Ганна Кірейцева has a total of 30 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Оцінювання повноти та якості розкриття екологічної інформації у ESG-звітності підприємств гірничо-металургійного комплексу

    by Г.в. Кірейцева, С.в. Хоменко

    Стаття присвячена розробленню методичного підходу до комплексного оцінювання повноти та якості розкриття еколо- гічної інформації у корпоративній звітності підприємств гірничо-металургійного комплексу відповідно до Європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS E1 – E5). Актуальність дослідження зумовлена посиленням вимог до корпо- ративної прозорості внаслідок ухвалення Директиви (ЄС) 2022/2464 (CSRD), значним екологічним впливом гірничо-мета- лургійного виробництва та обмеженою порівнюваністю наявних ESG-даних. Для проведення контент-аналізу сформовано систему з 30 індикаторів, об’єднаних у п’ять тематичних блоків відповідно до стандартів ESRS E1 «Зміна клімату», E2 «Забруднення», E3 «Водні та морські ресурси», E4 «Біорізноманіття та екосистеми» та E5 «Використання ресурсів і цир- кулярна економіка». Для кількісної оцінки розроблено шестирівневу кумулятивну шкалу від 0 до 5 балів, яка розмежовує відсутність інформації, декларативне розкриття та повне кількісне й верифіковане представлення даних. Інформаційну основу дослідження становили дев’ять інтегрованих річних звітів, звітів зі сталого розвитку та кліматичних звітів компаній Metinvest, Ferrexpo та Interpipe за 2022 – 2024 рр., за якими здійснено 270 індикаторних оцінювань. За результатами роз- раховано часткові індекси за кожним стандартом ESRS та інтегральний індекс екологічної прозорості. Найвище значення ІЕП у 2024 р. отримав Interpipe (68,4 %), друге місце посіла Ferrexpo (65,6 %), показник Metinvest становив 56,6 %. Жоден зі звітів не досяг рівня понад 80 %. Найповніше розкритими виявилися блоки ESRS E1 та ESRS E5 (по 68,9 %), найменш повно ESRS E4 (49,6 %), що свідчить про недостатнє висвітлення впливів на біорізноманіття та екосистеми. Отримані результати можуть використовуватися підприємствами, аудиторами, інвесторами й органами публічного управління для порівняльної оцінки якості екологічних розкриттів та підготовки даних до незалежного підтвердження.

  • Open Access

    АДАПТАЦІЯ I-TREE ECO ДЛЯ ОЦІНКИ ДЕПОНУВАННЯ ТА СЕКВЕСТРАЦІЇ ВУГЛЕЦЮ МІСЬКИМИ ДЕРЕВНИМИ НАСАДЖЕННЯМИ ПРОМИСЛОВИХ ЗОН УКРАЇНИ

    by Ганна Кірейцева, Світлана Хоменко

    Мета роботи. Адаптація програмного забезпечення i-Tree Eco для кількісної оцінки депонування та секвестрації вуглецю міськими деревними насадженнями промислових зон України на прикладі м. Житомира з верифікацією результатів за вітчизняними та міжнародними методиками. Методологія. Інвентаризація 110 дерев 13 видів проводилась у червні-липні 2025 року на 15 кругових пробних ділянках відповідно до Інструкції № 226 із застосуванням обладнання Haglöf (Швеція). Моделювання секвестрації вуглецю виконано за допомогою i-Tree Eco версії 6.0.35. Для верифікації результатів проведено порівняльний аналіз з методикою оцінки фітомаси лісових насаджень та нормативами IPCC. Наукова новизна. Вперше проведено адаптацію i-Tree Eco для оцінки екосистемних послуг міських насаджень промислових зон України з верифікацією за вітчизняною методикою Лакиди та міжнародними стандартами IPCC. На відміну від попередніх українських досліджень, які фокусувалися на паркових насадженнях у сприятливих умовах, дане дослідження охоплює території з високим техногенним навантаженням та встановлює коефіцієнти корекції для основних деревних видів промислових зон. Висновки. Загальний вуглецевий резервуар становить 21,4 т С (78,5 т CO2-екв.) при середньому показнику 194,5 кг С/дерево. Валова щорічна секвестрація – 625 кг С/рік (2,29 т CO2 /рік). Порівняльний аналіз показав середнє відхилення +8,6 % та +12,2 %, що знаходиться в межах допустимої методичної похибки (±10–15 %). Встановлено високу концентрацію вуглецевого запасу у двох видів: акація біла та верба плакуча акумулюють 62,6 % загального запасу при чисельності 27,3 %. Доведено коректність застосування i-Tree Eco для українських умов за дотримання належної ідентифікації видів та точності польових вимірювань. Результати можуть використовуватись для розробки стратегій управління міськими лісами та інтеграції екосистемних послуг у систему вуглецевого обліку України.

  • Open Access

    ІНТЕГРОВАНА МОДЕЛЬ ЗАЛУЧЕННЯ ЗЕЛЕНИХ ІНВЕСТИЦІЙ ДЛЯ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ ЗАЛІЗОРУДНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

    by Ганна Кірейцева, Олена Виговська, Світлана Хоменко

    Метою статті є розроблення інтегрованої моделі залучення зелених інвестицій для декарбонізації залізорудної промисловості України в контексті запровадження Механізму вуглецевого кордонного регулювання Європейського Союзу та глобальних тенденцій переходу до кліматичної нейтральності. Методологія дослідження базується на системному підході з використанням функціонального моделювання бізнес-процесів, порівняльному аналізі міжнародного досвіду провідних світових гірничодобувних компаній (Rio Tinto, BHP, Vale, ArcelorMittal) і адаптації кращих практик декарбонізації до специфіки українських гірничо-збагачувальних комбінатів. Теоретичною основою є концепції сталого розвитку промисловості, теорія зеленого фінансування та методологія оцінювання парникових газів GHG Protocol. Використано методи сценарного планування для визначення траєкторій технологічної модернізації та фінансово-економічного аналізу для обґрунтування інвестиційних рішень у контексті переходу до кліматичної нейтральності. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розроблено інтегровану модель залучення зелених інвестицій, яка поєднує технологічний модуль каскадної модернізації від енергоефективних заходів до водневих технологій, фінансовий модуль диверсифікованого залучення капіталу через зелені облігації та ESG-фонди, верифікаційний модуль моніторингу викидів відповідно до міжнародних стандартів. Уперше запропоновано трифазну стратегію реалізації декарбонізації залізорудної промисловості із чітким розподілом на підготовчу (2025–2027 роки), модернізаційну (2027–2030 роки) та трансформаційну (2030–2035 роки) фази з визначенням конкретних обсягів інвестицій і цільових показників зниження викидів CO₂. Висновки. Декарбонізація української залізорудної промисловості потребує системної трансформації технологічних процесів та залучення 3,7–5,3 мільярдів доларів зелених інвестицій протягом 2025–2035 років. Інтегрована модель забезпечує послідовний перехід від енергоефективних заходів до впровадження проривних водневих технологій і систем уловлювання вуглецю, що дозволить досягти цільового зниження викидів на 50–60% до 2035 року. Успішна реалізація моделі забезпечить конкурентоспроможність українських гірничо-збагачувальних комбінатів на європейському ринку зеленої металургійної продукції та відповідність вимогам Механізму вуглецевого кордонного регулювання Європейського Союзу.


  • Open Access

    ГІДРОЛОГІЧНЕ ПЛАНУВАННЯ УРБАНІЗОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ: ІНТЕГРАЦІЯ ВОДНИХ СИСТЕМ ТА МІСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ

    by Святослав Курило, Ілля Циганенко-Дзюбенко, Ганна Кірейцева

    Метою статті є розроблення концептуальних засад ландшафтно-гідрологічного планування міських територій на основі комплексного аналізу взаємодії природних і антропогенних компонентів урбанізованих геосистем. Методологія дослідження базується на системному аналізі та систематизації наукових публікацій із проблем ландшафтно-гідрологічного планування урбанізованих територій, опублікованих у період 2001–2024 років у провідних міжнародних журналах. Використано методи системного аналізу для розроблення концептуальних моделей, геосистемний підхід для структурування ландшафтно-гідрологічних зв’язків, методи просторового аналізу та ГІС-моделювання для обґрунтування планувальних рішень. Теоретичною основою є концепції ландшафтної екології К. Тролля, гідрологічні теорії формування стоку Р. Хортона, концепції урбанізованих систем Дж. Форрестера та підходи до просторового планування П. Геддеса. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше розроблено концептуальну модель ландшафтно-гідрологічних зв’язків в урбанізованих водозборах, яка демонструє ієрархічну організацію зі специфічними вертикальними та горизонтальними потоками речовини й енергії, модифікованими антропогенними чинниками. Уперше запропоновано інтегровану систему ландшафтно-гідрологічного планування, що поєднує ландшафтно-гідрологічний аналіз, сценарне планування та систему індикаторів з використанням ГІС-технологій і методів багатокритеріального аналізу. Висновки. Урбанізація призводить до кардинальної трансформації природних ландшафтно-гідрологічних систем через збільшення площ непроникних поверхонь, зміну структури водообміну та деградацію природної гідрографічної мережі. Просторово-часова трансформація відбувається поетапно від природного стану до формування зрілої урбанізованої системи з техногенною дренажною інфраструктурою. Інтегрована система забезпечує комплексний підхід до управління водними ресурсами через поєднання аналітичних, планувальних і моніторингових компонентів.

  • Open Access

    Особливості здійснення аналізу поточних цін на матеріальні ресурси замовником будівництва під час складання проєктно-кошторисної документації в Україні

    by Сергій Станіславович Іськов, Ірина Володимирівна Давидова, Ганна Вікторівна Кірейцева, Валентин Вацлавович Коробійчук, Павло Юрійович Шевчук

    У статті розглянуто особливості здійснення моніторингу поточних цін на матеріальні ресурси в галузі капітального будівництва, враховуючи цивільні та промислові об’єкти, яке здійснюється замовниками будівництва під час складання проєктно-кошторисної документації в Україні. Розглянуто нормативно-правові вимоги, методологічні підходи та практичні аспекти проведення такого аналізу. Відзначено відсутність єдиного законодавчо закріпленого алгоритму моніторингу цін, що змушує кожного замовника розробляти власний «Порядок здійснення аналізу поточних цін». Проаналізовано Порядки здійснення аналізу (моніторингу) поточних цін на матеріальні ресурси як органів виконавчої влади (Служби відновлення України та Державної митної служби України) та органів місцевого самоврядування. Наведено ключові визначення, що використовуються під час моніторингу поточних цін на матеріальні ресурси. Проаналізовано алгоритм здійснення моніторингу, пошук основних джерел інформації (комерційні пропозиції, бази даних Prozorro, вебресурси, друковані довідники тощо), методики визначення середніх та медіанних цін, а також особливості формування та оприлюднення звітної документації за результатами аналізу. Виконано умовне групування Порядків за пропонованими методиками та рівнем деталізації процедур моніторингу поточних цін. Окрему увагу приділено джерелам отримання інформації, алгоритму проведення моніторингу та вимогам до достовірності даних. Наголошено на важливості прозорості та публікації звітів про моніторинг цін.

  • Open Access

    НОРМУВАННЯ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА ВОДНІ ЕКОСИСТЕМИ: КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ТА УПРАВЛІНСЬКІ РІШЕННЯ

    by Ганна Кірейцева, Ілля Циганенко-Дзюбенко, Світлана Хоменко, Віктор Підвисоцький

    Aquatic ecosystems are currently under unprecedented pressure from transformational changes characterized by irreversibility and cumulative effects. The intensification of anthropogenic load, climate change, and especially in Ukrainian realities, military actions, has significantly complicated the nature of impacts on surface water bodies. Wetlands require special attention as the most vulnerable components of aquatic ecosystems that perform critically important ecological functions including hydrological regime regulation, water purification, biodiversity maintenance, and carbon sequestration. The aim of this study is to systematize scientific research on theoretical approaches to defining transformational changes in aquatic ecosystems and develop criteria for their assessment to make evidence-based management decisions in environmental regulation and anthropogenic load standardization. A comprehensive analysis of modern theoretical approaches, systematization of scientific literature, and bibliometric analysis of 2835 publications in the Scopus database for the period 1990-2024 were conducted. The results confirmed exponential growth in publication activity since the early 2000s, reflecting the increasing relevance of transformational changes in aquatic ecosystems in global scientific discourse. Subject structure analysis revealed the dominance of ecological sciences (39.6%), significant contributions from social sciences (14.7%), Earth sciences (11.3%), and engineering sciences (9.4%), indicating the interdisciplinary nature of the problem. Transformational changes in aquatic ecosystems are defined as significant, often irreversible changes in the structure, functioning, and ecological stability of aquatic environments caused by natural and anthropogenic factors, leading to the formation of new stable ecosystem states that significantly differ from the initial ones and are characterized by the loss of ability to return to the previous state even after cessation of disturbing factors. A comprehensive system of criteria for assessing transformation of aquatic ecosystems has been developed, including three main groups: hydrological, physico-chemical, and biological indicators with corresponding quantitative indicators for standardizing anthropogenic load. Quantitative transformation indicators have been established: changes in average annual flow >15%, oxygen concentration 20%, etc. The cumulative effects of major impact factors were analyzed: urbanization, climate change, and military actions. It was established that the combination of different factors creates synergistic effects that significantly exceed simple additive impact. Particularly dangerous are combinations of urbanization with climate change (eutrophication enhancement), urbanization with military actions (complex pollution), and climate change with military actions (ecosystem degradation acceleration). The scientific novelty lies in forming a holistic conceptual framework for understanding transformational changes in aquatic ecosystems and developing approaches to their regulation through permit activities and environmental standards implementation. The practical significance is determined by the possibility of using the results to develop effective water resource management strategies under conditions of multiple stress impacts, optimize permit activities in ecology, and ensure sustainable development of the water management sector through evidence-based decision-making processes.

