РОР. В. Оксенич

Р. В. Оксенич

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Р. В. Оксенич has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ MICROGRID У СЕРЕДОВИЩІ MATLAB/SIMULINK

    by Р. В. Оксенич, Д. О. Оберемок, О. Ю. Тоберт, О. О. Мірошник, С. В. Галько

    Використання сонячних фотоелектричних установок для електропостачання віддалених територій постійно зростає. Проте інтеграція таких джерел у мікромережі супроводжується проблемами, пов’язаними з їх нестабільністю та залежністю від погодних умов. Запропоновано модель мікромережі із вбудованою системою енергоменеджменту на основі методу прогнозного керування. Структура мікромережі включає фотоелектричну станцію та акумуляторну систему зберігання енергії, що дає змогу забезпечувати оптимальний розподіл генерації між джерелами та підвищувати надійність енергопостачання. Запропонований алгоритм прогнозного керування використовується для регулювання процесів заряджання та розряджання батареї з метою згладжування коливань сонячної генерації. Моделювання виконувалося на основі реальних статистичних профілів електроспоживання та даних про сонячну інсоляцію. У дослідженні враховувалися критичні сценарії роботи мікромережі: коливання навантаження, непостійність відновлюваної генерації та виникнення часткового затінення сонячних модулів.

  • Open Access

    ПРОБЛЕМИ ІНТЕГРАЦІЇ СОНЯЧНИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ ТА СИСТЕМ ЗБЕРІГАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ У РОЗПОДІЛЬНІ МЕРЕЖІ

    by Д. О. Оберемок, Д. Г. Миргород, Р. В. Оксенич, О. Ю. Тоберт, С. В. Галько

    У статті досліджуються ключові проблеми та перспективи розвитку енергетичного сектору в умовах зростання споживання електроенергії та необхідності підвищення його стійкості. Особливу увагу приділено нестабільності генерації з відновлюваних джерел, зокрема сонячних та вітрових електростанцій, що зумовлює потребу у створенні резервних потужностей та впровадженні систем накопичення енергії.Розглянуто роль акумуляторних систем у балансуванні навантажень та підтриманні стабільності мережі, а також значення технологій Smart Grid для ефективного управління потоками енергії. Показано, що сонячні електростанції завдяки інверторам здатні не лише виробляти активну потужність, а й компенсувати реактивну, зменшуючи втрати та підвищуючи ефективність роботи електромереж. Зроблено висновок, що інтеграція інноваційних рішень, таких як системи накопичення, цифровізація управління та оптимізація виробництва, є важливою умовою підвищення надійності, економічності та екологічності сучасних енергетичних систем.

  • Open Access

    МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ КУТА НАХИЛУ ФОТОЕЛЕКТРИЧНИХ ПАНЕЛЕЙ

    by Р. В. Оксенич, О. О. Мірошник, О. М. Мороз, С. В. Галько, С. А. Попадченко

    Генерація електроенергії за рахунок сонячних електростанцій значно зростає в усьому світі, тому вибір оптимального кута нахилу фотоелектричних модулів є важливою частиною проєктування сонячної електростанції. Це, своєю чергою, впливає на ефективність виробництва сонячної енергії, зменшуючи при цьому викиди парникових газів і знижуючи залежність від вичерпних видів палива, що використовуються на традиційних електростанціях, та спонукає до пошуку альтернативних способів виробництва електроенергії. Сьогодні сонячна енергетика стала одним із найвідоміших джерел виробництва електроенергії. Але варто пам'ятати, що кількість енергії, яку генерує фотоелектрична панель, напряму залежить від кількості вловленого сонячного випромінювання. Дане питання важливе як для домашніх сонячних електростанцій, так і для комерційних сонячних електростанцій.

  • Open Access

    ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЛІТІЙ-ЗАЛІЗО-ФОСФАТНИХ ТА НАТРІЙ-ІОННИХ НАКОПИЧУВАЧІВ ЕНЕРГІЇ

    by Р. В. Оксенич, С. В. Галько, А. І. Середа, С. А. Попадченко, Д. М. Зеленков

    Накопичення енергії являє собою процес зберігання, вивільнення та управління енергетичними ресурсами за допомогою спеціалізованих систем акумулювання. У сучасних умовах розвитку енергетики ця технологія набуває дедалі більшого значення, зокрема у зв’язку з активним упровадженням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Оскільки виробництво енергії з таких джерел, як сонячна та вітрова, є нестабільним і не піддається прямому регулюванню, виникає необхідність у її зберіганні в періоди надлишкового виробництва або зниженого попиту. У цьому контексті перспективними рішеннями є літій-залізо-фосфатні (LiFePO) та натрій-іонні (Na-Ion) акумуляторні системи, які відкривають нові можливості для локального зберігання енергії. Завдяки високій енергоефективності ці технології мають потенціал для широкої інтеграції в енергетичну інфраструктуру – від побутового використання до промислових масштабів. У роботі проведено порівняльний аналіз електрохімічних систем накопичення енергії на основі LiFePO₄- та Na-Ion-акумуляторів. Особливу увагу приділено їхнім технічним характеристикам, енергоефективності, довговічності та матеріалам, що використовуються у виробництві. Розглянуто економічну доцільність упровадження зазначених технологій як у побутовому, так і у комерційному секторах.

  • Open Access

    Comparative analysis of lithium iron phosphate (LiFePO4) and sodium ion (Na-Ion) energy storage cells

    by Ruslan Oksenych, Oleksandr Miroshnyk, Олександр Миколайович Мороз, Volodymyr Paziy, Володимир Григорович Пазій

    Energy storage is the process of accumulating, releasing, and managing energy using storage devices. Today, this principle of energy storage is playing an important role in energy supply. As renewable sources become more and more responsible for energy production. Moreover, since it is not possible to regulate the amount of energy from renewable sources, it is necessary to store energy during periods of lower demand or higher production, from sources such as solar and wind energy. Over the past century, a wide range of energy storage technologies have been developed, from large-scale hydroelectric power plants to advanced electrochemical storage. Hydroelectric power plants remain the main method of long-term energy storage due to their high capacity and durability. At the same time, lithium-iron-phosphate and sodium-ion batteries open up new opportunities for energy storage at the local level, making them promising for integration into modern power systems. In addition, the efficient use of energy storage can minimize the risks of electricity shortages during critical periods and ensure the stability of the power system. This is achieved due to the ability of energy storage to effectively level the load, compensate for fluctuations in renewable energy generation, and provide reliable backup power. In particular, LiFePO4 and Na-Ion technologies demonstrate high energy efficiency, which allows them to be integrated into various segments of the power system – from household devices to large-scale industrial plants. Their use also helps to reduce the carbon footprint of the energy sector, which is important for achieving sustainable development goals. In this paper, we compare two types of electrochemical storage devices – LiFePO4 and Na-Ion. Particular attention will be paid to their durability, energy efficiency, materials from which they are made, and technical characteristics. We will also evaluate their economic feasibility and prospects for implementation in commercial and domestic applications.