Vadym Oleksandrovych Vasiutynskyi
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Previous Organizations / Institutes
The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years
Vadym Oleksandrovych Vasiutynskyi has a total of 12 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
Institute for Social and Political Psychology of NAES of Ukraine
5 shared publications- Iryna Hubeladze
Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна
2 shared publications - Hanna Hromova
Social Psychology of Personality Laboratory, Institute for Social and Political Psychology of NAES, Kyiv, Ukraine
1 shared publication Ihor Gusev
1 shared publicationInstitute for Social and Political Psychology NAES of Ukraine
1 shared publication- Larysa Korobka
Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України, м. Київ, Україна
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 29 December 2025
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 18, 25-41
Відмова від традиціоналізму і схвалення жорстких рольових моделей як наслідки уваги до когнітивно-поведінкових відмінностей між українцями і росіянами
Вступ. Усвідомлення ментально-психологічних відмінностей між українцями і росіянами є важливим складником розвитку колективної свідомости українців під впливом російсько-української війни. Вивчення психологічного змісту оцінних ставлень українців до росіян дає змогу пояснити природу радикальних і асертивних колективних постав. Мета дослідження полягає у висвітленні емпіричних показників і теоретичній інтерпретації психологічних рис диференціяції колись майже спільного, а тепер дедалі більш окремішнього українсько-російського символічного простору. Методологія та наукові підходи. На основі когнітивно-психосемантичного підходу виявлено думку респондентів щодо схожости/несхожости українців і росіян. За результатами попередніх опитувань визначено п’ять когнітивних та поведінкових упереджень, за якими українці і росіяни здаються найменш відмінними. Ці ознаки використано під час опитування 1209 респондентів за всеукраїнською (на підконтрольних територіях) вибіркою. Загальний предмет опитування становив символічний зміст колективних уявлень українців про реалії сьогодення. За ознакою схожости/несхожости українців і росіян отримано змістові відповіді від 837 респондентів, яких поділено на три групи: адепти істотної схожости – 94 особи; адепти помірної схожости/несхожости – 258 осіб; адепти істотної несхожости – 485 осіб. Вирахувано кореляцію цього показника з рештою ознак анкети, значущу кореляцію зафіксовано за 29 ознаками. У просторі цих ознак здійснено єрархічний кластерний аналіз. Результати. Утворилися шість кластерів, зміст яких відображає постави респондентів щодо сучасних політичних процесів: активно-патріотичні, традиційно-патріотичні, воєнно-патріотичні, історично-патріотичні, пацифістськи-претензійні та компромісно-поступливі (масковано проросійські). Увиразнилася специфіка оцінок, до яких схильні респонденти, які приділяють увагу когнітивно-поведінковим відмінностям між українцями і росіянами. По-перше, це відмова від традиціоналізму: вони меншого значення надають традиційно-стереотипним ознакам українського патріотизму. По-друге, це схвалення жорстких антирадянських та антиросійських рольових моделей: в уявленнях відносно більшу позитивну роль відіграють образи беззастережно проукраїнських діячів колишнього радянського і теперішнього воєнного часу. Висновки. Оцінка когнітивно-поведінкових ознак схожости/несхожости українців і росіян дала змогу виявити структуру символічних уявлень українців про реалії політичного сьогодення та увиразнити уявлення проукраїнської більшости і проросійської меншости. Виявлено дві важливі тенденції зміни проукраїнських постав – відмову від традиціоналізму і схвалення жорстких рольових моделей. Урахування цих особливостей сприяє кращому розумінню настроїв українців в умовах російсько-української війни, виробленню способів регуляції колективної поведінки та соціяльно-психологічної адаптації. Перспективи досліджень полягають у вдосконаленні методики виявлення когнітивного змісту ставлень українців до росіян та їхньої динаміки в просторі українсько-російських відносин.
