НВНаталія Ведмеденко

Наталія Ведмеденко

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Наталія Ведмеденко has a total of 3 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Педагогіка партнерства як основа Нової української школи

    by Наталія Ведмеденко, Валерій Матвієнко

    Стаття присвячена розгляду педагогіки партнерства як фундаментального принципу сучасної освітньої реформи в Україні, особливо в контексті реалізації завдань Нової української школи (НУШ). Автори аналізують педагогіку партнерства як новаторський підхід до взаємодії в освітньому процесі, який базується на принципах рівності, взаємодовіри, взаємоповаги та спільної відповідальності між усіма учасниками освітнього процесу: учнями, вчителями, батьками, адміністрацією навчального закладу та місцевою громадою. Цей підхід спрямований на створення інклюзивного та сприятливого освітнього середовища, у якому кожен учасник має можливість активно долучатися до навчання і виховання, а також долучати учнів до розвитку соціальних компетенцій і демократичних цінностей.Стаття підкреслює важливість переходу від традиційних авторитарних моделей до партнерських відносин, що сприяє не лише кращому засвоєнню знань, але й формуванню у дітей навичок критичного мислення, відповідальності, толерантності, а також навичок міжособистісного спілкування та співпраці. Зокрема, автори розглядають основні принципи педагогіки партнерства, такі як рівноправна співпраця, відкритість, взаємна підтримка та позитивне ставлення до кожного учасника освітнього процесу. Завдяки цьому підходу навчально-виховний процес набуває нової якості, створюючи умови для гармонійного розвитку учнів.У статті наводяться рекомендації щодо того, як навчальним закладам можна адаптувати освітнє середовище до нових вимог, залучаючи всіх учасників до активного обговорення і спільного прийняття рішень. Автори наголошують на важливості цього підходу для початкових шкіл України, де перші кроки у становленні особистості мають бути підтримані партнерською співпрацею. Запропоновані стратегії містять практичні рекомендації для педагогів і керівників закладів щодо ефективної організації партнерської взаємодії, яка стане підґрунтям для формування відповідальних і свідомих громадян, здатних протистояти викликам сучасного суспільства.Стаття має значну практичну цінність, оскільки пропонує конкретні методи для створення позитивного та відкритого освітнього простору, орієнтованого на всебічний розвиток учнів та їх підготовку до активної участі в житті демократичного суспільства.


  • Open Access

    Особливості прояву тривожності у дітей молодшого шкільного віку в умовах війни

    by Олена Матвієнко, Наталія Ведмеденко, Марта Химич

    У статті розглядаються особливості прояву тривожності у дітей молодшого шкільного віку в умовах війни. В контексті сучасних геополітичних подій ця проблема набуває особливої актуальності, оскільки військові конфлікти залишають значний психологічний слід у дітей. Проаналізовано основні фактори, що спричиняють тривожність у дітей під час військових дій, такі як страх за власну безпеку, розлучення з батьками, свідоцтво насильства та загроза життю близьких. Основна мета дослідження полягала в аналізі та вивченні психологічних особливостей прояву тривожності у дітей молодшого шкільного віку, які переживають військові дії. Для досягнення цієї мети було використано комплекс методів, включаючи аналіз психолого-педагогічних, науково-методичних джерел, рефлексивні методи та узагальнення позитивного педагогічного досвіду. Перший метод передбачав детальний аналіз наукової літератури щодо тривожності в умовах війни. Це дозволило ідентифікувати ключові поняття, теорії та підходи в контексті досліджуваної проблеми. Другий метод – рефлексивні методи – використовувався для оцінки ефективності діяльнісних методів психологічної підтримки дітей в умовах війни. Цей підхід фіксував зміни у психоемоційному стані дітей та їхню адаптацію до військових умов. Третій метод, узагальнення позитивного педагогічного досвіду, дозволив вивчити та аналізувати досвід педагогів у наданні психологічної підтримки дітям у стресових ситуаціях. Важливість цих методів полягає в їхньому спрямованому підході до відновлення психічного стану дитини, зменшенні рівня тривожності та покращенні її психоемоційного благополуччя. Висновки дослідження акцентують увагу на необхідності розробки та впровадження ефективних психологічних програм та методик для підтримки дітей молодшого шкільного віку в умовах війни. У статті наголошується на важливості ранньої діагностики та корекції тривожних розладів у дітей для запобігання негативним психологічним наслідкам в майбутньому. Таким чином, стаття спрямована на вивчення та аналіз проблеми тривожності у дітей молодшого шкільного віку в умовах війни, що є актуальним та важливим завданням для сучасного наукового співтовариства. Ця стаття є важливим джерелом для психологів, педагогів та батьків, які зіткнулися з проблемою тривожності у дітей під час війни та прагнуть знайти ефективні методи психологічної підтримки для своїх підопічних або дітей.


  • Формування наукового світогляду в ХІХ столітті та інтегративні процеси в науці

    by Олена Матвієнко, Наталія Ведмеденко

    У статтi зосереджено увагу на питаннi професiйної етики вченого, яке має велике значення, оскiльки сво·ми дослiдженнями вчений змiнює та трансформує суспiльство, що дає конкретнi орiєнтири для подальшого науково-технiчного розвитку. Цивiлiзоване суспiльство, яке складається з активних i свiдомих громадян, прислухається до слiв, порад i пропозицiй науковцiв. У статтi розглядаються iнтегрованi процеси в науцi та вiдмiннiсть наукового свiтогляду вiд загальноприйнятого у XIX ст. У статтi обговорю€ться iсторiя розвитку науки, а також iсторiя конфлiкту та змiни конкуруючих дослiдницьких програм, якi вiдбуваються в результатi їхньої евристичної сили в iнтерпретацiї емпiричних даних, у передбаченнi майбутнього розвитку науки та в оборонi поля. Аналiз наукової лiтератури дозволив зробити висновок, що волевiльне та свiдомо налаштоване високоосвiчене українство, зусиллями якого iмплементовувався кращий європейський досвiд, повсякчас дбало про формування наступної всебiчно розвиненої генерацiї, яка б стала їм достойною замiною. Полiварiантнiсть розвитку проукраїнської вищої освiти торкалася кращих освiтньо-наукових традицiй носiїв європейської культури та досвiду. Виходячи з цього, варто зазначити, що питання про свiтогляд не може бути вирiшене, якщо поставити його в абстрактно-загальному виглядi, тобто поза iсторiєю його розвитку. Стаття демонструє, що навiть якщо провести найширше уточнення слова «свiтогляд», воно не дасть великого розумiння суперечливостi цього термiну. Значно легше буде зрозумiти, що таке науковий свiтогляд. Тому в статтi виявляється специфiка наукового свiтогляду, викладаючи його як рiзний iсторичний тип на основi принципу iсторизму. З чого можна зробити висновок, що iсторичнi типи свiтогляду є результатом рiзної форми духовно-практичного ставлення людини до себе i зовнiшнього свiту в поєднаннi зi створенням культурно-iсторичних умов суспiльного життя в певний момент. Вони гарантують iсторичну стабiльнiсть i забезпечують змiстовну та цiлеспрямовану iсторiю для спiльнот, а вчений несе вiдповiдальнiсть за наслiдки своїх дiй, якi можуть вплинути на розвиток людства чи природного свiту. Дослiдник повинен протистояти бажанню отримати результати, що вiдхиляються вiд принципiв iстинностi, достовiрностi, мiжособистiсної довiри, гуманiзму.