Юрій Олександрович Карпенко

Мета роботи. Метою роботи є науково-екологічне обґрунтування доцільності розширення локальної екомережі Чернігівської області шляхом створення нового об’єкта природно-заповідного фонду (далі ПЗФ) – ботанічного заказника місцевого значення «Петрові плавні». Дослідження спрямоване на визначення созологічної цінності флори макрофітів у долині малої річки Вздвижа, встановлення ступеня збереженості природних комплексів. Методологія. Основу дослідження складали аналіз наукових джерел інформації та багаторічні польові дослідження авторів, проведені методом маршрутно-флористичного та фітоценотичного обстеження руслової й заплавної частин річки Вздвижа. Головним критерієм визначення меж та природоохоронної цінності проєкту ми обрали наявність стабільних популяцій рідкісних і вразливих видів рослин, а також ценозів, внесених до охоронних переліків. Наукова новизна. Вперше здійснено комплексний аналіз екологічного потенціалу прибережно-водних екосистем середньої та нижньої течії річки Вздвижа в межах Іванівської територіальної громади Чернігівської області на основі узагальнення раритетного фіторізноманіття. У межах дослідження виявлено та задокументовано новий локалітет вразливого виду Червоної книги України Dactylorhiza incarnata (L.) Soó, оцінено стан ценопопуляції Comarum palustre L. та верифіковано наявність трьох рослинних формацій із Зеленої книги України. Особливу цінність становить обґрунтування превентивних заходів охорони гідрофільних екотопів, що дозволяє розглядати результати роботи як практичну основу для розширення мережі ПЗФ регіону, ведення екологічного моніторингу та прийняття рішень у сфері збалансованого природокористування і збереження біобезпеки малих річок Полісся. Висновки. У заплавних комплексах досліджуваної ділянки річки Вздвижа виділено стійке флористичне ядро макрофітів, причому найвищу созологічну вагу мають угруповання формацій Nuphareta luteae, Nymphaeeta albae та Nymphaeeta candidae. Польові спостереження підтверджують, що попри фрагментарність, ці ценози зберігають високий відновлювальний потенціал, проте зазнають ризиків через порушення гідрорежиму. Виявлений локалітет Dactylorhiza incarnata (15 екз.) та ділянка зростання Comarum palustre (20 м²) свідчать про потребу резервації цих територій. Необхідним є оголошення ботанічного заказника «Петрові плавні» орієнтовною площею 125 га для забезпечення контролю за гідрологічним режимом та превентивного захисту раритетного генофонду.

The search for new growth-regulating compounds remains a relevant research direction in view of the issue of food security. Previously, a number of thiazolyl acetic acid derivatives have been synthesized, which are promising biologically active compounds according to their physicochemical characteristics. The aim of this work was to study the growth-regulating properties of both previously and newly synthesized thiazolyl acetic acid derivatives using a growth phytotest with Lepidium sativum and Sinapis alba. This study was carried out under laboratory conditions of phytotesting growth indicators of test plants of the class Dicotyledones—L. sativum and S. alba under the influence of 10 μg/mL, 100 μg/mL, and 1000 μg/mL aqueous solutions of the compounds with a comparative analysis of the action of the active components of Rhizopon^TM and herbicide benazolin. It was found that, exhibiting high herbicidal properties at a concentration of 1000 μg/mL (primarily the compound with a benzothiazole fragment), the studied thiazolyl acetic acid derivatives with decreasing concentration (100 μg/mL and 10 μg/mL) reduce phytotoxicity to its complete elimination against L. sativum and S. alba for the compound 2-[2-(N-tert-butoxycarbonyl)-aminoethyl-1,3thiazol-4-yl]acetic acid (compound 3), as well as against L. sativum for the compound 5-phenylthiazol-2-yl acetic acid (compound 5). A weak stimulating effect on the length of the above-ground part of S. alba seedlings was recorded for 2-[2-(3,3,3-trifluoropropyl)-1,3thiazol-4-yl]acetic acid (compound 1) and 2-[2-(N-tert-butoxycarbonyl)-aminoethyl-1,3thiazol-4-yl]acetic acid (compound 3) at their concentration of 10 μg/mL; however, an improvement in the vitality index under the action of these compounds was not observed. The results obtained in this study indicate the biological activity of both previously and newly synthesized thiazolyl acetic acid derivatives, namely their growth-regulatory properties, expanding knowledge about promising herbicidal compounds with a possible hormetic effect, which requires further research.

