ЯБЯрослав Богдан

Ярослав Богдан

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Ярослав Богдан has a total of 2 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ В ДРУГІЙ РЕЧІ ПОСПОЛИТІЙ (1939 Р.)

    by Ярослав Богдан

    Мета статті – комплексно дослідити нормативно-правові засади організації та проходження військової служби у Другій Речі Посполитій у 1939 р., визначити особливості правового регулювання військового обов’язку, призову, комплектування та мобілізації Війська Польського, з’ясувати роль законодавчих і підзаконних актів у забезпеченні військової готовності держави напередодні Другої світової війни. Особливу увагу приділено нормативним положенням, що визначали правовий статус військовозобов’язаних і військовослужбовців, порядок виконання військового обов’язку та механізми мобілізаційної підготовки. Методологія дослідження. Дослідження здійснено на основі принципів історизму, об’єктивності та системності. Використано загальнонаукові методи аналізу, синтезу, узагальнення та систематизації, а також спеціально-історичні методи: історико-генетичний, історико-порівняльний і проблемно-хронологічний. Застосування історико-правового підходу дало змогу розглянути нормативно-правове регулювання військової служби у взаємозв’язку з політичними, військовими та суспільними процесами в Другій Речі Посполитій. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі нормативно-правових засад військової служби у Другій Речі Посполитій станом на 1939 р. Уточнено основні напрями розвитку польського законодавства у сфері військового обов’язку та військової служби, систематизовано ключові нормативні положення щодо призову, проходження військової служби та мобілізації, а також визначено особливості їх функціонування в умовах військово-політичної ситуації 1939 р. Висновки. Нормативно-правова система Другої Речі Посполитої у сфері військової служби до 1939 р. сформувала розгалужений механізм правового забезпечення комплектування та функціонування Збройних сил Польської Республіки. Законодавчі й підзаконні акти регламентували військовий обов’язок громадян, порядок призову та проходження служби, правовий статус військовослужбовців, а також мобілізаційні процедури. У 1939 р. зазначена нормативна база скеровувалася передусім на забезпечення мобілізаційної готовності держави в умовах загострення міжнародної ситуації та безпосередньої військової загрози. Правове регулювання військової служби стало одним із важливих інструментів функціонування польської державної та військової системи напередодні початку Другої світової війни

  • Open Access

    ДИСЛОКАЦІЯ І ПЕРЕМІЩЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЙНОЇ АРМІЇ У ТЕРНОПОЛІ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1916–1917 РР.)

    by Іван Зуляк, Ярослав Богдан

    Мета статті – дослідити особливості дислокації та переміщення підрозділів російської окупаційної армії на території Тернополя у 1916–1917 рр., виявити чинники, що визначали їх розташування та пересування, оцінити вплив військової присутності на місцеве населення і соціально-економічну ситуацію міста в умовах Першої світової війни. Методологія дослідження. У роботі застосовано комплекс методів, що дозволяє всебічно проаналізувати дислокацію та переміщення підрозділів російської окупаційної армії у Тернополі в 1916–1917 рр. Передусім використано історико-архівний підхід, який передбачав опрацювання військових донесень, наказів, карт дислокації тощо. Для встановлення послідовності подій та уточнення маршрутів переміщень застосовано хронологічний і порівняльний аналіз, що дозволив зіставити інформацію з різних джерел та оцінити її достовірність. Виявлено стратегічні й логістичні чинники, що визначали розташування військ. Системний підхід розглядав дислокацію та переміщення військ як частину військово-організаційної системи, що взаємодіяла з політичними, соціальними та економічними процесами в окупованому регіоні. Наукова новизна. У статті чи не вперше проаналізовано процеси дислокації та переміщення підрозділів росій- ської окупаційної армії на території Тернополя упродовж 1916–1917 рр., Систематизовано маршрути переміщень і встановлено взаємозв’язок між стратегічними рішеннями командування та соціально- економічними умовами міста. Дослідження дозволяє розширити розуміння впливу окупаційного режиму на повсякденне життя населення Тернополя та вносить нові дані у дослідження локальної історії Першої світової війни в західноукраїнському регіоні. Висновки. Дослідження дозволило встановити особливості дислокації та переміщення підрозділів російської окупаційної армії у Тернополі упродовж 1916–1917 рр. Виявлено, що розташування російських окупаційних військ визначалося стратегічними та логістичними чинниками, наявністю інфраструктури, транспортних шляхів та доступністю територій для розміщення гарнізонів. Результати роботи розширюють розуміння локальної історії Першої світової війни та створюють основу для подальших досліджень військової організації та окупаційних практик у західноукраїнському регіоні.

