cosmarium is documented. Previously it was discovered 134 years ago (Gutwiński 1890) in the Roztochchia-Opillja mountain region, namely in the vicinity of Lemberg (former Kingdom of Galicia and Lodomeria, a part of the Austro-Hungarian Monarchy – now Lviv, Ukraine). This taxon was found by the authors for the first time in the Ukrainian Polesie (Chernihiv Polesie). Description, cell dimensions and microphotographs in three views are included in this publication. Conclusions. The description and photographs of the three cell views of the taxon given in the article fill the gaps in the illustrative material of the national reference publications (Palamar-Mordvintseva 1986: 167, fig. 37 item 16) and create better conditions for identification and new records of this taxon in Ukraine. The distribution area of Cosmarium retusiforme var. incrassatum Gutwiński 1890 has been expanded. The flora of desmids of the Ukrainian Polesie is enriched with a new infraspecific taxon. Мета роботи. Доповнення флори десмідієвих водоростей Чернігівського Полісся новим таксоном роду Cosmarium. Методологія. Ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Замглай» є одним з найбільших на Чернігівському Поліссі евтрофних боліт, який є важливим рефугіумом гідрофільного фіторізноманіття лісової зони, місцем концентрації ряду раритетних видів бореальної групи та представників різних біотичних комплексів. В ході проведення експедиційних досліджень болотного комплекту «Замглай» були відібрані альгологічні зразки. Вони були зафіксовані 4 % формаліном для подальшого дослідження в лабораторних умовах. pH та електропровідність води визначали портативним приладом. Мікроскопічне дослідження проб здійснювалось за допомогою світлового мікроскопу обладнаного фотокамерою для мікрофотофіксації. Визначники та монографії провідних українських (Паламар-Мордвінцева, 1986, 2005) та європейських десмідіологів (Lenzenweger, 1999) використовувались для визначення видів. Використовували іконотип виду з первісного його опублікування (Gutwiński, 1890, 1892). Наукова новизна. Друга знахідка в Україні рідкісного таксону роду Cosmarium, який був опублікований 134 року тому (Gutwiński, 1890) для Розтоцько-Опільської горбогірної області, а саме, знайдений в околицях м. Лемберг, (колишнє Королівство Галіції та Лодомерії у складі Австро-Угорської Монархії – нині Львів, Україна). Цей таксон нами знайдений вперше для Українського Полісся (Чернігівське Полісся). Розмірні характеристики, опис та мікрофотографії у трьох проєкціях включені до цієї публікації. Висновки. Опис та фотографії виду доповнюють прогалини в ілюстративному матеріалі вітчизняного визначника (не має видів клітини зверху та збоку) і створюють кращі умови для визначення та повторних знахідок даного таксону в Україні. Уточнено ареал С. retusiforme var. incrassatum Gutwiński, альгофлора десмідієвих водоростей Українського Полісся збагачена новим внутрішньовидовим таксоном.

The ability of higher aquatic plants and bottom sediments to accumulate substances in concentrations exceeding their values in the aquatic environment has led to their use in the system of monitoring and control of the state of water bodies. The purpose of the study was to analyse the current state of vegetation and anthropogenic pollution of coastal and aquatic ecosystems of rivers within the Chernihiv region. The research was based on the geobotanical study of ecosystems and chemical analysis of water and bottom sediments for heavy metals, as well as determining the degree of heavy metal contamination of certain plant species. Based on the results, a prodromus of syntaxa of aquatic and riparian vegetation of the ecosystems of the Snov, Revna and Irpa rivers was compiled, which includes 4 classes, 8 orders, 11 unions and 36 associations. The dynamic of content and peculiarities of migration of heavy metals in small rivers of Chernihiv region were analyzed (Zn, Mn, Fe, Co, Ni,Pb). Chemical analysis of water samples showed an excess of iron and manganese in the water of all rivers, and an excess of copper in the bottom sediments ranging from 1.1 to 3 times. The highest levels of copper were found in the organs of Sium latifolium L, zinc – Lemna trisulca L, the content of lead and cadmium did not exceed the background level. A significant increase in zinc content was recorded in all samples – from 12.11 mg/kg (Poa pratensis L) to 22.17 mg/kg (Lemna trisulca L), with a background content of 1.41 mg/kg. Among the ecological groups, the highest coefficient of accumulation of copper, zinc, lead and cadmium was recorded in triborozoan duckweed, which can be considered an accumulative indicator of chemical pollution of water bodies. Elevated background levels of chemical elements in sediments often spatially coincide with the distribution of soil types in the catchment areas that are also characterised by high levels of these elements. Здатність вищих водних рослин та донних відкладів накопичувати речовини в концентраціях, що перевищують їх значення у водному середовищі, зумовила їх використання у системі моніторингу та контролю стану водойм. Метою дослідження було проаналізувати сучасний стан рослинності та техногенного забруднення прибережно-водних та водних екосистем річок в межах Чернігівської області. Дослідження ґрунтувалися на геоботанічному вивченні екосистем та хімічному аналізу води і донних відкладень на вміст важких металів, визначенні ступеня забруднення окремих видів рослин важкими металами. За результатами складено продромус синтаксонів водної та прибережно-водної рослинності екосистем річок Снов, Ревна та Ірпа, який включає 4 класи, 8 порядків, 11 союзів і 36 асоціацій. Проаналізовано динаміку вмісту та особливості міграції важких металів (Zn, Mn, Fe, Co, Ni, Pb) у воді малих річок Чернігівщини. Хімічний аналіз проб води показав перевищення вмісту заліза і мангану у воді всіх річок, у донних відкладеннях відмічено перевищення вмісту міді від 1,1 до 3 разів. Найбільше міді виявлено у органах Sium latifolium L, цинку – у Lemna trisulca L., вміст свинцю і кадмію не перевищує фоновий. У всіх зразках зафіксоване значне підвищення вмісту цинку – від 12,11 мг/кг (Poa pratensis L) до 22,17 мг/кг (Lemna trisulca L), при фоновому вмісті – 1,41 мг/кг. Серед екологічних груп найбільший коефіцієнт накопичення міді, цинку, свинцю і кадмію зафіксовано у ряски триборозенчастої, яку можна вважати акумулятивним індикатором хімічного забруднення водойм. Підвищений фоновий уміст хімічних елементів у донних відкладах часто просторово збігається з поширенням на водозбірних площах ґрунтових різновидів, які також відзначаються високим умістом цих елементів.