Tetiana Maikova
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Tetiana Maikova has a total of 16 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Сергій Миколайович Афанасьєв
Український державний університет науки і технологій ННІ «Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту
4 shared publications Prydniprovsk State Academyof Physical Culture And Sport
3 shared publications- Oleksandra Afanasieva
Український державний університет науки і технологій ННІ «Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту
2 shared publications - Babenko Kyrylo
Український державний університет науки і технологій ННІ «Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту
1 shared publication - Dmytro Afanasiev1 shared publication
- Kyrylo Burdaiev
Educational and Scientific Institute "Prydniprovsk State Academy of Physical Culture and Sport", Ukrainian State University of Science and Technologies, Dnipro, Ukraine
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 6 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 58-65
Методологічні особливості фізичної терапії осіб молодого віку з ускладненими діафізарними переломами великогомілкової кістки
Мета. Розробити комплексну технологію фізичної терапії хворих молодого віку з ускладненими діафізарними переломами великогомілкової кістки з визначенням алгоритму, структури та логічного пояснення дій. Методи. Клінічні, сонологічні, аналіз біохімічних досліджень. Спостерігалися 33 пацієнти молодого віку (32,1 ± 5,3 років) з уповільненою консолідацією та незрощенням перелому великогомілкової кістки. Результати. Встановлено, що провідним механізмом упо‑ вільненої консолідації великогомілкової кістки у разі діафізарних переломів у паці‑ єнтів молодого віку є тривалий вплив гормональної терапії кортикостероїдами, суттєвий дефіцит вітаміну Д та втрата мінеральної щільності кісткової тканини, вна‑ слідок зниженого остеоформування та підвищеної резорбції кістки. Обґрунтована та впроваджена комплексна технологія ФТ, методологічними особливостями якої стало впровадження багатоетапного застосування засобів ФТ, починаючи з усунення больового синдрому та покращення кровопостачання гомілки й завершуючи відновленням функції кінцівки, запобіганням майбутнім переломам і зниженням ризику падінь за рахунок покращення структурно-функціонального стану кісткової тканини. Висновки. Застосування розробленої технології фізичної терапії дало змогу сформувати кістковий мозоль у всіх пацієнтів, уникнути больового синдрому у 71,4%, а у 28,6% суттєво зменшити його інтенсивність, зменшити атрофію м’язів гомілки, підвищити щільність кісткової тканини з (-2,56 ± 0,06) SD до (-2,2 ± 0,07) SD; (t = 3,9; р < 0,05), нормалізувати еластичність кістки у всіх пацієнтів з почат‑ ково зниженою консолідацією, щільність кістки у 93,8% хворих та міцність у 81,3% пацієнтів. Застосування розробленої технології ФТ дало змогу в 2,1 рази зменшити кількість хворих з недостатнім остеоформуванням та в 2,9 рази – з посиленням резорбції кістки, нормалізувати рівень вітаміну Д у 62,5% хворих.
- 6 November 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 2,p. 58-65
Open AccessМетодологічні особливості фізичної терапії осіб молодого віку з ускладненими діафізарними переломами великогомілкової кістки
Мета. Розробити комплексну технологію фізичної терапії хворих молодого віку з ускладненими діафізарними переломами великогомілкової кістки з визначенням алгоритму, структури та логічного пояснення дій. Методи. Клінічні, сонологічні, аналіз біохімічних досліджень. Спостерігалися 33 пацієнти молодого віку (32,1 ± 5,3 років) з уповільненою консолідацією та незрощенням перелому великогомілкової кістки. Результати. Встановлено, що провідним механізмом упо‑ вільненої консолідації великогомілкової кістки у разі діафізарних переломів у паці‑ єнтів молодого віку є тривалий вплив гормональної терапії кортикостероїдами, суттєвий дефіцит вітаміну Д та втрата мінеральної щільності кісткової тканини, вна‑ слідок зниженого остеоформування та підвищеної резорбції кістки. Обґрунтована та впроваджена комплексна технологія ФТ, методологічними особливостями якої стало впровадження багатоетапного застосування засобів ФТ, починаючи з усунення больового синдрому та покращення кровопостачання гомілки й завершуючи відновленням функції кінцівки, запобіганням майбутнім переломам і зниженням ризику падінь за рахунок покращення структурно-функціонального стану кісткової тканини. Висновки. Застосування розробленої технології фізичної терапії дало змогу сформувати кістковий мозоль у всіх пацієнтів, уникнути больового синдрому у 71,4%, а у 28,6% суттєво зменшити його інтенсивність, зменшити атрофію м’язів гомілки, підвищити щільність кісткової тканини з (-2,56 ± 0,06) SD до (-2,2 ± 0,07) SD; (t = 3,9; р < 0,05), нормалізувати еластичність кістки у всіх пацієнтів з почат‑ ково зниженою консолідацією, щільність кістки у 93,8% хворих та міцність у 81,3% пацієнтів. Застосування розробленої технології ФТ дало змогу в 2,1 рази зменшити кількість хворих з недостатнім остеоформуванням та в 2,9 рази – з посиленням резорбції кістки, нормалізувати рівень вітаміну Д у 62,5% хворих.