  • Open Access

    УМОВИ Й ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

    by Іван Зуляк, Ярослав Богдан

    Мета статті – проаналізувати історико-політичні, адміністративно-правові та географічні умови формування прикордонних територій Другої Речі Посполитої, з’ясувати особливості їх визначення та функціонування в міжвоєнний період. Методологія дослідження. У дослідженні застосовано поєднання загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Історико-генетичний метод використано для простеження процесу формування прикордонних територій; історико-порівняльний – для зіставлення підходів до визначення кордонів на різних ділянках; географічний – для аналізу природних і просторових чинників. Системний підхід дав змогу розглядати прикордонні території як складник політико-адміністративної структури держави. Застосовано також критичний аналіз джерел та нормативно-правових актів Другої Речі Посполитої. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному розгляді процесу визначення прикордонних територій Другої Речі Посполитої крізь призму поєднання політичних, адміністративно-правових, географічних та безпекових чинників.У роботі уточнено зміст і функції прикордонних зон у системі державного управління міжвоєнної Польщі, виокремлено ключові етапи формування їхніх меж та проаналізовано особливості застосування правових механізмів для їх визначення. Уперше узагальнено й систематизовано нормативно-правову базу, що регулювала статус прикордонних територій у зазначений період. Висновки. Визначення прикордонних територій Другої Речі Посполитої зумовлювалося поєднанням міжнародно-політичних, адміністративно-правових, географічних та безпекових чинників. Процес формування прикордонних зон відбувався поетапно й супроводжувався укладанням міжнародних угод, демаркацією кордонів та створенням системи охорони. Особливу роль відігравала нормативно-правова база, що регламентувала режим прикордонних територій.

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ПОЛЬСЬКО-ҐДАНСЬКИХ МИТНИХ УГОД МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ

    by Іван Зуляк, Ярослав Богдан, Андрій Романчук

    Мета статті – проаналізувати зміст, обставини укладення та вплив польсько-ґданських митних угод міжвоєнного періоду на торговельні відносини й політичну взаємодію між Другою Річчю Посполитою і Вільним містом Ґданськом. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та міждисциплінарного підходу. У роботі застосовано методи історико-джерелознавчого аналізу для вивчення офіційних документів, договорів; компаративний метод – для порівняння митних угод у різні роки між Польщею та Вільним містом Ґданськом, а також контекстуальний аналіз для з’ясування впливу міжнародної політичної ситуації на зміст і характер угод. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі польсько-ґданських митних угод у контексті міжнародних відносин міжвоєнного періоду, зокрема з урахуванням політико-економічних чинників, що впливали на їх укладення та реалізацію. На основі порівняльного аналізу митних угод виявлено еволюцію митної політики Другої Речі Посполитої щодо Вільного міста Ґданська, проаналізовано правові особливості домовленостей у контексті Версальського мирного договору й діяльності Ліги Націй. Висновки.У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що митні угоди між Другою Річчю Посполитою та Вільним містом Ґданськом у міжвоєнний період були важливим інструментом регулювання торговельно-економічних і політичних відносин між сторонами. Їх укладення відбувалося в умовах складної міжнародної ситуації та часто супроводжувалося дипломатичним тиском з боку Польщі. Угоди мали не лише економічний, а й виразно політичний характер, що зумовлювалося прагненням Польщі посилити свій контроль над портом у Ґданську й забезпечити вигідні умови для транзиту товарів. Зміст угод відображав поступову еволюцію польської митної політики в умовах зростання геополітичної напруги. Польсько-ґданські митні угоди були не лише складником торговельної політики, а й елементом боротьби за стратегічний контроль у регіоні Балтійського моря. Дослідження цієї теми дало змогу осмислити механізми реалізації зовнішньоекономічної політики Другої Речі Посполитої в митній сфері та її вплив на міжнародні відносини міжвоєнного часу.

