Анатолій Володимирович Пальчиков
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Research Subjects
Анатолій Володимирович Пальчиков has a total of 6 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Myroslav Goncharuk-Khomyn
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет
3 shared publications - Oksana Shekera
Uzhhorod National University
2 shared publications - Анатолій Васильович Бокоч
ДВНЗ «Ужгородський національний університет
1 shared publication - Андрій Тарасович Кенюк
Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет
1 shared publication - Микола Михайлович Бойчук
ДВНЗ «Ужгородський національний університет
1 shared publication - Сергій Іванович Крічфалушій
Ужгородський національний університет
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 9 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Intermedical journal
- No. 3,p. 29-41
АНАЛІЗ ДАНИХ ЩОДО ТОЧНОСТІ МОБІЛЬНОЇ ТА ПЛАНШЕТ-БАЗОВАНОЇ ФОТОГРАММЕТРІЇ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ КООРДИНАТНОГО ВЗАЄМОПОЛОЖЕННЯ ДЕНТАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТІВ
Поява нових мобільних рішень для фотограмметрії, зокрема систем, котрі функціонують на основі смартфонів та планшетів, сприяє апроксимізації можливостей сучасних цифрових технологій у клінічну практику без необхідності покупки додаткової апаратної складової, а лише обмежуючись набором маркерів з каліброваним координатним кодуванням та програмною складовою у формі мобільного додатку. Узагальнення та опрацювання даних доказової бази щодо досвіду використанням мобільної та планшет-базованої фотограмметрії сприятиме об’єктивізації показників точності даної технології з урахуванням умов, в котрих попередньо проводилась їх валідація, а також сприятиме ідентифікації потенційних методологічних джерел варіабельності описаних результатів різних досліджень. Мета дослідження. Провести структурований аналіз даних доказової бази щодо метрологічної точності мобільних і планшет- базованих технологій фотограмметричної реєстрації координатного положення дентальних імплантатів та визначити методологічні особливості їх експериментальної й клінічної валідації з урахуванням використаних референтних систем, критеріїв оцінки правдивості та прецизійності, а також рівня стандартизації дослідницьких протоколів. Матеріали та методи. Дослідження було реалізовано у форматі оглядово-аналітичного опрацювання доступних наукових даних, присвячених досвіду використання мобільної та планшет-базованої фотограмметрії для реєстрації координатного взаємоположення дентальних імплантатів в структурі цифрових протоколів ортопедичної реабілітації. Пошук наукових публікацій, релевантних меті та предметній спрямованості огляду, здійснювали з використанням трьох електронних бібліографічних та академічних інформаційно- пошукових ресурсів: бази даних PubMed, бази даних Scopus і пошукової системи Google Scholar. Для кожної релевантної публікації проводили структуровану екстракцію даних щодо дизайну дослідження, лабораторного або клінічного характеру апробації, типу та кількості імплантатів або мульти-юніт абатментів, типу застосовуваного мобільного пристрою, типу використовуваної мобільної фотограмметричної системи, типу порівняльної системи (компаратора), референтного методу, критеріїв оцінки правдивості та прецизійності, а також основних кількісних результатів. Результати досліджень та їх обговорення. Сукупна кількість публікацій, присвячених аспектам мобільної та планшет-базованої фотограмметрії, ідентифікованих в наукометричних базах, була представлена 8 науковими роботами, з яких в 7 було проведено оцінку точності застосовуваного підходу з використанням різних верифікаційних критеріїв, і в 1 – деталізовано описано алгоритм реалізації підходу з використанням системи PIC app®. На момент проведення даного огляду можна виокремити два комерційні рішення мобільної фотограмметрії для реєстрації положення дентальних імплантатів (система PIC app® та система T-Marker), а також одне експериментальне рішення із залученням можливостей мобільної відеозйомки з послідуючою реконструкцією отриманих даних на основі алгоритмів глибинного навчання. Загальний рівень доказовості зазначених технічних рішень слід оцінювати як ранній і переважно доклінічний. Найбільш обґрунтованим показанням до використанням систем мобільної...