У статті досліджено сутність, структуру й функціональне значення параметрів і компонентів навколишнього середовища як ключової складової звітних документів стратегічної екологічної оцінки (СЕО) технічної документації територіальних громад. Розкрито теоретико-методологічні засади інтеграції інформації про характеристики й стан довкілля в процеси планування та просторового розвитку територій. Проаналізовано сучасні нормативно-правові акти, що регламентують процедуру СЕО, визначено роль екологічних і природоресурсних показників у забезпеченні відповідності технічної документації вимогам підходів до сталого розвитку. Особливу увагу приділено структурі природничо-екологічного блоку звіту СЕО, який охоплює дані про геологічну будову, рельєф, ґрунти, стан атмосфери, водні ресурси, флору, фауну, природоохоронну мережу, кліматичні особливості, а також рівень антропогенного навантаження. У роботі підкреслено, що саме ці компоненти є основою для оцінювання екологічного стану території, прогнозування наслідків реалізації планових рішень і визначення екологічних ризиків та альтернатив. Методологічну основу дослідження становлять системний і комплексний підходи, методи аналізу нормативних документів, порівняльного аналізу й картографічного моделювання. Результатом дослідження є узагальнення методичних підходів і рекомендацій щодо збору, систематизації та представлення природничої інформації в межах технічної документації. Запропоновано алгоритм інтеграції природничих компонентів та екологічної інформації у звіт СЕО, що забезпечує наукову обґрунтованість і прозорість прийняття управлінських рішень на регіональному рівні. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості їх використання органами місцевого самоврядування, розробниками технічної документації, а також екологічними експертами під час підготовки звітів СЕО, оцінки стану навколишнього середовища та планування збалансованого розвитку територіальних громад.

Мета роботи. Метою роботи є визначення найбільш поширених інвазійних видів рослин в урбанофлорі м. Чернігова. Дослідження спрямоване на виявлення найбільш поширених інвазійних видів, встановлення ступеню натуралізації, а також екологічних ризиків, пов’язаних з їх присутністю в межах урбаністичного середовища. Методологія. Основу дослідження складали аналіз джерел інформації щодо інвазійних видів рослин в урбанофлорі міста Чернігова. Зокрема, було проведено аналіз наукових публікацій, присвячених проблемі інвазійних видів флори міста Чернігова. Головним критерієм визначення ступеня поширеності інвазійного виду у м. Чернігові ми обрали високу адаптивність до різних середовищ. Результати аналітичного огляду підкріплені польовими дослідженнями авторів. Наукова новизна. Вперше здійснено огляд найбільш поширених інвазійних видів рослин в урбанофлорі міста Чернігова на основі узагальнення наукових джерел інформації та авторських спостережень. У межах дослідження сформовано перелік інвазійних видів, що поширені в межах міста, з уточненням їх біогеографічного походження, основних шляхів проникнення та типових середовищ зростання. Особливу цінність становить висвітлення потенційних екологічних загроз, пов’язаних із поширенням цих видів, що дозволяє розглядати результати роботи як основу для подальших польових досліджень, екологічного моніторингу та прийняття рішень у сфері міського озеленення, біобезпеки та охорони урбанізованих екосистем. Висновки. У флорі м. Чернігова виділено 18 найпоширеніших видів інвазійних судинних рослин, переважно північноамериканського походження. Найбільш поширеними та екологічно активними є Acer negundo, Robinia pseudoacacia, Solidago canadensis та Ambrosia artemisiifolia. Польові спостереження підтверд­жують їхнє активне розселення в урбанізованих і напівприродних біотопах. Види формують щільні ценози, що спричиняє витіснення аборигенних компонентів флори та зниження біорізноманіття. Необхідним є проведення постійного моніторингу та розроблення заходів із контролю найагресивніших інвазійних таксонів у межах міста.

