PRPavlo Ruban

Pavlo Ruban

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Pavlo Ruban has a total of 1 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    ДЕСТИГМАТИЗАЦІЯ ЧЕРЕЗ ПРОФЕСІЙНУ РОЛЬ: СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ОСІБ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ В ГРОМАДІ

    by O. H. Karpenko, P. H. Ruban

    У статті досліджується проблема дестигматизації осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень у контексті їх соціально-професійної інтеграції в громаді. Основною темою дослідження є формування позитивного соціального іміджу цієї категорії осіб через реалізацію професійної ролі в умовах соціального підприємництва. Об’єктом дослідження є процес соціально-педагогічної підтримки осіб з інтелектуальними порушеннями у процесі їх професійної діяльності, а предметом — соціально-педагогічні умови дестигматизації та формування позитивного іміджу таких осіб у громаді. Метою статті є теоретичне обґрунтування та комплексний аналіз соціально-педагогічних умов, за яких професійна роль виступає ефективним інструментом подолання соціальної стигми та зміни суспільного ставлення до людей з інтелектуальними порушеннями. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному обґрунтуванні соціально-педагогічних умов формування позитивного іміджу осіб з інтелектуальними порушеннями через реалізацію їх професійної ролі в умовах соціального підприємства та визначенні механізмів трансформації соціального сприйняття цієї соціальної групи в громаді. Встановлено, що включення осіб з інтелектуальними порушеннями у професійну діяльність є дієвим механізмом формування позитивного соціального іміджу, підвищення їх соціального статусу та розширення можливостей участі в житті громади. Професійна роль виступає інструментом подолання упереджень, сприяє розвитку автономності, відповідальності та соціальної компетентності.У дослідженні використано міждисциплінарний підхід, що поєднує положення соціальної моделі інвалідності, концепції соціального капіталу та теорії соціальної валоризації ролей (Social Role Valorization). У результаті аналізу визначено ключові соціально-педагогічні умови дестигматизації, серед яких: забезпечення високої якості продукції та послуг соціальних підприємств, відкритість і публічність робочого середовища, розвиток комунікативних і соціальних навичок працівників, а також формування професійної ідентичності. Доведено, що включення осіб з інтелектуальними порушеннями у професійну діяльність сприяє підвищенню їх соціального статусу, розширенню соціальних контактів і формуванню «місткового» соціального капіталу, що позитивно впливає на рівень суспільного прийняття.Для органів місцевого самоврядування стратегічно важливим завданням є реалізація програм, спрямованих на підтримку «місткового» соціального капіталу шляхом муніципальних закупівель товарів та послуг у соціальних підприємств. Такі програми допоможуть легітимізації людей з інвалідністю та їх діяльність в очах громади та зміцнить соціальну згуртованість. Висновки дозволяють стверджувати, що, дестигматизація осіб з інтелектуальними порушеннями через професійну діяльність є комплексним соціально-педагогічним процесом, реалізація якого потребує системного підходу, міжсекторальної взаємодії та активної позиції громади, що сприятиме формуванню позитивного іміджу, соціального прийняття та підвищенню якості життя цієї категорії осіб.

  • Open Access

    Соціальна реабілітація дітей з інвалідністю у практиці соціальної роботи: теоретичний вимір