- 9 October 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Intermedical journal
- No. 3,p. 29-41
Open AccessАНАЛІЗ ДАНИХ ЩОДО ТОЧНОСТІ МОБІЛЬНОЇ ТА ПЛАНШЕТ-БАЗОВАНОЇ ФОТОГРАММЕТРІЇ ДЛЯ РЕЄСТРАЦІЇ КООРДИНАТНОГО ВЗАЄМОПОЛОЖЕННЯ ДЕНТАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТІВ
Поява нових мобільних рішень для фотограмметрії, зокрема систем, котрі функціонують на основі смартфонів та планшетів, сприяє апроксимізації можливостей сучасних цифрових технологій у клінічну практику без необхідності покупки додаткової апаратної складової, а лише обмежуючись набором маркерів з каліброваним координатним кодуванням та програмною складовою у формі мобільного додатку. Узагальнення та опрацювання даних доказової бази щодо досвіду використанням мобільної та планшет-базованої фотограмметрії сприятиме об’єктивізації показників точності даної технології з урахуванням умов, в котрих попередньо проводилась їх валідація, а також сприятиме ідентифікації потенційних методологічних джерел варіабельності описаних результатів різних досліджень. Мета дослідження. Провести структурований аналіз даних доказової бази щодо метрологічної точності мобільних і планшет- базованих технологій фотограмметричної реєстрації координатного положення дентальних імплантатів та визначити методологічні особливості їх експериментальної й клінічної валідації з урахуванням використаних референтних систем, критеріїв оцінки правдивості та прецизійності, а також рівня стандартизації дослідницьких протоколів. Матеріали та методи. Дослідження було реалізовано у форматі оглядово-аналітичного опрацювання доступних наукових даних, присвячених досвіду використання мобільної та планшет-базованої фотограмметрії для реєстрації координатного взаємоположення дентальних імплантатів в структурі цифрових протоколів ортопедичної реабілітації. Пошук наукових публікацій, релевантних меті та предметній спрямованості огляду, здійснювали з використанням трьох електронних бібліографічних та академічних інформаційно- пошукових ресурсів: бази даних PubMed, бази даних Scopus і пошукової системи Google Scholar. Для кожної релевантної публікації проводили структуровану екстракцію даних щодо дизайну дослідження, лабораторного або клінічного характеру апробації, типу та кількості імплантатів або мульти-юніт абатментів, типу застосовуваного мобільного пристрою, типу використовуваної мобільної фотограмметричної системи, типу порівняльної системи (компаратора), референтного методу, критеріїв оцінки правдивості та прецизійності, а також основних кількісних результатів. Результати досліджень та їх обговорення. Сукупна кількість публікацій, присвячених аспектам мобільної та планшет-базованої фотограмметрії, ідентифікованих в наукометричних базах, була представлена 8 науковими роботами, з яких в 7 було проведено оцінку точності застосовуваного підходу з використанням різних верифікаційних критеріїв, і в 1 – деталізовано описано алгоритм реалізації підходу з використанням системи PIC app®. На момент проведення даного огляду можна виокремити два комерційні рішення мобільної фотограмметрії для реєстрації положення дентальних імплантатів (система PIC app® та система T-Marker), а також одне експериментальне рішення із залученням можливостей мобільної відеозйомки з послідуючою реконструкцією отриманих даних на основі алгоритмів глибинного навчання. Загальний рівень доказовості зазначених технічних рішень слід оцінювати як ранній і переважно доклінічний. Найбільш обґрунтованим показанням до використанням систем мобільної...