У статті розглянуто видовий склад, систематичну структуру та адаптаційний потенціал інтродуктивної дендрофлори м. Чернігова в умовах зміни клімату. Проведено аналіз участі інтродукованих деревних і чагарникових кущових видів у формуванні міських зелених насаджень, зокрема в парках, скверах, придорожніх насадженнях і прибудинкових територіях. Встановлено, що інтродуценти становлять вагому частину міського фітоландшафту та виконують важливі екологічні, санітарно-гігієнічні, декоративні й рекреаційні функції. Унаслідок глобального потепління, збільшення кількості посушливих днів, зсувів сезонних фенологічних фаз життєвих циклів та зростання біотичного тиску актуалізується питання стійкості інтродукованих видів до змін клімату й нових умов середовища. На основі літературних джерел і власних спостережень визначено групи інтродукованих видів за ступенем їх натуралізації та адаптаційної здатності. Показано, що певні таксони, зокрема Ailanthus altissima, Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, демонструють високу екологічну пластичність і можуть бути використані для озеленення міст із підвищеним кліматичним навантаженням. Інші ж види (наприклад, Magnolia spp., Cedrus spp.) виявляють обмежену здатність до акліматизації, що потребує диференційованого підходу до їхнього використання та створення відповідних умов для їх культивування. На основі отриманих результатів сформульовано практичні рекомендації щодо підбору стійких видів для формування кліматично адаптованих зелених насаджень міста Чернігова. Обґрунтовано необхідність упровадження системного підходу до підбору інтродуцентів з урахуванням їхньої біоекологічної специфіки та кліматичних сценаріїв. Зазначено необхідність системного моніторингу, наукового супроводу процесів інтродукції та оновлення міської урбо-фітосистеми з урахуванням прогнозованих кліматичних змін. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації підходів до озеленення міського середовища з урахуванням принципів сталого розвитку та адаптації до змін клімату.

Малі річки, зокрема в межах пониззя Десни, є важливими осередками біорізноманіття, які забезпечують функціонування численних екосистем, формують флористичні комплекси та відіграють ключову роль у підтриманні екологічної рівноваги в регіоні. Незважаючи на свою екологічну значущість, вони часто залишаються поза межами широкомасштабних природоохоронних стратегій, що призводить до поступового зменшення біологічного різноманіття, зокрема різноманіття судинних рослин, які є своєрідними індикаторами стану природного середовища. У статті представлено результати комплексного дослідження, присвяченого вивченню флористичного складу судинних рослин малих річок пониззя Десни, виявленню основних чинників, що впливають на їхнє поширення, та обґрунтуванню системи підходів до збереження цього різноманіття. Проведено польові дослідження у межах басейнів кількох малих річок, які є притоками Десни, із застосуванням стандартних методів геоботанічного опису, флористичної інвентаризації та екологічного аналізу. На основі отриманих даних виокремлено типові флористичні групи, охарактеризовано ступінь антропогенного навантаження, встановлено наявність рідкісних і зникаючих видів, занесених до Червоної та Зеленої книги України. Особливу увагу приділено вивченню змін під впливом осушення заплав, аграрного освоєння територій, зарегулювання русел та впливу інвазивних видів. Запропонована система підходів до збереження різноманіття судинних рослин базується на принципах комплексного еколого-ландшафтного підходу, що передбачає інтеграцію охорони природи з просторовим плануванням, управлінням водними ресурсами та залученням місцевих громад до природоохоронної діяльності. Серед основних елементів цієї системи – створення локальних ботанічних і гідрологічних заказників, моніторинг стану флори, відновлення природного гідрологічного режиму річок, а також просвітницька робота з населенням. Результати дослідження мають прикладне значення для екологічного менеджменту, збереження гідрофільного фіторізноманіття поліського регіону та впровадження ефективних природоохоронних стратегій на локальному рівні. Запропоновані підходи можуть бути адаптовані до інших регіонів України зі схожими природними умовами.

