І. П. Турчина
Research Subjects
І. П. Турчина has a total of 7 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Л. М. Курик
Department of Pulmonology, State Institution “National Institute of Tuberculosis and Pulmonology. F.G. Yanovsky National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv (Ukraine)
4 shared publications Ю. І. Фещенко
4 shared publications- O.A. Kanarskyi3 shared publications
- О. І. Крилач2 shared publications
Н. А. Примушко
1 shared publication- Н. А. Примушко1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 24 September 2025
- Published by National Scientific Center of Phthisiology, Pulmonology, and Allergology named after F. G. Yanovsky NAMS of Ukraine in Asthma and allergy
- Vol. 24 (3)
Багатофакторне моделювання працездатності у пацієнтів із хронічними легеневими захворюваннями в умовах бойового стресу
Резюме. Мета. Розробити та валідувати інтегрований прогностичний алгоритм оцінки працездатності військовослужбовців із хронічними неспецифічними захворюваннями легень (ХНЗЛ), з урахуванням клінічних, психоемоційних, демографічних та поведінкових факторів ризику. Матеріали і методи. Обстежено 197 військовослужбовців Збройних Сил України (ЗСУ) (середній вік – (38,4 ± 6,9) років; 94,2 % чоловіків), у яких діагностовано хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) (68,3 %) або бронхіальну астму (31,7 %). Застосовано опитувальники CD-RISC-10, MIES, CAT, mMRC, ESS, WHOQOL-BREF, SGRQ, проведено 6-хвилинний тест ходьби (6MWT). Для побудови алгоритму використовувалися методи логістичної регресії та ROC-аналізу. Результати. За шкалою CD-RISC-10 низький рівень психологічної резилієнтності (20 балів мали 59,2 %, а mMRC ≥2 – 48,3 % військових. Зниження працездатності (за критерієм 6MWT <400 м) спостерігалося у 32,5 % осіб. Денна сонливість за ESS (≥10 балів) – у 27,5 % випадків. Модель логістичної регресії з включенням 5 предикторів (CAT, CD-RISC, MIES, ESS, 6MWT) мала AUC = 0,87 (95% CI: 0,80–0,93), чутливість – 82 %, специфічність – 78 %. Побудовано стратифікаційний алгоритм для оцінки ризику втрати функціональної працездатності. Висновки. У військовослужбовців із ХНЗЛ виявлено значне поєднання респіраторних симптомів, психоемоційних порушень та зниження якості життя, що безпосередньо впливає на функціональну працездатність. Стандартизовані шкали CD-RISC-10, MIES, CAT, mMRC, ESS, WHOQOL-BREF та результати 6-хвилинного тесту ходьби мають високу діагностичну та прогностичну цінність для оцінки адаптаційного потенціалу військовослужбовців. Побудована прогностична модель із залученням клінічних, психоемоційних та поведінкових факторів дозволила з точністю до 87 % (AUC = 0,87) ідентифікувати осіб із підвищеним ризиком зниження працездатності. Розроблений алгоритм може бути інтегрований у систему військово-медичної експертизи для персоналізованого прогнозування функціонального стану та планування реабілітаційних заходів в умовах служби.