- 29 December 2025
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 18, 25-41
Open AccessВідмова від традиціоналізму і схвалення жорстких рольових моделей як наслідки уваги до когнітивно-поведінкових відмінностей між українцями і росіянами
Вступ. Усвідомлення ментально-психологічних відмінностей між українцями і росіянами є важливим складником розвитку колективної свідомости українців під впливом російсько-української війни. Вивчення психологічного змісту оцінних ставлень українців до росіян дає змогу пояснити природу радикальних і асертивних колективних постав. Мета дослідження полягає у висвітленні емпіричних показників і теоретичній інтерпретації психологічних рис диференціяції колись майже спільного, а тепер дедалі більш окремішнього українсько-російського символічного простору. Методологія та наукові підходи. На основі когнітивно-психосемантичного підходу виявлено думку респондентів щодо схожости/несхожости українців і росіян. За результатами попередніх опитувань визначено п’ять когнітивних та поведінкових упереджень, за якими українці і росіяни здаються найменш відмінними. Ці ознаки використано під час опитування 1209 респондентів за всеукраїнською (на підконтрольних територіях) вибіркою. Загальний предмет опитування становив символічний зміст колективних уявлень українців про реалії сьогодення. За ознакою схожости/несхожости українців і росіян отримано змістові відповіді від 837 респондентів, яких поділено на три групи: адепти істотної схожости – 94 особи; адепти помірної схожости/несхожости – 258 осіб; адепти істотної несхожости – 485 осіб. Вирахувано кореляцію цього показника з рештою ознак анкети, значущу кореляцію зафіксовано за 29 ознаками. У просторі цих ознак здійснено єрархічний кластерний аналіз. Результати. Утворилися шість кластерів, зміст яких відображає постави респондентів щодо сучасних політичних процесів: активно-патріотичні, традиційно-патріотичні, воєнно-патріотичні, історично-патріотичні, пацифістськи-претензійні та компромісно-поступливі (масковано проросійські). Увиразнилася специфіка оцінок, до яких схильні респонденти, які приділяють увагу когнітивно-поведінковим відмінностям між українцями і росіянами. По-перше, це відмова від традиціоналізму: вони меншого значення надають традиційно-стереотипним ознакам українського патріотизму. По-друге, це схвалення жорстких антирадянських та антиросійських рольових моделей: в уявленнях відносно більшу позитивну роль відіграють образи беззастережно проукраїнських діячів колишнього радянського і теперішнього воєнного часу. Висновки. Оцінка когнітивно-поведінкових ознак схожости/несхожости українців і росіян дала змогу виявити структуру символічних уявлень українців про реалії політичного сьогодення та увиразнити уявлення проукраїнської більшости і проросійської меншости. Виявлено дві важливі тенденції зміни проукраїнських постав – відмову від традиціоналізму і схвалення жорстких рольових моделей. Урахування цих особливостей сприяє кращому розумінню настроїв українців в умовах російсько-української війни, виробленню способів регуляції колективної поведінки та соціяльно-психологічної адаптації. Перспективи досліджень полягають у вдосконаленні методики виявлення когнітивного змісту ставлень українців до росіян та їхньої динаміки в просторі українсько-російських відносин.
- Open Access
- 27 June 2025
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 17, 40-54
Психологічний зміст воєнно-політичних орієнтацій вірян московського патріархату
Вступ. Аналіз воєнно-політичних орієнтацій вірян УПЦ (МП) має велике значення для оцінки стану і прогнозування розвитку політичної та релігійної свідомости українців. Ці орієнтації слід розглядати в контексті соціальної ідентичности, релігійних переконань, конфесійної належности, ідеологічних упереджень, взаємин між різними спільнотами, релігійної дискримінації, соціальних загроз і несправедливостей, політичної недовіри. Хоча в середовищі прихильників УПЦ (МП) переважають проукраїнські постави, проте мають місце й ухильні або проросійські, що зумовлює суперечливість становища церкви в суспільстві. Більшість вірян УПЦ (МП) заперечує сприймання їхньої церкви як суто проросійської, багато хто бачить її жертвою переслідувань. Мета дослідження полягає у висвітленні воєнно-політичних орієнтацій вірян УПЦ (МП) на основі результатів психосемантичного моніторингу політичної свідомости українців. Методологія. Опитано 1213 респондентів на всіх підконтрольних територіях за загальноукраїнською вибіркою. Основу анкети становили судження про актуальні сфери громадсько-політичного життя, зокрема з оцінкою московського патріархату. Анкета містила також запитання про низку соціально-психологічних постав респондентів. Результати. 96 осіб (7.9%) визнали себе за прибічників УПЦ (МП). Із негативною оцінкою московського патріархату погодилися 79% респондентів, не погодилися – 7.7%. За результатами факторного аналізу оцінок суджень, які корелюють з оцінкою московського патріархату, виділилися чотири фактори: «проросійські політико-ідеологічні постави», «емоційно насичені патріотичні постави», «поєднання внутрішньо- і зовнішньополітичних орієнтацій», «оцінки війни та влади». Поряд із прихильністю до московського патріархату віряни УПЦ (МП) виявили менш позитивне (порівняно з більшістю респондентів) ставлення до незалежности України, українського патріотизму, єднання української нації, державної влади, поблажливіше оцінили проросійські нахили. Вони мають нижчий рівень задоволености із життя, соціального оптимізму, почуття особистої впливовости та інтернальности. Висновки. Психологічне становище вірян УПЦ (МП) є двоїсто проблемним: з одного боку, їхні погляди певною мірою дисонують із проукраїнськими поглядами більшости суспільства; із другого боку, вони перебувають у стані істотного дискомфорту – як через незгоди з більшістю, так і через переживання реальних або позірних загроз. Брак суб’єктности знижує здатність зараджувати проблемній ситуації. Практичне значення результатів дослідження полягає в розкритті соціально-психологічної проблемности становища кількох мільйонів вірян УПЦ (МП) в українському суспільстві. Перспективи подальших досліджень можна вбачати в аналізі соціально-психологічних передумов долання дискомфорту в середовищі вірян УПЦ (МП), їхнього позитивного самовизначення в сучасному українському суспільстві, порозуміння з проукраїнською більшістю.
