OSOleh M. Sinchuk

Oleh M. Sinchuk

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Oleh M. Sinchuk has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    System analysis in the paradigm of the structure of scientific research in the sphere of electricity supply

    by Oleh M. Sinchuk, Tetiana M. Beridze, Ihor O. Sinchuk, Oleksandr О. Yalovyi

    Одним із основних напрямів дослідження систем є системний аналіз та системний підхід. Теорія систем, як підрозділє одним з основних її понять та поряд з теорією моделей, теорією управління, теорією інформації відноситься дометодологічної бази в наукових дослідженнях. Актуальним є вивчення законів та принципів, за допомогою яких можливеефективне дослідження структурної трансформації організації досліджень. На практиці системний підхід – це системнеохоплення, системне подання, системна орієнтація досліджень. Системне охоплення вимагає розгляду проблеми в різнихаспектах з різних позицій. Системне подання досягається шляхом побудови єдиної моделі, здатної заміщувати реальнийоб’єкт і надавати актуальну інформацію про об’єкт, який моделюється. Системна організація дослідження означаєнеперервне планування й управління розробкою за допомогою методів і засобів координації робіт. Розв’язання складнихпроблем з позицій системного підходу підпорядковане певній послідовності дій. Найважливіші етапи цього процесупередбачають: дентифікацію проблеми; внутрішній аналіз проблеми: зовнішній аналіз проблеми; ідентифікацію системи-:цілі, обмеження, тенденції, фактори, властивості;синтез моделі; аналіз поведінки моделі - імітація роботи системиоптимізацію системи. Планування оптимізаційного експерименту, ідентифікація експериментальної моделі Аналізрезультатів експерименту з моделлю. Інтерпретація результатів стосовно системи, що вирішує проблемуP. Реалізаціярішення. У рамках системного підходу задачі аналізу й синтезу взаємопов’язані, вони чергуються із заданою регулярністю іхарактеризують дві сторони єдиного циклу процесу дослідження.. Описаний цикл вирішення проблеми відноситься як докількісного, так і до якісного системного підходу. При цьому ідентифікація та імітація реалізуються на інтуїтивному,евристичному рівні. Основним недоліком якісного підходу є те, що протиінтуїтивна поведінка, яка проявляється у складнихсоціально-економічних системах, упускається з виду і не аналізується. Перевагою якісного підходу перед кількісним єсуттєва економія часу і коштів на проведення дослідженьСукупність методологічних засобів, що використовуються дляпідготовки й обґрунтування рішень стосовно складних, наукового, технічного характеру містить системний аналіз.Системний аналіз визначають як сукупність методів дослідження складних об’єктів шляхом подання їх у вигляді систем іподальшого аналізу таких систем. Порядок етапів системного аналізу включає: постановку задачі (вибір об’єктадослідження, визначення мети і критеріїв його вивчення); виділення й структуризацію (або декомпозицію) системи, якадосліджується, тобто поділ її на підсистеми, котрі відносно чітко описуються; створення математичної моделі системи. Уцьому полягає відмінність системного аналізу від локального підходу, який полягає у вивченні структури й функціональнихособливостей автономних, окремо взятих елементів системи.Неможливість повністю охопити всі сторони, зв’язки й„опосередкування” дозволяє в ході проведення системного аналізу, з одного боку, прагнути максимальної повноти опису, здругого – здійснювати розумне спрощення об’єкту. Це особливо актуально та доцільно в сфері досліджень процесів всистемах електропостачання.

  • Open Access

    Analysis of power quality indicators in the development of a smart grid at an underground mine

    by Oleh M. Sinchuk, Oleksii Yu. Mykhailenko, Ihor O. Sinchuk, Maryna H. Kotiakova