- 24 September 2025
- Published by National Scientific Center of Phthisiology, Pulmonology, and Allergology named after F. G. Yanovsky NAMS of Ukraine in Asthma and allergy
- Vol. 24 (3)
Open AccessБагатофакторне моделювання працездатності у пацієнтів із хронічними легеневими захворюваннями в умовах бойового стресу
Резюме. Мета. Розробити та валідувати інтегрований прогностичний алгоритм оцінки працездатності військовослужбовців із хронічними неспецифічними захворюваннями легень (ХНЗЛ), з урахуванням клінічних, психоемоційних, демографічних та поведінкових факторів ризику. Матеріали і методи. Обстежено 197 військовослужбовців Збройних Сил України (ЗСУ) (середній вік – (38,4 ± 6,9) років; 94,2 % чоловіків), у яких діагностовано хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) (68,3 %) або бронхіальну астму (31,7 %). Застосовано опитувальники CD-RISC-10, MIES, CAT, mMRC, ESS, WHOQOL-BREF, SGRQ, проведено 6-хвилинний тест ходьби (6MWT). Для побудови алгоритму використовувалися методи логістичної регресії та ROC-аналізу. Результати. За шкалою CD-RISC-10 низький рівень психологічної резилієнтності (20 балів мали 59,2 %, а mMRC ≥2 – 48,3 % військових. Зниження працездатності (за критерієм 6MWT <400 м) спостерігалося у 32,5 % осіб. Денна сонливість за ESS (≥10 балів) – у 27,5 % випадків. Модель логістичної регресії з включенням 5 предикторів (CAT, CD-RISC, MIES, ESS, 6MWT) мала AUC = 0,87 (95% CI: 0,80–0,93), чутливість – 82 %, специфічність – 78 %. Побудовано стратифікаційний алгоритм для оцінки ризику втрати функціональної працездатності. Висновки. У військовослужбовців із ХНЗЛ виявлено значне поєднання респіраторних симптомів, психоемоційних порушень та зниження якості життя, що безпосередньо впливає на функціональну працездатність. Стандартизовані шкали CD-RISC-10, MIES, CAT, mMRC, ESS, WHOQOL-BREF та результати 6-хвилинного тесту ходьби мають високу діагностичну та прогностичну цінність для оцінки адаптаційного потенціалу військовослужбовців. Побудована прогностична модель із залученням клінічних, психоемоційних та поведінкових факторів дозволила з точністю до 87 % (AUC = 0,87) ідентифікувати осіб із підвищеним ризиком зниження працездатності. Розроблений алгоритм може бути інтегрований у систему військово-медичної експертизи для персоналізованого прогнозування функціонального стану та планування реабілітаційних заходів в умовах служби.
- Open Access
- 19 September 2024
- Published by National Scientific Center of Phthisiology, Pulmonology, and Allergology named after F. G. Yanovsky NAMS of Ukraine in Asthma and allergy
- Vol. 23 (3)
Спонтанний апоптоз лімфоцитів у хворих на бронхіальну астму із коморбідною патологією органів травлення
Резюме. Метою даної роботи, виконаної за кошти державного бюджету України, було вивчити особливості спонтанного апоптозу лімфоцитів периферичної крові у хворих на бронхіальну астму (БА) із коморбідною патологією органів травлення (ПОТ). Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз архівних даних 56 хворих на БА із розподілом на дві групи: в першу групу увійшли результати досліджень 28 хворих на БА із ПОТ в другу групу — дані 28 хворих без коморбідної ПОТ. В контрольну групу відібрано результати обстеження 11 волонтерів — осіб без клінічних ознак інфекційної та соматичної патології (умовно здорових). Визначення спонтанного апоптозу лімфоцитів проводилось методом проточної цитофлюориметрії після їх фарбування анексином 5 (An-5), кон'югованим із флюоресцеїн ізотіоціанатом (FIТС). Результати. Результати аналізу проведених досліджень підтвердили негативний вплив коморбідної ПОТ на спонтанний апоптоз лімфоцитів у хворих на БА. У групі пацієнтів із коморбідною ПОТ відзначалося виразне (на 85,5 %) зниження кількості лімфоцитів (Лф) з ознаками раннього та на 80,5 % пізнього апоптозу Лф (р < 0,05), яке мало місце у переважної більшості пацієнтів. У групі пацієнтів з БА без ПОТ відхилень середніх значень цього показника від референтних не відбувалося, а частота зниження апоптозу Лф не перевищувала референтні значення. Відсутність посилення спонтанного апоптозу Лф або його пригнічення у пацієнтів з БА сприяє пролонгації життя цих клітин, персистенції запалення через звільнення їх прозапального вмісту та зниженню репаративних процесів. Отже, подовжене виживання Лф може сприяти персистенції та прогресуванню запалення дихальних шляхів при БА. Тому взаємозв’язок БА та ПОТ потребує подальших комплексних досліджень імунологічних механізмів, які пов’язують дані захворювання та здатні обтяжувати перебіг даної констеляції, а вивчення ролі апоптозу при коморбідній патології у хворих на БА дозволить не лише впливати на контрольованість перебігу захворювання, а і розробляти цілеспрямовані ефективні терапевтичні програми для пацієнтів.
