Іvan Zulyak
Current Organizations / Institutes
The organizations/institutes from the scholar's latest article
Іvan Zulyak has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Ярослав Богдан
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
4 shared publications Андрій Кліш
Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
2 shared publications- Глухівський Національний Педагогічний Університет Імені Олександра Довженка2 shared publications
Anna Siryk
1 shared publication- Solomiia Kulyk1 shared publication
- Vasyl Kovbasa
Postgraduate Student at the Department of History of Ukraine, Archeology and Special Branches of Historical Science, Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 26 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія
- No. 1,p. 71-80
ДИСЛОКАЦІЯ І ПЕРЕМІЩЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЙНОЇ АРМІЇ У ТЕРНОПОЛІ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1916–1917 РР.)
Мета статті – дослідити особливості дислокації та переміщення підрозділів російської окупаційної армії на території Тернополя у 1916–1917 рр., виявити чинники, що визначали їх розташування та пересування, оцінити вплив військової присутності на місцеве населення і соціально-економічну ситуацію міста в умовах Першої світової війни. Методологія дослідження. У роботі застосовано комплекс методів, що дозволяє всебічно проаналізувати дислокацію та переміщення підрозділів російської окупаційної армії у Тернополі в 1916–1917 рр. Передусім використано історико-архівний підхід, який передбачав опрацювання військових донесень, наказів, карт дислокації тощо. Для встановлення послідовності подій та уточнення маршрутів переміщень застосовано хронологічний і порівняльний аналіз, що дозволив зіставити інформацію з різних джерел та оцінити її достовірність. Виявлено стратегічні й логістичні чинники, що визначали розташування військ. Системний підхід розглядав дислокацію та переміщення військ як частину військово-організаційної системи, що взаємодіяла з політичними, соціальними та економічними процесами в окупованому регіоні. Наукова новизна. У статті чи не вперше проаналізовано процеси дислокації та переміщення підрозділів росій- ської окупаційної армії на території Тернополя упродовж 1916–1917 рр., Систематизовано маршрути переміщень і встановлено взаємозв’язок між стратегічними рішеннями командування та соціально- економічними умовами міста. Дослідження дозволяє розширити розуміння впливу окупаційного режиму на повсякденне життя населення Тернополя та вносить нові дані у дослідження локальної історії Першої світової війни в західноукраїнському регіоні. Висновки. Дослідження дозволило встановити особливості дислокації та переміщення підрозділів російської окупаційної армії у Тернополі упродовж 1916–1917 рр. Виявлено, що розташування російських окупаційних військ визначалося стратегічними та логістичними чинниками, наявністю інфраструктури, транспортних шляхів та доступністю територій для розміщення гарнізонів. Результати роботи розширюють розуміння локальної історії Першої світової війни та створюють основу для подальших досліджень військової організації та окупаційних практик у західноукраїнському регіоні.
- 26 May 2026
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія
- No. 1,p. 71-80
Open AccessДИСЛОКАЦІЯ І ПЕРЕМІЩЕННЯ ПІДРОЗДІЛІВ РОСІЙСЬКОЇ ОКУПАЦІЙНОЇ АРМІЇ У ТЕРНОПОЛІ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1916–1917 РР.)
Мета статті – дослідити особливості дислокації та переміщення підрозділів російської окупаційної армії на території Тернополя у 1916–1917 рр., виявити чинники, що визначали їх розташування та пересування, оцінити вплив військової присутності на місцеве населення і соціально-економічну ситуацію міста в умовах Першої світової війни. Методологія дослідження. У роботі застосовано комплекс методів, що дозволяє всебічно проаналізувати дислокацію та переміщення підрозділів російської окупаційної армії у Тернополі в 1916–1917 рр. Передусім використано історико-архівний підхід, який передбачав опрацювання військових донесень, наказів, карт дислокації тощо. Для встановлення послідовності подій та уточнення маршрутів переміщень застосовано хронологічний і порівняльний аналіз, що дозволив зіставити інформацію з різних джерел та оцінити її достовірність. Виявлено стратегічні й логістичні чинники, що визначали розташування військ. Системний підхід розглядав дислокацію та переміщення військ як частину військово-організаційної системи, що взаємодіяла з політичними, соціальними та економічними процесами в окупованому регіоні. Наукова новизна. У статті чи не вперше проаналізовано процеси дислокації та переміщення підрозділів росій- ської окупаційної армії на території Тернополя упродовж 1916–1917 рр., Систематизовано маршрути переміщень і встановлено взаємозв’язок між стратегічними рішеннями командування та соціально- економічними умовами міста. Дослідження дозволяє розширити розуміння впливу окупаційного режиму на повсякденне життя населення Тернополя та вносить нові дані у дослідження локальної історії Першої світової війни в західноукраїнському регіоні. Висновки. Дослідження дозволило встановити особливості дислокації та переміщення підрозділів російської окупаційної армії у Тернополі упродовж 1916–1917 рр. Виявлено, що розташування російських окупаційних військ визначалося стратегічними та логістичними чинниками, наявністю інфраструктури, транспортних шляхів та доступністю територій для розміщення гарнізонів. Результати роботи розширюють розуміння локальної історії Першої світової війни та створюють основу для подальших досліджень військової організації та окупаційних практик у західноукраїнському регіоні.
