Мета статті – дослідити особливості дислокації та переміщення підрозділів російської окупаційної армії на території Тернополя у 1916–1917 рр., виявити чинники, що визначали їх розташування та пересування, оцінити вплив військової присутності на місцеве населення і соціально-економічну ситуацію міста в умовах Першої світової війни. Методологія дослідження. У роботі застосовано комплекс методів, що дозволяє всебічно проаналізувати дислокацію та переміщення підрозділів російської окупаційної армії у Тернополі в 1916–1917 рр. Передусім використано історико-архівний підхід, який передбачав опрацювання військових донесень, наказів, карт дислокації тощо. Для встановлення послідовності подій та уточнення маршрутів переміщень застосовано хронологічний і порівняльний аналіз, що дозволив зіставити інформацію з різних джерел та оцінити її достовірність. Виявлено стратегічні й логістичні чинники, що визначали розташування військ. Системний підхід розглядав дислокацію та переміщення військ як частину військово-організаційної системи, що взаємодіяла з політичними, соціальними та економічними процесами в окупованому регіоні. Наукова новизна. У статті чи не вперше проаналізовано процеси дислокації та переміщення підрозділів росій- ської окупаційної армії на території Тернополя упродовж 1916–1917 рр., Систематизовано маршрути переміщень і встановлено взаємозв’язок між стратегічними рішеннями командування та соціально- економічними умовами міста. Дослідження дозволяє розширити розуміння впливу окупаційного режиму на повсякденне життя населення Тернополя та вносить нові дані у дослідження локальної історії Першої світової війни в західноукраїнському регіоні. Висновки. Дослідження дозволило встановити особливості дислокації та переміщення підрозділів російської окупаційної армії у Тернополі упродовж 1916–1917 рр. Виявлено, що розташування російських окупаційних військ визначалося стратегічними та логістичними чинниками, наявністю інфраструктури, транспортних шляхів та доступністю територій для розміщення гарнізонів. Результати роботи розширюють розуміння локальної історії Першої світової війни та створюють основу для подальших досліджень військової організації та окупаційних практик у західноукраїнському регіоні.