- 19 September 2024
- Published by National Scientific Center of Phthisiology, Pulmonology, and Allergology named after F. G. Yanovsky NAMS of Ukraine in Asthma and allergy
- Vol. 23 (3)
Open AccessСпонтанний апоптоз лімфоцитів у хворих на бронхіальну астму із коморбідною патологією органів травлення
Резюме. Метою даної роботи, виконаної за кошти державного бюджету України, було вивчити особливості спонтанного апоптозу лімфоцитів периферичної крові у хворих на бронхіальну астму (БА) із коморбідною патологією органів травлення (ПОТ). Матеріали та методи дослідження. Проведено аналіз архівних даних 56 хворих на БА із розподілом на дві групи: в першу групу увійшли результати досліджень 28 хворих на БА із ПОТ в другу групу — дані 28 хворих без коморбідної ПОТ. В контрольну групу відібрано результати обстеження 11 волонтерів — осіб без клінічних ознак інфекційної та соматичної патології (умовно здорових). Визначення спонтанного апоптозу лімфоцитів проводилось методом проточної цитофлюориметрії після їх фарбування анексином 5 (An-5), кон'югованим із флюоресцеїн ізотіоціанатом (FIТС). Результати. Результати аналізу проведених досліджень підтвердили негативний вплив коморбідної ПОТ на спонтанний апоптоз лімфоцитів у хворих на БА. У групі пацієнтів із коморбідною ПОТ відзначалося виразне (на 85,5 %) зниження кількості лімфоцитів (Лф) з ознаками раннього та на 80,5 % пізнього апоптозу Лф (р < 0,05), яке мало місце у переважної більшості пацієнтів. У групі пацієнтів з БА без ПОТ відхилень середніх значень цього показника від референтних не відбувалося, а частота зниження апоптозу Лф не перевищувала референтні значення. Відсутність посилення спонтанного апоптозу Лф або його пригнічення у пацієнтів з БА сприяє пролонгації життя цих клітин, персистенції запалення через звільнення їх прозапального вмісту та зниженню репаративних процесів. Отже, подовжене виживання Лф може сприяти персистенції та прогресуванню запалення дихальних шляхів при БА. Тому взаємозв’язок БА та ПОТ потребує подальших комплексних досліджень імунологічних механізмів, які пов’язують дані захворювання та здатні обтяжувати перебіг даної констеляції, а вивчення ролі апоптозу при коморбідній патології у хворих на БА дозволить не лише впливати на контрольованість перебігу захворювання, а і розробляти цілеспрямовані ефективні терапевтичні програми для пацієнтів.