- 27 June 2025
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 17, 40-54
Open AccessПсихологічний зміст воєнно-політичних орієнтацій вірян московського патріархату
Вступ. Аналіз воєнно-політичних орієнтацій вірян УПЦ (МП) має велике значення для оцінки стану і прогнозування розвитку політичної та релігійної свідомости українців. Ці орієнтації слід розглядати в контексті соціальної ідентичности, релігійних переконань, конфесійної належности, ідеологічних упереджень, взаємин між різними спільнотами, релігійної дискримінації, соціальних загроз і несправедливостей, політичної недовіри. Хоча в середовищі прихильників УПЦ (МП) переважають проукраїнські постави, проте мають місце й ухильні або проросійські, що зумовлює суперечливість становища церкви в суспільстві. Більшість вірян УПЦ (МП) заперечує сприймання їхньої церкви як суто проросійської, багато хто бачить її жертвою переслідувань. Мета дослідження полягає у висвітленні воєнно-політичних орієнтацій вірян УПЦ (МП) на основі результатів психосемантичного моніторингу політичної свідомости українців. Методологія. Опитано 1213 респондентів на всіх підконтрольних територіях за загальноукраїнською вибіркою. Основу анкети становили судження про актуальні сфери громадсько-політичного життя, зокрема з оцінкою московського патріархату. Анкета містила також запитання про низку соціально-психологічних постав респондентів. Результати. 96 осіб (7.9%) визнали себе за прибічників УПЦ (МП). Із негативною оцінкою московського патріархату погодилися 79% респондентів, не погодилися – 7.7%. За результатами факторного аналізу оцінок суджень, які корелюють з оцінкою московського патріархату, виділилися чотири фактори: «проросійські політико-ідеологічні постави», «емоційно насичені патріотичні постави», «поєднання внутрішньо- і зовнішньополітичних орієнтацій», «оцінки війни та влади». Поряд із прихильністю до московського патріархату віряни УПЦ (МП) виявили менш позитивне (порівняно з більшістю респондентів) ставлення до незалежности України, українського патріотизму, єднання української нації, державної влади, поблажливіше оцінили проросійські нахили. Вони мають нижчий рівень задоволености із життя, соціального оптимізму, почуття особистої впливовости та інтернальности. Висновки. Психологічне становище вірян УПЦ (МП) є двоїсто проблемним: з одного боку, їхні погляди певною мірою дисонують із проукраїнськими поглядами більшости суспільства; із другого боку, вони перебувають у стані істотного дискомфорту – як через незгоди з більшістю, так і через переживання реальних або позірних загроз. Брак суб’єктности знижує здатність зараджувати проблемній ситуації. Практичне значення результатів дослідження полягає в розкритті соціально-психологічної проблемности становища кількох мільйонів вірян УПЦ (МП) в українському суспільстві. Перспективи подальших досліджень можна вбачати в аналізі соціально-психологічних передумов долання дискомфорту в середовищі вірян УПЦ (МП), їхнього позитивного самовизначення в сучасному українському суспільстві, порозуміння з проукраїнською більшістю.
- 1 January 2025
- Published by Taras Shevchenko National University of Kyiv in Ukrainian Psychological Journal
- No. 2 (24),p. 9-26
ARE THE UKRAINIAN ORTHODOX CHURCH PARISHIONERS REALLY RUSSIA’S “FIFTH COLUMN” IN UKRAINE: A THEMATIC ANALYSIS OF THEIR RESPONSES
The current complex and controversial situation in which the Ukrainian Orthodox Church (UOC) has appeared pose potential threats to civil peace. This Church is often accused in pro-Russian attitudes characteristic for its leadership and followers, and this fact has gained particular significance because of Russia’s military aggression. The article presents the performed empirical study on psychological aspects of changes in UOC parishioners’ confessional and political preferences, as well as how they assessed the problematic nature of relations with the rest of Ukrainian society and with state authorities. Semi-structured interviews were used to survey 150 UOC parishioners: per 50 respondents from each of three small towns located in the Vinnytsia (central part of Ukraine), Volyn (western), and Dnipropetrovsk (eastern) regions. The respondents were asked to evaluate the Church’s status as independent and Ukrainian, its legal and canonical connection to the Moscow Patriarchate, what authorities were responsible for making decisions, influential individuals or groups involved in the Church’s issues, and a possibility of returning under the Moscow Patriarchate in the future. The respondents’ answers were processed using thematic analysis and structured through cluster analysis; data from separate groups were compared using the χ² coefficient. The findings generalization revealed the following views of UOC parishioners: adherence to Ukrainization of rituals combined with uncertainty; support for linguistic and canonical Ukrainization of the Church; expectations for a radical break with the Russian Orthodox Church (ROC); predominant indecisiveness; readiness to join the Orthodox Church of Ukraine (OCU) at a community level; desire to maintain or restore affiliation with the ROC; minimized or masked pro-ROC attitudes; defense of the Church’s nominal belonging to Ukrainian interests; recognition that implemented changes were sufficient; passive-compromising submission to circumstances.