Біорізноманіття є ключовим показником цінності природної території, її охоронного статусу та ролі у збереженні певних видів. Рідкісні види класифікуються за трьома основними категоріями: національною, міжнародною та регіональною значущістю й охороною. Відповідно до цієї градації визначається статус видів і їх включення до відповідних списків та переліків, таких як додатки міжнародних конвенцій із захисту флори і фауни, Червона книга України та регіональні переліки видів, що охороняються в межах адміністративних областей. Збереження біорізноманіття є однією з найактуальніших проблем нашого часу. Впровадження директив та природоохоронних заходів, спрямованих на збереження біорізноманіття, стає все складнішою, а в деяких випадках і неможливою, через вплив воєнних дій. Об’єкти природно-заповідного фонду займають важливе місце на карті України, оскільки тут зосереджена основна частина флори та фауни країни, яка перебуває під особливою охороною на державному, регіональному та міжнародному рівнях. Дослідження здійснили протягом 2015–2024 років на території РЛП «Ялівщина» у межах міста Чернігів. На основі аналізу літературних джерел визначено ключові характеристики біорізноманіття об’єкту природно-заповідного фонду та прилеглих територій. У процесі аналізу стану біорізноманіття були визначені види, що охороняються на регіональному, національному та міжнародному рівнях. Метою проведених досліджень на території регіонального ландшафтного парку «Ялівщина» у місті Чернігові було з’ясування сучасної картини поширення видів різних категорій і статусів охорони для розробки наукових рекомендацій щодо подальшої охорони, збереження й відтворення, а також моніторингу стану їх популяцій. Подібні комплексні прикладні дослідження мають велике значення для системи моніторингу біорізноманіття об’єктів природно-заповідного фонду в окремих регіонах, оскільки вони сприяють поліпшенню охорони біорізноманіття на різних рівнях (видовому, популяційному, фітоценотичному, екосистемному) та на різних територіальних рівнях (регіональному та державному).

The implementation of the Sustainable Development Goals (SDGs) in Ukraine, particularly at the regional level, is an important stage in the integration of global environmental standards into national policy.This strategy envisages the achievement of the 17 SDGs approved at the UN Summit on Sustainable Development in 2015, taking into account national characteristics and priorities. Particular attention is paid to environmental aspects, as the regions of Ukraine face various environmental problems that require an integrated approach to their solution. One of the main environmental problems is environmental pollution, in particular water resources, soil and atmosphere. According to the Ministry of Regional Development, Construction and Housing and Communal Services of Ukraine, more than 32% of landfills and landfills for solid household waste require certification, 5% are overloaded with volumes exceeding the established standards, and 13% do not meet the operating standards for environmental safety parameters. Almost 33 thousand unauthorized landfills are detected annually, covering an area of over 1 thousand hectares. These factors contribute to the pollution of water resources, in particular in the waters of the Sea of Azov, which negatively affects the ecological state of the region and the economic situation, in particular the tourism industry. Another significant problem is land degradation, in particular soil erosion, which covers 57% of the territory of Ukraine. More than 500 million tons of soil are washed away annually, which leads to significant economic losses. This requires the implementation of effective measures to protect land resources and preserve biodiversity. For the effective implementation of the SDGs at the regional level, it is necessary to develop and implement sustainable development strategies that take into account the specifics of each region. These strategies should be based on the principles of sustainability, environmental safety and social justice. An important aspect is the involvement of local communities in the process of planning and implementing environmental projects, which will contribute to increasing the effectiveness and sustainability of these initiatives. Thus, the implementation of the SDGs with an emphasis on regional environmental problems is a key direction for ensuring sustainable development in Ukraine. This requires a comprehensive approach, integration of environmental, economic and social aspects, as well as active participation of local communities in the decision-making process. Only with the effective implementation of these strategies can sustainable development be achieved at the regional level and ensure environmental security for future generations. Реалізація Цілей сталого розвитку (ЦСР) в Україні, зокрема на реґіональному рівні, є важливим етапом упровадження глобальних екологічних стандартів у національну політику. Ця стратегія передбачає досягнення 17 цілей, затверджених на Саміті Організації Об’єднаних Націй зі сталого розвитку у 2015 році, з урахуванням національних особливостей і пріоритетів. Особливу увагу приділено екологічним аспектам, оскільки реґіони України стикаються з різноманітними екологічними проблемами, що потребують комплексного підходу до їх вирішення.Однією з основних екологічних проблем є забруднення довкілля, зокрема водних ресурсів, ґрунтів і атмосфери. За даними Міністерства реґіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, понад 32% звалищ і полігонів твердих побутових відходів потребують паспортизації, 5% перевантажені обсягами понад установлені нормативи, а 13% не відповідають нормам експлуатації за параметрами екологічної безпеки. Щорічно виявляється майже 33 тисячі несанкціонованих звалищ, що мають площу понад 1 тисячу гектарів. Ці чинники сприяють забрудненню водних ресурсів, зокрема у водах Азовського моря, що негативно впливає на екологічний стан реґіону й економічну ситуацію, зокрема на туристичну галузь. Іншою суттєвою проблемою є деградація земель, зокрема ерозія ґрунтів, яка охоплює 57% території України. Щорічно змивається понад 500 мільйонів тон ґрунту, що призводить до значних економічних збитків. Це потребує впровадження ефективних заходів з охорони земельних ресурсів і збереження біорозмаїття. Для ефективної реалізації Цілей сталого розвитку на реґіональному рівні необхідно розробити та впровадити стратегії сталого розвитку, які враховують специфіку кожного реґіону. Ці стратегії мають базуватися...