- Open Access
- 17 August 2026
- Published by The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery National Academy of Medical Science of Ukraine in Інновації в стоматології
- No. 2,p. 85-101
АНАЛІЗ ЗВІТІВ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМІСІЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НЕЗНІМНОГО ПРОТЕЗУВАННЯ ЩОДО ТОЧНОСТІ РІЗНИХ ПІДХОДІВ ОТРИМАННЯ ЦИФРОВИХ ВІДБИТКІВ У ВИПАДКАХ ТОТАЛЬНОГО ПРОТЕЗУВАННЯ З ОПОРОЮ НА ДЕНТАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТАХ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЕВОЛЮЦІЙНОЇ ТА МАТЕМАТИЧНОЇ К
Мета дослідження. Провести аналіз звітів дослідницької комісії Американської академії незнімного протезування щодо точності різних підходів отримання цифрових відбитків у випадках тотального протезування з опорою на дентальних імплантатах, забезпечити систематизацію та порівняння даних таких з урахування обсягів наповнення доказової бази щодо апробованих методик та клінічної значущості повідомлених результатів. Методи дослідження. Дослідження виконано у форматі аналітичного огляду з елементами порівняльного опрацювання даних доказової бази щодо точності цифрових методик реєстрації позицій дентальних імплантатів у випадках реабілітації повної адентії. Об’єктом аналізу стали чотири систематичні огляди, опубліковані дослідницькою комісією Американської академії незнімного протезування у 2025-2026 роках, присвячені оцінці точності різних підходів до отримання цифрових відбитків для реєстрації положення дентальних імплантатах в умовах тотальної реабілітації. Наукова новизна. Порівняльний аналіз усіх чотирьох систематичних оглядів дозволяє сформувати чітку ієрархію сучасних цифрових протоколів за рівнем точності. Найвищі показники точності демонструють системи зовнішньоротової фотограмметрії, для яких характерні лінійні відхилення апроксимізовані до рівня девіації в 27 мкм та кутові відхилення апроксимізовані до рівня девіації 0,21°. Порівнювані показники відмічаються для систем внутрішньоротової фотограмметрії та інших каліброваних систем скан-абатментів, для яких середні лінійні похибки знаходяться в межах 30-50 мкм. Некалібровані шинуючі конструкції та системи з додатковою референтною геометрією здатні забезпечувати показники точності у межах 26-58 мкм за сприятливих умов. Найменш прогнозованими цифровими відбитками з точки зору точності залишаються традиційні протоколи без шинування скан-абатментів, для яких характерна найбільша варіабельність результатів. Висновки. Аналіз чотирьох цільових систематичних оглядів дослідницької комісії Американської академії незнімного протезування, присвячених оцінці точності різних підходів до отримання цифрових відбитків з реєстрацією положення дентальних імплантатів в умовах повної адентії, засвідчив, що параметр точності цифрових відбитків визначається не лише технічними характеристиками внутрішньоротового сканера, але насамперед математичним принципом формування цифрової моделі та наявністю додаткових геометричних орієнтирів. Традиційні протоколи з використанням нешинованих скан-абатментів залишаються найбільш залежними від послідовного графічного зшивання локальних кадрів, унаслідок чого характеризуються найбільшою варіабельністю результатів і ризиком накопичення кумулятивної просторової похибки.
- 17 August 2026
- Published by The Institute of Stomatology and Maxillo-Facial Surgery National Academy of Medical Science of Ukraine in Інновації в стоматології
- No. 2,p. 85-101
Open AccessАНАЛІЗ ЗВІТІВ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМІСІЇ АМЕРИКАНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НЕЗНІМНОГО ПРОТЕЗУВАННЯ ЩОДО ТОЧНОСТІ РІЗНИХ ПІДХОДІВ ОТРИМАННЯ ЦИФРОВИХ ВІДБИТКІВ У ВИПАДКАХ ТОТАЛЬНОГО ПРОТЕЗУВАННЯ З ОПОРОЮ НА ДЕНТАЛЬНИХ ІМПЛАНТАТАХ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЕВОЛЮЦІЙНОЇ ТА МАТЕМАТИЧНОЇ К
Мета дослідження. Провести аналіз звітів дослідницької комісії Американської академії незнімного протезування щодо точності різних підходів отримання цифрових відбитків у випадках тотального протезування з опорою на дентальних імплантатах, забезпечити систематизацію та порівняння даних таких з урахування обсягів наповнення доказової бази щодо апробованих методик та клінічної значущості повідомлених результатів. Методи дослідження. Дослідження виконано у форматі аналітичного огляду з елементами порівняльного опрацювання даних доказової бази щодо точності цифрових методик реєстрації позицій дентальних імплантатів у випадках реабілітації повної адентії. Об’єктом аналізу стали чотири систематичні огляди, опубліковані дослідницькою комісією Американської академії незнімного протезування у 2025-2026 роках, присвячені оцінці точності різних підходів до отримання цифрових відбитків для реєстрації положення дентальних імплантатах в умовах тотальної реабілітації. Наукова новизна. Порівняльний аналіз усіх чотирьох систематичних оглядів дозволяє сформувати чітку ієрархію