Владислав Андрійович Кікавець
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Владислав Андрійович Кікавець has a total of 2 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Viktoriia V. Kanska
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
1 shared publication - Богдан Григорович Денисик
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 27 December 2024
- Published by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Landscape Science
- No. 6(2),p. 111-121
НАГІРНО-ДІБРОВНІ ЛАНДШАФТИ ПОДІЛЛЯ, ЇХ ВИСОТНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ І ДИНАМІКА
Нагірним дібровам, як одним із найпродуктивніших у минулому лісовим ландшафтним комплексам, ландшафтознавці приділяють мало уваги. Мета – з врахуванням висотної диференціації та динаміки нагірних дібров, обґрунтувати ландшафтознавчі пропозиції їх відтворення та подальшого раціонального використання. У процесі дослідження застосовано принципи комплексності, структурно-системний, функціональний, природно-антропогенного сумісництва; методи – експедиційні, літературно-картографічні, натурних ділянок, геоінформаційного моделювання. Зазначено, що Поділля репрезентативний регіон для пізнання нагірних дібров. Вони тут представлені в класичному виді, тривалий час використовують їх ресурси, потребують заходів щодо відновлення. Під нагірно-дібровними ландшафтним комплексами розуміємо широколисті ліси, утворені різними видами дубу з його супутниками, приурочені до високих та крутих схилів і прилеглих до них вододілів. Проведено дослідження дев’яти натурних ділянок нагірних дібров, з яких одна – «П’ятничанський ліс» в околицях м. Вінниця, представлена детальніше. Обґрунтовано пропозиції, які необхідно впроваджувати у процесі поступового їх відновлення. Серед них врахування: висотної диференціації ландшафтної структури нагірних дібров, яка представлена чотирма мікрозонами з притаманним лише для них набором лісових урочищ; динаміки їх ландшафтних комплексів – часової і просторової, де часові динамічні закономірності є провідними у пізнанні нагірно-дібровних ландшафтів; впливу антропогенного чинника, як одного з найбільш активних і дестабілізуючих та необхідності формування перехідних екотонів – узлісь між нагірними дібровами та прилеглими до них ландшафтами. Зазначено, що майже повне знищення нагірно-дібровних ландшафтів Поділля потребує їх подальших детальних досліджень з врахуванням природних умов окремих районів, таких як Подільське Придністер’я, Подільських Товтр, Середнього Побужжя та специфіки сучасного антропогенного впливу.
- 27 December 2024
- Published by Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynskyi State Pedagogical University in Landscape Science
- No. 6(2),p. 111-121
Open AccessНАГІРНО-ДІБРОВНІ ЛАНДШАФТИ ПОДІЛЛЯ, ЇХ ВИСОТНА ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ І ДИНАМІКА
Нагірним дібровам, як одним із найпродуктивніших у минулому лісовим ландшафтним комплексам, ландшафтознавці приділяють мало уваги. Мета – з врахуванням висотної диференціації та динаміки нагірних дібров, обґрунтувати ландшафтознавчі пропозиції їх відтворення та подальшого раціонального використання. У процесі дослідження застосовано принципи комплексності, структурно-системний, функціональний, природно-антропогенного сумісництва; методи – експедиційні, літературно-картографічні, натурних ділянок, геоінформаційного моделювання. Зазначено, що Поділля репрезентативний регіон для пізнання нагірних дібров. Вони тут представлені в класичному виді, тривалий час використовують їх ресурси, потребують заходів щодо відновлення. Під нагірно-дібровними ландшафтним комплексами розуміємо широколисті ліси, утворені різними видами дубу з його супутниками, приурочені до високих та крутих схилів і прилеглих до них вододілів. Проведено дослідження дев’яти натурних ділянок нагірних дібров, з яких одна – «П’ятничанський ліс» в околицях м. Вінниця, представлена детальніше. Обґрунтовано пропозиції, які необхідно впроваджувати у процесі поступового їх відновлення. Серед них врахування: висотної диференціації ландшафтної структури нагірних дібров, яка представлена чотирма мікрозонами з притаманним лише для них набором лісових урочищ; динаміки їх ландшафтних комплексів – часової і просторової, де часові динамічні закономірності є провідними у пізнанні нагірно-дібровних ландшафтів; впливу антропогенного чинника, як одного з найбільш активних і дестабілізуючих та необхідності формування перехідних екотонів – узлісь між нагірними дібровами та прилеглими до них ландшафтами. Зазначено, що майже повне знищення нагірно-дібровних ландшафтів Поділля потребує їх подальших детальних досліджень з врахуванням природних умов окремих районів, таких як Подільське Придністер’я, Подільських Товтр, Середнього Побужжя та специфіки сучасного антропогенного впливу.