- 1 January 2025
- Published by Taras Shevchenko National University of Kyiv in Ukrainian Psychological Journal
- No. 2 (24),p. 9-26
ARE THE UKRAINIAN ORTHODOX CHURCH PARISHIONERS REALLY RUSSIA’S “FIFTH COLUMN” IN UKRAINE: A THEMATIC ANALYSIS OF THEIR RESPONSES
The current complex and controversial situation in which the Ukrainian Orthodox Church (UOC) has appeared pose potential threats to civil peace. This Church is often accused in pro-Russian attitudes characteristic for its leadership and followers, and this fact has gained particular significance because of Russia’s military aggression. The article presents the performed empirical study on psychological aspects of changes in UOC parishioners’ confessional and political preferences, as well as how they assessed the problematic nature of relations with the rest of Ukrainian society and with state authorities. Semi-structured interviews were used to survey 150 UOC parishioners: per 50 respondents from each of three small towns located in the Vinnytsia (central part of Ukraine), Volyn (western), and Dnipropetrovsk (eastern) regions. The respondents were asked to evaluate the Church’s status as independent and Ukrainian, its legal and canonical connection to the Moscow Patriarchate, what authorities were responsible for making decisions, influential individuals or groups involved in the Church’s issues, and a possibility of returning under the Moscow Patriarchate in the future. The respondents’ answers were processed using thematic analysis and structured through cluster analysis; data from separate groups were compared using the χ² coefficient. The findings generalization revealed the following views of UOC parishioners: adherence to Ukrainization of rituals combined with uncertainty; support for linguistic and canonical Ukrainization of the Church; expectations for a radical break with the Russian Orthodox Church (ROC); predominant indecisiveness; readiness to join the Orthodox Church of Ukraine (OCU) at a community level; desire to maintain or restore affiliation with the ROC; minimized or masked pro-ROC attitudes; defense of the Church’s nominal belonging to Ukrainian interests; recognition that implemented changes were sufficient; passive-compromising submission to circumstances.
- 1 January 2025
- Published by Taras Shevchenko National University of Kyiv in Ukrainian Psychological Journal
- No. 1 (23),p. 27-40
EVALUATIVE PERCEPTIONS OF UKRAINIAN STUDENTS REGARDING THE MENTAL DISTANCE BETWEEN UKRAINIANS AND NEIGHBORING PEOPLE
This article presents the results of an empirical investigation into Ukrainian students’ evaluative perceptions of cognitive and behavioral biases attributed to Ukrainians and neighboring ethnic groups. Based on these perceptions, the study assesses the perceived mental distance between Ukrainians and their neighbors, particularly Russians. At the preliminary stage, 60 biases were selected from over 200 identified in the literature, based on expert judgment. In the first phase of the study, 168 psychology students assessed the degree of similarity between Ukrainians and Russians across these biases. From these assessments, ten traits with the highest perceived similarity were identified. In the second phase, a questionnaire comprising these ten traits and six additional expert-selected items was administered to 134 students. Respondents evaluated Ukrainians, Russians, Belarusians, Bulgarians, Moldovans, Poles, Romanians, Slovaks, and Hungarians. The highest number of positive correlations in trait evaluations was found between Ukrainians and Poles, as well as Romanians, while negative correlations emerged primarily with respect to Russians and Belarusians. The perceived mental distance between Ukrainians and each of the other national groups was calculated as the mean absolute difference in ratings across all 16 traits. As anticipated, the greatest mental distance was observed between Ukrainians and Russians, while the smallest was between Ukrainians and Poles. Following Poles, in ascending order of distance, were Slovaks, Romanians, Bulgarians, Hungarians, Moldovans, and Belarusians. The structure of the mental space was modeled as comprising four distinct clusters: group-centric thinking, negative self-affirmation, reactive negativism, and positive stereotyping. The nations most similar to Ukrainians varied across clusters, whereas Russians—and, to a lesser extent, Belarusians—consistently occupied the most distant positions.
- 1 January 2025
- Published by Taras Shevchenko National University of Kyiv in Ukrainian Psychological Journal
- No. 1 (23),p. 27-40
EVALUATIVE PERCEPTIONS OF UKRAINIAN STUDENTS REGARDING THE MENTAL DISTANCE BETWEEN UKRAINIANS AND NEIGHBORING PEOPLE
This article presents the results of an empirical investigation into Ukrainian students’ evaluative perceptions of cognitive and behavioral biases attributed to Ukrainians and neighboring ethnic groups. Based on these perceptions, the study assesses the perceived mental distance between Ukrainians and their neighbors, particularly Russians. At the preliminary stage, 60 biases were selected from over 200 identified in the literature, based on expert judgment. In the first phase of the study, 168 psychology students assessed the degree of similarity between Ukrainians and Russians across these biases. From these assessments, ten traits with the highest perceived similarity were identified. In the second phase, a questionnaire comprising these ten traits and six additional expert-selected items was administered to 134 students. Respondents evaluated Ukrainians, Russians, Belarusians, Bulgarians, Moldovans, Poles, Romanians, Slovaks, and Hungarians. The highest number of positive correlations in trait evaluations was found between Ukrainians and Poles, as well as Romanians, while negative correlations emerged primarily with respect to Russians and Belarusians. The perceived mental distance between Ukrainians and each of the other national groups was calculated as the mean absolute difference in ratings across all 16 traits. As anticipated, the greatest mental distance was observed between Ukrainians and Russians, while the smallest was between Ukrainians and Poles. Following Poles, in ascending order of distance, were Slovaks, Romanians, Bulgarians, Hungarians, Moldovans, and Belarusians. The structure of the mental space was modeled as comprising four distinct clusters: group-centric thinking, negative self-affirmation, reactive negativism, and positive stereotyping. The nations most similar to Ukrainians varied across clusters, whereas Russians—and, to a lesser extent, Belarusians—consistently occupied the most distant positions.