- Open Access
- 4 August 2026
- Published by Poltava State Medical University (PSMU) in Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії
- Vol. 26 (3) , 146-154
КОРЕКЦІЯ ПОСТУРАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З ПОСТТРАВМАТИЧНОЮ НЕЙРОПАТІЄЮ НИЖНІХ КІНЦІВОК ТА ТРАВМОЮ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В ДОМАШНІХ УМОВАХ
Мінно-вибухова травма часто спричиняє поєднані ураження центральної та периферичної нервової системи. Поєднання наслідків легкої черепно-мозкової травми з посттравматичною нейропатією нижніх кінцівок поглиблює порушення сенсорної інтеграції, постурального контролю та ходи та ускладнює реабілітаційне втручання. Мета дослідження. Оцінити ефективність комплексної програми фізичної терапії в домашніх умовах для військовослужбовців із посттравматичною нейропатією нижніх кінцівок та наслідками легкої черепно-мозкової травми за динамікою клінічних проявів і стабілометричних показників. Матеріали і методи. Обстежено 43 чоловіків. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб віком 29,7±2,3 роки, основну – 23 поранені військовослужбовці з наслідками мінно-вибухової травми. Програма фізичної терапії в домашніх умовах тривалістю 28 днів включала щоденні заняття – вестибулярну реабілітацію із використанням застосунком «Vestibio», сенсомоторне і силове тренування, мобілізацію периферичних нервів, вправи для постурального контролю, функціональне тренування ходьби, подвійні завдання та телереабілітаційний супровід. Постуральну стійкість оцінювали на платформі TYMO® за зміщенням центру тиску по осях X і Y, площею статокінезіограми, середньою швидкістю та довжиною його траєкторії при відкритих і закритих очах. Результати дослідження. До початку фізичної терапії найчастіше виявляли порушення ходи (100,0%), вестибуло-атактичний синдром (91,3%), цефалгічний синдром (87,0%), нейропатичний біль (78,3%) і розлади чутливості нижніх кінцівок (73,9%). Усі стабілометричні показники достовірно відрізнялися від контрольних (p<0,05). Після завершення програми частота порушень ходи зменшилася до 47,8%, нейропатичного больового синдрому – до 43,5%, вестибуло-атактичного синдрому – до 65,2%, розладів чутливості – до 47,8%. Абсолютна величина зміщення центру тиску за віссю X зменшилася на 42,6% при відкритих і на 43,9% при закритих очах, за віссю Y – на 39,5% і 40,9%. Площа статокінезіограми зменшилася на 25,5% і 16,8%, середня швидкість – на 44,7% і 35,1%, довжина траєкторії – на 30,5% і 19,2% відповідно (p<0,05). Висновки. Розроблена фізичної терапії в домашніх умовах з телереабілітаційним супроводом забезпечила достовірне покращення клінічного стану та всіх досліджуваних параметрів постуральної стійкості. Збереження відмінностей від контрольної групи свідчить про неповне відновлення сенсорної інтеграції та обґрунтовує необхідність тривалішої реабілітації.