    У роботі показані результати експериментальних досліджень показників якості електроенергії в системіелектропостачання підземного залізорудного рудника при плануванні розробки розумної електромережі. Вимірюванняпроводилися спеціалізованим обладнанням у точках електромережі з рівнями напруги 6 і 0,4 кВ. Проаналізовано ключовіпоказники якості електроенергії, як-то відхилення напруги, сумарний коефіцієнт гармонічних спотворень струму й напруги,а також відхилення частоти. Встановлено, що в мережі 6 кВ падіння напруги знаходиться в межах гранично допустимогорівня (+/-10 %). У частині електромережі з рівнем напруги 0,4 кВ виникають критичні відхилення напруги, які перевищуютьстандартизовану межу. Сумарний коефіцієнт гармонічних спотворень напруги та струму, а також частота тут знаходяться вмежах норми. На основі отриманих даних виявлено системний характер проблем з якістю напруги у віддалених від поверхнівузлах системи електропостачання підземного рудника. Це вимагає потребує виконання детального технічного аудиту станукабельних ліній, трансформаторів, а також оцінки можливості застосування спеціалізованих засобів компенсації падіньнапруги (наприклад, динамічних відновлювачів напруги, статичних компенсаторів тощо). Такі заходи є необхідними длязабезпечення стабільного та надійного електропостачання в умовах розбудови розумної електромережі підземногозалізорудного підприємства, що має ключове значення для забезпечення надійного електропостачання підземнихелектроприймачів та поліпшення конкурентоспроможності гірничорудного виробництва

  • Open Access

    “Smart” power control for receivers up to 1000 V at underground mining enterprises

    by Oleh M. Sinchuk, Oleksii Yu. Mykhailenko, Danyil V. Kobeliatskyi

    У роботі розглядається «розумне» керування електроспоживанням електроприймачів напругою до 1000 В підземногозалізорудного підприємства для оптимізації добових витрат на електроенергію. Актуальність роботу обумовлюєтьсявисоким рівнем енерговитрат на ведення гірничих процесів при підземному способі видобутку залізорудної сировини. Такяк графік роботи електроприймачів до 1000 В не жорстко фіксований, то це дозволяє гнучко керувати електроспоживаннямвраховуючи погодинну зміну тарифів на електроенергію на протязі доби. Запропоновано евристичний підхід до«розумного» керування електроспоживанням на основі генетичного алгоритму, що є гарною альтернативою класичнимпідходам, як-то, наприклад, змішане цілочисельне лінійне програмування, яке обмежене до застосування в онлайн режимічерез свій офлайн характер та неможливість обробки складних обмежень,. Об’єктом дослідження є електроспоживанняелектроприймачів кількох блоків горизонту залізорудної шахти, що включають як постійно (вентиляція, водовідлив), так ізмінно (бурові верстати, лебідки) працюючі у часі навантаження. Цільова функція була сформульована таким чином, щобмінімізувати загальні витрати на електроенергію підземного залізорудного підприємства на протязі доби шляхомоптимізації розподілу часу підключення до електромережі кожного приймача. Під час дослідження були проаналізовані трипараметри налаштування генетичного алгоритму: обсяг популяції, вид функції схрещування та кількість елітних фенотипів.Найменші витрати на електроенергію (41454,99 грн) були досягнуті при розмірі популяції 100 фенотипів, 10 елітнихфенотипах в кожній популяції і функції схрещування Лапласа. Такі витрати були на 4,86% нижчими за найгірший результат(43470,55 грн), котрий мав місце при популяції 200 фенотипів, 0 елітних фенотипів і одноточковому виді схрещування.Виявилося, що число елітних фенотипів суттєво покращує якість роботи генетичного алгоритму та прискорює швидкістьоптимізації. Перехід від 0 до 20 елітних фенотипів скоротило кількість поколінь необхідних для мінімізації витрат наелектроенергію з 300 до 91 (на 69,7%). Також було встановлено, що мінімальні витрати на електроенергію підземногогірничорудного підприємства не завжди співпадають з найнижчими значеннями середньоквадратичної потужності, так яктут найважливішим є розподіл електроспоживання відносно часу коли діють пікові тарифи. Найбільш ефективніналаштування генетичного алгоритму забезпечили збалансованість споживання електроенергії на протязі доби, уникаючиспоживання у часові проміжки, коли тарифи максимальні. Результати дослідження підтвердили доцільність використаннягенетичного алгоритму під час керування споживанням електроенергії і та інтеграції подібних систем при впровадженніsmart grid-технологій у промислові енергосистеми.