- 1 January 2024
- Published by Taras Shevchenko National University of Kyiv in Ukrainian Psychological Journal
- No. 2 (22),p. 9-24
STUDENTS’ EXPERT COMPETENCE IN THE SPACE OF PSYCHOSEMANTIC ASSESSMENTS OF POLITICAL AGENTS
The article reveals the peculiarities of students' expert competence based on the assessments of the results of the semantic evaluation of political agents. At the first stage of the research, 496 residents of Ukraine were interviewed online. With the personal differential method, the respondents evaluated "typical Ukrainians", "typical Russians", President Zelenskyi, other authorities, "typical Poles", as well as how Poles see Ukrainians. At the second stage, 607 students from 7 universities acted as experts and tried to assess how they thought the respondents in the previous study had answered. The level of their expert competence depended on the accuracy of the assessments. The questionnaire also included questionnaires on collective narcissism, gender roles, psychological inclination to poverty. According to the results of the first stage, it was found that the respondents highly valued Ukrainians as a reference community and actively identified with it. The Poles were rated somewhat lower, and the Russians received the lowest points. The image of Ukrainians in the eyes of Poles occupied an intermediate position between the assessments of Ukrainians and Poles. The attitudes towards the authorities were dominated by neutral or critical assessments, the level of identification with it was low. The attitudes towards Zelenskyi turned out to be contradictory: he was the object of positive identification both by the respondents themselves and, in their opinion, by Ukrainians in general; the laudable image of Zelenskyi was significantly contrasted with the rest of the unattractive authorities; Zelenskyi and the rest of the authorities were united partly by positive perception, and partly by negative one. At the second stage, correlations of expert competence with social and psychological characteristics of the student sample were recorded. The positive correlation with age in comparing the assessments of Ukrainians and Zelenskyi was considered as a consequence of life and political experience. The connection between expert competence and collective narcissism in comparison of the assessments of Ukrainians and the image of Ukrainians in the eyes of Poles was explained by the sensitivity of carriers of collective narcissism to foreigners’ attitudes to Ukrainians. The reason for the positive dependence of expert competence on femininity in the comparison of assessments of Zelenskyi and other authorities was recognized to be an increased sensitivity to the assessment of influential figures in politics. Presumably, the basis of the positive correlation of expert competence with the inclination to poverty and the negative correlation with masculinity in comparing the assessments of Ukrainians and Poles lies in the tendency to dependence and helplessness.
- 1 January 2024
- Published by Taras Shevchenko National University of Kyiv in Ukrainian Psychological Journal
- No. 2 (22),p. 9-24
STUDENTS’ EXPERT COMPETENCE IN THE SPACE OF PSYCHOSEMANTIC ASSESSMENTS OF POLITICAL AGENTS
The article reveals the peculiarities of students' expert competence based on the assessments of the results of the semantic evaluation of political agents. At the first stage of the research, 496 residents of Ukraine were interviewed online. With the personal differential method, the respondents evaluated "typical Ukrainians", "typical Russians", President Zelenskyi, other authorities, "typical Poles", as well as how Poles see Ukrainians. At the second stage, 607 students from 7 universities acted as experts and tried to assess how they thought the respondents in the previous study had answered. The level of their expert competence depended on the accuracy of the assessments. The questionnaire also included questionnaires on collective narcissism, gender roles, psychological inclination to poverty. According to the results of the first stage, it was found that the respondents highly valued Ukrainians as a reference community and actively identified with it. The Poles were rated somewhat lower, and the Russians received the lowest points. The image of Ukrainians in the eyes of Poles occupied an intermediate position between the assessments of Ukrainians and Poles. The attitudes towards the authorities were dominated by neutral or critical assessments, the level of identification with it was low. The attitudes towards Zelenskyi turned out to be contradictory: he was the object of positive identification both by the respondents themselves and, in their opinion, by Ukrainians in general; the laudable image of Zelenskyi was significantly contrasted with the rest of the unattractive authorities; Zelenskyi and the rest of the authorities were united partly by positive perception, and partly by negative one. At the second stage, correlations of expert competence with social and psychological characteristics of the student sample were recorded. The positive correlation with age in comparing the assessments of Ukrainians and Zelenskyi was considered as a consequence of life and political experience. The connection between expert competence and collective narcissism in comparison of the assessments of Ukrainians and the image of Ukrainians in the eyes of Poles was explained by the sensitivity of carriers of collective narcissism to foreigners’ attitudes to Ukrainians. The reason for the positive dependence of expert competence on femininity in the comparison of assessments of Zelenskyi and other authorities was recognized to be an increased sensitivity to the assessment of influential figures in politics. Presumably, the basis of the positive correlation of expert competence with the inclination to poverty and the negative correlation with masculinity in comparing the assessments of Ukrainians and Poles lies in the tendency to dependence and helplessness.