    by Олена Карпенко, Артем Цвігун

    У статті розкрито сутність соціальної реабілітації дітей з інвалідністю як комплексного, багатогранного процесу, спрямованого на відновлення, розвиток і підтримку соціальних можливостей дітей з інвалідністю, їхню успішну соціалізацію та інтеграцію у суспільство. Проаналізовано основні наукові підходи до трактування соціальної реабілітації у сфері соціальної роботи, соціальної педагогіки, психології та суміжних галузей знань. Окрему увагу приділено визначенню принципів, завдань і функцій соціальної реабілітації, які спрямовані на забезпечення рівних можливостей для розвитку та повноцінної участі дітей з інвалідністю у соціальному житті. Виявлено ключові напрями соціально-реабілітаційної діяльності у практиці соціальної роботи. До них належать соціально-педагогічна підтримка, психологічний супровід, формування соціальних і комунікативних навичок, розвиток життєвих компетентностей, а також сприяння самостійності та активності дітей з інвалідністю. Значна увага приділяється підтримці сімей, які виховують дітей з інвалідністю, адже сім’я виступає важливим середовищем соціалізації та одним із ключових чинників ефективності реабілітаційного процесу. Розглядається також значення забезпечення доступу дітей до освітніх, соціальних та культурних ресурсів суспільства. Окреслено теоретичні моделі та підходи до організації соціальної реабілітації, серед яких гуманістичний, системний, інклюзивний та міждисциплінарний підходи. Наголошується на важливості взаємодії фахівців різних сфер — соціальної роботи, освіти, психології, медицини та представників громадських організацій — для створення комплексної системи підтримки дітей з інвалідністю. Зроблено висновок, що ефективна соціальна реабілітація передбачає не лише надання спеціалізованих соціальних послуг, але й формування безбар’єрного середовища, яке забезпечує соціальну інтеграцію, реалізацію прав і можливостей дітей з інвалідністю та сприяє їхній повноцінній участі в житті суспільства.

  • Open Access

    Social enterprise as an innovative mechanism of social and professional integration of persons with disabilities due to intellectual disorders

    by Olena Karpenko, Pavlo Ruban

    The article is devoted to the theoretical justification of social enterprise as an innovative mechanism for the socio-professional integration of persons with disabilities due to intellectual disabilities. In the context of the full-scale invasion of Russia into Ukraine and the sharp increase in the number of persons with disabilities of various nosologies, the low efficiency of traditional approaches to employment, which are based on the "medical model of disability", requires the search for innovative approaches. The purpose of the article is to build a theoretical model that would outline how a social enterprise, based on the "social model of disability", provides a systemic solution for overcoming barriers that prevent the full socio-professional integration of persons with disabilities due to intellectual disabilities. The main objectives of the study are theoretical synthesis and analysis of current scientific works, which allowed to classify the main barriers (stigma of society, lack of skills, attitude of employers), and to describe innovative practical models of social entrepreneurship, in particular "Social Enterprises for Integration into the Labor Market" (WISE) and "Customized Employment" (CE). The scientific novelty is the construction of a conceptual framework that combines the problem of barriers with its practical solution. The article substantiates that innovative mechanisms of social entrepreneurship are aimed at systematically overcoming the identified barriers. It is described how "holistic support" and hybrid models of resilience are able to solve the problems of social isolation of a person with a disability and the economic "unprofitability" of the enterprise itself. The study findings confirm that the successful implementation of state policy and promotion of the social entrepreneurship sector (in particular, the draft Law No. 14156) requires support not for just any “social initiatives”, but for evidence-based, theoretically grounded models (“Social Enterprises for Integration into the Labor Market” and “Customized Employment”) that are capable of ensuring decent wages and real integration of a person with a disability into society.

  • Open Access

    ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ ЯК ОСОБЛИВОЇ ГРУПИ КЛІЄНТІВ