- Open Access
- 2 March 2026
- Published by Izmail State University of Humanities in Scientific Bulletin of the Izmail State University of Humanities. Section «Historical sciences»
- No. 71,p. 91-101
FEATURES OF THE MOVEMENT OF GOODS AND CARGO BETWEEN THE SECOND POLISH REPUBLIC AND THE FREE CITY OF GDAŃSK IN THE INTERWAR PERIOD
The article comprehensively and systematically examines the specifics of the movement of goods and cargo between Poland and the Free City of Gdańsk in the interwar period in the context of international relations, economic policy, and regional security. Special attention is paid to the political and legal principles of organizing cross-border trade, in particular the influence of the provisions of the Treaty of Versailles of 1919 and the decisions of the League of Nations, which determined the special international legal status of Gdańsk as a semi-autonomous city-state under the protectorate of the League of Nations, with its own authorities and specific restrictions for the Polish state. The emphasis is on the strategic role of Gdańsk as the main seaport of Poland, through which the main volume of exports of grain, timber, coal, oil, agricultural products, and imports of machinery, equipment, colonial goods, industrial raw materials and consumer goods of mass demand was carried out. The structure of trade flows, their dynamics and dependence on world markets are characterized. The functioning of railway, river, and road communications is described, as well as their relationship with sea transportation and port infrastructure. The activities of customs authorities, border guards, and trade and port agencies that controlled, recorded, and regulated commodity flows in the region are revealed. The difficulties associated with constant contradictions between Polish government structures and the Senate are analysed, which often led to conflicts, cargo delays, increased costs for entrepreneurs, and sometimes even to a complete blockage of transit. Particular emphasis is placed on the impact of the global economic crisis of the 1930s, which led to a sharp reduction in foreign trade volumes, a decline in production, increased tariff protectionism, and the intensification of political conflicts. The movement of goods through Gdańsk was of important economic, transport, logistics, and geopolitical importance for Poland, determining the level of its economic stability and trade independence.
- 2 March 2026
- Published by Izmail State University of Humanities in Scientific Bulletin of the Izmail State University of Humanities. Section «Historical sciences»
- No. 71,p. 91-101
Open AccessFEATURES OF THE MOVEMENT OF GOODS AND CARGO BETWEEN THE SECOND POLISH REPUBLIC AND THE FREE CITY OF GDAŃSK IN THE INTERWAR PERIOD
The article comprehensively and systematically examines the specifics of the movement of goods and cargo between Poland and the Free City of Gdańsk in the interwar period in the context of international relations, economic policy, and regional security. Special attention is paid to the political and legal principles of organizing cross-border trade, in particular the influence of the provisions of the Treaty of Versailles of 1919 and the decisions of the League of Nations, which determined the special international legal status of Gdańsk as a semi-autonomous city-state under the protectorate of the League of Nations, with its own authorities and specific restrictions for the Polish state. The emphasis is on the strategic role of Gdańsk as the main seaport of Poland, through which the main volume of exports of grain, timber, coal, oil, agricultural products, and imports of machinery, equipment, colonial goods, industrial raw materials and consumer goods of mass demand was carried out. The structure of trade flows, their dynamics and dependence on world markets are characterized. The functioning of railway, river, and road communications is described, as well as their relationship with sea transportation and port infrastructure. The activities of customs authorities, border guards, and trade and port agencies that controlled, recorded, and regulated commodity flows in the region are revealed. The difficulties associated with constant contradictions between Polish government structures and the Senate are analysed, which often led to conflicts, cargo delays, increased costs for entrepreneurs, and sometimes even to a complete blockage of transit. Particular emphasis is placed on the impact of the global economic crisis of the 1930s, which led to a sharp reduction in foreign trade volumes, a decline in production, increased tariff protectionism, and the intensification of political conflicts. The movement of goods through Gdańsk was of important economic, transport, logistics, and geopolitical importance for Poland, determining the level of its economic stability and trade independence.
- Open Access
- 26 December 2025
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Східноєвропейський історичний вісник
- No. 37,p. 86-96
ОСОБЛИВОСТІ ТА УМОВИ ПЕРЕТИНУ МИТНОГО КОРДОНУ МІЖ РЕСПУБЛІКОЮ ПОЛЬЩА ТА ВІЛЬНИМ МІСТОМ ҐДАНСЬК У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
У міжвоєнний період митний кордон між Республікою Польща та вільним містом Ґданськ був важливим елементом торговельно-економічних і політичних відносин між двома сторонами. Особливості його перетину визначалися міжнародними договорами, економічними інтересами та напруженістю у взаєминах між Польщею і Ґданськом, який мав статус вільного міста під егідою Ліги Націй. Мета дослідження – охарактеризувати особливості та умови перетину митного кордону між Республікою Польща та вільним містом Ґданськ у міжвоєнний період. Дослідження скероване на виявлення правових, економічних та політичних чинників, що впливали на митний режим, а також на оцінку його ролі у взаєминах між двома сторонами. Методологія дослідження базується на комплексному підході, що включає аналіз нормативно-правових актів, міжнародних угод і документів, які регулювали митний режим між Республікою Польща та вільним містом Ґданськ у міжвоєнний період. Основними методами дослідження є історико-правовий, порівняльний та системний. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі особливостей та умов перетину митного кордону між Республікою Польща та вільним містом Ґданськ у міжвоєнний період, що досі залишається малодослідженою темою в історичній науці. Авторами проаналізовано специфічні митні процедури, що діяли між Польщею та Ґданськом у контексті міжнародно-правового статусу вільного міста. Досліджено вплив політичних і економічних відносин між сторонами на зміну митного режиму. Оцінено роль митного кордону як чинника міжнародної напруги і конфліктів між Польщею та вільним містом Ґданськ. Висновки. Встановлено, що митний кордон між Республікою Польща та Ґданськом у міжвоєнний період відігравав ключову роль у торговельно-економічних і політичних відносинах двох сторін, регулювався міжнародними договорами, які визначали особливий статус вільного міста. Польща отримала певні митні привілеї, зокрема право контролювати портову інфраструктуру, що спричиняло складні стосунки з місцевою владою. Попри суперечності, митний кордон сприяв розвитку торгівлі між Польщею, Ґданськом та іншими країнами. Регулювання перетину кордону мало значний вплив на мешканців обох сторін. Польські громадяни та жителі Ґданська мали дотримуватися спеціальних митних норм. Дослідження митного кордону між Польщею та Ґданськом дозволяє краще зрозуміти не лише особливості торговельно-економічної політики між двома сторонами, а й загальні тенденції у сфері митної справи міжвоєнного часу. Ключові слова: Республіка Польща, вільне місто Ґданськ, міжвоєнний період, митний кордон, митний контроль, мита, акцизний збір.
