Павло Анатолійович Аравін

У статті розглянуто видовий склад, систематичну структуру та адаптаційний потенціал інтродуктивної дендрофлори м. Чернігова в умовах зміни клімату. Проведено аналіз участі інтродукованих деревних і чагарникових кущових видів у формуванні міських зелених насаджень, зокрема в парках, скверах, придорожніх насадженнях і прибудинкових територіях. Встановлено, що інтродуценти становлять вагому частину міського фітоландшафту та виконують важливі екологічні, санітарно-гігієнічні, декоративні й рекреаційні функції. Унаслідок глобального потепління, збільшення кількості посушливих днів, зсувів сезонних фенологічних фаз життєвих циклів та зростання біотичного тиску актуалізується питання стійкості інтродукованих видів до змін клімату й нових умов середовища. На основі літературних джерел і власних спостережень визначено групи інтродукованих видів за ступенем їх натуралізації та адаптаційної здатності. Показано, що певні таксони, зокрема Ailanthus altissima, Gleditsia triacanthos, Robinia pseudoacacia, демонструють високу екологічну пластичність і можуть бути використані для озеленення міст із підвищеним кліматичним навантаженням. Інші ж види (наприклад, Magnolia spp., Cedrus spp.) виявляють обмежену здатність до акліматизації, що потребує диференційованого підходу до їхнього використання та створення відповідних умов для їх культивування. На основі отриманих результатів сформульовано практичні рекомендації щодо підбору стійких видів для формування кліматично адаптованих зелених насаджень міста Чернігова. Обґрунтовано необхідність упровадження системного підходу до підбору інтродуцентів з урахуванням їхньої біоекологічної специфіки та кліматичних сценаріїв. Зазначено необхідність системного моніторингу, наукового супроводу процесів інтродукції та оновлення міської урбо-фітосистеми з урахуванням прогнозованих кліматичних змін. Результати дослідження можуть бути використані для оптимізації підходів до озеленення міського середовища з урахуванням принципів сталого розвитку та адаптації до змін клімату.

Urban ecosystems, which include a variety of living organisms, perform many important functions that contribute to human well-being and environmental conservation. Among the main functions, it is worth noting the maintenance of the microclimate, purification of the surface layer of air from dust, heavy metals and harmful gases, reduction of noise pollution, ensuring the recreational needs of the population, as well as increasing the comfort and aesthetic appeal of residential areas. The balance between anthropogenic and natural elements of the urban landscape creates favorable conditions forthe formation of an optimal living environment in modern European cities.The active activity of the city significantly affects the habitats of living organisms, including forest parks, islands, reservoirs, valleys of small rivers, coastal zones and nature reserves. This leadsto the impoverishment of biodiversity, the degradation of entire ecosystems or even their complete destruction. Modern climate change only complicates the situation for urbanized areas, which makes their consideration and assessment key aspects in planning the sustainable development of urban ecosystems and their components.The purpose of the study is to identify and analyze ecosystem services provided by street green spaces in Chernihiv, as well as develop recommendations for adapting the urban environment to climate change. The article analyzes ecosystem services formed by street green spaces in Chernihiv in the face of growing climate challenges. The study covers the impact of green areas on air quality, thermoregulationof the urban environment, psychological comfort of residents and adaptation to climate change. The current state of the spaces was assessed, the main problems were identified and recommendations were developed to improve their efficiency. The results obtained have practical value for the balanced development of urban green infrastructure, optimization of green construction and preservation of natural areas in Chernihiv. Міські екосистеми, до складу яких входять різноманітні живі організми, виконують багато важливих функцій, що сприяють добробуту людей і збереженню довкілля. Серед основних функцій варто відзначити підтримання мікроклімату, очищення приземного шару повітря від пилу, важких металів і шкідливих газів, зниження рівня шумового забруднення, забезпечення рекреаційних потреб населення, а також підвищення комфортності й естетичної привабливості житлових районів. Баланс між антропогенними та природними елементами міського ландшафту створює сприятливі умови для формування оптимального середовища проживання в сучасних європейських містах. Активна діяльність міста значно впливає на місця існування живих організмів, включаючи лісопарки, острови, водойми, долини малих річок, прибережні зони та природно-заповідні території. Це призводить до збіднення біорізноманіття, деградації цілісних екосистем або навіть до їхнього повного знищення. Сучасні кліматичні зміни лише ускладнюють ситуацію для урбанізованих територій, що робить їх врахування та оцінку ключовими аспектами у плануванні сталого розвитку міських екосистем та їх компонентів. Метою дослідження є ідентифікація та аналіз екосистемних послуг, які надаються вуличними зеленими насадженнями Чернігова, а також розробка рекомендацій для адаптації міського середовища до кліматичних змін. У статті проаналізовано екосистемні послуги, які формуються вуличними зеленими насадженнями міста Чернігова в умовах зростаючих кліматичних викликів. Дослідження охоплює вплив зелених зон на якість повітря, терморегуляцію міського середовища, психологічний комфорт мешканців та адаптацію до кліматичних змін. Проведено оцінку сучасного стану насаджень, визначено основні проблеми та розроблено рекомендації щодо підвищення їх ефективності. Отримані результати мають практичну цінність для збалансованого розвитку міської зеленої інфраструктури. оптимізації зеленого будівництва та збереження природних територій Чернігова.