Багатофакторне моделювання працездатності у пацієнтів із хронічними легеневими захворюваннями в умовах бойового стресу
Authors:
- Ю. І. ФещенкоЮФЮ. І. Фещенко
- Л. М. КурикЛКЛ. М. Курик
- О. І. КрилачОКО. І. Крилач
- І. П. ТурчинаІТІ. П. Турчина
- О. А. КанарськийОКО. А. Канарський
Open Access
- 24 September 2025
- journal article
- Published by National Scientific Center of Phthisiology, Pulmonology, and Allergology named after F. G. Yanovsky NAMS of Ukraine in Asthma and allergy
- Vol. 24 (3)
Abstract
Резюме. Мета. Розробити та валідувати інтегрований прогностичний алгоритм оцінки працездатності військовослужбовців із хронічними неспецифічними захворюваннями легень (ХНЗЛ), з урахуванням клінічних, психоемоційних, демографічних та поведінкових факторів ризику. Матеріали і методи. Обстежено 197 військовослужбовців Збройних Сил України (ЗСУ) (середній вік – (38,4 ± 6,9) років; 94,2 % чоловіків), у яких діагностовано хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) (68,3 %) або бронхіальну астму (31,7 %). Застосовано опитувальники CD-RISC-10, MIES, CAT, mMRC, ESS, WHOQOL-BREF, SGRQ, проведено 6-хвилинний тест ходьби (6MWT). Для побудови алгоритму використовувалися методи логістичної регресії та ROC-аналізу. Результати. За шкалою CD-RISC-10 низький рівень психологічної резилієнтності (20 балів мали 59,2 %, а mMRC ≥2 – 48,3 % військових. Зниження працездатності (за критерієм 6MWT <400 м) спостерігалося у 32,5 % осіб. Денна сонливість за ESS (≥10 балів) – у 27,5 % випадків. Модель логістичної регресії з включенням 5 предикторів (CAT, CD-RISC, MIES, ESS, 6MWT) мала AUC = 0,87 (95% CI: 0,80–0,93), чутливість – 82 %, специфічність – 78 %. Побудовано стратифікаційний алгоритм для оцінки ризику втрати функціональної працездатності. Висновки. У військовослужбовців із ХНЗЛ виявлено значне поєднання респіраторних симптомів, психоемоційних порушень та зниження якості життя, що безпосередньо впливає на функціональну працездатність. Стандартизовані шкали CD-RISC-10, MIES, CAT, mMRC, ESS, WHOQOL-BREF та результати 6-хвилинного тесту ходьби мають високу діагностичну та прогностичну цінність для оцінки адаптаційного потенціалу військовослужбовців. Побудована прогностична модель із залученням клінічних, психоемоційних та поведінкових факторів дозволила з точністю до 87 % (AUC = 0,87) ідентифікувати осіб із підвищеним ризиком зниження працездатності. Розроблений алгоритм може бути інтегрований у систему військово-медичної експертизи для персоналізованого прогнозування функціонального стану та планування реабілітаційних заходів в умовах служби.This publication has 20 references indexed in Scilit:
- Global prevalence of poor sleep quality in military personnel and veterans: A systematic review and meta-analysis of epidemiological studiesSleep Medicine Reviews, 2023
- Effects of trauma‐focused rumination among trauma‐exposed individuals with and without posttraumatic stress disorder: An experimentJournal of Traumatic Stress, 2023
- Lecture start time and sleep characteristics: Analysis of daily diaries of undergraduate students from the LoST-Sleep projectSleep Health, 2021
- The Relationship Between Army Soldiers’ Perceived Stress and Army Life Adjustment: Focusing on the Mediating Effect of Stress Response and the Moderating Effect of CohesionMilitary Medicine, 2020
- The Epworth Sleepiness Scale in Service Members with Sleep DisordersMilitary Medicine, 2019
- Moral Injury, Meaning Making, and Mental Health in Returning VeteransJournal of Clinical Psychology, 2014
- Association analysis of SCN9A gene variants with borderline personality disorderJournal of Psychiatric Research, 2008
- An empirical comparison of the WHOQOL-BREF and the SGRQ among patients with COPDQuality of Life Research, 2008
- Development of a new resilience scale: The Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC)Depression and Anxiety, 2003
- A New Method for Measuring Daytime Sleepiness: The Epworth Sleepiness ScaleSLEEP, 1991