сучасних цифрових протоколів за рівнем точності. Найвищі показники точності демонструють системи зовнішньоротової фотограмметрії, для яких характерні лінійні відхилення апроксимізовані до рівня девіації в 27 мкм та кутові відхилення апроксимізовані до рівня девіації 0,21°. Порівнювані показники відмічаються для систем внутрішньоротової фотограмметрії та інших каліброваних систем скан-абатментів, для яких середні лінійні похибки знаходяться в межах 30-50 мкм. Некалібровані шинуючі конструкції та системи з додатковою референтною геометрією здатні забезпечувати показники точності у межах 26-58 мкм за сприятливих умов. Найменш прогнозованими цифровими відбитками з точки зору точності залишаються традиційні протоколи без шинування скан-абатментів, для яких характерна найбільша варіабельність результатів. Висновки. Аналіз чотирьох цільових систематичних оглядів дослідницької комісії Американської академії незнімного протезування, присвячених оцінці точності різних підходів до отримання цифрових відбитків з реєстрацією положення дентальних імплантатів в умовах повної адентії, засвідчив, що параметр точності цифрових відбитків визначається не лише технічними характеристиками внутрішньоротового сканера, але насамперед математичним принципом формування цифрової моделі та наявністю додаткових геометричних орієнтирів. Традиційні протоколи з використанням нешинованих скан-абатментів залишаються найбільш залежними від послідовного графічного зшивання локальних кадрів, унаслідок чого характеризуються найбільшою варіабельністю результатів і ризиком накопичення кумулятивної просторової похибки.
- Open Access
- 30 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Intermedical journal
- No. 2,p. 97-104
АПРОБАЦІЯ КЛІНІЧНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ОЦІНКИ ГЛИБИНИ ПАРОДОНТАЛЬНОГО ЗОНДУВАННЯ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ ДАНИХ
Вступ. Попри повідомлену презиційність та адаптованість технології інтраорального сканування до потреб проведення діагностичних процедур пов’язаних із аналізом змін, котрі локалізуються на зовнішній поверхні зубів та ясен, досі продовжують вивчатися можливості сканування щодо об’єктивізації інтра- та субгінгівальних змін, котрі відмічаються у пацієнтів з пародонтитом. Мета дослідження. Апробувати можливість реалізації підходу цифрового пародонтального зондування на основі суміщення даних інтраорального сканування та конусно-променевої комп’ютерної томографії. Матеріали та методи. Досліджувана вибірка пацієнтів була умовно розділена на таких, які характеризувалися відсутністю клінічних ознак генералізованого та/або локалізованого пародонтиту (8 осіб), та таких, в котрих були верифіковані ознаки генералізованого пародонтиту, або ж локалізованого пародонтиту в проекції досліджуваних одиниць зубного ряду (9 осіб). До кінцевої вибірки досліджуваних зубів було включено 127 одиниць зубного ряду, з них 48 були представлені зубами без ознак патології тканин пародонту, і 79 – з ознаками наявності пародонтиту. Пародонтологічне зондування проводилося із використанням зонда дизайну UNC-15. Цифрове пародонтологічне зондування представляло собою процедуру вимірювання вертикального рівня ясен за даними інтраорального сканування відносно маргінального їх краю і до зареєстрованого положення рівня кісткового гребеня за даними конусно променевої компютерної томографії. Результати досліджень та їх обговорення. Середні відмінності параметрів глибини цифрового пародонтологічного зондування та клінічного зондування у вибірці 48 зубів без ознак патології тканин пародонту складали 2,08±1,32 мм, тоді як у вибірці зубів з ознаками ураження пародонту – 1,14±1,38 мм, різниця між котрими була статистично підтвердженою (p < 0,0001). Показники кореляції між значеннями глибини цифрового пародонтологічного зондування та такого, визначеного клінічно внутрішньоротово із використанням спеціалізованого зонда, складали r = 0, 68 (p < 0,05) для усієї вибірки 127 проаналізованих зубів, при цьому однак показник кореляції для вищезазначених параметрів вибірки проаналізованих зубів без ознак патології пародонту сягав r = 0,56 (p < 0,05), а для вибірки зубів з ознаками ураження оточуючого пародонту – r = 0,71 (p < 0,05). Висновки. Встановлено наявність статистично значущого позитивного кореляційного зв’язку між показниками глибини, визначеними цифровим методом, та результатами клінічного зондування, що свідчить про потенційну діагностичну цінність запропонованого підходу. Водночас виявлено, що точність цифрового зондування є вищою у ділянках із наявними ознаками пародонтиту, ніж в проекції зубів з клінічно здоровим станом тканин пародонту. При цьому на результати цифрового зондування суттєво впливають технічні фактори, зокрема якість інтраорального сканування, параметри КПКТ (у тому числі розмір вокселя), а також точність алгоритмів суміщення даних різної модальності, які в подальших досліджень повинні бути стандартизовані.
