NRN. D. Reznichenko

N. D. Reznichenko

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

N. D. Reznichenko has a total of 25 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Екологічна пластичність та стабільність сортів пшениці озимої в умовах Південного Степу України (Ч. 3 ‒ роки з різним вологозабезпеченням)

    by В.м. Коновалова, А.в. Тищенко, Г.г. Базалій, К.с. Фундират, О.д. Тищенко, Н.д. Резниченко, В.о. Коновалов

    The purpose of our research was to study and analyze the environmental stability and adaptability to different environments of winter wheat varieties selected by the Institute of Climate-oriented Agriculture of the National Academy of Sciences and the Selection and Genetic Institute of the National Center for Seed Science and Varietal Research of the National Academy of Sciences in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Research materials and methods. The reaction of 18 varieties of winter wheat to different growing conditions was studied at the Askania State Agricultural Research Station in the village of Tavrychanka, Kherson region (46°33’12”N; 33°49’13”E; 39 m above sea level) during 2015/16–2019/20. Research was conducted under different conditions of irrigation: with irrigation and without irrigation. Analysis of environmental stability and adaptability to different environments of winter wheat varieties was carried out using various parameters. Research results and their discussion. The obtained experimental data allow us to distinguish the varieties of winter wheat with the highest productivity according to the minimum productivity (Ymin) Konka – 4.75 t/ha and Lira odes’ka – 4.99 and according to the maximum productivity (Ymax) Burhunka – 8.46 t/ha, Harantiia odes’ka – 8.23, Tradytsiia odes’ka – 8.32 and Schedrist’ odes’ka – 8.58. The lowest productivity was characterized by Rosynka varieties – 3.87 t/ha and Harantiia odes’ka – 3.01 t/ha at the minimum (Ymin) and Ledia varieties – 6.59 t/ha and Rosynka – 6.66 t/ha at the maximum (Ymax). According to adaptability parameters, Rosynka and Lira odes’ka varieties were selected as the most stable, while Harantiia odes’ka and Schedrist’ odes’ka were selected as intensive type varieties. The Askaniis’ka variety was classified as plastic. Four clusters were formed: in the first cluster nine varieties of the plastic type were united at a distance of 100, in the second cluster six varieties of the intensive type were united at a distance of 83, in the third cluster two varieties were united at a distance of 11 and in the fourth there was a variety Dewdrop. According to the correlation analysis, the parameters of adaptability were selected: the level of resistance to stressful conditions (RS), the regression coefficient (bi), the variance of the deviation from the regression line (s2 di), the sign of the stability of the genotype response (σ2 SACi), the variance of the interaction between the genotype and the environment (σ2 (G×E)gi), compensation coefficient (Kgi), relative stability of the genotype (sgi), selection value of the genotype (SVGi), selection value of the variety (Sc) and homeostaticity (Hom) by which the type of variety can be most clearly characterized. Conclusions. The selected adaptability parameters, according to them and the biplot analysis, Konka and Lira odes’ka varieties were selected as the most stable, while Burhunka and Schedrist’ odes’ka were selected as intensive type varieties Koshova and Askaniis’ka varieties are selected as plastic. Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці з найбільшою врожайністю за мінімальною продуктивністю (Ymin) Конка – 4,75 т/га і Ліра одеська – 4,99 та за максимальною продуктивністю (Ymax) Бургунка – 8,46 т/га, Гарантія одеська – 8,23, Традиція одеська – 8,32 та Щедрість одеська – 8,58. Найменшою урожайністю характеризувалися сорти Росинка – 3,87 т/га і Гарантія одеська – 3,01 т/га за мінімальною (Ymin) та сорти Ледя – 6,59 т/га і Росинка – 6,66 т/га за максимальною (Ymax). За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Росинка та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Щедрість одеська були виділені як сорти інтенсивного типу. Сорт Асканійська була віднесена до...


