Iryna Radchenia
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Iryna Radchenia has a total of 15 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Iryna Kupina
Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди
3 shared publications - Larysa Kondratska
Department of Pedagogy, Psychology, Primary Education and Educational Management, Faculty of Psychology and Pedagogy, Municipal Establishment “Kharkiv Humanitarian-Pedagogical Academy” of the Kharkiv Regional Council, Kharkiv, Ukraine
1 shared publication - Liudmyla Starikova1 shared publication
- Natalia Smolianiuk
H.S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University
1 shared publication - Nataliia Naumenko
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
1 shared publication - Oksana Mishchenko
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
1 shared publication
Latest Publications
- 29 May 2026
- Published by National Pedagogical Dragomanov University
- No. 110,p. 92-96
The Use of Artificial Intelligence in Primary School Teacher Training
- 29 May 2026
- Published by National Pedagogical Dragomanov University
- No. 110,p. 92-96
The Use of Artificial Intelligence in Primary School Teacher Training
- Open Access
- 19 March 2026
- Published by Asociatia EduSoft in BRAIN. BROAD RESEARCH IN ARTIFICIAL INTELLIGENCE AND NEUROSCIENCE
- Vol. 17 (1) , 526-533
A Neuropsychological Approach to Stress Resilience in Primary School Teachers under Educational Risks
Educational realities are shaped by digitalisation, ongoing reforms, the consequences of the pandemic, and various socio-economic risks. Together, these factors place significant psychological strain on primary school teachers. Their professional work requires not only pedagogical competence but also a high level of emotional resilience to cope effectively with stressful situations. A neuropsychological perspective offers valuable insights into this issue. It helps to explain how physical activity and instructional strategies can support teachers’ cognitive health and maintain emotional balance. This article examines the development of stress resilience in primary school teachers working under conditions of educational risk. For many educators, a decline in stress resilience is a predictable outcome of teaching practice. This decline reflects the sustained psycho-emotional and intellectual demands of the profession. The article is theoretical in nature and defines the concept of stress resilience. It further identifies the pedagogical conditions required for its development in the professional activity of primary school teachers. It also outlines the neuropsychological mechanisms that underpin their stress resilience. Finally, the article explores the role of physical education as an effective means of enhancing stress resilience among primary school teachers in risk-related contexts. Practical recommendations are provided to cultivate this particular quality.
- 19 March 2026
- Published by Asociatia EduSoft in BRAIN. BROAD RESEARCH IN ARTIFICIAL INTELLIGENCE AND NEUROSCIENCE
- Vol. 17 (1) , 526-533
Open AccessA Neuropsychological Approach to Stress Resilience in Primary School Teachers under Educational Risks
Educational realities are shaped by digitalisation, ongoing reforms, the consequences of the pandemic, and various socio-economic risks. Together, these factors place significant psychological strain on primary school teachers. Their professional work requires not only pedagogical competence but also a high level of emotional resilience to cope effectively with stressful situations. A neuropsychological perspective offers valuable insights into this issue. It helps to explain how physical activity and instructional strategies can support teachers’ cognitive health and maintain emotional balance. This article examines the development of stress resilience in primary school teachers working under conditions of educational risk. For many educators, a decline in stress resilience is a predictable outcome of teaching practice. This decline reflects the sustained psycho-emotional and intellectual demands of the profession. The article is theoretical in nature and defines the concept of stress resilience. It further identifies the pedagogical conditions required for its development in the professional activity of primary school teachers. It also outlines the neuropsychological mechanisms that underpin their stress resilience. Finally, the article explores the role of physical education as an effective means of enhancing stress resilience among primary school teachers in risk-related contexts. Practical recommendations are provided to cultivate this particular quality.
- Open Access
- 30 October 2025
- Published by Salud, Ciencia y Tecnologia in Metaverse Basic and Applied Research
- Vol. 4, 219
The Use of Digital Technologies in Primary Education through the Prism of Potential and Challenges
Introduction: current trends in primary education dictate the need to integrate innovative tools and approaches. The aim of this article is to analyze their potential advantages and challenges.Method: The study examines innovative pedagogical tools based on digital solutions: online platforms, interactive tools, gamification and storytelling, immersive virtual and mixed reality technologies. As part of the study, a pedagogical experiment was conducted involving elements of virtual reality technologies in primary school fire safety education using the FLAIM Systems VR program.Results: The main advantages of innovative technologies were identified, including increased student interest and motivation, improved learning, variety of methods for presenting educational information, integration of different learning styles to form an individual approach in primary education, and the possibility of taking inclusion into account. The risks of active use of technologies in primary school were identified, including the likelihood of information overload for children, a decrease in their attention and concentration, risks of negative health effects, the development of excessive dependence on technologies, and a deterioration in social interaction between students.Conclusions: It has been proven that visualization and interactive experience allow explaining complex abstract concepts to children in a practical and intuitive way, which facilitates the assimilation of material, increases the effectiveness of learning the necessary skills and abilities, actively involves the emotional and sensory sphere, and develops critical thinking.
