Ірина Максютенко

У статті досліджено еволюцію концепцій маркетингу в умовах соціально-економічних трансформацій. За основу дослідження прийнято трансформацію споживчих потреб. Розглянуто основні етапи розвитку маркетингового мислення: від виробничої та збутової орієнтації до концепції соціально-етичного, цифрового та маркетингу взаємовідносин. Встановлено, що зміна підходів до маркетингу обумовлена впливом глобалізації, цифровізації, посиленням конкуренції та зростанням ролі споживача. Особливу увагу приділено сучасним тенденціям, зокрема розвитку сталого та соціально відповідального маркетингу. Обґрунтовано, що сучасний маркетинг трансформується у стратегічну функцію управління, спрямовану на створення цінності для споживача та суспільства. Визначено перспективи розвитку маркетингових концепцій в умовах глобальних викликів.

У статті представлено результати комплексного маркетингового дослідження мотиваційних чинників споживачів на ринку мобільного зв’язку України в умовах воєнного стану та високої цифровізації суспільства. Проаналізовано динаміку розвитку телекомунікаційного ринку, рівень проникнення мобільних послуг, поширення інтернет-технологій та зміни у структурі споживчих пріоритетів. Визначено ключові фактори, що впливають на вибір мобільного оператора, зокрема якість зв’язку, стабільність покриття, доступність цифрових сервісів, цінова політика, соціальна відповідальність компаній та психологічні аспекти взаємодії з брендом. Емпірична частина дослідження базується на онлайн-опитуванні 80 респондентів, результати якого підтвердили значущість технічних, економічних та емоційних мотивів у процесі прийняття рішень споживачами. У роботі підкреслено зростання ролі цифрових екосистем, емоційного брендингу та персоналізації сервісів у підвищенні лояльності абонентів. Сформульовано висновки щодо актуальних тенденцій розвитку ринку та чинників, які визначатимуть споживчу поведінку у найближчій перспективі.

У статті розглянуто ефективність використання світлодіодних ліхтарів із сонячними панелями для підсвічування зовнішньої реклами в умовах енергетичної нестабільності України. Проведено аналіз технічних характеристик автономних LED-систем, визначено їхні переваги: енергоефективність (до 160 лм/Вт), довговічність (50 000–80 000 годин), екологічність та безпечність експлуатації. Встановлено, що використання ліхтарів із сонячними панелями дозволяє суттєво скоротити витрати підприємств на електроенергію та обслуговування мереж, підвищити привабливість рекламних конструкцій у темну пору доби, а також сприяє формуванню позитивного іміджу компаній. Запропоновано впровадження стандартів монтажу та експлуатації таких систем для підвищення їхньої ефективності.

У статті розглянуто теоретико-методичні засади інтеграції управлінського контролінгу та маркетингового менеджменту в системі стратегічного розвитку підприємства. Проведено аналіз сучасних наукових досліджень і публікацій 2020–2025 рр., що відображають тенденції цифровізації, посилення ролі аналітики та прогнозування у прийнятті управлінських рішень. Запропоновано інтегровану модель управління, яка поєднує стратегічний і оперативний рівні: контролінг забезпечує інформаційно-аналітичну підтримку, оцінку ефективності інвестицій та моніторинг ризиків, тоді як маркетинговий менеджмент формує конкурентні стратегії, здійснює позиціонування та управління каналами збуту. Сформульовані практичні рекомендації щодо впровадження системи KPI, інтеграції CRM та BI-аналітики, підготовки фахівців нового типу. Зроблено висновок, що інтеграція контролінгу й маркетингу забезпечує адаптивність, стійкість та конкурентоспроможність підприємства в умовах цифрової економіки.

У статті розглянуто сучасні виклики, з якими стикаються логістичні компанії в умовах глобалізації, зокрема підвищена складність операцій і дотримання регуляторних вимог різних країн. Особливості здійснення маркетингової діяльності логістичними компаніями на всіх провідних стадіях виробничого процесу обумовлюють певні вимоги що формування управлінської звітності. Саме ефективна управлінська звітність дозволяє оптимізувати операційні процеси, забезпечити прозорість для зацікавлених сторін і відповідність міжнародним стандартам. Особливу увагу приділено автоматизації звітності та використанню ІТ-рішень, таких як ERP-системи, для обробки великих обсягів даних. У статті запропоновано структурно-логічну схему формування управлінської звітності, яка враховує ключові показники ефективності (KPI) маркетингової діяльності. Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні універсальних IT-інструментів для складання звітності, а також у розвитку методів аналізу екологічної та соціальної відповідальності в логістиці.