    by Олена Карпенко, Артем Цвігун

    У статті розглянуто теоретичні аспекти соціальної підтримки дітей з інвалідністю, які становлять особливу групу клієнтів у сфері соціальних послуг. Досліджено специфіка соціальної підтримки, враховуючи унікальні потреби та виклики, з якими стикаються ці діти та їх сім’ї; проаналізовано, як соціальні, економічні та культурні фактори впливають на доступність та якість соціальних послуг для дітей з інвалідністю. Важливу роль відіграє аналіз основних понять та визначень соціальної підтримки, зокрема, її сутності, функцій та видів. Соціальна підтримка розглядається не лише як набір послуг, а як комплексний процес, що включає в себе емоційну, інформаційну та матеріальну допомогу. Визначено як ці елементи сприяють забезпеченню благополуччя дітей з інвалідністю та їхніх сімей, підвищуючи їхню якість життя і знижуючи рівень стресу, пов’язаного з соціальною ізоляцією, фінансовими труднощами та іншими викликами. Особлива увага приділяється різноманітним формам соціальної допомоги, які включають психологічну підтримку, соціально-медичну реабілітацію, освітні програми та фінансову допомогу; розглянуто ефективні моделі соціальної підтримки, які можуть бути адаптовані до індивідуальних потреб дітей з різними видами інвалідності. виокремлено методи та стратегії, які використовуються для покращення якості життя дітей з інвалідністю, а також, їхній вплив на соціальну інтеграцію, адаптацію до навчання та розвиток особистісних навичок. Підкреслено важливість міждисциплінарного підходу в роботі з дітьми з інвалідністю, акцентуючи на необхідності тісної співпраці між соціальними службами, медичними установами, освітніми закладами та громадами. Авторами оцінено методи та стратегії, які використовуються для покращення якості життя дітей з інвалідністю, а також, виявлено їхній вплив на соціальну інтеграцію та розвиток особистості дитини; підкреслено важливість міждисциплінарного підходу в роботі з цією категорією клієнтів, акцентуючи на необхідності співпраці між соціальними службами, медичними установами та освітніми закладами. Висновки дослідження можуть слугувати основою для подальших практичних розробок у сфері соціальної підтримки дітей з інвалідністю, а також, сприяти формуванню ефективних програм допомоги та інтеграції, що відповідають сучасним вимогам і потребам суспільства.

  • Open Access

    СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО В УКРАЇНІ ЯК ІНСТРУМЕНТ АДАПТАЦІЇ ОСІБ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

    by Павло Рубан

    У статті проведено дослідження еволюції та перспектив сучасної динаміки розвитку соціального підприємства в Україні як новаторського механізму, що суттєво модернізує процес соціально-трудової адаптації осіб з інтелектуальними порушеннями. Проаналізовано зміни нормативно-правового поля у період 2019–2025 років, зокрема вплив Проєкту Закону України №14156 та деяких змін до урядових постанов щодо працевлаштування осіб з інвалідністю. Проведено аналіз актуального стану соціального підприємства в Україні, вивчення його еволюційних тенденцій та виявлення можливостей для впровадження нових моделей, які можуть сприяти покращенню умов життя осіб з інтелектуальними порушеннями. Дослідження фокусується на вивченні успішних практик, які вже існують в Україні та за її межами, а також на розробці рекомендацій щодо розвитку соціальних підприємств, що спеціалізуються на працевлаштуванні цієї категорії громадян. Відповідно до завдань дослідження встановлено основні бар’єри (високий рівень стигматизації осіб з інтелектуальними порушеннями, фіктивне працевлаштування осіб з інвалідністю, енергетична нестабільність) та обґрунтовано переваги (WISEs) – моделі підприємств трудової інтеграції, що сприяють у включенні осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень в економічне життя країни. Завданнями дослідження є виявлення та узагальнення, що соціальне підприємство в Україні може стати важливим інструментом для реалізації соціальної справедливості та розвитку інклюзивного суспільства, в якому кожен має можливість реалізувати свій потенціал. Визначено, що соціальне підприємство часто виступає в ролі не лише економічного рушія, а й простором для формування соціальної приналежності («belonging») та психосоціальної абілітації/реабілітації, що є критично важливим з урахування майбутньої відбудови соціального капіталу у повоєнні роки. Перспективи соціального підприємства в Україні, зокрема в контексті соціально-трудової адаптації, виглядають обнадійливо. Зростаюча підтримка з боку держави, міжнародних організацій та суспільства в цілому сприяє створенню сприятливих умов для розвитку інклюзивних бізнес-моделей. Це не лише допоможе зменшити соціальну ізоляцію осіб з інтелектуальними порушеннями, а й підвищить їхню економічну самостійність та якість життя.