- 30 October 2025
- Published by Salud, Ciencia y Tecnologia in Metaverse Basic and Applied Research
- Vol. 4, 219
Open AccessThe Use of Digital Technologies in Primary Education through the Prism of Potential and Challenges
Introduction: current trends in primary education dictate the need to integrate innovative tools and approaches. The aim of this article is to analyze their potential advantages and challenges.Method: The study examines innovative pedagogical tools based on digital solutions: online platforms, interactive tools, gamification and storytelling, immersive virtual and mixed reality technologies. As part of the study, a pedagogical experiment was conducted involving elements of virtual reality technologies in primary school fire safety education using the FLAIM Systems VR program.Results: The main advantages of innovative technologies were identified, including increased student interest and motivation, improved learning, variety of methods for presenting educational information, integration of different learning styles to form an individual approach in primary education, and the possibility of taking inclusion into account. The risks of active use of technologies in primary school were identified, including the likelihood of information overload for children, a decrease in their attention and concentration, risks of negative health effects, the development of excessive dependence on technologies, and a deterioration in social interaction between students.Conclusions: It has been proven that visualization and interactive experience allow explaining complex abstract concepts to children in a practical and intuitive way, which facilitates the assimilation of material, increases the effectiveness of learning the necessary skills and abilities, actively involves the emotional and sensory sphere, and develops critical thinking.
- Open Access
- 13 February 2025
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Молодь і ринок
- No. 1/233,p. 14-18
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ
У статті розглянуто актуальну в умовах воєнних викликів сьогодення проблему. Окреслено суть та складові професійної компетеності учителів початкових класів. Представлено вітчизняні нормативно-правові засади, що регулюють професійну підготовку вчителів початкових класів. Визначено пріоритетні напрями формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах воєнних викликів. У ході дослідження зроблено висновок, що процес формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів передбачає модернізацію та удосконалення організації професійної освіти у закладі вищої педагогічної освіти.
- 13 February 2025
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Молодь і ринок
- No. 1/233,p. 14-18
Open AccessДЕЯКІ ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ
У статті розглянуто актуальну в умовах воєнних викликів сьогодення проблему. Окреслено суть та складові професійної компетеності учителів початкових класів. Представлено вітчизняні нормативно-правові засади, що регулюють професійну підготовку вчителів початкових класів. Визначено пріоритетні напрями формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів в умовах воєнних викликів. У ході дослідження зроблено висновок, що процес формування професійної компетентності майбутніх учителів початкових класів передбачає модернізацію та удосконалення організації професійної освіти у закладі вищої педагогічної освіти.