- 30 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Intermedical journal
- No. 2,p. 97-104
Open AccessАПРОБАЦІЯ КЛІНІЧНО-ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ ДО ОЦІНКИ ГЛИБИНИ ПАРОДОНТАЛЬНОГО ЗОНДУВАННЯ НА ОСНОВІ ЦИФРОВИХ ДАНИХ
Вступ. Попри повідомлену презиційність та адаптованість технології інтраорального сканування до потреб проведення діагностичних процедур пов’язаних із аналізом змін, котрі локалізуються на зовнішній поверхні зубів та ясен, досі продовжують вивчатися можливості сканування щодо об’єктивізації інтра- та субгінгівальних змін, котрі відмічаються у пацієнтів з пародонтитом. Мета дослідження. Апробувати можливість реалізації підходу цифрового пародонтального зондування на основі суміщення даних інтраорального сканування та конусно-променевої комп’ютерної томографії. Матеріали та методи. Досліджувана вибірка пацієнтів була умовно розділена на таких, які характеризувалися відсутністю клінічних ознак генералізованого та/або локалізованого пародонтиту (8 осіб), та таких, в котрих були верифіковані ознаки генералізованого пародонтиту, або ж локалізованого пародонтиту в проекції досліджуваних одиниць зубного ряду (9 осіб). До кінцевої вибірки досліджуваних зубів було включено 127 одиниць зубного ряду, з них 48 були представлені зубами без ознак патології тканин пародонту, і 79 – з ознаками наявності пародонтиту. Пародонтологічне зондування проводилося із використанням зонда дизайну UNC-15. Цифрове пародонтологічне зондування представляло собою процедуру вимірювання вертикального рівня ясен за даними інтраорального сканування відносно маргінального їх краю і до зареєстрованого положення рівня кісткового гребеня за даними конусно променевої компютерної томографії. Результати досліджень та їх обговорення. Середні відмінності параметрів глибини цифрового пародонтологічного зондування та клінічного зондування у вибірці 48 зубів без ознак патології тканин пародонту складали 2,08±1,32 мм, тоді як у вибірці зубів з ознаками ураження пародонту – 1,14±1,38 мм, різниця між котрими була статистично підтвердженою (p < 0,0001). Показники кореляції між значеннями глибини цифрового пародонтологічного зондування та такого, визначеного клінічно внутрішньоротово із використанням спеціалізованого зонда, складали r = 0, 68 (p < 0,05) для усієї вибірки 127 проаналізованих зубів, при цьому однак показник кореляції для вищезазначених параметрів вибірки проаналізованих зубів без ознак патології пародонту сягав r = 0,56 (p < 0,05), а для вибірки зубів з ознаками ураження оточуючого пародонту – r = 0,71 (p < 0,05). Висновки. Встановлено наявність статистично значущого позитивного кореляційного зв’язку між показниками глибини, визначеними цифровим методом, та результатами клінічного зондування, що свідчить про потенційну діагностичну цінність запропонованого підходу. Водночас виявлено, що точність цифрового зондування є вищою у ділянках із наявними ознаками пародонтиту, ніж в проекції зубів з клінічно здоровим станом тканин пародонту. При цьому на результати цифрового зондування суттєво впливають технічні фактори, зокрема якість інтраорального сканування, параметри КПКТ (у тому числі розмір вокселя), а також точність алгоритмів суміщення даних різної модальності, які в подальших досліджень повинні бути стандартизовані.
