VZVitaliy P. Zhelezny

Vitaliy P. Zhelezny

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article

Previous Organizations / Institutes

The organizations / institutes from the scholar's other articles in the past ten years


Vitaliy P. Zhelezny has a total of 123 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    Особливості дослідження ефективної теплоємності порошків наночастинок CuO методом монотонного нагрівання в адіабатному калориметрі

    by Б.а. Квасницький, Д.о. Івченко, В.ф. Халак, В.п. Желєзний

    Дана робота присвячена комплексному експериментальному дослідженню питомої теплоємності порошків наночастинок оксиду міді (CuO) в температурному діапазоні від 20 до 120 °C. Актуальність дослідження продиктована розвитком технологій сонячної енергетики та необхідністю створення високоефективних термоакумулювальних матеріалів, властивості яких критично залежать від достовірності даних про теплоємність нанорозмірних включень. В якості об'єкта дослідження використано промисловий порошок наночастинок CuO із середнім діаметром частинок менше 50 нм і питомою поверхнею 65,38 м²/г. Експериментальні вимірювання виконані методом монотонного нагрівання в спеціально модернізованому адіабатному калориметрі об'ємом 165,54 см³, оснащеному системою вимірювання радіального градієнта температури зразка. Ключовою особливістю експериментальної установки є наявність капіляра, що дозволяє проводити вакуумну десорбцію домішок безпосередньо в процесі калориметричного досвіду. У роботі детально проаналізовано вплив сорбованої вологи на вимірювану «ефективну» теплоємність. Встановлено, що навіть при незначній вологості порошку (0,16%) процеси десорбції води викликають виражені ендотермічні ефекти, які в традиційних калориметричних дослідженнях (DSC) можуть бути помилково інтерпретовані як справжня теплоємність матеріалу. Проведено порівняння теплової поведінки зразків у відкритій термодинамічній системі (з безперервним вакуумним відкачуванням) і в замкнутій системі (герметичний калориметр). Показано, що в герметичних умовах вище 102 °C встановлюється квазірівноважний стан між зволоженим порошком і парою, що стабілізує значення швидкості нагрівання. Результати серії експериментів у відкритій системі продемонстрували, що багаторазова термічна дегазація дозволяє істотно знизити вплив побічних теплових ефектів. Виявлено, що в міру видалення вологи ефективна теплоємність нанопорошку CuO закономірно знижується, прагнучи до значень, характерних для об'ємного матеріалу (грубозернистого порошку), при цьому відхилення в фінальних тестах не перевищують сумарну похибку вимірювань, яка оцінена в 2-4%. Сформульовано висновок про те, що попередня високотемпературна дегідратація є обов'язковим етапом для отримання відтворюваних і фізично обґрунтованих даних про теплофізичні властивості нанопорошків

  • Paraffin wax/expanded graphite for thermal energy storage: experiment and environmental analysis

    by Vitaly Zhelezny, Olga Khliyeva, Kostyantyn Shestopalov, Viacheslav Khalak, Yana Hlek, Dmytro Ivchenko, Bohdan Kvasnytskyi


  • Результати експериментального дослідження локальних коефіцієнтів тепловіддачі під час кипіння холодоагенту R1233zd(E) у модельному генераторі пари