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Scientific Notes of Lviv State University of Life Safety. Pedagogy and Psychology
- No. 2(4),p. 39-43
МІСЦЕ СУЧАСНОГО ОНОМАСТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Стаття присвячена осмисленню ономастичної категорії, що є результатом розуміння людиною власних назв та їх інтерпретацію свідомістю особистості. Доведено, що система ономастичних знань визначає природу та структуру ономастичних категорій, репрезентацію яких на лінгвальному та екстралінгвальному рівнях здійснюють тематичні класи онімів та їхні підкласи. Із пуристичного погляду предметом ономастики є ономастична лексика як штучно створений мовний знак-найменування або сукупність слів, що є позначенням певного широкого класу предметів. Таке розуміння власного імені ґрунтується на його протиставленості номінативним знакам, зокрема денотативно-сигніфікативним, тобто предметно-понятійним, містить вказівку на основні принципи організації плану змісту ономастичної категорії. Це має пряме відношення не тільки до природного членування дійсності та особливого способу репрезентації в мові, але й до явища антропоцентризму, оскільки тільки внаслідок своєї діяльності людина розмежовує довкілля, установлює зв’язки між об’єктами та надає їм власні назви. Тому ономастичний простір постає як когнітивна сутність, що є складником різних концептів, через призму яких пізнається світ. У дослідженні аналізуємо один із аспектів навчальних планів – використання ономастичного матеріалу на уроках української мови та інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у початковій школі з метою збагачення словникового запасу молодшого школяра. Ономастична лексика, що охоплює власні назви, займає важливе місце в загальновживаній лексиці. На нашу думку, методично правильно організоване використання матеріалів ономастики на зазначених уроках сприятиме збагаченню та розвитку усного та писемного мовлення дитини. У розвідці наголошено, що використання регіонального матеріалу в навчально-виховному процесі сприяє підвищенню активної пізнавальної діяльності, стимулюванню інтересу до предмета, який студіюється, підтверджуючи цим педагогічну значущість використання ономастики. Резюмовано, що одним з ефективних засобів розвитку пізнавальної активності учнів у закладах освіти є саме робота з ономастики, яка інтегрує досягнення різних наук і це дозволяє привернути увагу оточення до питань політики, мови, історії, культури, екології. Ідея використання в процесі навчання ономастичного матеріалу ще не знайшла повноцінної розробки та впровадження в освітні програми за такими освітніми галузями, як «Мовно-літературна» й «Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна», але кропітка робота триває.
- 30 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Scientific Notes of Lviv State University of Life Safety. Pedagogy and Psychology
- No. 2(4),p. 39-43
Open AccessМІСЦЕ СУЧАСНОГО ОНОМАСТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ
Стаття присвячена осмисленню ономастичної категорії, що є результатом розуміння людиною власних назв та їх інтерпретацію свідомістю особистості. Доведено, що система ономастичних знань визначає природу та структуру ономастичних категорій, репрезентацію яких на лінгвальному та екстралінгвальному рівнях здійснюють тематичні класи онімів та їхні підкласи. Із пуристичного погляду предметом ономастики є ономастична лексика як штучно створений мовний знак-найменування або сукупність слів, що є позначенням певного широкого класу предметів. Таке розуміння власного імені ґрунтується на його протиставленості номінативним знакам, зокрема денотативно-сигніфікативним, тобто предметно-понятійним, містить вказівку на основні принципи організації плану змісту ономастичної категорії. Це має пряме відношення не тільки до природного членування дійсності та особливого способу репрезентації в мові, але й до явища антропоцентризму, оскільки тільки внаслідок своєї діяльності людина розмежовує довкілля, установлює зв’язки між об’єктами та надає їм власні назви. Тому ономастичний простір постає як когнітивна сутність, що є складником різних концептів, через призму яких пізнається світ. У дослідженні аналізуємо один із аспектів навчальних планів – використання ономастичного матеріалу на уроках української мови та інтегрованого курсу «Я досліджую світ» у початковій школі з метою збагачення словникового запасу молодшого школяра. Ономастична лексика, що охоплює власні назви, займає важливе місце в загальновживаній лексиці. На нашу думку, методично правильно організоване використання матеріалів ономастики на зазначених уроках сприятиме збагаченню та розвитку усного та писемного мовлення дитини. У розвідці наголошено, що використання регіонального матеріалу в навчально-виховному процесі сприяє підвищенню активної пізнавальної діяльності, стимулюванню інтересу до предмета, який студіюється, підтверджуючи цим педагогічну значущість використання ономастики. Резюмовано, що одним з ефективних засобів розвитку пізнавальної активності учнів у закладах освіти є саме робота з ономастики, яка інтегрує досягнення різних наук і це дозволяє привернути увагу оточення до питань політики, мови, історії, культури, екології. Ідея використання в процесі навчання ономастичного матеріалу ще не знайшла повноцінної розробки та впровадження в освітні програми за такими освітніми галузями, як «Мовно-літературна» й «Громадянська та історична, природнича, соціальна та здоров’язбережувальна», але кропітка робота триває.