- 26 December 2025
- Published by Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University in Східноєвропейський історичний вісник
- No. 37,p. 86-96
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ТА УМОВИ ПЕРЕТИНУ МИТНОГО КОРДОНУ МІЖ РЕСПУБЛІКОЮ ПОЛЬЩА ТА ВІЛЬНИМ МІСТОМ ҐДАНСЬК У МІЖВОЄННИЙ ПЕРІОД
У міжвоєнний період митний кордон між Республікою Польща та вільним містом Ґданськ був важливим елементом торговельно-економічних і політичних відносин між двома сторонами. Особливості його перетину визначалися міжнародними договорами, економічними інтересами та напруженістю у взаєминах між Польщею і Ґданськом, який мав статус вільного міста під егідою Ліги Націй. Мета дослідження – охарактеризувати особливості та умови перетину митного кордону між Республікою Польща та вільним містом Ґданськ у міжвоєнний період. Дослідження скероване на виявлення правових, економічних та політичних чинників, що впливали на митний режим, а також на оцінку його ролі у взаєминах між двома сторонами. Методологія дослідження базується на комплексному підході, що включає аналіз нормативно-правових актів, міжнародних угод і документів, які регулювали митний режим між Республікою Польща та вільним містом Ґданськ у міжвоєнний період. Основними методами дослідження є історико-правовий, порівняльний та системний. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі особливостей та умов перетину митного кордону між Республікою Польща та вільним містом Ґданськ у міжвоєнний період, що досі залишається малодослідженою темою в історичній науці. Авторами проаналізовано специфічні митні процедури, що діяли між Польщею та Ґданськом у контексті міжнародно-правового статусу вільного міста. Досліджено вплив політичних і економічних відносин між сторонами на зміну митного режиму. Оцінено роль митного кордону як чинника міжнародної напруги і конфліктів між Польщею та вільним містом Ґданськ. Висновки. Встановлено, що митний кордон між Республікою Польща та Ґданськом у міжвоєнний період відігравав ключову роль у торговельно-економічних і політичних відносинах двох сторін, регулювався міжнародними договорами, які визначали особливий статус вільного міста. Польща отримала певні митні привілеї, зокрема право контролювати портову інфраструктуру, що спричиняло складні стосунки з місцевою владою. Попри суперечності, митний кордон сприяв розвитку торгівлі між Польщею, Ґданськом та іншими країнами. Регулювання перетину кордону мало значний вплив на мешканців обох сторін. Польські громадяни та жителі Ґданська мали дотримуватися спеціальних митних норм. Дослідження митного кордону між Польщею та Ґданськом дозволяє краще зрозуміти не лише особливості торговельно-економічної політики між двома сторонами, а й загальні тенденції у сфері митної справи міжвоєнного часу. Ключові слова: Республіка Польща, вільне місто Ґданськ, міжвоєнний період, митний кордон, митний контроль, мита, акцизний збір.
- Open Access
- 22 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія
- No. 2,p. 94-107
УМОВИ Й ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
Мета статті – проаналізувати історико-політичні, адміністративно-правові та географічні умови формування прикордонних територій Другої Речі Посполитої, з’ясувати особливості їх визначення та функціонування в міжвоєнний період. Методологія дослідження. У дослідженні застосовано поєднання загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Історико-генетичний метод використано для простеження процесу формування прикордонних територій; історико-порівняльний – для зіставлення підходів до визначення кордонів на різних ділянках; географічний – для аналізу природних і просторових чинників. Системний підхід дав змогу розглядати прикордонні території як складник політико-адміністративної структури держави. Застосовано також критичний аналіз джерел та нормативно-правових актів Другої Речі Посполитої. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному розгляді процесу визначення прикордонних територій Другої Речі Посполитої крізь призму поєднання політичних, адміністративно-правових, географічних та безпекових чинників.У роботі уточнено зміст і функції прикордонних зон у системі державного управління міжвоєнної Польщі, виокремлено ключові етапи формування їхніх меж та проаналізовано особливості застосування правових механізмів для їх визначення. Уперше узагальнено й систематизовано нормативно-правову базу, що регулювала статус прикордонних територій у зазначений період. Висновки. Визначення прикордонних територій Другої Речі Посполитої зумовлювалося поєднанням міжнародно-політичних, адміністративно-правових, географічних та безпекових чинників. Процес формування прикордонних зон відбувався поетапно й супроводжувався укладанням міжнародних угод, демаркацією кордонів та створенням системи охорони. Особливу роль відігравала нормативно-правова база, що регламентувала режим прикордонних територій.