- Open Access
- 22 March 2023
- Published by National Scientific Center of Phthisiology, Pulmonology, and Allergology named after F. G. Yanovsky NAMS of Ukraine in Asthma and allergy
- Vol. 22 (1)
Клінічні особливості бронхіальної астми у хворих із коморбідною патологією органів травлення
Резюме. Мета сучасного лікування пацієнтів із бронхіальною астмою (БА) полягає у досягненні та підтриманні повного контролю над хворобою, а саме: гарного контролю клінічних симптомів, мінімізації фіксованої бронхообструкції й небажаних побічних ефектів лікування, а також зменшення ризиків майбутніх загострень. Контрольованість перебігу БА при коморбідній патології органів травлення за даними літератури на теперішній час є невизначеною. Мета роботи: вивчити клінічні особливості перебігу БА при коморбідній патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Матеріали та методи. Об’єкт дослідження: 480 хворих на БА, із них 194 чоловіка та 286 жінок, із контрольованим, неконтрольованим та частково контрольованим перебігом БА, які були проліковані у відділенні бронхообструктивних хвороб легень у хворих на туберкульоз ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України» (НІФП НАМНУ). Для виявлення можливих причин неконтрольованого перебігу захворювання було проведено анкетування за допомогою анкети-опитувальника для хворого бронхообструктивним захворюванням легень, розробленої в НІФП НАМНУ. Всі хворі вели щоденник самоспостереження, в якому фіксувалось: нічну астму (кількість пробуджень на протязі ночі через респіраторні симптоми) – у балах, ранкову скутість у грудній клітці (у балах), денні симптоми (у балах), кашель на протязі дня (у балах), середній рахунок задишки (у балах). Усі перераховані вище симптоми складались у сумарний (загальний) астма-рахунок (у балах), також відмічали кількість інгаляцій β2-агоністів короткої дії на добу. Результати. Установлено, що втрата контрольованості БА завжди призводить до збільшення числа та поєднання дисфункції різних органів системи травлення і навпаки: поява та збільшення коморбідної патології органів травлення обтяжує перебіг та погіршує контрольованість БА. Найбільш частою коморбідною патологією ШКТ при контрольованому перебігу БА є синдром подразненого кишківника – у 44,4 % хворих, при частково контрольованому перебігові: хронічний гастрит 34,5 %, хронічний холецистит – 22,0 % та хронічний панкреатит – 67,4 %, при неконтрольованому перебігу за високого відсотку хворих із хронічним гастритом, холециститом та синдромом подразненого кишківника, збільшувався відсоток хворих із калькульозним холециститом – 25,0 %. При контрольованому перебігові БА не було різниці в клінічних проявах БА в групах хворих з наявністю та відсутністю коморбідної патології ШКТ. При частково контрольованому перебігу БА із супутньою коморбідною патологією органів травлення результати дослідження показали виражену сезонність загострень БА, провокування їх респіраторними чинниками та контактом з причинно-значущими алергенами у 53,5 % хворих на БА середньої тяжкості, а також у 28,0 % обстежених з тяжким перебігом астми, з яких 67,4 % пацієнтів проходили стаціонарне лікування до двох разів на рік, чверть пацієнтів – більше трьох-чотирьох разів на рік, а у 30,2 % осіб тривалість госпіталізації складала до 30 днів. При неконтрольованому перебігу БА із коморбідною патологією ШКТ 56,1 % пацієнтів відмічали сезонність загострення астми, 47,8 % – його зв`язок з контактом з алергенами, 38,0 % – з фізичним навантаженням, 51,2 % осіб – з респіраторними інфекціями. Лише у 46,3 % хворих загострення зустрічалися...
- 22 March 2023
- Published by National Scientific Center of Phthisiology, Pulmonology, and Allergology named after F. G. Yanovsky NAMS of Ukraine in Asthma and allergy
- Vol. 22 (1)
Open AccessКлінічні особливості бронхіальної астми у хворих із коморбідною патологією органів травлення
Резюме. Мета сучасного лікування пацієнтів із бронхіальною астмою (БА) полягає у досягненні та підтриманні повного контролю над хворобою, а саме: гарного контролю клінічних симптомів, мінімізації фіксованої бронхообструкції й небажаних побічних ефектів лікування, а також зменшення ризиків майбутніх загострень. Контрольованість перебігу БА при коморбідній патології органів травлення за даними літератури на теперішній час є невизначеною. Мета роботи: вивчити клінічні особливості перебігу БА при коморбідній патології шлунково-кишкового тракту (ШКТ). Матеріали та методи. Об’єкт дослідження: 480 хворих на БА, із них 194 чоловіка та 286 жінок, із контрольованим, неконтрольованим та частково контрольованим перебігом БА, які були проліковані у відділенні бронхообструктивних хвороб легень у хворих на туберкульоз ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України» (НІФП НАМНУ). Для виявлення можливих причин неконтрольованого перебігу захворювання було проведено анкетування за допомогою анкети-опитувальника для хворого бронхообструктивним