- Open Access
- 30 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 6,p. 11-15
ЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКА ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПРИРОДИ
В Україні сьогодні пріоритетними напрямами дошкільної освіти залишаються безпечність та збереження життя дітей. Спочатку COVID-19, наразі повномасштабна війна, змушена еміграція сімей із дітьми – усе це вплинуло на зазначену царину. Незважаючи на такі виклики часу, заклади дошкільної освіти продовжують працювати в надскладних умовах, організація освітнього процесу відбувається на високому рівні. У статті висвітлено основні аспекти роботи над збагаченням словника дітей старшого дошкільного віку, визначено актуальність, окреслено завдання. У науковій розвідці, з огляду на науково-методичну літературу й чинні документи, що регулюють організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти, репрезентовано зміст понять і термінів «дошкільна освіта», «словник дитини», «фразеологія», маніфестовано систему занять, спрямованих на збагачення словника дітей старшого дошкільного віку засобами фразеологізмів на позначення природи, перевірено їхню ефективність, наголошено на важливості засобів фразеології для збагачення словника дітей старшого дошкільного віку та обґрунтовано доцільність розроблених занять. У дослідженні акцентовано увагу на вагоме значення методичної роботи, спрямованої на збагачення словнника дітей, а також важливість використання образних виразів у їхньому психічному розвитку. Завдяки образним мовним одиницям, діти ознайомлюються з глибокими національними традиціями, культурними символами, явищами природи й красою української мови. Це сприяє розвитку їхньої уяви, оригінального мислення та самобутності. Так само наголошено, що мовлення вихователя відіграє ключову роль у цьому процесі, адже саме через нього дитина сприймає взірець. Тому вихователь має відповідально ставитися до своєї мовленнєвої культури, дотримуватися точності, чистоти та виразності, зазначене слугуватиме дітям прикладом, стимулюватиме різнобічне зростання й збагачуватиме словник. У розвідці зауважено, що ці аспекти свідчать про необхідність більш детальної розробки змісту роботи з фразеологізмами в програмах дошкільної освіти, зокрема щодо формування в дітей мовленнєвих умінь та навичок, які забезпечують вільне й доречне використання фразеологічного матеріалу.
- 30 December 2024
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 6,p. 11-15
Open AccessЗБАГАЧЕННЯ СЛОВНИКА ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ФРАЗЕОЛОГІЗМАМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ ПРИРОДИ
В Україні сьогодні пріоритетними напрямами дошкільної освіти залишаються безпечність та збереження життя дітей. Спочатку COVID-19, наразі повномасштабна війна, змушена еміграція сімей із дітьми – усе це вплинуло на зазначену царину. Незважаючи на такі виклики часу, заклади дошкільної освіти продовжують працювати в надскладних умовах, організація освітнього процесу відбувається на високому рівні. У статті висвітлено основні аспекти роботи над збагаченням словника дітей старшого дошкільного віку, визначено актуальність, окреслено завдання. У науковій розвідці, з огляду на науково-методичну літературу й чинні документи, що регулюють організацію освітнього процесу в закладах дошкільної освіти, репрезентовано зміст понять і термінів «дошкільна освіта», «словник дитини», «фразеологія», маніфестовано систему занять, спрямованих на збагачення словника дітей старшого дошкільного віку засобами фразеологізмів на позначення природи, перевірено їхню ефективність, наголошено на важливості засобів фразеології для збагачення словника дітей старшого дошкільного віку та обґрунтовано доцільність розроблених занять. У дослідженні акцентовано увагу на вагоме значення методичної роботи, спрямованої на збагачення словнника дітей, а також важливість використання образних виразів у їхньому психічному розвитку. Завдяки образним мовним одиницям, діти ознайомлюються з глибокими національними традиціями, культурними символами, явищами природи й красою української мови. Це сприяє розвитку їхньої уяви, оригінального мислення та самобутності. Так само наголошено, що мовлення вихователя відіграє ключову роль у цьому процесі, адже саме через нього дитина сприймає взірець. Тому вихователь має відповідально ставитися до своєї мовленнєвої культури, дотримуватися точності, чистоти та виразності, зазначене слугуватиме дітям прикладом, стимулюватиме різнобічне зростання й збагачуватиме словник. У розвідці зауважено, що ці аспекти свідчать про необхідність більш детальної розробки змісту роботи з фразеологізмами в програмах дошкільної освіти, зокрема щодо формування в дітей мовленнєвих умінь та навичок, які забезпечують вільне й доречне використання фразеологічного матеріалу.
- Open Access
- 1 January 2020
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 4 (27) , 181-185
Формування життєвотворчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність
ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЧЕРЕЗ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ
- 1 January 2020
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Humanities science current issues
- Vol. 4 (27) , 181-185
Open AccessФормування життєвотворчого потенціалу молодшого школяра через навчально-творчу діяльність
ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА ЧЕРЕЗ НАВЧАЛЬНО-ТВОРЧУ ДІЯЛЬНІСТЬ