- 22 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія
- No. 2,p. 94-107
Open AccessУМОВИ Й ОСОБЛИВОСТІ ВИЗНАЧЕННЯ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ
Мета статті – проаналізувати історико-політичні, адміністративно-правові та географічні умови формування прикордонних територій Другої Речі Посполитої, з’ясувати особливості їх визначення та функціонування в міжвоєнний період. Методологія дослідження. У дослідженні застосовано поєднання загальнонаукових та спеціально-історичних методів. Історико-генетичний метод використано для простеження процесу формування прикордонних територій; історико-порівняльний – для зіставлення підходів до визначення кордонів на різних ділянках; географічний – для аналізу природних і просторових чинників. Системний підхід дав змогу розглядати прикордонні території як складник політико-адміністративної структури держави. Застосовано також критичний аналіз джерел та нормативно-правових актів Другої Речі Посполитої. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному розгляді процесу визначення прикордонних територій Другої Речі Посполитої крізь призму поєднання політичних, адміністративно-правових, географічних та безпекових чинників.У роботі уточнено зміст і функції прикордонних зон у системі державного управління міжвоєнної Польщі, виокремлено ключові етапи формування їхніх меж та проаналізовано особливості застосування правових механізмів для їх визначення. Уперше узагальнено й систематизовано нормативно-правову базу, що регулювала статус прикордонних територій у зазначений період. Висновки. Визначення прикордонних територій Другої Речі Посполитої зумовлювалося поєднанням міжнародно-політичних, адміністративно-правових, географічних та безпекових чинників. Процес формування прикордонних зон відбувався поетапно й супроводжувався укладанням міжнародних угод, демаркацією кордонів та створенням системи охорони. Особливу роль відігравала нормативно-правова база, що регламентувала режим прикордонних територій.
- Open Access
- 27 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія
- No. 1,p. 73-85
ОСОБЛИВОСТІ ПОЛЬСЬКО-ҐДАНСЬКИХ МИТНИХ УГОД МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ
Мета статті – проаналізувати зміст, обставини укладення та вплив польсько-ґданських митних угод міжвоєнного періоду на торговельні відносини й політичну взаємодію між Другою Річчю Посполитою і Вільним містом Ґданськом. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та міждисциплінарного підходу. У роботі застосовано методи історико-джерелознавчого аналізу для вивчення офіційних документів, договорів; компаративний метод – для порівняння митних угод у різні роки між Польщею та Вільним містом Ґданськом, а також контекстуальний аналіз для з’ясування впливу міжнародної політичної ситуації на зміст і характер угод. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі польсько-ґданських митних угод у контексті міжнародних відносин міжвоєнного періоду, зокрема з урахуванням політико-економічних чинників, що впливали на їх укладення та реалізацію. На основі порівняльного аналізу митних угод виявлено еволюцію митної політики Другої Речі Посполитої щодо Вільного міста Ґданська, проаналізовано правові особливості домовленостей у контексті Версальського мирного договору й діяльності Ліги Націй. Висновки.У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що митні угоди між Другою Річчю Посполитою та Вільним містом Ґданськом у міжвоєнний період були важливим інструментом регулювання торговельно-економічних і політичних відносин між сторонами. Їх укладення відбувалося в умовах складної міжнародної ситуації та часто супроводжувалося дипломатичним тиском з боку Польщі. Угоди мали не лише економічний, а й виразно політичний характер, що зумовлювалося прагненням Польщі посилити свій контроль над портом у Ґданську й забезпечити вигідні умови для транзиту товарів. Зміст угод відображав поступову еволюцію польської митної політики в умовах зростання геополітичної напруги. Польсько-ґданські митні угоди були не лише складником торговельної політики, а й елементом боротьби за стратегічний контроль у регіоні Балтійського моря. Дослідження цієї теми дало змогу осмислити механізми реалізації зовнішньоекономічної політики Другої Речі Посполитої в митній сфері та її вплив на міжнародні відносини міжвоєнного часу.
- 27 May 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія
- No. 1,p. 73-85
Open AccessОСОБЛИВОСТІ ПОЛЬСЬКО-ҐДАНСЬКИХ МИТНИХ УГОД МІЖВОЄННОГО ПЕРІОДУ
Мета статті – проаналізувати зміст, обставини укладення та вплив польсько-ґданських митних угод міжвоєнного періоду на торговельні відносини й політичну взаємодію між Другою Річчю Посполитою і Вільним містом Ґданськом. Методологія дослідження ґрунтується на принципах історизму та міждисциплінарного підходу. У роботі застосовано методи історико-джерелознавчого аналізу для вивчення офіційних документів, договорів; компаративний метод – для порівняння митних угод у різні роки між Польщею та Вільним містом Ґданськом, а також контекстуальний аналіз для з’ясування впливу міжнародної політичної ситуації на зміст і характер угод. Наукова новизна дослідження полягає в комплексному аналізі польсько-ґданських митних угод у контексті міжнародних відносин міжвоєнного періоду, зокрема з урахуванням політико-економічних чинників, що впливали на їх укладення та реалізацію. На основі порівняльного аналізу митних угод виявлено еволюцію митної політики Другої Речі Посполитої щодо Вільного міста Ґданська, проаналізовано правові особливості домовленостей у контексті Версальського мирного договору й діяльності Ліги Націй. Висновки.У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що митні угоди між Другою Річчю Посполитою та Вільним містом Ґданськом у міжвоєнний період були важливим інструментом регулювання торговельно-економічних і політичних відносин між сторонами. Їх укладення відбувалося в умовах складної міжнародної ситуації та часто супроводжувалося дипломатичним тиском з боку Польщі. Угоди мали не лише економічний, а й виразно політичний характер, що зумовлювалося прагненням Польщі посилити свій контроль над портом у Ґданську й забезпечити вигідні умови для транзиту товарів. Зміст угод відображав поступову еволюцію польської митної політики в умовах зростання геополітичної напруги. Польсько-ґданські митні угоди були не лише складником торговельної політики, а й елементом боротьби за стратегічний контроль у регіоні Балтійського моря. Дослідження цієї теми дало змогу осмислити механізми реалізації зовнішньоекономічної політики Другої Речі Посполитої в митній сфері та її вплив на міжнародні відносини міжвоєнного часу.