  • ФІНАНСОВІ ВИТРАТИ РОСІЙСЬКИХ ОКУПАЦІЙНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1914–1916 РР.)

    by Іван Зуляк, Ярослав Богдан

    Анотація. Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати структуру, динаміку та характер фінансових витрат окупаційної влади Тернопільської губернії в зазначений період. У рамках цього дослідження передбачається аналіз джерел фінансування, напрямків використання коштів. Особлива увага приділяється питанням адміністративних, військових і господарських витрат, а також використанню фінансових ресурсів у умовах Першої світової війни. Методологія дослідження базується на визначенні основних пунктів фінансових витрат окупаційної адміністрації в контексті військових дій Першої світової війни, аналізу обсягів, напрямків та їх впливу на соціально-економічну ситуацію. Особлива увага приділена бюджетним витратам на утримання окупаційної цивільної адміністрації Тернопільської губернії. Історико-порівняльний метод застосовувався для аналізу фінансових витрат і перевитрат державних ресурсів. Оцінка впливу фінансових витрат на соціально-економічний стан населення губернії включала оцінку рівня життя, аналіз того, як окупаційна влада фінансувала свою діяльність і які види витрат були пріоритетними. Статистичний аналіз даних щодо обсягів фінансових надходжень та витрат, використовувався для оцінки економічного стану регіону в умовах окупації. У роботі поєднано методи соціальної та економічної історії, що дозволило краще зрозуміти взаємодію різних чинників – військових та соціально-економічних в умовах окупації. Наукова новизна задекларованої теми ґрунтується на її недостатньому висвітленні в українській історіографії. Проблематики фінансових витрат окупаційних адміністрацій в Тернопільській губернії, до цього часу не отримала достатньої уваги з боку науковців. Вивчення фінансових аспектів окупації під час Першої світової війни є малодослідженим в порівнянні з іншими аспектами війни, такими, як військові дії чи політичні зміни. У дослідженні вперше залучено до наукового вжитку архівні матеріали, які раніше не використовувалися. Новаторським є детальний аналіз саме фінансової політики окупаційної влади, включаючи джерела фінансування, що дозволяє глибше зрозуміти економічну структуру та фінансове становище на окупованих територіях. Висновки. Російська окупаційна влада в Тернопільській губернії під час Першої світової війни зосередила фінансові ресурси на підтримці цивільної адміністрації. Фінансові витрати на її утримання поглинали значну частину бюджету, залишаючи недостатньо ресурсів для розвитку інфраструктури та соціальних програм. Значна частина фінансових витрат окупаційної влади скеровувалася на забезпечення утримання бюрократичного апарату в Тернопільській губернії, що сприяло інфляції та дестабілізації економічної системи. Нестача чіткої стратегії управління фінансовими ресурсами призвела до низької ефективності використання бюджетних коштів і неспроможності забезпечити стабільну діяльність місцевих органів влади. Аналіз фінансових витрат окупаційної адміністрації в Тернопільській губернії свідчив про те, що ситуація в регіоні мала певну специфіку, порівняно з іншими окупованими територіями. Зокрема, близькість до фронту та масштабні бойові дії зумовлювали високий рівень витрат на утримання цивільної адміністрації. Окупаційний режим сприяв поглибленню...