захворюванням легень, розробленої в НІФП НАМНУ. Всі хворі вели щоденник самоспостереження, в якому фіксувалось: нічну астму (кількість пробуджень на протязі ночі через респіраторні симптоми) – у балах, ранкову скутість у грудній клітці (у балах), денні симптоми (у балах), кашель на протязі дня (у балах), середній рахунок задишки (у балах). Усі перераховані вище симптоми складались у сумарний (загальний) астма-рахунок (у балах), також відмічали кількість інгаляцій β2-агоністів короткої дії на добу. Результати. Установлено, що втрата контрольованості БА завжди призводить до збільшення числа та поєднання дисфункції різних органів системи травлення і навпаки: поява та збільшення коморбідної патології органів травлення обтяжує перебіг та погіршує контрольованість БА. Найбільш частою коморбідною патологією ШКТ при контрольованому перебігу БА є синдром подразненого кишківника – у 44,4 % хворих, при частково контрольованому перебігові: хронічний гастрит 34,5 %, хронічний холецистит – 22,0 % та хронічний панкреатит – 67,4 %, при неконтрольованому перебігу за високого відсотку хворих із хронічним гастритом, холециститом та синдромом подразненого кишківника, збільшувався відсоток хворих із калькульозним холециститом – 25,0 %. При контрольованому перебігові БА не було різниці в клінічних проявах БА в групах хворих з наявністю та відсутністю коморбідної патології ШКТ. При частково контрольованому перебігу БА із супутньою коморбідною патологією органів травлення результати дослідження показали виражену сезонність загострень БА, провокування їх респіраторними чинниками та контактом з причинно-значущими алергенами у 53,5 % хворих на БА середньої тяжкості, а також у 28,0 % обстежених з тяжким перебігом астми, з яких 67,4 % пацієнтів проходили стаціонарне лікування до двох разів на рік, чверть пацієнтів – більше трьох-чотирьох разів на рік, а у 30,2 % осіб тривалість госпіталізації складала до 30 днів. При неконтрольованому перебігу БА із коморбідною патологією ШКТ 56,1 % пацієнтів відмічали сезонність загострення астми, 47,8 % – його зв`язок з контактом з алергенами, 38,0 % – з фізичним навантаженням, 51,2 % осіб – з респіраторними інфекціями. Лише у 46,3 % хворих загострення зустрічалися...
- Open Access
- 6 April 2022
- Published by National Scientific Center of Phthisiology, Pulmonology, and Allergology named after F. G. Yanovsky NAMS of Ukraine in Asthma and allergy
- Vol. 21 (1-2)
Адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи хворих на бронхіальну астму в залежності від ступеня тяжкості та контрольованості перебігу захворювання
Резюме. Мета дослідження: дослідити адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи та їхню довготривалу динаміку у хворих на бронхіальну астму (БА) в залежності від ступеня тяжкості та контрольованості перебігу захворювання. Матеріали та методи дослідження. В дослідженні приймало участь 480 хворих на БА, із перебігом хвороби від легкого до тяжкого ступеня і контрольованим, неконтрольованим та частково контрольованим перебігом захворювання. Медикаментозні програми застосовувалися за принципом «ступеневого підходу» до фармакотерапії лікування хворих на БА відповідно до ступеня тяжкості перебігу хвороби. Для визначення контрольованості перебігу захворювання всі хворі попередньо були проанкетовані за допомогою астма-контроль тесту (АСТ) та опитувальника контролю астми (АCQ). Всім обстежуваним проводилось визначення адаптаційного резерву респіраторної системи, максимального споживання кисню, прораховувався адаптаційний потенціал серцево-судинної системи по формулі Баєвського та індекс фізичного здоров’я протягом десятирічного інтервалу (рік, п’ять та десять років). Статистична обробка матеріалу проводилася за допомогою ліцензійних програмних продуктів, які входять у пакет Microsoft Office Professional 2000, ліцензія Russian Academic OPEN NO LEVEL № 17016297 у програмі Excel. Висновки. Адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи у хворих на БА залежать від тяжкості, а прогресування негативної динаміки у часі – від контрольованості перебігу захворювання, що доведено високими кореляційними зв’язками між величиною адаптаційного потенціалу (τ = 0,72, р < 0,001 та τ = 0,61, р < 0,001), максимальним споживанням кисню (τ = –0,74, р < 0,023, τ = –0,69, р < 0,037), функціональним резервом респіраторної системи (τ = 0,65, р < 0,028 та τ = 0,73, р < 0,005), фізичного здоров’я (τ = 0,59, р < 0,008, τ = 0,64, р < 0,021). Тестування адаптаційних можливостей кардіореспіраторної системи у хворих на БА повинно бути плановим, особливо при тяжкому чи не контрольованому перебізі захворювання. Методика проста у виконанні, не потребує додаткових фінансових витрат і навчання медичного персоналу, дозволяє швидко діагностувати розвиток та прогресування процесів дезадаптації навіть за відсутності клінічних проявів захворювання, контролювати фізичну активність, вітальний прогноз та ефективність лікування.