- 10 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія
- No. 2,p. 63-70
ФІНАНСОВІ ВИТРАТИ РОСІЙСЬКИХ ОКУПАЦІЙНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1914–1916 РР.)
Анотація. Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати структуру, динаміку та характер фінансових витрат окупаційної влади Тернопільської губернії в зазначений період. У рамках цього дослідження передбачається аналіз джерел фінансування, напрямків використання коштів. Особлива увага приділяється питанням адміністративних, військових і господарських витрат, а також використанню фінансових ресурсів у умовах Першої світової війни. Методологія дослідження базується на визначенні основних пунктів фінансових витрат окупаційної адміністрації в контексті військових дій Першої світової війни, аналізу обсягів, напрямків та їх впливу на соціально-економічну ситуацію. Особлива увага приділена бюджетним витратам на утримання окупаційної цивільної адміністрації Тернопільської губернії. Історико-порівняльний метод застосовувався для аналізу фінансових витрат і перевитрат державних ресурсів. Оцінка впливу фінансових витрат на соціально-економічний стан населення губернії включала оцінку рівня життя, аналіз того, як окупаційна влада фінансувала свою діяльність і які види витрат були пріоритетними. Статистичний аналіз даних щодо обсягів фінансових надходжень та витрат, використовувався для оцінки економічного стану регіону в умовах окупації. У роботі поєднано методи соціальної та економічної історії, що дозволило краще зрозуміти взаємодію різних чинників – військових та соціально-економічних в умовах окупації. Наукова новизна задекларованої теми ґрунтується на її недостатньому висвітленні в українській історіографії. Проблематики фінансових витрат окупаційних адміністрацій в Тернопільській губернії, до цього часу не отримала достатньої уваги з боку науковців. Вивчення фінансових аспектів окупації під час Першої світової війни є малодослідженим в порівнянні з іншими аспектами війни, такими, як військові дії чи політичні зміни. У дослідженні вперше залучено до наукового вжитку архівні матеріали, які раніше не використовувалися. Новаторським є детальний аналіз саме фінансової політики окупаційної влади, включаючи джерела фінансування, що дозволяє глибше зрозуміти економічну структуру та фінансове становище на окупованих територіях. Висновки. Російська окупаційна влада в Тернопільській губернії під час Першої світової війни зосередила фінансові ресурси на підтримці цивільної адміністрації. Фінансові витрати на її утримання поглинали значну частину бюджету, залишаючи недостатньо ресурсів для розвитку інфраструктури та соціальних програм. Значна частина фінансових витрат окупаційної влади скеровувалася на забезпечення утримання бюрократичного апарату в Тернопільській губернії, що сприяло інфляції та дестабілізації економічної системи. Нестача чіткої стратегії управління фінансовими ресурсами призвела до низької ефективності використання бюджетних коштів і неспроможності забезпечити стабільну діяльність місцевих органів влади. Аналіз фінансових витрат окупаційної адміністрації в Тернопільській губернії свідчив про те, що ситуація в регіоні мала певну специфіку, порівняно з іншими окупованими територіями. Зокрема, близькість до фронту та масштабні бойові дії зумовлювали високий рівень витрат на утримання цивільної адміністрації. Окупаційний режим сприяв поглибленню...
- 10 March 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія
- No. 2,p. 63-70
ФІНАНСОВІ ВИТРАТИ РОСІЙСЬКИХ ОКУПАЦІЙНИХ АДМІНІСТРАЦІЙ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ (1914–1916 РР.)
Анотація. Мета статті полягає в тому, щоб проаналізувати структуру, динаміку та характер фінансових витрат окупаційної влади Тернопільської губернії в зазначений період. У рамках цього дослідження передбачається аналіз джерел фінансування, напрямків використання коштів. Особлива увага приділяється питанням адміністративних, військових і господарських витрат, а також використанню фінансових ресурсів у умовах Першої світової війни. Методологія дослідження базується на визначенні основних пунктів фінансових витрат окупаційної адміністрації в контексті військових дій Першої світової війни, аналізу обсягів, напрямків та їх впливу на соціально-економічну ситуацію. Особлива увага приділена бюджетним витратам на утримання окупаційної цивільної адміністрації Тернопільської губернії. Історико-порівняльний метод застосовувався для аналізу фінансових витрат і перевитрат державних ресурсів. Оцінка впливу фінансових витрат на соціально-економічний стан населення губернії включала оцінку рівня життя, аналіз того, як окупаційна влада фінансувала свою діяльність і які види витрат були пріоритетними. Статистичний аналіз даних щодо обсягів фінансових надходжень та витрат, використовувався для оцінки економічного стану регіону в умовах окупації. У роботі поєднано методи соціальної та економічної історії, що дозволило краще зрозуміти взаємодію різних чинників – військових та соціально-економічних в умовах окупації. Наукова новизна задекларованої теми ґрунтується на її недостатньому висвітленні в українській історіографії. Проблематики фінансових витрат окупаційних адміністрацій в Тернопільській губернії, до цього часу не отримала достатньої уваги з боку науковців. Вивчення фінансових аспектів окупації під час Першої світової війни є малодослідженим в порівнянні з іншими аспектами війни, такими, як військові дії чи політичні зміни. У дослідженні вперше залучено до наукового вжитку архівні матеріали, які раніше не використовувалися. Новаторським є детальний аналіз саме фінансової політики окупаційної влади, включаючи джерела фінансування, що дозволяє глибше зрозуміти економічну структуру та фінансове становище на окупованих територіях. Висновки. Російська окупаційна влада в Тернопільській губернії під час Першої світової війни зосередила фінансові ресурси на підтримці цивільної адміністрації. Фінансові витрати на її утримання поглинали значну частину бюджету, залишаючи недостатньо ресурсів для розвитку інфраструктури та соціальних програм. Значна частина фінансових витрат окупаційної влади скеровувалася на забезпечення утримання бюрократичного апарату в Тернопільській губернії, що сприяло інфляції та дестабілізації економічної системи. Нестача чіткої стратегії управління фінансовими ресурсами призвела до низької ефективності використання бюджетних коштів і неспроможності забезпечити стабільну діяльність місцевих органів влади. Аналіз фінансових витрат окупаційної адміністрації в Тернопільській губернії свідчив про те, що ситуація в регіоні мала певну специфіку, порівняно з іншими окупованими територіями. Зокрема, близькість до фронту та масштабні бойові дії зумовлювали високий рівень витрат на утримання цивільної адміністрації. Окупаційний режим сприяв поглибленню...