    by В.п. Желєзний, В.о. Борисов, Д.о. Івченко, В.ф. Халак

    Реалізація органічного циклу Ренкіна (ORC) у низькотемпературних сонячних енергетичних установках дають змогу впроваджувати в промисловість перспективні технології, орієнтовані на підвищення ефективності використання низькопотенційних джерел енергії. Як показує проведений аналіз, найбільш перспективним робочим тілом для установок, що реалізують цикл Ренкіна, є холодоагент R1233zd(E). Теплофізичні властивості цього робочого тіла добре вивчені. Однак процеси теплообміну під час фазових трансформацій цього холодоагенту в генераторах пари залишаються недостатньо вивченими. Дослідження теплообміну в модельному генераторі пари виконано на експериментальній установці, що реалізує нестаціонарний процес нагрівання робочого тіла. Робочу ділянку виготовлено зі сталевої трубки з внутрішнім діаметром 5 мм, товщиною стінки 0,1 мм. Ефективна довжина робочої ділянки становила 1800 мм. Експериментальна ділянка була розділена на десять секцій, на кожній з яких проводилося вимірювання середньої температури стінки. На секціях, що знаходяться на вході та виході експериментальної ділянки, також були розташовані диференціальні термопари, які вимірювали різницю температури між робочим тілом та стінкою труби. У даній статті наведені результати дослідження коефіцієнта тепловіддачі під час фазових трансформацій холодоагенту R1233zd(E) у широкому діапазоні параметрів, що змінюються: температура робочого тіла – від 20 до 150 °С, масова витрата – від 6 до 90 кг/(м2с), тиск – від 1 до 2,25 бар, ступінь сухості пари – від 0,01 до 1 кг/кг, тепловий потік – від 1000 до 4500 Вт/м2. Процеси теплообміну досліджено при розшарованому режимі кипіння робочого тіла. Наведено інформацію про дослідження локальних коефіцієнтів тепловіддачі для рідкої, парової фаз і середніх за перерізом труби коефіцієнтів тепловіддачі під час кипінні R1233zd(E) в генераторі пари, яка в літературі практично відсутня. Локальні коефіцієнти тепловіддачі для рідини і пари та середній коефіцієнт тепловіддачі на секції робочої ділянки визначено для розшарованого режиму кипіння. Досліджено вплив ступеня сухості пари на значення коефіцієнтів тепловіддачі. Запропоновано методику визначення середньої температури стінки труби робочої ділянки. Показано, що значення середнього коефіцієнта тепловіддачі при збільшенні ступеня сухості пари зменшується

  • Експериментальне дослідження в’язкості та теплоємності розчинів холодоагенту R1233zd(Е) у компресорному мастилі planetelf ACD 100FY

    by В.п. Желєзний, В.о. Борисов, Д.о. Івченко, В.ф. Халак

    Підвищення ефективності використання низькопотенційних джерел енергії та теплових відходів можливе завдяки застосуванню теплових насосів, які є частиною систем енергетичних установок, що працюють на основі органічного циклу Ренкіна. Як робочі тіла для таких насосів доцільно використовувати холодоагенти з відносно високою температурою кипіння, які відповідають сучасним екологічним та енергетичним стандартам. Серед них одним із найперспективніших є холодоагент R1233zd(E), теплофізичні властивості якого добре вивчені. Проте в реальних умовах робочі тіла парокомпресійних теплових насосів є не чистими холодоагентами, а його розчинами в компресорних мастилах. Водночас дані щодо теплофізичних властивостей розчинів холодоагенту R1233zd(E) у поліефірних мастилах є вельми обмеженими. У статті представлено результати експериментального дослідження теплоємності мастила та в'язкості розчинів холодоагенту R1233zd(E) із синтетичним поліоефіновим мастилом Planetelf ACD 100FY у широкому діапазоні температур і концентрацій компонентів. Експериментальні дані щодо динамічної в'язкості розчинів R1233zd(E)/Planetelf ACD 100FY виміряно методом кульки, що котиться, у діапазоні температур від 10 до 70 °С. Невизначеність отриманих даних для в'язкості розчинів холодоагент/мас­тило не перевищує 3,9 %. З використанням експериментальної інформації про теплоємність компресорного мастила розраховано ентальпію розчинів R1233zd(E)/мастило Planetelf ACD 100FY. Отримані дані апроксимовано малоконстантними рівняннями, зручними для практичного застосування. Досліджено вплив домішок компресорного мастила на температурні та концентраційні залежності в'язкості й ентальпії об'єктів дослідження. Наведена в статті інформація про в'язкість та ентальпію розчинів холодоагент/мастило необхідна для коректної оцінки впливу домішок компресорного мастила на показники енергетичної ефективності теплових насосів і вивчення впливу домішок компресорного мастила на інтенсивність теплообміну процесів кипіння у випарнику

  • Експериментальне дослідження густини та тиску насичених парів розчинів холодоагенту R1233zd(E) у компресорному мастилі Рlanetelf ACD 100FY