  • Open Access

    Екологічна пластичність та стабільність сортів пшениці озимої в умовахПівденного Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)

    by В.м. Коновалова, А.в. Тищенко, Г.г. Базалій, К.с. Фундират, О.д. Тищенко, Н.д. Резниченко, В.о. Коновалов, О.с. Очкала

    Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволяють виділити сорти озимої пшениці за максимальною продуктивністю (Ymax) Марія – 8,61 т/га, Гарантія одеська ‒ 8,23 і Нива одеська – 8,04 т/га, за мінімальною продуктивністю (Ymin) сорти Конка – 4,75 т/га, Кохана – 4,61, Кошова та Зиск – 4,67, Ліра одеська – 4,99 та Щедрість одеська – 4,65 т/га. Найнижчу урожайність за мінімальною продуктивністю сформували сорти Гарантія одеська ‒ 3,01 т/га та Росинка ‒ 3,87 т/га, а сорт Росинка характеризувався ще найнижчою урожайністю за максимальною продуктивністю 5,69 т/га. За параметрами адаптивності, як найбільш стабільні, виділені сорти Кохана, Кошова, Росинка, Зиск та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська був виділений як сорт інтенсивного типу. Сорти Асканійська, Пилипівка та Щедрість одеська можуть бути віднесені до пластичних. Сформовано три кластера: в перший кластер об’єдналися одинадцять сортів які більш направлені до пластичного типу, в другий кластер об’єдналися шість сортів які більш направлені до стабільного типу. Сорт Гарантія одеська, утворив кластер 2 ‒ до інтенсивного типу. За кореляційним аналізом виділені параметри адаптивності рівень стійкості до стресових умов (RS), коефіцієнт регресії (bi), дисперсія відхилення від лінії регресії (s2 di), ознака стабільності реакції генотипу (σ2 САЗi), коефіцієнт компенсації (Kgi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), селекційна цінність сорту (Sc) за якими найбільш чітко можна охарактеризувати тип сорту. Висновки. Виділені параметри адаптивності, за ними та біплот-аналізом, як найбільш стабільний, були виділені сорти Кохана, Кошова, Зиск та Ліра одеська, натомість Гарантія одеська та Марія виділені як сорти інтенсивного типу. Сорти Щедрість одеська та Асканійська виділені як пластичні.


  • Open Access

    ANALYSIS OF WINTER WHEAT VARIETIES FOR DROUGHT RESISTANCE IN THE CONDITIONS OF THE STEPPE OF UKRAINE (PART 3 – YEARS WITH DIFFERENT MOISTURE SUPPLY)

    by В.м. Коновалова, А.в. Тищенко, Г.г. Базалій, К.с. Фундират, О.д. Тищенко, Н.д. Резниченко, В.о. Коновалов

    The purpose of our research was the study and analysis of drought resistance of winter wheat varieties selected by the Institute of Climate-oriented Agriculture of the National Academy of Sciences of the Russian Academy of Sciences and the Selection and Genetics Institute of the National Center for Seed Science and Varietal Research of the National Academy of Sciences of the National Academy of Sciences in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Research materials and methods. The reaction of 18 varieties of winter wheat to different growing conditions was studied at the Askanian State Agricultural Research Station in the village of Tavrychanka, Kherson region (46°33’12”N; 33°49’13”E; 39 m above sea level) during 2015/16–2019/20. Research was conducted under different conditions of irrigation: with irrigation and without irrigation. Analysis of the resistance of winter wheat varieties to stress was carried out using 17 indices of drought resistance. Research results and their discussion. The obtained experimental data make it possible to distinguish winter wheat varieties that significantly exceed the average variety in terms of productivity under irrigation (Yp): Maria and Shchedrist Odeska with a yield of 7.41–7.53 t/ha, in stressful conditions (Ys): Lyra Odeska – 6, 25 t/ha and the Shchedrist Odeska – 6.12 t/ha. According to the most indices (12), the Lyra Odeska variety was singled out as the most drought-resistant, the Shchedrist Odeska variety was distinguished according to eight indices, and the Rosynka variety – according to seven. The yield of wheat varieties under both moisture conditions has a high positive correlation (r = 0.832–1.000) with the indices MP, YI, STI, GMP, M1STI, M2STI, MSTI, HMP. Yield under irrigation is characterized by a high positive correlation (r = 0.715) with the TOL and SSPI indices, an average positive correlation (r = 0.542) with the SSI index, and an average negative r = (-0.499–-0.549) with the YSI, RDI and ISR indices on the other hand, there is no dependence with productivity under stress (r = -0.013–0.207). Yield under stress had a high correlation (r = 0.852) with the DI index and a moderate correlation (r = 0.420) with yield under irrigation. According to the results of the GGE biplot analysis, winter wheat varieties Kokhana, Askaniyska and Shchedrist Odeska can be characterized as moderately drought-resistant, Lyra Odeska is the most drought-resistant, Maria, Mudrist Odeska and Nyva Odeska can be classified as non-drought resistant varieties. Conclusions. Most of the indices had a high correlation with yield under both conditions, or a high or medium correlation with yield under irrigation and no correlation with yield under stress, so only one index, drought tolerance (DI), was selected. According to drought resistance indices and biplot analysis, Lyra Odeska is the most drought-resistant selected variety. The Shchedrist Odeska variety stood out according to eight indices, but according to the biplot analysis, it was characterized as medium resistance. According to seven indices, the Rosynka variety stood out, which was characterized by the smallest decrease in yield due to deterioration of moisture conditions, but also had low productivity under both conditions.


  • Аналіз сортів озимої пшениці на посухостійкість в умовах Степу України (Ч. 2 ‒ посушливі роки)

    by В.м. Коновалова, А.в. Тищенко, Г.г. Базалій, К.с. Фундират, О.д. Тищенко, Н.д. Резниченко, В.о. Коновалов

    Метою наших досліджень було вивчення та аналіз посухостійкості сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12»N; 33°49’13»E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз стійкості сортів озимої пшениці до стресу проводили за допомогою 17 індексів посухостійкості. Результати дослідження та їх обговорення. Найбільшу продуктивність при зрошенні сформували сорти озимої пшениці Марія – 7,41 т/га та Щедрість одеська – 7,53 т/га. За стресових умов найбільшою урожайністю характеризувалися сорти Кохана – 5,24 т/га, Кошова – 5,23 т/га, Зиск – 5,25 т/га та Ліра одеська – 5,42 т/га. За більшою кількістю індексів (13), як найбільш посухостійкий, був виділений сорт Ліра одеська, сорти Кошова та Зиск виділилися за шістьома індексами, сорти Кохана та Ледя ‒ за п’ятьма індексами. Урожайність при стресі мала високу позитивну кореляцію (r = 0,748–1,000) з індексами YSI, YI, RDI, DI, M2STI, HMP, ISR та високу від’ємну кореляцію (r = -0,758) з індексом SSI. Натомість урожайність при зрошенні характеризувалася низькою (позитивною, або від’ємною) залежністю (r = -0,246–0,233) з індексами SSI, YSI, RDI, DI, ISR та середньою (r = 0,457–0,691) з індексами YI, M2STI, HMP. Індекси TOL і SSPI характеризувалися середньою позитивною залежністю з врожайністю при зрошенні (r = 0,485) та середньою від’ємною (r = -0,556) ‒ при стресі. Висновки. Виділено сім основних індексів: толерантності до посухи (TOL), сприйнятливості до стресу (SSI), стабільності урожаю (YSI), відносний індекс посухи (RDI), посухостійкості (DI), схильності до стресу (SSPI), стійкості до стресу (ISR) та три допоміжні індекси: урожайності (YI), другий модифікований індекс толерантності до стресу (M2STI) та гармонійної продуктивності (HMP). За індексами посухостійкості та біплот-аналізом, як найбільш посухостійкі виділені сорти Ліра одеська, Кохана, Зиск та Кошова. Сорти Марія, Нива одеська та Щедрість одеська виділилися як найбільш нестійкий до посухи.


  • Open Access

    ANALYSIS OF WINTER WHEAT VARIETIES FOR DROUGHT RESISTANCE IN THE CONDITIONS OF THE STEPPE OF UKRAINE (PART 1 – YEARS WITH SUFFICIENT MOISTURE)

    by В.м. Коновалова, А.в. Тищенко, Г.г. Базалій, К.с. Фундират, О.д. Тищенко, Н.д. Резніченко, В.о. Коновалов