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Makarenko Sumy State Pedagogical University Physical and Mathematical Education in КОНСЕНСУС
- No. 2,p. 29-39
THE NEWSPAPER «DILO» AS A SOURCE FOR STUDYING THE PARLIAMENTARY ACTIVITY OF ANDRII KOS
The purpose of the research is to analyze the Ukrainian daily newspaper Dilo as a source for researching the parliamentary activity of Andrii Kos – one of the leading Ukrainian deputies to the Imperial Council of Austria-Hungary at the turn of the 19th and 20th centuries. The focus is on identifying the role of the publication in informing the public about the activities of Ukrainian parliamentarians, particularly Kos, as well as reconstructing his political stance through journalistic, analytical, and stenographic materials. The research methodology is grounded in the principles of historicism, narrative analysis, and source criticism. The primary source base consists of «Dilo» publications from 1897 to 1903, which recorded Kos’s speeches, parliamentary inquiries, commentaries, and interpretations of his work. The study employs content analysis of parliamentary materials and thematic classification of Kos’s statements regarding pressing social, national, and legal issues. Additional archival sources, memoirs, and historiographical literature are used to critically cross-reference the data. The scientific novelty. For the first time in Ukrainian historiography, Dilo is analyzed as a coherent and systematic body of sources for reconstructing the political portrait of a specific Ukrainian parliamentarian within the Austro-Hungarian legislative system. The study identifies the specifics of how information was presented in the newspaper, the editorial board’s ideological stance on Kos’s key political initiatives, and the role of the press as an instrument for shaping public opinion and political culture in Halychyna. Conclusions. The «Dilo» newspaper emerges not only as a source of factual information but also as an active participant in the political process – a voice of the national-democratic wing of the Ukrainian movement in Austria-Hungary. Its publications allow for the reconstruction of both the substantive aspects of Andrii Kos’s parliamentary activity and the mechanisms of political communication between the deputy and the electorate. The analysis highlights key themes of his work, such as the defense of the Ukrainian language in the judiciary, criticism of fiscal policies affecting the peasantry, opposition to censorship, and advocacy against the feudal-era propinacja system. In public discourse, Andrii Kos appears both as a representative of socially marginalized groups and as an advocate for broader national emancipation of Ukrainians within the multiethnic empire. The results of this study may be useful for further research on the role of the press as a source of political history, as well as in developing topics related to the history of parliamentarianism and national representation of Ukrainians in the 19th and 20th centuries.
- 1 January 2025
- Published by Makarenko Sumy State Pedagogical University Physical and Mathematical Education in КОНСЕНСУС
- No. 2,p. 29-39
Open AccessTHE NEWSPAPER «DILO» AS A SOURCE FOR STUDYING THE PARLIAMENTARY ACTIVITY OF ANDRII KOS
The purpose of the research is to analyze the Ukrainian daily newspaper Dilo as a source for researching the parliamentary activity of Andrii Kos – one of the leading Ukrainian deputies to the Imperial Council of Austria-Hungary at the turn of the 19th and 20th centuries. The focus is on identifying the role of the publication in informing the public about the activities of Ukrainian parliamentarians, particularly Kos, as well as reconstructing his political stance through journalistic, analytical, and stenographic materials. The research methodology is grounded in the principles of historicism, narrative analysis, and source criticism. The primary source base consists of «Dilo» publications from 1897 to 1903, which recorded Kos’s speeches, parliamentary inquiries, commentaries, and interpretations of his work. The study employs content analysis of parliamentary materials and thematic classification of Kos’s statements regarding pressing social, national, and legal issues. Additional archival sources, memoirs, and historiographical literature are used to critically cross-reference the data. The scientific novelty. For the first time in Ukrainian historiography, Dilo is analyzed as a coherent and systematic body of sources for reconstructing the political portrait of a specific Ukrainian parliamentarian within the Austro-Hungarian legislative system. The study identifies the specifics of how information was presented in the newspaper, the editorial board’s ideological stance on Kos’s key political initiatives, and the role of the press as an instrument for shaping public opinion and political culture in Halychyna. Conclusions. The «Dilo» newspaper emerges not only as a source of factual information but also as an active participant in the political process – a voice of the national-democratic wing of the Ukrainian movement in Austria-Hungary. Its publications allow for the reconstruction of both the substantive aspects of Andrii Kos’s parliamentary activity and the mechanisms of political communication between the deputy and the electorate. The analysis highlights key themes of his work, such as the defense of the Ukrainian language in the judiciary, criticism of fiscal policies affecting the peasantry, opposition to censorship, and advocacy against the feudal-era propinacja system. In public discourse, Andrii Kos appears both as a representative of socially marginalized groups and as an advocate for broader national emancipation of Ukrainians within the multiethnic empire. The results of this study may be useful for further research on the role of the press as a source of political history, as well as in developing topics related to the history of parliamentarianism and national representation of Ukrainians in the 19th and 20th centuries.