- Open Access
- 25 May 2026
- Published by Suchasna Stomatolohiya in SUCHASNA STOMATOLOHIYA
Digitalization Trends in Periodontal Practice: An Analysis of Modern Concepts and Clinical Implementation
Background. The capabilities of modern computational algorithms integrated into dedicated software solutions—whether standalone or coupled with specific hardware components such as intraoral scanners, cone-beam computed tomography, and automated periodontal diagnostic systems—are transforming the paradigms of digital technology implementation in periodontal practice. Objective. To analyze current digitalization trends in periodontal practice, with a focus on modern concepts of big data processing and the individualization of comprehensive diagnostic and treatment approaches. Materials and Methods. Dedicated search for relevant publications was conducted within the PubMed/MEDLINE and Scopus databases, as well as using the Google Scholar search engine, applying Boolean operators (AND, OR, NOT) and combinations of relevant keywords. During the process of content analysis with corresponding results’ structuring and grouping, all selected sources were categorized into the following analytical domains: level of actual clinical integration of digital technologies; role of artificial intelligence algorithms in periodontal-oriented diagnosis and prediction; multimodal data integration as a key trend in digitalization; barriers to implementation, prospects for development, and translation of digitalization into clinical periodontal practice. Results. The current state of digitalization in periodontal practice is characterized by an imbalance between the rapid development of technological capabilities and the limited level of their clinical implementation. Despite the proven potential of artificial intelligence algorithms for processing multimodal data, improving diagnostic accuracy, risk stratification, and treatment outcome prediction in periodontology, their widespread implementation is limited by insufficient external validation, the heterogeneity and limited size of available datasets, variability in model performance depending on input data modalities, and the lack of standardized protocols for integration into clinical practice. Conclusions. Digitalization in periodontal practice is characterized by a cluster pattern of implementation, primarily covering the diagnostic component and the initial classification of clinical cases. This is associated with both the statistical “maturity” of verification algorithms and the experience of their integration into relevant hardware and software systems. At the same time, the prognostic component, represented by algorithms for processing primary digital or digitized data obtained during patient diagnostics, remains the subject of ongoing validation studies, the number of which is steadily increasing.
- 25 May 2026
- Published by Suchasna Stomatolohiya in SUCHASNA STOMATOLOHIYA
Open AccessDigitalization Trends in Periodontal Practice: An Analysis of Modern Concepts and Clinical Implementation
Background. The capabilities of modern computational algorithms integrated into dedicated software solutions—whether standalone or coupled with specific hardware components such as intraoral scanners, cone-beam computed tomography, and automated periodontal diagnostic systems—are transforming the paradigms of digital technology implementation in periodontal practice. Objective. To analyze current digitalization trends in periodontal practice, with a focus on modern concepts of big data processing and the individualization of comprehensive diagnostic and treatment approaches. Materials and Methods. Dedicated search for relevant publications was conducted within the PubMed/MEDLINE and Scopus databases, as well as using the Google Scholar search engine, applying Boolean operators (AND, OR, NOT) and combinations of relevant keywords. During the process of content analysis with corresponding results’ structuring and grouping, all selected sources were categorized into the following analytical domains: level of actual clinical integration of digital technologies; role of artificial intelligence algorithms in periodontal-oriented diagnosis and prediction; multimodal data integration as a key trend in digitalization; barriers to implementation, prospects for development, and translation of digitalization into clinical periodontal practice. Results. The current state of digitalization in periodontal practice is characterized by an imbalance between the rapid development of technological capabilities and the limited level of their clinical implementation. Despite the proven potential of artificial intelligence algorithms for processing multimodal data, improving diagnostic accuracy, risk stratification, and treatment outcome prediction in periodontology, their widespread implementation is limited by insufficient external validation, the heterogeneity and limited size of available datasets, variability in model performance depending on input data modalities, and the lack of standardized protocols for integration into clinical practice. Conclusions. Digitalization in periodontal practice is characterized by a cluster pattern of implementation, primarily covering the diagnostic component and the initial classification of clinical cases. This is associated with both the statistical “maturity” of verification algorithms and the experience of their integration into relevant hardware and software systems. At the same time, the prognostic component, represented by algorithms for processing primary digital or digitized data obtained during patient diagnostics, remains the subject of ongoing validation studies, the number of which is steadily increasing.