    The purpose of our research was the study and analysis of drought resistance of winter wheat varieties selected by the Institute of Climate-oriented Agriculture of the National Academy of Sciences of the Russian Academy of Sciences and the Selection and Genetics Institute of the National Center for Seed Science and Varietal Research of the National Academy of Sciences of the National Academy of Sciences in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. Materials and methods of research. The reaction of 18 varieties of winter wheat to different growing conditions was studied at the Askania State Agricultural Research Station in the village of Tavrychanka, Kherson region (46°33’12”N; 33°49’13”E; 39 m above sea level) during 2015/16–2019/20. Research was conducted under different conditions of irrigation: with irrigation and without irrigation. Analysis of the resistance of winter wheat varieties to stress was carried out using 17 indices of drought resistance. Research results and their discussion. The highest yield under irrigation of 7.87–8.49 t/ha was obtained from winter wheat varieties Burgunka, Koshova, Askaniyska and Shchedrist Odeska, under stress conditions: Burgunka, Koshova, Lyra Odeska and Traditsia Odeska 7.25–7.66 t /Ha. According to the largest number of indices (14), the variety Traditsia Odeska was singled out as the most drought-resistant, the variety Lyra Odeska was distinguished according to nine indices, and Shchedrist Odeska according to seven indices. According to the correlation analysis, two indices were distinguished: the drought resistance index (DI) and the stress resistance index ISR, where yield under stress was characterized by a high correlation (r = 0.851) with the DI index and a medium (r = 0.381) – ISR, on the other hand, a low correlation (r = 0.038–0.226) with yield under irrigation. Conclusions. Two indices were singled out: the drought resistance index (DI) and the ISR stress resistance index, which most fully characterize the resistance of winter wheat varieties to drought. According to the indices of drought resistance and biplot analysis, the most drought-resistant selected varieties are Traditsia Odeska and Lyra Odeska. The Shchedrist Odeska variety stood out as the most resistant to drought.


  • Open Access

    ECOLOGICAL PLASTICITY AND STABILITY OF WINTER WHEAT VARIETIES IN THE CONDITIONS OF THE SOUTHERN STEPPE OF UKRAINE (PART 1 – YEARS WITH SUFFICIENT MOISTURE)

    by А.в. Тищенко, В.м. Коновалова, Г.г. Базалій, К.с. Фундират, О.д. Тищенко, Н.д. Резніченко, В.о. Коновалов

    Метою наших досліджень було вивчення і аналіз екологічної стійкості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці селекції Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН та Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН в умовах Південного Степу України. Матеріали і методи досліджень. Реакцію 18 сортів озимої пшениці на різні умови вирощування вивчали на Асканійській державній сільськогосподарській дослідницькій станції у с. Тавричанка, Херсонська область (46°33’12’’N; 33°49’13’’E; 39 м над рівнем моря) протягом 2015/16–2019/20 рр. Дослідження проводилися за різних умов зволоження: при зрошенні та без зрошення. Аналіз екологічної стій- кості та адаптивності до різних середовищ сортів озимої пшениці проводили за допомогою різних параметрів. Результати дослідження та їх обговорення. Отримані експериментальні дані дозволили виділити сорти озимої пшениці з найвищою урожайністю за максимальною продуктивністю – Бургунка – 8,46 т/га, Традиція одеська – 8,32 та Щедрість одеська – 8,58 т/га, за мінімальною продуктивністю – Кошова – 7,14 т/га, Херсонська безоста – 7,00, Ліра одеська – 7,24 т/га та Традиція одеська – 7,05 т/га. За параметрами адаптивності, як найбільш стабільний, був виділений сорт Гарантія одеська, натомість Щедрість одеська був виділений як сорт інтенсивного типу. За кореляційним аналізом виділені параметри адаптивності рівень стійкості до стресових умов (RS), коефіцієнт регресії (bi), дисперсія відхилення від лінії регресії (s2 di), ознака ста- більності реакції генотипу (σ2 САЗi), коефіцієнт компенсації (Kgi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), селекційна цінність сорту (Sc) за якими найбільш чітко можна охарактеризувати тип сорту. Висновки. Виділені параметри адаптивності за ними та біплот-аналізом, як найбільш стабільний, були виділені сорти Кошова, Херсонська безоста, Гарантія одеська та Ліра одеська, натомість Щедрість одеська та Бургунка виділені як сорти інтенсивного типу.


  • Open Access

    ҐРУНТОЗАХИСНІ СИСТЕМИ ОБРОБІТКУ ОСОЛОНЦЬОВАНИХ ТЕМНО-КАШТАНОВИХ ҐРУНТІВ ІНГУЛЕЦЬКОЇ ЗРОШУВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ

    by Л.м. Грановська, А.в. Балян, А.в. Томницький, Н.д. Резніченко

    Мета досліджень. Визначити ефективність різних способів та глибини основного обробітку ґрунту під сільськогосподарські культури сівозміни та їх вплив на агрофізичні параметри на фоні тривалого застосування різних систем обробітку ґрунту. Методи. Дослідження проводили в стаціонарному досліді у 4-пільній ланці зерно-просапної сівозміни, розгорнутої у часі і просторі. Застосовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методи з використанням загальновизнаних в Україні методик та вимог державних стандартів. Результати. Встановлено, що за різноглибинної полицевої системи обробітку ґрунту з глибиною розпушування від 14–16 до 28–30 см та диференційованої з мілким дисковим розпушуванням на глибину від 10–12 до 14–16 см й одним за ротацію сівозміни щілюванням глибиною 38–40 см щільність складення ґрунту була найменшою і становила 1,26–1,28 г/см3. За полицевої різноглибинної системи як на початку, так і в кінці вегетації культур були відмічені найвищі показники водопроникності ґрунту – 4,3 та 3,8 мм/хв., відповідно. За результатами обліку врожаю сільськогосподарських культур сівозміни встановлено, що за диференційованої системи на фоні щілювання на глибину 38–40 см урожайність всіх культур сівозміни була вищою за контроль (різноглибинний полицевий обробіток): кукурудзи на 1,02 т/га, ріпаку озимого на 0,07 т/га, пшениці озимої на 0,24 т/га, та сої на 0,29 т/га, що забезпечило підвищення продуктивності сівозміни на 6,3 %. Висновки. Застосування ґрунтозахисної та енергозберігаючої системи диференційованого основного обробітку ґрунту з одним щілюванням на глибину 38–40 см забезпечує оптимальні величини агрофізичних параметрів темно-каштанового ґрунту (щільності складення, пористості та водопроникності), за яких сільськогосподарські культури короткоротаційної сівозміни на Інгулецькому зрошуваному масиві формують найбільшу урожайність і найвищу продуктивність сівозміни, яка в розрахунку на 1 га сівозмінної площі в роки досліджень становила 119,1 ГДж валової енергії.

  • Open Access

    Weediness of soybean (Glycine max) crops under different systems of main tillage and green manuring

    by L. Hranovska, N. Reznichenko, S. Rоi

    Висвітлено вплив традиційної та нульової систем основного обробітку ґрунту та органо-мінеральних систем удобрення з використанням у проміжних післяжнивних посівах сидеральних культур на забур’яненість посівів та урожайність сої за вирощування її в зрошуваній короткоротаційній сівозміні Південного Степу України. Як за оранки, так і за нульової технології найбільша кількість насіння бур’янів була на варіантах, де не проводили сівбу сидеральних культур — 2,15–6,7 тис. шт./м2 . Середня кількість бур’янів у посівах сої за оранки була найменшою і сягала 28,5 шт./м2 . За нульового обробітку як другого року, так і довготривалого використання, спостерігали збільшення забур’яненості посівів на 16 і 8,5 шт./м2 , відповідно. За сівби сої за нульовою технологією зменшення забур’яненості відмічали на варіантах із післяжнивними сидеральними посівами фацелії та гречки, де кількість бур’янів, порівняно з контролем була меншою на 10 і 16 шт./м2 . За усіх способів основного обробітку ґрунту було зафіксовано приріст урожаю сої за застосування післяжнивних сидератів, який становив 0,22–0,57 т/га при посіві гречки на сидерат 0,06–0,23 т/га за використання буркуну білого однорічного та 0,29–0,67 т/га за застосування фацелії. Встановлено, що за вирощування сої у зрошуваній короткоротаційній сівозміні в зоні Південного Степу України найменша забур’яненість посівів та найбільша урожайність культури на рівні 3,77 т/га була забезпечена проведенням оранки на глибину 28–30 см. Сівба післяжнивних сидератів сприяла приросту врожайності сої від 0,06 до 0,67 т/га. За вирощування сої за нульовою технологією застосування в проміжних післяжнивних посівах гречки звичайної та фацелії пижмолистої на сидерат можуть забезпечити зменшення забур’яненості посівів основної культури на 24 і 39 %, відповідно, й збільшення урожайності на 0,22 та 0,29 т/га.

  • Open Access

    The influence of main soil treatment and green manure on the formation of soil moisture reserves and water consumption of soybean

    by L. Hranovska, N. Reznichenko

    Наведено результати досліджень щодо формування сприятливого водного режиму у вегетаційний період як однієї з найважливіших умов реалізації наявного потенціалу родючості ґрунту й отримання стабільних урожаїв сільськогосподарських культур в умовах зрошення. Встановлено, що ранньовесняні запаси вологи в шарі ґрунту 0–100 см упродовж 2021–2022 рр. були досить високими на всіх варіантах основного обробітку і становили 166 –177 мм. За умови післяжнивного посіву сидератів запаси вологи були більшими на 4,0–6,0 мм за нульового обробітку першого року та на 2,0–2,8 мм за довготривалого застосування сівби в необроблений ґрунт. За оранки на глибину 28–30 см відбувалося більш інтенсивне випаровування води з неприкритої мульчою поверхні ґрунту, яке призвело до втрати 10,0% вологи, тоді як за досліджуваних варіантів нульового обробітку втрати становили 8,0% та 6,4%. Застосування післяжнивних сидератів забезпечує більші запаси продуктивної вологи в ґрунті в передпосівний період порівняно з безсидеральним фоном: за оранки — на 2,0–5,4%, за нульового обробітку першого року та довготривалого застосування — до 8,5% та 6,0% відповідно. За нульового обробітку ґрунту та системи удобрення із застосуванням сидератів до 5,7% збільшувалася частка використаної ґрунтової вологи в загальному водоспоживанні сої. Однак внаслідок більшої щільності темно-каштанового ґрунту, яка спостерігалася на варіантах із нульовим обробітком, ефективність використання вологи була нижчою, ніж на варіантах з оранкою, що призвело до зменшення врожайності культури. Доведено, що найбільш ефективно витрачалася волога на формування однієї тонни врожаю сої за оранки, при цьому коефіцієнт водоспоживання становив 1280 м3/т. За нульового обробітку витрати води були більшими й досягали 17%. Проте використання післяжнивно сидеральних культур гречки та фацелії підвищує ефективність використання води за нульового обробітку ґрунту на 5,0–10,0% та 3,0–17,0% відповідно.

  • Вплив способів основного обробітку ґрунту та сидеральних добрив на урожайність ячменю озимого в сівозміні на зрошенні

    by М.п. Малярчук, Н.д. Резніченко, Н.м. Гальченко, О.в. Казновський

    Наведено результати експериментальних досліджень формування елементів продуктивності та урожайності ячменю озимого в короткоротаційній сівозмініна зрошенні за різних способів та глибини основногообробітку ґрунту й удобрення з використанням післяжнивних решток попередника та сидерату. Мета.Дослідити вплив способів основного обробітку ґрунту,сівби в необроблений ґрунт та удобрення з використанням в проміжних посівах короткоротаційної сівозміни післяжнивного сидерату на формування врожаю ячменюозимого при зрошенні. Методи. Під час проведеннядосліджень використовували польовий, кількісно-ваговий, візуальний, лабораторний, розрахунково-порівняльний, математично-статистичний методи з використанням загальновизнаних в Україні методик проведеннядосліджень та методичних рекомендацій. Результати.Встановлено, що на урожайність ячменю озимого більший вплив здійснювали системи удобрення, ніж способиосновного обробітку ґрунту. У межах однакових системудобрення різниця в рівнях урожайності ячменю озимого на варіантах різних способів основного обробіткубула несуттєвою, за виключенням сівби в необробленийґрунт, де спостерігалось зниження урожайності ячменювідносно контролю (диференційованої системи основного обробітку ґрунту) на 0,27–0,53 т/га (НІР05=0,36 т/га).Найбільший прибуток було отримано на варіанті з дисковим обробітком ґрунту на глибину 12–14 см з дозоюмінеральних добрив під попередник N180P40+сидерат.Висновки. Найбільшу урожайність ячменю озимого нарівні 6,96 т/га з найнижчою собівартістю та найбільшийприбуток 34485 грн/га при рівні рентабельності 242,8%було отримано за дискового (12–14 см) обробітку ґрунтув системі довготривалого його застосування та системиудобрення N120Р40 з використанням післяжнивної сидерату на фоні внесення добрив N180Р40 під попередник(кукурудзу).