    by В.п. Желєзний, В.о. Борисов, Д.о. Івченко, В.ф. Халак

    Підвищення ефективності використання низькопотенційних джерел енергії та теплових відходів низького температурного потенціалу можливе у разі використання високотемпературних теплових насосів, що входять до складу систем енергетичних установок, які реалізують органічний цикл Ренкіна. У якості робочих тіл у високотемпературних теплових насосах мають використовуватися холодоагенти, що мають порівняно високу температуру кипіння і відповідають сучасним еколого-енергетичним вимогам. Наразі холодоагент R1233zd(E) належить до числа найперспективніших робочих тіл для високотемпературних теплових насосів. Теплофізичні властивості цього холодоагенту досить добре вивчені. Однак реальним робочим тілом парокомпресійних теплових насосів є на чистий холодоагент, а розчини цього холодоагенту в мастилах. Дані про теплофізичні властивості розчинів холодоагенту R1233zd(E) у поліефірних компресорних мастилах на цей час практично відсутні. У статті представлено результати експериментального дослідження тиску насичених парів, густини розчинів холодоагенту R1233zd(E) із синтетичним поліоефіновим мастилом Planetelf ACD 100FY у широкому діапазоні температур і концентрацій компонентів. Дослідження виконано з використанням статичних методів вимірювання густини та тиску насичених парів у діапазоні температур від 273 до 343 К і за тисків до 5 бар. Отримані дані апроксимовано малоконстантними рівняннями зручними для практичного застосування. Невизначеність отриманих даних для густини розчинів холодоагент/мастило не перевищує 0.30%. Невизначеність отриманих даних про тиск насичених парів змінюється від 0.06 бар (при тиску 0,2 бар) до 0,15 бар (при тиску 5 бар). У роботі вивчено температурну та концентраційну залежності тиску насичених парів, густини. Наведено дані про теплофізичні властивості компресорного мастила Planetelf ACD. Виконано аналіз поведінки надлишкових термодинамічних функцій рідкого розчину R1233zd(E)/Planetelf ACD 100FY

  • Експериментальне дослідження локальних коефіцієнтів тепловіддачі при генерації пари R245fa у модельному генераторі пари

    by В.п. Желєзний, Ю.о. Желіба, Д.о. Івченко, В.о. Борисов, О.а. Шумський, С.а. Кантор

    Енергетичні установки, що реалізують органічний цикл Ренкіна (ORC), дають змогу впроваджувати в промисловість перспективні технології, що орієнтовані на підвищення ефективності використання низькопотенційних джерел енергії та теплових відходів. Як робочі для таких енергетичних об'єктів найчастіше використовують речовини, які мають порівняно високу температуру кипіння, високі екологічні властивості. Нині як найбільш перспективне робоче тіло для установок, що реалізують цикл Ренкіна, широко використовують холодоагент R245fa. Теплофізичні властивості цього робочого тіла добре вивчені. У статті наведено інформацію про дослідження локальних коефіцієнтів тепловіддачі для рідкої, парової фаз і середніх за перерізом труби коефіцієнтів тепловіддачі під час кипінні R245fa в генераторі пари, яка в літературі практично відсутня. Дослідження коефіцієнтів тепловіддачі виконано нестаціонарним методом за змінної масової витрати робочого тіла. Робочу ділянку виготовлено зі сталевої трубки з внутрішнім діаметром 5 мм, товщиною стінки 0,1 мм. Ефективна довжина робочої ділянки становила 1800 мм. Експериментальна ділянка була поділена на десять секцій, на кожній з яких проводилося вимірювання середньої температури стінки. На секціях котрі знаходяться на вході та виході експериментального також розташовані диференційні термопари які вимірювали різницю температури між робочим тілом та стінкою труби Масові потоки робочого тіла, ступінь сухості парів і теплові потоки перебували в діапазонах 1…12 кг/(м2⋅с), 0,01…0,9 і 0,4…0,6 кВт/м2, відповідно. Витрата визначалася ваговим методом і невизначеність отриманих значень не перевищувала 0,5 г. Локальні для рідини і пари коефіцієнти тепловіддачі та середній на секції робочої ділянки коефіцієнт тепловіддачі визначено для розшарованого режиму кипіння. Досліджено вплив ступеня сухості пари R245fa на значення коефіцієнтів тепловіддачі. Запропоновано методику визначення середньої температури стінки труби робочої ділянки. Показано, що значення середнього коефіцієнта тепловіддачі при збільшенні ступеня сухості пари зменшується. Середній коефіцієнт тепловіддачі змінює своє значення від величини локального коефіцієнта тепловіддачі для рідкої фази до величини локального коефіцієнта тепловіддачі для парової фази

  • On Modelling the Viscosity of Fullerene-Containing Nanofluids

    by Kateryna Khanchych, Vitaly Zhelezny, Olga Khliyeva, Ivan Diachenko, Yury Semenyuk, Yana Hlek