- Open Access
- 28 December 2023
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 14, 7-23
Зміна ставлення до влади як наслідок взаємодії соціяльних ідентичностей
Актуальність. У надзвичайних умовах складові ідентичности спричиняють поважні, часом вирішальні ефекти, які даються взнаки в процесах суспільного самовизначення. Соціяльну ідентичність слід трактувати як сукупність різних ідентичностей, що актуалізовуються за певних умов, взаємодіють між собою та породжують специфічні ефекти, зокрема в ставленні до влади. Мета дослідження – виявлення можливих змін у ставленні українців до влади як наслідку взаємодії їхніх ідентичностей. Методологія. У лютому-березні 2023 р. в онлайновому режимі з використанням ґугл-форми опитано 397 осіб. В основу питальника лягли визначені на попередньому етапі дослідження показники ставлення до влади та варіянти ідентичности. Оцінна шкала мала вигляд 5-бального семантичного диференціяла. Відношення між кількісними показниками встановлювано на основі кореляційного, порівняльного та дисперсійного аналізу. Результати. Респонденти найвище оцінили свою громадянську ідентичність, далі йшли місцева, професійна, европейська, східнослов’янська та релігійна ідентичності. Оцінка індикаторів ставлення до влади набула такого вигляду: ставлення до влади змінилося на краще – 3.64, позитивна оцінка дій державної влади – 3.6, позитивна оцінка дій місцевої влади – 3.23, більше довіри до офіційних джерел інформації – 3.66, невідчування загрози переконанням і цінностям з боку української влади – 3.83. Кореляційний аналіз показав, що показники прихильного ставлення до влади найбільш позитивно корелюють із громадянською ідентичністю респондентів, меншою мірою – з місцевою та професійною, натомість негативно корелюють із релігійною ідентичністю і не корелюють з ідентичностями европейською та східнослов’янською. Застосування двофакторного дисперсійного аналізу не виявило виразного домінування певних поєднань варіянтів ідентичности у впливі на ставлення до влади. Водночас виявлено парадокс. За прямого віднесення показників ставлення до влади до різних варіянтів ідентичности громадянська, місцева та професійна ідентичності виразно переважають релігійну за своєю впливовістю. Проте в разі взаємодії між ними висока релігійна ідентичність українців спрацьовує як чинник погіршання ставлень до влади тоді, коли инші ідентичності є слабкими. Натомість високий чи навіть середній рівень инших ідентичностей «нейтралізує» такий вплив ідентичности релігійної. Отже, взаємодія різних варіянтів соціяльної ідентичности справляє загалом помірний вплив на ставлення громадян до влади. Водночас серед носіїв граничних рівнів ідентичностей цей вплив виявляється більш вагомим. Результати дослідження дали підстави говорити про ефект екстремальної взаємодії ідентичностей. Практична значущість дослідження полягає у виробленні методологічного підходу до виявлення ефектів взаємодії різних варіянтів соціяльної ідентичности; в увиразненні соціяльно-психологічної ролі релігійної ідентичности як чинника ставлення до влади; у висвітленні проблемного конфесійного і світоглядного становища вірян Української православної церкви. Перспективи досліджень можуть полягати в перевірці отриманих результатів на більш об’ємних і збалансованих вибірках; бажаним є чіткіше розрізнення впливу ідентичнісних, загальнополітичних і воєнних чинників; потребує уточнення психологічний зміст ефектів взаємодії різних ідентичностей.
- 28 December 2023
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 14, 7-23
Open AccessЗміна ставлення до влади як наслідок взаємодії соціяльних ідентичностей
Актуальність. У надзвичайних умовах складові ідентичности спричиняють поважні, часом вирішальні ефекти, які даються взнаки в процесах суспільного самовизначення. Соціяльну ідентичність слід трактувати як сукупність різних ідентичностей, що актуалізовуються за певних умов, взаємодіють між собою та породжують специфічні ефекти, зокрема в ставленні до влади. Мета дослідження – виявлення можливих змін у ставленні українців до влади як наслідку взаємодії їхніх ідентичностей. Методологія. У лютому-березні 2023 р. в онлайновому режимі з використанням ґугл-форми опитано 397 осіб. В основу питальника лягли визначені на попередньому етапі дослідження показники ставлення до влади та варіянти ідентичности. Оцінна шкала мала вигляд 5-бального семантичного диференціяла. Відношення між кількісними показниками встановлювано на основі кореляційного, порівняльного та дисперсійного аналізу. Результати. Респонденти найвище оцінили свою громадянську ідентичність, далі йшли місцева, професійна, европейська, східнослов’янська та релігійна ідентичності. Оцінка індикаторів ставлення до влади набула такого вигляду: ставлення до влади змінилося на краще – 3.64, позитивна оцінка дій державної влади – 3.6, позитивна оцінка дій місцевої влади – 3.23, більше довіри до офіційних джерел інформації – 3.66, невідчування загрози переконанням і цінностям з боку української влади – 3.83. Кореляційний аналіз показав, що показники прихильного ставлення до влади найбільш позитивно корелюють із громадянською ідентичністю респондентів, меншою мірою – з місцевою та професійною, натомість негативно корелюють із релігійною ідентичністю і не корелюють з ідентичностями европейською та східнослов’янською. Застосування двофакторного дисперсійного аналізу не виявило виразного домінування певних поєднань варіянтів ідентичности у впливі на ставлення до влади. Водночас виявлено парадокс. За прямого віднесення показників ставлення до влади до різних варіянтів ідентичности громадянська, місцева та професійна ідентичності виразно переважають релігійну за своєю впливовістю. Проте в разі взаємодії між ними висока релігійна ідентичність українців спрацьовує як чинник погіршання ставлень до влади тоді, коли инші ідентичності є слабкими. Натомість високий чи навіть середній рівень инших ідентичностей «нейтралізує» такий вплив ідентичности релігійної. Отже, взаємодія різних варіянтів соціяльної ідентичности справляє загалом помірний вплив на ставлення громадян до влади. Водночас серед носіїв граничних рівнів ідентичностей цей вплив виявляється більш вагомим. Результати дослідження дали підстави говорити про ефект екстремальної взаємодії ідентичностей. Практична значущість дослідження полягає у виробленні методологічного підходу до виявлення ефектів взаємодії різних варіянтів соціяльної ідентичности; в увиразненні соціяльно-психологічної ролі релігійної ідентичности як чинника ставлення до влади; у висвітленні проблемного конфесійного і світоглядного становища вірян Української православної церкви. Перспективи досліджень можуть полягати в перевірці отриманих результатів на більш об’ємних і збалансованих вибірках; бажаним є чіткіше розрізнення впливу ідентичнісних, загальнополітичних і воєнних чинників; потребує уточнення психологічний зміст ефектів взаємодії різних ідентичностей.
- Top Cited Papers
- 30 September 2023
- Published by Taylor & Francis in Journal of Loss and Trauma
- Vol. 29 (2) , 154-178
War-Related Life-Making Landscapes: Ukrainian Context
- 30 September 2023
- Published by Taylor & Francis in Journal of Loss and Trauma
- Vol. 29 (2) , 154-178
Top Cited PapersWar-Related Life-Making Landscapes: Ukrainian Context
- 1 January 2023
- Published by Taras Shevchenko National University of Kyiv in Ukrainian Psychological Journal
- No. 2 (20),p. 9-21
INFLUENTIALITY OF AGENTS OF MILITARY AND POLITICAL EVENTS IN UKRAINIANS' VALUE PERCEPTION
Influentiality of agents of military and political events is considered as abilities to influence a course and results of military and political processes. This is not the agents' objective resources, but the abilities attributed to them by other participants of interactions. Influentiality includes the following signs: the objective state of affairs, the general value context of interaction, the subjective attachment of evaluators to the object of evaluation, and their negative attitudes towards the object. According to the data of two all-Ukrainian surveys, the value-orientational basis of Ukrainians' perception of influencity of agents of military and political events has been revealed. In February 2022 (on the eve of a large-scale war), 1,167 respondents were interviewed, in February 2023 – 1,147. During the year, recognition of influencity of the Armed Forces of Ukraine grew most clearly. To a lesser extent, this was manifested in relation to the President of Ukraine, the Russian and Western leadership. Instead, influencity of oligarchic clans, pro-Western forces, as well as central (with the exception of the president) and local authorities decreased. Four categories of the most influential subjects were identified: «Protectors» (the Armed Forces of Ukraine, the leadership of the USA and the EU), whose influencity is connected with the support of mass protests, market reform, and demands for the effectiveness of the government; Power (government and parliament), influencity of which correlates with support for market reforms and recognition of the effectiveness of the authorities; «Enemies» (Russian troops, traitors and collaborators), whose influencity is correlated with patriotic attitudes, condemnation of Russian aggression, support for mass protests, and ascertainment of insufficient effectiveness of Ukrainian resistance; «Others» (inhabitants of other regions and representatives of other ethnic groups), whose influencity is combined with a desire to improve the situation, anti-Russian attitudes, denial of compromises with the aggressor, and condemnation of other groups. Patriotic and anti-Russian, (anti-) reformist, anti-corruption and protest, and dependent attitudes were decisive for assessing influencity of the agents of military and political events.
- 1 January 2023
- Published by Taras Shevchenko National University of Kyiv in Ukrainian Psychological Journal
- No. 2 (20),p. 9-21
INFLUENTIALITY OF AGENTS OF MILITARY AND POLITICAL EVENTS IN UKRAINIANS' VALUE PERCEPTION
Influentiality of agents of military and political events is considered as abilities to influence a course and results of military and political processes. This is not the agents' objective resources, but the abilities attributed to them by other participants of interactions. Influentiality includes the following signs: the objective state of affairs, the general value context of interaction, the subjective attachment of evaluators to the object of evaluation, and their negative attitudes towards the object. According to the data of two all-Ukrainian surveys, the value-orientational basis of Ukrainians' perception of influencity of agents of military and political events has been revealed. In February 2022 (on the eve of a large-scale war), 1,167 respondents were interviewed, in February 2023 – 1,147. During the year, recognition of influencity of the Armed Forces of Ukraine grew most clearly. To a lesser extent, this was manifested in relation to the President of Ukraine, the Russian and Western leadership. Instead, influencity of oligarchic clans, pro-Western forces, as well as central (with the exception of the president) and local authorities decreased. Four categories of the most influential subjects were identified: «Protectors» (the Armed Forces of Ukraine, the leadership of the USA and the EU), whose influencity is connected with the support of mass protests, market reform, and demands for the effectiveness of the government; Power (government and parliament), influencity of which correlates with support for market reforms and recognition of the effectiveness of the authorities; «Enemies» (Russian troops, traitors and collaborators), whose influencity is correlated with patriotic attitudes, condemnation of Russian aggression, support for mass protests, and ascertainment of insufficient effectiveness of Ukrainian resistance; «Others» (inhabitants of other regions and representatives of other ethnic groups), whose influencity is combined with a desire to improve the situation, anti-Russian attitudes, denial of compromises with the aggressor, and condemnation of other groups. Patriotic and anti-Russian, (anti-) reformist, anti-corruption and protest, and dependent attitudes were decisive for assessing influencity of the agents of military and political events.