- Open Access
- 1 January 2025
- Published by Makarenko Sumy State Pedagogical University Physical and Mathematical Education in КОНСЕНСУС
- No. 1,p. 132-141
PARTICIPATION OF THE GREEK-CATHOLIC CLERGY IN CULTURAL AND EDUCATIONAL PROCESSES IN EASTERN GALICIA IN THE INTERWAR PERIOD
The purpose of the study is to analyze the main directions of educational and cultural activities of the Greek-Catholic clergy in the conditions of Eastern Galicia under the rule of the Polish Republic. The methodology of the study is based on the principles of historicism, scientificity, objectivity, and systematicity. General scientific (analysis, synthesis, induction, deduction) and special historical (historical-genetic, comparative-historical) methods were used. The scientific novelty lies in a comprehensive analysis of the stated topic and the introduction of archival materials into scientific circulation, which makes it possible to clarify the main directions of educational and cultural and educational activities of the Greek-Catholic clergy in the interwar period in Eastern Galicia. Conclusions. In the interwar period, the Greek Catholic parish clergy of Eastern Galicia played a key role in preserving national education and culture, and helped restore the financial and property status of parishioners. The clergy actively advocated for the preservation of schools with Ukrainian as the language of instruction, helped to conduct school plebiscites, and defended the right to study in Ukrainian. For educational purposes, the clergy created centers of the Prosvita society in parishes. The key goal of the cooperation between the branches and priests was to strive for the spiritual and cultural uplift of the Ukrainian people through the organization of education and cultural and educational activities in parishes. Priests were active members of Prosvita, participating in its meetings and events. They organized reading rooms, libraries, and gave lectures and speeches aimed at raising national consciousness and patriotism. The Greek Catholic Church provided practical and material support for the activities of Prosvita. The wives of Greek Catholic priests were actively involved in social activities and cultural and educational processes in parishes.
- 1 January 2025
- Published by Makarenko Sumy State Pedagogical University Physical and Mathematical Education in КОНСЕНСУС
- No. 1,p. 132-141
Open AccessPARTICIPATION OF THE GREEK-CATHOLIC CLERGY IN CULTURAL AND EDUCATIONAL PROCESSES IN EASTERN GALICIA IN THE INTERWAR PERIOD
The purpose of the study is to analyze the main directions of educational and cultural activities of the Greek-Catholic clergy in the conditions of Eastern Galicia under the rule of the Polish Republic. The methodology of the study is based on the principles of historicism, scientificity, objectivity, and systematicity. General scientific (analysis, synthesis, induction, deduction) and special historical (historical-genetic, comparative-historical) methods were used. The scientific novelty lies in a comprehensive analysis of the stated topic and the introduction of archival materials into scientific circulation, which makes it possible to clarify the main directions of educational and cultural and educational activities of the Greek-Catholic clergy in the interwar period in Eastern Galicia. Conclusions. In the interwar period, the Greek Catholic parish clergy of Eastern Galicia played a key role in preserving national education and culture, and helped restore the financial and property status of parishioners. The clergy actively advocated for the preservation of schools with Ukrainian as the language of instruction, helped to conduct school plebiscites, and defended the right to study in Ukrainian. For educational purposes, the clergy created centers of the Prosvita society in parishes. The key goal of the cooperation between the branches and priests was to strive for the spiritual and cultural uplift of the Ukrainian people through the organization of education and cultural and educational activities in parishes. Priests were active members of Prosvita, participating in its meetings and events. They organized reading rooms, libraries, and gave lectures and speeches aimed at raising national consciousness and patriotism. The Greek Catholic Church provided practical and material support for the activities of Prosvita. The wives of Greek Catholic priests were actively involved in social activities and cultural and educational processes in parishes.
- 11 November 2024
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Ukrains'kyi Istorychnyi Zhurnal
- No. 4,p. 190-203
Використання російською армією транспортних комунікацій в умовах Першої світової війни (на прикладі Тернопільської ґубернії)
Мета дослідження ґрунтується на аналізі використання російською окупаційною армією транспортних комунікацій у Тернопільській ґубернії в умовах Першої світової війни. Методологія базується на принципах історизму, системності, науковості, локальної історії, модерних теоретико-методологічних засадах, комплексному аналізу архівних джерел російських окупаційних військових структур і цивільних адміністрацій. Наукова новизна. Охарактеризовано використання російськими військами транспортних комунікацій у Тернопільській ґубернії під час Першої світової війни. Висновки. Використання російською окупаційною армією транспортних комунікацій у Тернопільській ґубернії в умовах Першої світової мало надзвичайно важливе значення, поєднуючи інтереси фронту й тилу, забезпечуючи масове перевезення військ, продовольства, фуражу, боєприпасів, вугілля тощо. Від злагодженої та дієвої транспортної інфраструктури залежало своєчасне задоволення потреб фронту, відповідно й результати бойових дій. Загалом усі транспортні комунікації перебували у задовільному стані, однак при масовому переміщенні обозів та артилерії, без постійного нагляду, вони виходили з ладу. У зв’язку з обмеженням континґенту дорожніх служб, не було змоги відремонтувати всі шляхи сполучення одночасно. Відновлювальні роботи проводили відповідні дорожні загони, військовополонені й місцеві жителі, контрольовані поліцією, на умовах кругової поруки. Залучення місцевого населення до підтримки комунікацій у належному стані призводило до зловживань як повітової, так і ґубернської влади, пов’язаних із кількістю працівників, обсягом виконаних робіт, виплатою коштів тощо.