    The results of modeling the viscosity of fullerene-containing nanofluids (NFs) in a wide temperature range are presented. Two different models for predicting the viscosity of NFs are proposed. The first one is based on the thermodynamic similarity of the studied NFs with their base fluids. It was established that solutions of fullerene ${\mathrm C}_{60}$ in o-xylene as well as solutions of fullerene ${\mathrm C}_{60}$ in tetralin (1,2,3,4 - tetrahydronaphthalene) are thermodynamically similar with o-xylene and tetralin, respectively. To calculate the viscosity of fullerene-containing NFs, the equations based on the activation theory of viscous flow were used. An analysis of the temperature dependence of the activation energy of the base fluids and corresponding NFs was performed. It was found that the temperature dependences of the activation energy of the base fluids and corresponding NFs are practically equidistant lines. That makes possible to predict the viscosity of the NFs using the obtained temperature dependences of the activation energy of the base fluids and limited information on the NF’s viscosity (one experimental value for a certain concentration). The second model for predicting the viscosity of the NFs is based on the information on a free volume that can be obtained from data on the density of the NFs. In this model, it is proposed to use as the free volume of the studied solutions the inverse quantities to their critical amplitudes calculated by the author’s model of the extended scaling.


  • Open Access

    The effect of metal wool on the charging and discharging rate of the phase transition thermal storage material

    by Olga Khliyeva, Vitaly Zhelezny, Aleksey Paskal, Yana Hlek, Dmytro Ivchenko

    Thermal energy storage (TES) plays an important role in solar heat power systems. The use of phase change materials (PCM) and selecting additives to increase the rate of heat accumulation is a promising way to increase the efficiency and reliability of such systems. The objects of the study were pure paraffin wax (PW) and composite PCMs based on it (containing aluminum and copper wool of 30 and 45 μm in diameter, respectively). An experimental setup with a cylindrical measuring cell was created, which was also considered as a model of a capsule with a thermal storage material. The rate of temperature change in the pure PW sample and samples of composite PCMs was experimentally measured. Two modes of heating and cooling were investigated: from 48 to 59 °C (mode with a phase change) and from 30 to 40 °C (mode without phase changes). Heating time from 48 to 59 °C for the PW sample was 13 min., for the PW samples with the content of aluminum wool of 0.00588 and 0.01780 m3·m-3 − 11 and 10.5 min., for the PW samples with the content of copper wool of 0.00524 and 0.01380 m3·m-3 − 11 and 8 min., correspondingly. The minimum heating time from 30 to 40 °C was 6 min. for the sample of PW with 0.01380 m3·m-3 of copper wool in comparison with 9 min. for the sample of pure PW. The expediency of using copper wool as an additive to thermal storage materials of PW to increase the charging and discharging rate of TES devices without significantly raising their price was confirmed. The presence of metal wool in molten PW suppresses bottom-up convective currents, so the main mechanism of heat transfer is thermal conductivity. This fact will contribute to a faster equalization of the temperature field by the height of heat storage capsules


  • Open Access

    Density, specific heat capacity and viscosity of fullerene C60 solutions in tetralin

    by I V Motovoy, V P Zhelezny, O Ya Khliyeva, Ye Yu Melnik, I A Diachenko, Ye D Dmitriev

    By combination of thermophysical and optical properties the solutions of tetralin with nanoparticles such as fullerene C60 can be considered as promising heat transfer agents for solar energy. The paper presents the results of experimental investigation for the density, viscosity and specific heat capacity of tetralin / fullerene C60 solutions. The study was performed in the temperature range 237…434 (K) and concentrations of fullerene C60 up to 1.043 (wt.%). The obtained results have shown an increase in the density and viscosity, as well as a decrease in the specific heat capacity of tetralin after adding C60. The obtained temperature dependences for the thermophysical properties of tetralin / C60 solutions are equidistant to theirs for tetralin. Obtained data on the density and viscosity were accurately fitted by a few-constant correlations for non-associated substances. The experimental data on the specific heat capacity of both tetralin and tetralin / C60 solutions indicate to significant effect of supramolecular structures in a liquid phase of aromatic hydrocarbons on this property. This effect is most significant in the temperature region close to the triple point. A new correlation for predicting the specific heat capacity of aromatic hydrocarbons containing fullerene C60 on the boiling line using a limited initial empirical data is proposed.