The relevance of studying the flora of small rivers in the lower Desna is due to the need to analyze the phytodiversity of ecosystems that are subject to significant anthropogenic impact and demonstrate high ecological vulnerability. Small watercourses play a key role in the functioning of the landscapes of Polissia, ensuring the maintenance of the hydrological regime, the stability of local biocenoses and the preservation of rare and hydrological species. Climate change, intensification of economic activity, urbanization and drainage of territories lead to a significant impoverishment of the species composition of the flora. In this regard, the study of the flora of aquatic and coastal aquatic coenoses is of particular importance for substantiating measures for the protection and restoration of natural ecosystems. The purpose of the study is a comprehensive analysis of the systematic structure of the flora of aquatic and coastal aquatic ecosystems of small rivers in the lower Desna, identification of taxonomic diversity and clarification of the level of synanthropization. The work is based on field materials from 2016–2023, carried out within the boundaries of the Lyubetsko- Chernihiv and Dniprovsko-Nizhnyodesny physical and geographical regions of Chernihiv Polissia. Field surveys were conducted by semi-stationary and route methods along the beds of small rivers, with mandatory processing of herbarium material and literary sources. The nomenclature of taxa is given in accordance with Plants of the World Online. The scientific novelty of the work lies in the presented comprehensive structural and comparative analysis of the flora of small rivers of the lower Desna, with the determination of leading genera and families, structural patterns, the level of synanthropization and ecological transformation of the floristic composition. The collected materials allow us to form an idea of the ecological state of the region’s aquatic ecosystems and can serve as a basis for further research.The practical significance of the results lies in the possibility of their use in environmental planning, monitoring of biodiversity changes, preparation of programs for the restoration of degraded areas, as well as in educational and scientific work to form the environmental awareness of the local population. Актуальність дослідження флори малих річок пониззя Десни зумовлена необхідністю проведення аналізу фіторозмаїття екосистем, які зазнають значного антропогенного впливу та демонструють високу екологічну вразливість. Малі водотоки відіграють ключову роль у функціонуванні ландшафтів Полісся, забезпечують підтримання гідрологічного режиму, стабільність локальних біоценозів і збереження рідкісних і гідрологічних видів. Зміна клімату, інтенсифікація господарської діяльності, урбанізація і осушення територій призводять до значного збіднення видового складу флори. У зв’язку із цим вивчення флори водних і прибережно-водних ценозів набуває особливого значення для обґрунтування заходів з охорони та відновлення природних екосистем.Метою дослідження є проведення комплексного аналізу систематичної структури флори водних і прибережно-водних екосистем малих річок пониззя Десни, ідентифікація таксономічного розмаїття та з’ясування рівня синантропізації.В основу роботи покладені матеріали польових досліджень у період 2016–2023 років, які здійснюються в межах Любецько-Чернігівського та Дніпровсько-Нижньодеснянського фізико-географічних районів Чернігівського Полісся. Польові дослідження проводилися напівстаціонарним і маршрутним методами вздовж русел малих річок, з обов’язковим опрацюванням гербарного матеріалу й літературних джерел. Номенклатура таксонів наведена відповідно до Plants of the World Online. Наукова новизна роботи полягає в наведеному комплексному структурно-порівняльному аналізі флори малих річок пониззя Десни, з визначенням провідних родів і родин, структурних закономірностей, рівня синантропізації та екологічної трансформації флористичного складу. Зібрані матеріали дозволяють сформувати уявлення про екологічний стан водних екосистем реґіону та можуть слугувати базою для подальших досліджень. Практична значущість результатів полягає в можливості їх використання у природоохоронному плануванні, моніторингу змін біорозмаїття, підготовці...