- 11 November 2024
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Ukrains'kyi Istorychnyi Zhurnal
- No. 4,p. 190-203
Використання російською армією транспортних комунікацій в умовах Першої світової війни (на прикладі Тернопільської ґубернії)
Мета дослідження ґрунтується на аналізі використання російською окупаційною армією транспортних комунікацій у Тернопільській ґубернії в умовах Першої світової війни. Методологія базується на принципах історизму, системності, науковості, локальної історії, модерних теоретико-методологічних засадах, комплексному аналізу архівних джерел російських окупаційних військових структур і цивільних адміністрацій. Наукова новизна. Охарактеризовано використання російськими військами транспортних комунікацій у Тернопільській ґубернії під час Першої світової війни. Висновки. Використання російською окупаційною армією транспортних комунікацій у Тернопільській ґубернії в умовах Першої світової мало надзвичайно важливе значення, поєднуючи інтереси фронту й тилу, забезпечуючи масове перевезення військ, продовольства, фуражу, боєприпасів, вугілля тощо. Від злагодженої та дієвої транспортної інфраструктури залежало своєчасне задоволення потреб фронту, відповідно й результати бойових дій. Загалом усі транспортні комунікації перебували у задовільному стані, однак при масовому переміщенні обозів та артилерії, без постійного нагляду, вони виходили з ладу. У зв’язку з обмеженням континґенту дорожніх служб, не було змоги відремонтувати всі шляхи сполучення одночасно. Відновлювальні роботи проводили відповідні дорожні загони, військовополонені й місцеві жителі, контрольовані поліцією, на умовах кругової поруки. Залучення місцевого населення до підтримки комунікацій у належному стані призводило до зловживань як повітової, так і ґубернської влади, пов’язаних із кількістю працівників, обсягом виконаних робіт, виплатою коштів тощо.
- 8 November 2024
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Ukrains'kyi Istorychnyi Zhurnal
- No. 1,p. 48-62
Окупаційна політика російської влади в ґенерал-ґубернаторстві Галичина в 1914 р. (на прикладі Тернопільської ґубернії)
Мета дослідження полягає в аналізі окупаційної політики російської влади в ґенерал-ґубернаторстві Галичина (на прикладі Тернопільської ґубернії) впродовж серпня – грудня 1914 р. Методологія базується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності. Одним із провідних став метод локальної історії, орієнтований на вивчення тієї чи іншої території з позиції становлення й формування політики окупаційної адміністрації, формування на «новоприєднаних» теренах адміністративно-територіального устрою, притаманного Російській імперії. Наукова новизна. Розкрито процес становлення й формування окупаційної політики російської влади в Тернопільській ґубернії в окреслений період. Висновки. Досліджено насильницьку адаптацію до російського адміністративно-територіального устрою, висвітлено складне становище населення в нових умовах. З’ясовано, що однією з важливих функцій адміністративних органів було наповнення бюджету шляхом накладення штрафів за невиконання розпоряджень, конфіскація майна, виселення. Доведено, що заходи окупаційної влади на Тернопільщині впродовж серпня – грудня 1914 р. мали загарбницький характер, призвели до реалізації самодержавної політики в ліквідації місцевих органів самоуправління, нав’язуваннізагальноімперських стереотипів, руйнуванні самобутнього суспільно-політичного, соціально-економічного й культурно-освітнього розвитку краю.
- 8 November 2024
- Published by National Academy of Sciences of Ukraine (Co. LTD Ukrinformnauka) (Publications) in Ukrains'kyi Istorychnyi Zhurnal
- No. 1,p. 48-62
Окупаційна політика російської влади в ґенерал-ґубернаторстві Галичина в 1914 р. (на прикладі Тернопільської ґубернії)
Мета дослідження полягає в аналізі окупаційної політики російської влади в ґенерал-ґубернаторстві Галичина (на прикладі Тернопільської ґубернії) впродовж серпня – грудня 1914 р. Методологія базується на принципах історизму, системності, науковості, верифікації, авторської об’єктивності. Одним із провідних став метод локальної історії, орієнтований на вивчення тієї чи іншої території з позиції становлення й формування політики окупаційної адміністрації, формування на «новоприєднаних» теренах адміністративно-територіального устрою, притаманного Російській імперії. Наукова новизна. Розкрито процес становлення й формування окупаційної політики російської влади в Тернопільській ґубернії в окреслений період. Висновки. Досліджено насильницьку адаптацію до російського адміністративно-територіального устрою, висвітлено складне становище населення в нових умовах. З’ясовано, що однією з важливих функцій адміністративних органів було наповнення бюджету шляхом накладення штрафів за невиконання розпоряджень, конфіскація майна, виселення. Доведено, що заходи окупаційної влади на Тернопільщині впродовж серпня – грудня 1914 р. мали загарбницький характер, призвели до реалізації самодержавної політики в ліквідації місцевих органів самоуправління, нав’язуваннізагальноімперських стереотипів, руйнуванні самобутнього суспільно-політичного, соціально-економічного й культурно-освітнього розвитку краю.