На сучасному етапі маркетинг взаємовідносин набуває все більшої актуальності адже компанії віддають перевагу не кількості взаємозв’язків з клієнтами, а їх якості. Проблема полягає в тому, що забезпечення великої кількості зв’язків негативно впливає на рівень витрат компанії, а їх результативність невисока. Фокусування компаній на провідних клієнтах, максимальне забезпечення їх інтересів та потреб дає можливість оптимізувати таку взаємодію та зосередити зусилля компанії саме на запитах цільових клієнтів. Метою даного дослідження є вдосконалення моделей взаємодії з партнерами для максимального задоволення потреб клієнтів на основі узагальнення еволюції взаємовідносин як з теоретичного, так і практичного погляду і визначення ключових складових ефективної моделі взаємодії. Розробка моделей такої взаємодії дасть можливість визначити економічну ефективність взаємовідносин за кожним окремим суб’єктом. Підходом до реалізації дослідження є огляд існуючих концепцій, їх критична оцінка та застосування сучасних маркетингових положень для формування моделі «окупності відносин», що включає безліч елементів, які прямо чи опосередковано впливають на прибутковість вибудованих відносин. Основною гіпотезою дослідження є те, що утримання існуючих клієнтів є менш витратним заходом ніж залучення нових клієнтів, а віддача від роботи з існуючими клієнтами, тобто рентабельність взаємовідносин прагне до максимуму. При цьому провідними складовими даної гіпотези є сервісне обслуговування, рівень його якості та ступінь задоволеності клієнтів. Основним методом дослідження є метод узагальнення існуючих сучасних підходів до проблематики формування взаємовідносин в маркетингу. Застосування предметного моделювання дозволило створен­ня моделей, що відтворюють просторово-тимчасові, функціональні, структур­ні й інші властивості формування прибутковості відносин. Отримані результати дослідження полягають в узагальненні основних етапів взаємовідносин з клієнтами та встановленні їх складових елементів; сформулювати розширену модель «окупності відносин»; охарактеризувати доцільність використання розширеної моделі у практиці взаємодії з клієнтами. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що моделі маркетингу взаємовідносин розкривають ефективність інструментарію підвищення конкурентоспроможності бізнесу за рахунок глибшого розуміння потреб клієнтів та створення цінності для них. Однак їхня реалізація вимагає стратегічного підходу, використання сучасних технологій та готовності до змін у внутрішніх процесах компанії. Практичне застосування результатів даного дослідження може бути використано при розрахунках прибутковості окремих клієнтів та оптимізації взаємозв’язків з партнерами. Наукова новизна дослідження полягає в розробці моделі «окупності відносин» на основі ключових факторів впливу та можливості їх оцінки при трансформації таких відносин. Перспективами подальших досліджень є визначення впливу факторів внутрішнього середовища компанії, зокрема інтерфейсу «клієнт-співробітник» у відносинах. Тип статті теоретична.

В дослідженні обґрунтовано проведення аналізу перспектив розвитку інтернет торгівлі як окремої галузі, що здійснено на основі теоретичних засад визначення конкурентоспроможності галузі, що запропоновані М. Портером. Зокрема розглянуті основні елементи моделі «5 сил конкурентоспроможності», які адаптовані до умов здійснення інтернет торгівлі. В дослідження обґрунтовано використання методів стратегічного аналізу для оцінки перспектив розвитку інтернет торгівлі, зокрема наведені методика та результати проведення SWOT-аналізу, а також розглянуто основні положення PEST-аналізу. Проведені дослідження довели, що методологія PEST-аналізу для інтернет торгівлі має бути доповнена такими факторами як Legal (юридичні), Industry (індустріальні), Global (глобальні) та Ethical (етичні), що дозволило запропонувати сформувати поняття STЕЕРІLG-аналізу для оцінки впливу факторів зовнішнього середовища на діяльність галузі. Дослідження запропонованих факторів, якими має бути доповнено PEST-аналіз, показав, що вони знаходяться в постійному взаємозв’язку та мають певний взаємний вплив. Проте, детальний огляд даних факторів довів, що ступінь їх вивченості й дослідження залежить суб’єктивних факторів країни застосування, що підтверджує доцільність використання в аналізі глобальних факторів впливу, юридичних факторів, які базуються на законодавстві окремих держав, етичних факторів, що пов’язані з менталітетом населення, кількість та структура якого в свою чергу формує економічні, політичні та соціально-культурні чинники. При цьому врахування рівня технологічного розвитку окремих країн і регіонів дає можливість застосовувати у даному аналізі індустріальні фактори, адже в світі наявні країни з різним технологічним укладом, що й обумовлює їх загальний рівень конкурентоспроможності на світовій арені. При цьому електронна комерція та інтернет торгівля займають вже понад 75% ВВП світу.

Стаття присвячена актуальним питанням визначення основних тенденцій розвитку електронної комерції в світі. Проаналізовано та систематизовано фактори впливу, які виступають спонукальними для активного розвитку інтернет-торгівлі, зокрема: цифровий контент, розділ його використання та можливість використання в процесах стимулювання збуту для інтернет-торгівлі та електронної комерції. Досліджено світові тенденції діджіталізації світового суспільства, основні напрями використання мережі інтернет, застосування пристроїв для здійснення електронної комерції, проведено прогноз продажів на ринку електронної комерції, визначені країни-лідери електронної комерції та здійснено аналіз розподілу споживання продукції на ринку електронної комерції Європи.