- 6 April 2022
- Published by National Scientific Center of Phthisiology, Pulmonology, and Allergology named after F. G. Yanovsky NAMS of Ukraine in Asthma and allergy
- Vol. 21 (1-2)
Open AccessАдаптаційні можливості кардіореспіраторної системи хворих на бронхіальну астму в залежності від ступеня тяжкості та контрольованості перебігу захворювання
Резюме. Мета дослідження: дослідити адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи та їхню довготривалу динаміку у хворих на бронхіальну астму (БА) в залежності від ступеня тяжкості та контрольованості перебігу захворювання. Матеріали та методи дослідження. В дослідженні приймало участь 480 хворих на БА, із перебігом хвороби від легкого до тяжкого ступеня і контрольованим, неконтрольованим та частково контрольованим перебігом захворювання. Медикаментозні програми застосовувалися за принципом «ступеневого підходу» до фармакотерапії лікування хворих на БА відповідно до ступеня тяжкості перебігу хвороби. Для визначення контрольованості перебігу захворювання всі хворі попередньо були проанкетовані за допомогою астма-контроль тесту (АСТ) та опитувальника контролю астми (АCQ). Всім обстежуваним проводилось визначення адаптаційного резерву респіраторної системи, максимального споживання кисню, прораховувався адаптаційний потенціал серцево-судинної системи по формулі Баєвського та індекс фізичного здоров’я протягом десятирічного інтервалу (рік, п’ять та десять років). Статистична обробка матеріалу проводилася за допомогою ліцензійних програмних продуктів, які входять у пакет Microsoft Office Professional 2000, ліцензія Russian Academic OPEN NO LEVEL № 17016297 у програмі Excel. Висновки. Адаптаційні можливості кардіореспіраторної системи у хворих на БА залежать від тяжкості, а прогресування негативної динаміки у часі – від контрольованості перебігу захворювання, що доведено високими кореляційними зв’язками між величиною адаптаційного потенціалу (τ = 0,72, р < 0,001 та τ = 0,61, р < 0,001), максимальним споживанням кисню (τ = –0,74, р < 0,023, τ = –0,69, р < 0,037), функціональним резервом респіраторної системи (τ = 0,65, р < 0,028 та τ = 0,73, р < 0,005), фізичного здоров’я (τ = 0,59, р < 0,008, τ = 0,64, р < 0,021). Тестування адаптаційних можливостей кардіореспіраторної системи у хворих на БА повинно бути плановим, особливо при тяжкому чи не контрольованому перебізі захворювання. Методика проста у виконанні, не потребує додаткових фінансових витрат і навчання медичного персоналу, дозволяє швидко діагностувати розвиток та прогресування процесів дезадаптації навіть за відсутності клінічних проявів захворювання, контролювати фізичну активність, вітальний прогноз та ефективність лікування.