Олександр Володимирович Колот
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Олександр Володимирович Колот has a total of 23 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
A. A. Polishchuk
Poltava State Agrarian University
1 shared publicationI. H. Shpyrna
Poltava State Agrarian University
1 shared publicationK. V. Yurieva
Sumy National Agrarian University
1 shared publicationM. O. Ilchenko
Poltava State Agrarian University
1 shared publicationN. V. Shcherbatyuk
Podilskyi State University
1 shared publicationO. H. Mykhalko
Sumy National Agrarian University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 2,p. 79-87
ВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ ПЕРШООПОРОСОК ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ТА ЛАНДРАС ПОРІД, ВІДЛУЧЕНИХ ВІД СВИНОМАТКИ У 21- ТА 28-ДЕННОМУ ВІЦІ
У статті досліджено вплив тривалості підсисного періоду на формування відтворювальної здатності свинок та продуктивність їх потомства. Встановлено, що цей етап раннього онтогенезу є ключовим для росту, розвитку фізіологічних систем і адаптаційних можливостей організму, а також визначає рівень живлення, що безпосередньо впливає на подальшу продуктивність і репродуктивну функцію. Встановлено, що скорочення перебування свинки під свиноматкою в підсисний період до 21 доби негативно впливає на показники фертильності свинок породи ландрас за першим опоросом, тоді як у великої білої породи цей фактор менш критичний і навіть супроводжується підвищенням запліднюваності. У свинок породи ландрас це призводить до погіршення показників фертильності за першим опоросом, збільшення частки мертвонароджених поросят і зниження маси гнізда. Також для них характерна більша тривалість поросності та репродуктивного циклу. Натомість у свинок великої білої породи скорочення підсисного періоду має менш негативний вплив і в окремих випадках супроводжується підвищенням запліднюваності та багатоплідності, хоча це може знижувати збереженість молодняку. Встановлено, що скорочення перебування свинки під свиноматкою в час підсисного періоду до 21 доби не має істотного впливу на відносний приріст їхнього потомства, але дещо знижує абсолютні показники росту, особливо у свинок породи ландрас. Водночас поросята цієї породи характеризуються вищою інтенсивністю росту незалежно від віку відлучення їх матерів, що проявляється у більших середньодобових і абсолютних приростах. Встановлено, що свинки великої білої породи загалом характеризуються вищими показниками відтворювальної здатності, що свідчить про їх кращу адаптацію до інтенсивних технологічних умов, зокрема скорочення підсисного періоду. Водночас порода ландрас відзначається кращими показниками росту поросят, що проявляється у вищих абсолютних і середньодобових приростах та більшій масі гнізда при відлученні. Загалом свинки великої білої породи відзначаються вищою відтворювальною здатністю та кращою адаптацією до інтенсивних технологій, включаючи скорочений період перебування їх під свиноматкою. Свинки породи ландрас мають кращі показники росту потомства, але більш чутливі до скорочення цього періоду. Отже, для свинок породи ландрас доцільнішим є підсисний період тривалістю 28 діб з метою збереження високих репродуктивних показників, тоді як свинки великої білої породи можуть ефективно використовуватися за умов його скорочення без суттєвого зниження продуктивності
- 29 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 2,p. 79-87
Open AccessВІДТВОРЮВАЛЬНА ЗДАТНІСТЬ ПЕРШООПОРОСОК ВЕЛИКОЇ БІЛОЇ ТА ЛАНДРАС ПОРІД, ВІДЛУЧЕНИХ ВІД СВИНОМАТКИ У 21- ТА 28-ДЕННОМУ ВІЦІ
У статті досліджено вплив тривалості підсисного періоду на формування відтворювальної здатності свинок та продуктивність їх потомства. Встановлено, що цей етап раннього онтогенезу є ключовим для росту, розвитку фізіологічних систем і адаптаційних можливостей організму, а також визначає рівень живлення, що безпосередньо впливає на подальшу продуктивність і репродуктивну функцію. Встановлено, що скорочення перебування свинки під свиноматкою в підсисний період до 21 доби негативно впливає на показники фертильності свинок породи ландрас за першим опоросом, тоді як у великої білої породи цей фактор менш критичний і навіть супроводжується підвищенням запліднюваності. У свинок породи ландрас це призводить до погіршення показників фертильності за першим опоросом, збільшення частки мертвонароджених поросят і зниження маси гнізда. Також для них характерна більша тривалість поросності та репродуктивного циклу. Натомість у свинок великої білої породи скорочення підсисного періоду має менш негативний вплив і в окремих випадках супроводжується підвищенням запліднюваності та багатоплідності, хоча це може знижувати збереженість молодняку. Встановлено, що скорочення перебування свинки під свиноматкою в час підсисного періоду до 21 доби не має істотного впливу на відносний приріст їхнього потомства, але дещо знижує абсолютні показники росту, особливо у свинок породи ландрас. Водночас поросята цієї породи характеризуються вищою інтенсивністю росту незалежно від віку відлучення їх матерів, що проявляється у більших середньодобових і абсолютних приростах. Встановлено, що свинки великої білої породи загалом характеризуються вищими показниками відтворювальної здатності, що свідчить про їх кращу адаптацію до інтенсивних технологічних умов, зокрема скорочення підсисного періоду. Водночас порода ландрас відзначається кращими показниками росту поросят, що проявляється у вищих абсолютних і середньодобових приростах та більшій масі гнізда при відлученні. Загалом свинки великої білої породи відзначаються вищою відтворювальною здатністю та кращою адаптацією до інтенсивних технологій, включаючи скорочений період перебування їх під свиноматкою. Свинки породи ландрас мають кращі показники росту потомства, але більш чутливі до скорочення цього періоду. Отже, для свинок породи ландрас доцільнішим є підсисний період тривалістю 28 діб з метою збереження високих репродуктивних показників, тоді як свинки великої білої породи можуть ефективно використовуватися за умов його скорочення без суттєвого зниження продуктивності
