I. V. Lukashova
I. V. Lukashova has a total of 3 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Oleksandr Kholodny
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет
1 shared publication Ye. Yu. Plisko
Національний університет «Київський авіаційний інститут
1 shared publication- Аліна Брусенко
ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 22 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Public administration and social work
- Vol. 1, 203-209
РОЛЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ФОРМУВАННІ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми емоційного вигорання та соціальної дезадаптації здобувачів вищої освіти в умовах інтенсифікації навчального процесу, дистанціалізації освіти та зростання психоемоційних навантажень. Обґрунтовано актуальність пошуку науково виважених і системних засобів профілактики порушень психоемоційного стану студентської молоді.Особливу увагу зосереджено на фізичній культурі як багатовимірному ресурсі профілактики, що поєднує біологічні, психологічні та соціальні ефекти впливу на особистість. На основі аналізу вітчизняних наукових досліджень розкрито сутність профілактики емоційного вигорання та соціальної дезадаптації як комплексного процесу формування психофізіологічного резерву і соціальної стійкості здобувачів вищої освіти.Проаналізовано ключові механізми профілактичного впливу фізичної культури: біопсихологічний (нормалізація нейроендокринної відповіді на стрес, стимуляція нейропластичності, зниження психоемоційної напруги), психологічний (відновлення почуття самоефективності, внутрішнього контролю, розвиток адаптивних копінг-стратегій) та соціально-комунікативний (формування соціальних зв’язків, групової ідентичності, комунікативних компетентностей). Наголошено на необхідності інтеграції різних форм фізичної культури в освітнє середовище закладів вищої освіти як цілісного інструменту профілактики, орієнтованого на довготривале збереження психоемоційного благополуччя та соціальної адаптованості студентів. Актуалізовано доцільність розгляду фізичної культури не як другорядної дисципліни, а як важливого педагогічного та соціально-профілактичного ресурсу формування стійкої, адаптованої особистості.
- 22 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Public administration and social work
- Vol. 1, 203-209
Open AccessРОЛЬ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У ФОРМУВАННІ СТРЕСОСТІЙКОСТІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми емоційного вигорання та соціальної дезадаптації здобувачів вищої освіти в умовах інтенсифікації навчального процесу, дистанціалізації освіти та зростання психоемоційних навантажень. Обґрунтовано актуальність пошуку науково виважених і системних засобів профілактики порушень психоемоційного стану студентської молоді.Особливу увагу зосереджено на фізичній культурі як багатовимірному ресурсі профілактики, що поєднує біологічні, психологічні та соціальні ефекти впливу на особистість. На основі аналізу вітчизняних наукових досліджень розкрито сутність профілактики емоційного вигорання та соціальної дезадаптації як комплексного процесу формування психофізіологічного резерву і соціальної стійкості здобувачів вищої освіти.Проаналізовано ключові механізми профілактичного впливу фізичної культури: біопсихологічний (нормалізація нейроендокринної відповіді на стрес, стимуляція нейропластичності, зниження психоемоційної напруги), психологічний (відновлення почуття самоефективності, внутрішнього контролю, розвиток адаптивних копінг-стратегій) та соціально-комунікативний (формування соціальних зв’язків, групової ідентичності, комунікативних компетентностей). Наголошено на необхідності інтеграції різних форм фізичної культури в освітнє середовище закладів вищої освіти як цілісного інструменту профілактики, орієнтованого на довготривале збереження психоемоційного благополуччя та соціальної адаптованості студентів. Актуалізовано доцільність розгляду фізичної культури не як другорядної дисципліни, а як важливого педагогічного та соціально-профілактичного ресурсу формування стійкої, адаптованої особистості.