- 4 August 2026
- Published by Poltava State Medical University (PSMU) in Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії
- Vol. 26 (3) , 146-154
Open AccessКОРЕКЦІЯ ПОСТУРАЛЬНОЇ СТІЙКОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З ПОСТТРАВМАТИЧНОЮ НЕЙРОПАТІЄЮ НИЖНІХ КІНЦІВОК ТА ТРАВМОЮ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В ДОМАШНІХ УМОВАХ
Мінно-вибухова травма часто спричиняє поєднані ураження центральної та периферичної нервової системи. Поєднання наслідків легкої черепно-мозкової травми з посттравматичною нейропатією нижніх кінцівок поглиблює порушення сенсорної інтеграції, постурального контролю та ходи та ускладнює реабілітаційне втручання. Мета дослідження. Оцінити ефективність комплексної програми фізичної терапії в домашніх умовах для військовослужбовців із посттравматичною нейропатією нижніх кінцівок та наслідками легкої черепно-мозкової травми за динамікою клінічних проявів і стабілометричних показників. Матеріали і методи. Обстежено 43 чоловіків. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб віком 29,7±2,3 роки, основну – 23 поранені військовослужбовці з наслідками мінно-вибухової травми. Програма фізичної терапії в домашніх умовах тривалістю 28 днів включала щоденні заняття – вестибулярну реабілітацію із використанням застосунком «Vestibio», сенсомоторне і силове тренування, мобілізацію периферичних нервів, вправи для постурального контролю, функціональне тренування ходьби, подвійні завдання та телереабілітаційний супровід. Постуральну стійкість оцінювали на платформі TYMO® за зміщенням центру тиску по осях X і Y, площею статокінезіограми, середньою швидкістю та довжиною його траєкторії при відкритих і закритих очах. Результати дослідження. До початку фізичної терапії найчастіше виявляли порушення ходи (100,0%), вестибуло-атактичний синдром (91,3%), цефалгічний синдром (87,0%), нейропатичний біль (78,3%) і розлади чутливості нижніх кінцівок (73,9%). Усі стабілометричні показники достовірно відрізнялися від контрольних (p<0,05). Після завершення програми частота порушень ходи зменшилася до 47,8%, нейропатичного больового синдрому – до 43,5%, вестибуло-атактичного синдрому – до 65,2%, розладів чутливості – до 47,8%. Абсолютна величина зміщення центру тиску за віссю X зменшилася на 42,6% при відкритих і на 43,9% при закритих очах, за віссю Y – на 39,5% і 40,9%. Площа статокінезіограми зменшилася на 25,5% і 16,8%, середня швидкість – на 44,7% і 35,1%, довжина траєкторії – на 30,5% і 19,2% відповідно (p<0,05). Висновки. Розроблена фізичної терапії в домашніх умовах з телереабілітаційним супроводом забезпечила достовірне покращення клінічного стану та всіх досліджуваних параметрів постуральної стійкості. Збереження відмінностей від контрольної групи свідчить про неповне відновлення сенсорної інтеграції та обґрунтовує необхідність тривалішої реабілітації.
- Open Access
- 29 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 179-185
Ускладнені діафізарні переломи великогомілкової кістки: виклики перед фізичними терапевтами та концептуальні підходи до реабілітації хворих
Запропонувати базові концепції до фізичної терапії хворих із діафізарними переломами великогомілкової кістки, ускладненими незрощенням кістки на тлі остеопорозу. Методи. Аналіз анамнезу, скарг, інтенсивності больового синдрому, дослідження рівня фізичної активності, оцінка стану губчатої кісткової тканини та архітектури кістки, статистична обробка результатів досліджень методами варіаційної статистики, реалізованими стандартним пакетом приклад‑ них програм SPSS 13.0 for Windows. Результати. Під спостереженням перебували 26 пацієнтів молодого віку (33,0 ± 5,0 років) з уповільненою консолідацією та незрощенням перелому великогомілкової кістки. Важливим концептуальним підходом є навчання функціональної механіки тіла, зокрема навчання пацієнтів безпечних способів виконання повсякденних дій та рухів, таких як підйом важкості та нахили, для зниження навантаження на кістки, уражені остеопорозом. У пізній фазі, тобто після досягнення повного зрощення кістки у місці перелому, основний акцент має робитися на відновлення повної функції, витривалості та повернення до активності, яка існувала до травми. У цій фазі продовжувати два види вправ: навантаження й опір. Для цього до програми фізичної терапії має бути включене функціональне тренування: вправи, що імітують повсякденні дії, такі як підйом сходами, та перехід до специфічних або більш інтенсивних видів діяльності, тренування серцево-судинної системи з поступовим збільшенням на неї навантаження для розвитку витривалості. Висновки. Сформульовані концептуальні підходи до фізичної терапії хворих з уповільненою консолідацією та незрощенням кістки, що відбувалося на тлі вторинного остеопорозу в осіб молодого віку, які базуються на принципі багатоетапного застосування, в основі якого – раннє відновлення амплітуди рухів, зменшення болю і поступове збільшення навантаження для відновлення функції.
- 29 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія
- No. 1,p. 179-185
Open AccessУскладнені діафізарні переломи великогомілкової кістки: виклики перед фізичними терапевтами та концептуальні підходи до реабілітації хворих
Запропонувати базові концепції до фізичної терапії хворих із діафізарними переломами великогомілкової кістки, ускладненими незрощенням кістки на тлі остеопорозу. Методи. Аналіз анамнезу, скарг, інтенсивності больового синдрому, дослідження рівня фізичної активності, оцінка стану губчатої кісткової тканини та архітектури кістки, статистична обробка результатів досліджень методами варіаційної статистики, реалізованими стандартним пакетом приклад‑ них програм SPSS 13.0 for Windows. Результати. Під спостереженням перебували 26 пацієнтів молодого віку (33,0 ± 5,0 років) з уповільненою консолідацією та незрощенням перелому великогомілкової кістки. Важливим концептуальним підходом є навчання функціональної механіки тіла, зокрема навчання пацієнтів безпечних способів виконання повсякденних дій та рухів, таких як підйом важкості та нахили, для зниження навантаження на кістки, уражені остеопорозом. У пізній фазі, тобто після досягнення повного зрощення кістки у місці перелому, основний акцент має робитися на відновлення повної функції, витривалості та повернення до активності, яка існувала до травми. У цій фазі продовжувати два види вправ: навантаження й опір. Для цього до програми фізичної терапії має бути включене функціональне тренування: вправи, що імітують повсякденні дії, такі як підйом сходами, та перехід до специфічних або більш інтенсивних видів діяльності, тренування серцево-судинної системи з поступовим збільшенням на неї навантаження для розвитку витривалості. Висновки. Сформульовані концептуальні підходи до фізичної терапії хворих з уповільненою консолідацією та незрощенням кістки, що відбувалося на тлі вторинного остеопорозу в осіб молодого віку, які базуються на принципі багатоетапного застосування, в основі якого – раннє відновлення амплітуди рухів, зменшення болю і поступове збільшення навантаження для відновлення функції.
- 1 January 2024
- Published by Ukrainian State University of Science and Technologies in Sportyvnyi Visnyk Prydniprovia
- p. 12-21
CRITERIA FOR DETERMINING EFFICIENCY TECHNOLOGIES OF PREVENTION BIOMECHANICAL DISORDERS PROPERTIES OF THE FOOT IN CHILDREN OF LOWER SCHOOL AGE Z HEARING DEPRIVATION IN THE PROCESS ADAPTIVE PHYSICAL EDUCATION
- 1 January 2024
- Published by Ukrainian State University of Science and Technologies in Sportyvnyi Visnyk Prydniprovia
- p. 12-21
CRITERIA FOR DETERMINING EFFICIENCY TECHNOLOGIES OF PREVENTION BIOMECHANICAL DISORDERS PROPERTIES OF THE FOOT IN CHILDREN OF LOWER SCHOOL AGE Z HEARING DEPRIVATION IN THE PROCESS ADAPTIVE PHYSICAL EDUCATION