Abstract
Реабілітація військовослужбовців з ураженнями спинного мозку, отриманими внаслідок військових конфліктів чи травматичних подій, є важливим завданням галузі охорони здоров’я. Спинномозкова травма (СМТ) має широкі наслідки для багатьох функцій організму, тому фізіотерапевти лікують низку різних проблем, пов’язаних з СМТ та залученням багатьох систем організму, навіть якщо основна патологія є неврологічною за своєю природою. Мета роботи – проаналізувати особливості фізичної терапії військовослужбовців з ураженнями спинного мозку. Матеріали та методи – теоретичний аналіз та узагальнення науково-методичної літератури. Результати дослідження. Фізіотерапія на етапі реабілітації фокусується на цілях, пов’язаних з руховими завданнями, такими як ходьба, штовхання інвалідного візка, використання верхніх кінцівок. Фізіотерапевти, які працюють з пацієнтами з СМТ, лікують біль і респіраторні ускладнення, використовують електростимуляцію для лікування пролежнів, розробляють програми фітнес-тренувань, заохочують людей з СМТ до здорового способу життя, навчають інвалідів спорту, надають різні види ортезів, шин і допоміжних засобів, виписують інвалідні візки, консультують щодо стратегій профілактики болю в плечах і пролежнів, проводять різні електротерапевтичні втручання. Отже, фізіотерапевти, які лікують людей з СМТ, повинні володіти різноманітними клінічними навичками. Фізіотерапевтична практика може значно змінитися протягом наступного десятиліття. Екзоскелети вже доступні і дозволяють людям з паралічем нижніх кінцівок ходити по землі. Терапія стовбуровими клітинами також може одного дня відкрити двері для тих, хто страждає на СМТ. Висновки. Фізична терапія військових з ураженням спинного мозку становить складний і багатоплановий процес, який базується на принципах індивідуалізації, комплексності та поетапності.

This publication has 18 references indexed in Scilit: