ICI.V. Chykin

I.V. Chykin

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


I.V. Chykin has a total of 3 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Comparative determination of available phosphates in podzolized chernozem using national and international methods

    by H. Hospodarenko, A. Martyniuk, I. Chykin, Y. Mizeraka

    Purpose. To harmonize national and international methodological approaches for determining the level of plant phosphorus supply in heavy loamy podzolized chernozem of the Right-Bank Forest-Steppe. Methods. Statistical and mathematical analysis of soil content data of available phosphates determined by different methods, as well as analysis of literature data on levels of plant phosphorus supply. Results. Regression equations were developed to convert the results of determining the content of available phosphorus compounds in soil obtained by the standardized Chirikov method into predicted values according to the Machigin, Mehlich III, Olsen, and Bray–Kurtz P-1 methods. It was established that such conversion has certain specific features; therefore, it is advisable to use it only for qualitative assessment of plant phosphorus supply in podzolized chernozem. For assessing plant phosphorus supply, the following levels of available phosphorus content according to the Mehlich III method are proposed: low — less than 15 mg/kg, low — 15–40, medium — 40–65, increased — 65–90, high — 90–115, very high — more than 115 mg/kg. Assessment of plant phosphorus supply based on the Olsen method is recommended according to the following levels: low — less than 5 mg/kg, low — 5–20, medium — 20–35, increased — 35–50, high — 50–65, very high — more than 65 mg/kg. According to the Bray–Kurtz P-1 method, the corresponding levels are: low — less than 10 mg/kg, low — 10–35, medium — 35–60, increased — 60–85, high — 85–110, very high — more than 110 mg/kg. Conclusions. The results of measuring available phosphorus content by the Machigin method (DSTU 4114) and the Chirikov method (DSTU 4115) can be converted into results obtained by the Mehlich III, Olsen, or Bray–Kurtz P-1 methods for qualitative assessment of plant phosphorus supply. Conversion from the Machigin method provides more accurate results than conversion from the Chirikov method.

  • Open Access

    ГУМУСОВАНІСТЬ І ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ЧОРНОЗЕМУ ОПІДЗОЛЕНОГО ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ

    by І. В. Чикін, Г. М. Господаренко, Я. О. Мізерака

    Метою статті було визначити вплив тривалого (15 років) застосування різних видів, доз мінеральних добрив і їх поєднань у польовій сівозміні на гумусованість і фізико-хімічні показники чорнозему опідзоленого. Стаціонарний польовий дослід проводиться на дослідному полі Уманського національного університету з 2010 року, що розташоване в Маньківському природно-сільськогосподарському районі Правобережного Лісостепу. Ґрунт під дослідом – чорнозем опідзолений важко-суглинковий на лесі (за класифікацією FAO/WRB, 2022 – Phaeosems). Текстура за FAO класифікується як мулово-глинистий суглинок (silti clay loam) з великою часткою мулу (63–65%) і глини (33–35%) та незначним вмістом піску (2,1–2,5%). Польова сівозміна (пшениця озима, кукурудза, ячмінь ярий, соя) одночасно розгорнута на чотирьох полях на площі 2 га. Повторення досліду триразове, розміщення варіантів послідовне. Розмір дослідних ділянок становить 110 м², а збиральних – 25 м². Добрива у вигляді суперфосфату гранульованого та калію хлористого вносили перед зяблевим обробітком ґрунту, а аміачну селітру – під передпосівну культивацію та як ранньовесняне підживлення. Нетоварну продукцію (солому, стебелиння) подрібнювали і залишали на полі. Тривале застосування різних систем удобрення, так і без нього істотно не впливало на вміст гумусу, який був у межах 3,7–4,1%. Незначні зміни вмісту гумусу можна пояснити залишення на полі нетоварної продукції усіх культур сівозміни. Встановлено, що у варіантах досліду N110P60 та N110P30–60K40–80, порівняно з неудобреними ділянками, було незначне – на 7–8% підвищення ЄКО, що можна пояснити більшим надходженням у ґрунт органічної речовини з пожнивно-кореневими рештками. Структура ЄКО чорнозему опідзоленого під дослідом близька до оптимальної і під впливом 15-річного застосування різних систем застосування мінеральних добрив за умови залишення на полі нетоварного врожаю не зазнала суттєвих змін. Частка кальцію та магнію в складі ЄКО була в оптимальних межах – відповідно 69,5–75,8% і 10,9–12,8%. Незначне зниження частки кальцію в ґрунті удобрених ділянок можна пояснити поверненням його з висхідним потоком води по ґрунтових капілярах. Відношення Са2+ : Mg2+ у структурі ЄКО ґрунту було 7,7, а після тривалого застосування добрив залежно від варіанту досліду – в межах 5,8–6,5 і було найнижчим на ділянках без удобрення. Відношення Mg2+ : К+ перед закладанням досліду становило 3,5, а після тривалого використання ґрунту без внесення мінеральних добрив підвищилось до 4,8. Значне підвищення відношення Mg2+ : К+ – до 4,4 пройшло також у варіанті досліду N110P60, що показує можливий дефіцит калію в живленні рослин.