- 30 September 2022
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 25
Ціннісний зміст звинувачень громадсько-політичних суб’єктів громадянами України
Актуальність. Корупція і війна виявляються головними сферами громадського життя сучасної України, у просторі яких закладаються причини і приводи для політичних звинувачень. Дослідження їхнього зв’язку із ціннісними орієнтаціями носіїв відповідних постав було одним із завдань широкомасштабного емпіричного дослідження, узагальнення результатів якого становить мету цієї статті. Методологія. Проаналізовано дані психосемантичного дослідження масової політичної свідомости на основі опитування 1199 респондентів з усіх регіонів України. Питальник містив вислови про ціннісні аспекти громадсько-політичного та особистого життя респондентів, а також запитання про ймовірних винуватців тривання війни на Донбасі і корупції. Результати. За головних внутрішньоукраїнських винуватців визнано олігархів, попередню владу на чолі з Порошенком, теперішню владу на чолі із Зеленським, усіх громадян України. Психологічна структура отриманих оцінок відобразилася в змісті семи факторів: «оцінка влади», «ставлення до реформ», «протистояння українських і російських цінностей», «локус контролю», «прагнення спокою», «незгода з актуальним станом», «бажання простих рішень». У звинувачувальному контексті найбільш дражливим об’єктом виявилися олігархи, а найбільш визначальним психологічним чинником схильности до звинувачень став локус контролю. Олігархів частіше звинувачували екстернальні особи, які відносно прихильніше ставляться до влади Зеленського, скептично оцінюють сучасний розвиток суспільства, негативно сприймають реформи, схильні до простих рішень. Їхніми антиподами були респонденти, які звинувачують самих громадян, тяжіють до полюса інтернальности, недолюблюють Зеленського та його владу, менш категорично заперечують проти небажаних наслідків реформ і не прагнуть простих рішень. Звинувачі влади Порошенка або влади Зеленського є екстернальними та виступають проти російської агресії, але противники Зеленського сильніше підтримують реформи. Натомість респонденти, які звинувачують обох президентів, менш негативно ставляться до воєнної агресії Росії проти України. Ті, хто звинувачує олігархів або владу Порошенка, є більш екстернальними особами, а ті, хто звинувачує й олігархів, і Порошенка, – інтернальними. Респондентам, які не визначилися зі звинуваченнями, притаманні певна прихильність до влади Зеленського, прагнення спокою, але невизнавання простих рішень.
- 30 September 2022
- Published by Institute for Social and Political Psychology, National Academy of Educational Science of Ukraine in Проблеми політичної психології
- Vol. 25
Ціннісний зміст звинувачень громадсько-політичних суб’єктів громадянами України
Актуальність. Корупція і війна виявляються головними сферами громадського життя сучасної України, у просторі яких закладаються причини і приводи для політичних звинувачень. Дослідження їхнього зв’язку із ціннісними орієнтаціями носіїв відповідних постав було одним із завдань широкомасштабного емпіричного дослідження, узагальнення результатів якого становить мету цієї статті. Методологія. Проаналізовано дані психосемантичного дослідження масової політичної свідомости на основі опитування 1199 респондентів з усіх регіонів України. Питальник містив вислови про ціннісні аспекти громадсько-політичного та особистого життя респондентів, а також запитання про ймовірних винуватців тривання війни на Донбасі і корупції. Результати. За головних внутрішньоукраїнських винуватців визнано олігархів, попередню владу на чолі з Порошенком, теперішню владу на чолі із Зеленським, усіх громадян України. Психологічна структура отриманих оцінок відобразилася в змісті семи факторів: «оцінка влади», «ставлення до реформ», «протистояння українських і російських цінностей», «локус контролю», «прагнення спокою», «незгода з актуальним станом», «бажання простих рішень». У звинувачувальному контексті найбільш дражливим об’єктом виявилися олігархи, а найбільш визначальним психологічним чинником схильности до звинувачень став локус контролю. Олігархів частіше звинувачували екстернальні особи, які відносно прихильніше ставляться до влади Зеленського, скептично оцінюють сучасний розвиток суспільства, негативно сприймають реформи, схильні до простих рішень. Їхніми антиподами були респонденти, які звинувачують самих громадян, тяжіють до полюса інтернальности, недолюблюють Зеленського та його владу, менш категорично заперечують проти небажаних наслідків реформ і не прагнуть простих рішень. Звинувачі влади Порошенка або влади Зеленського є екстернальними та виступають проти російської агресії, але противники Зеленського сильніше підтримують реформи. Натомість респонденти, які звинувачують обох президентів, менш негативно ставляться до воєнної агресії Росії проти України. Ті, хто звинувачує олігархів або владу Порошенка, є більш екстернальними особами, а ті, хто звинувачує й олігархів, і Порошенка, – інтернальними. Респондентам, які не визначилися зі звинуваченнями, притаманні певна прихильність до влади Зеленського, прагнення спокою, але невизнавання простих рішень.