- Open Access
- 9 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 1,p. 174-188
СПЕРМОПРОДУКТИВНІСТЬ КНУРІВ МАТЕРИНСЬКИХ ПОРІД І БАТЬКІВСЬКОЇ ЛІНІЇ ТА ВПЛИВ ГЕНОТИПУ НА КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ СПЕРМИ
Досліджено показники спермопродукції кнурів великої білої та ландрас порід, а також батьківської лінії РІС 337, з метою визначення закономірностей взаємозв’язків кількісних і якісних характеристик сперми та оцінки впливу породної належності на їх формування. Проведено кореляційний аналіз між об’ємом еякуляту, рухливістю сперматозоїдів, концентрацією сперматозоїдів, часткою морфологічно нормальних сперматозоїдів і кількістю спермодоз. У кнурів великої білої породи виявлено переважання слабких та помірних зв’язків, при цьому найбільш виразним є позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,68), а також між рухливістю та морфологічною якістю сперми (r = 0,60). У кнурів породи ландрас встановлено високі позитивні кореляції між об’ємом еякуляту та кількістю спермодоз (r = 0,72) та між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,61), водночас відзначено виразний негативний зв’язок між об’ємом еякуляту та часткою морфологічно нормальних сперматозоїдів (r = –0,60) й між морфологічною якістю та кількістю спермодоз (r = –0,66), що свідчить про антагонізм між кількістю та якістю сперми. Порівняння тварин різних порід показало, що кнури породи ландрас вирізняється більшим об’ємом еякуляту та виходом спермодоз, тоді як їх аналоги великої білої породи мали вищу стабільність морфологічної якості та кращі показники рухливості, що відображає різні селекційні напрями. Усередині кожного генотипу спостерігалася значна мінливість показників, що свідчить про наявність як генетичної, так і середовищної складової варіації і підкреслює необхідність індивідуального відбору кнурів для штучного осіменіння. У батьківській лінії РІС 337 найвищим виявився позитивний зв’язок між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,80). Дисперсійний аналіз показав, що породна належність має високий вплив на кількісні показники (об’єм еякуляту та кількість спермодоз) і помірний вплив на якісні (рухливість та морфологічну нормальність), тоді як фактор індивідуальних особливостей тварин більшою мірою впливає на якісні показники. Отримані результати узгоджуються з літературними даними про роль породи та індивідуальних особливостей у формуванні спермопродукції, підтверджують доцільність диференційованого підходу до відбору кнурів для штучного осіменіння та обґрунтовують необхідність систематичного контролю якості сперми при виробництві спермодоз
- 9 April 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock
- No. 1,p. 174-188
Open AccessСПЕРМОПРОДУКТИВНІСТЬ КНУРІВ МАТЕРИНСЬКИХ ПОРІД І БАТЬКІВСЬКОЇ ЛІНІЇ ТА ВПЛИВ ГЕНОТИПУ НА КІЛЬКІСНІ ТА ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ СПЕРМИ
Досліджено показники спермопродукції кнурів великої білої та ландрас порід, а також батьківської лінії РІС 337, з метою визначення закономірностей взаємозв’язків кількісних і якісних характеристик сперми та оцінки впливу породної належності на їх формування. Проведено кореляційний аналіз між об’ємом еякуляту, рухливістю сперматозоїдів, концентрацією сперматозоїдів, часткою морфологічно нормальних сперматозоїдів і кількістю спермодоз. У кнурів великої білої породи виявлено переважання слабких та помірних зв’язків, при цьому найбільш виразним є позитивний кореляційний зв’язок між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,68), а також між рухливістю та морфологічною якістю сперми (r = 0,60). У кнурів породи ландрас встановлено високі позитивні кореляції між об’ємом еякуляту та кількістю спермодоз (r = 0,72) та між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,61), водночас відзначено виразний негативний зв’язок між об’ємом еякуляту та часткою морфологічно нормальних сперматозоїдів (r = –0,60) й між морфологічною якістю та кількістю спермодоз (r = –0,66), що свідчить про антагонізм між кількістю та якістю сперми. Порівняння тварин різних порід показало, що кнури породи ландрас вирізняється більшим об’ємом еякуляту та виходом спермодоз, тоді як їх аналоги великої білої породи мали вищу стабільність морфологічної якості та кращі показники рухливості, що відображає різні селекційні напрями. Усередині кожного генотипу спостерігалася значна мінливість показників, що свідчить про наявність як генетичної, так і середовищної складової варіації і підкреслює необхідність індивідуального відбору кнурів для штучного осіменіння. У батьківській лінії РІС 337 найвищим виявився позитивний зв’язок між концентрацією сперматозоїдів і кількістю спермодоз (r = 0,80). Дисперсійний аналіз показав, що породна належність має високий вплив на кількісні показники (об’єм еякуляту та кількість спермодоз) і помірний вплив на якісні (рухливість та морфологічну нормальність), тоді як фактор індивідуальних особливостей тварин більшою мірою впливає на якісні показники. Отримані результати узгоджуються з літературними даними про роль породи та індивідуальних особливостей у формуванні спермопродукції, підтверджують доцільність диференційованого підходу до відбору кнурів для штучного осіменіння та обґрунтовують необхідність систематичного контролю якості сперми при виробництві спермодоз