  • Open Access

    Перспективи впровадження природоохоронних технологій перероблення відходів руйнації будівель та споруд в Україні

    by Г. В. Кірейцева, О. В. Палій, С. В. Хоменко, О. А. Виговська, В. Т. Підвисоцький

    Визначено перспективи впровадження природоохоронних технологій перероблення відходів руйнації будівель та споруд для забезпечення сталого розвитку будівельної галузі України в період повоєнного відновлення. Проаналізовано світовий досвід управління відходами руйнації будівель та споруд на основі статистичних даних Євростату за 2018-2022 рр. Створено базу даних із 60 наукових публікацій за період 1990-2022 рр. для дослідження властивостей заповнювачів із відходів руйнації будівель та споруд. Виявлено значні розбіжності в рівнях перероблення відходів руйнації будівель та споруд між країнами ЄС (70-90 %) і Україною (23 %), що зумовлені недосконалістю нормативно-правової бази та відсутністю економічних стимулів для розвитку рециклінгу. Встановлено, що заповнювачі з відходів руйнації будівель та споруд характеризуються дещо нижчою щільністю (2300-2750 кг/м³) і підвищеним водопоглинанням (3,52-7,55 %), порівняно з природними заповнювачами (2400-2700 кг/м³ і 0,5-2,0 % відповідно). Ці особливості успішно компенсуються оптимізацією складу бетонної суміші. Доведено можливість збереження 85-95 % міцності бетону в разі заміщення до 30 % природних заповнювачів на заповнювачі з відходів руйнації будівель та споруд, що відповідає міжнародним рекомендаціям RILEM та підтверджує придатність таких матеріалів для конструкційного бетону класів С20/25-С35/45. Визначено економічні переваги: зниження собівартості бетону на 10-18 %, скорочення споживання природних ресурсів на 25-30 % та зменшення транспортних витрат на 40-50 % завдяки використанню місцевих відходів руйнації будівель та споруд. Показано, що українські підприємства (Neo-Eco, Kopach Profi, KSG Agro) досягають 90 % рівня перероблення відходів руйнації будівель та споруд за застосування сучасних європейських технологій автоматизованого сортування та мобільних дробильних установок. Обґрунтовано нагальну потребу розроблення спеціалізованих стандартіяк заповнювачів із відходів руйнації будівель та споруд, гармонізованих з європейськими нормами, створення системи економічних стимулів та розвитку відповідної інфраструктури для забезпечення зеленого відновлення постраждалих територій.

  • Open Access

    ЗАСТОСУВАННЯ БАГАТОВИМІРНИХ СТАТИСТИЧНИХ МЕТОДІВ ДЛЯ АНАЛІЗУ КЛІМАТИЧНИХ ПРОЄКЦІЙ

    by Ганна Кірейцева, Ілля Циганенко-Дзюбенко, Світлана Хоменко, Роман Легенчук

    У статті представлено результати комплексного статистичного аналізу часових рядів температурних показників за сценаріями RCP4.5 і RCP8.5 для території Житомирської міської територіальної громади протягом 1981–2100 рр. Актуальність дослідження зумовлена впливом, що зростає, кліматичних змін на екологічну безпеку і сталий розвиток урбанізованих територій. В умовах глобального потепління особливо важливим є розуміння локальних температурних трендів для розробки ефективних стратегій адаптації та пом’якшення наслідків трансформаційних змін, у тому числі й кліматичних. Використовуючи методи параметричної та непараметричної статистики, виявили статистично значущі (p < 0,05) взаємозв’язки між температурними параметрами. Установлено сильні прямі кореляції між абсолютними значеннями температури й сценаріями RCP4.5 (r = 0,92) і RCP8.5 (r = 0,87), що свідчить про суттєве потепління в довгостроковій перспективі. Рангова кореляція Спірмана підтвердила наявність сильних монотонних залежностей (| r | > 0,7), указуючи на стійкість виявлених температурних трендів. Box-plot аналіз показав значні коливання температури (від 5,0186 °C до 1,8157 °C), що підкреслює необхідність урахування температурних екстремумів при розробці стратегій екологічної безпеки міста. Отримані результати створюють наукове підґрунтя для вдосконалення регіональних кліматичних моделей і розробки комплексних програм адаптації до зміни клімату. Це особливо важливо для забезпечення сталого розвитку урбанізованих територій, збереження біорізноманіття й підвищення стійкості міських екосистем до кліматичних змін. Практичне значення результатів підтверджується їх упровадженням у діяльність природоохоронних організацій і використанням при розробці місцевих програм кліматичної адаптації.


  • Open Access

    АНТРОПОГЕННІ ДЕТЕРМІНАНТИ ДЕГРАДАЦІЇ ГІДРОХІМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ

    by Ганна Кірейцева, Ілля Циганенко-Дзюбенко

    У статті досліджено основні причини антропогенного забруднення водних ресурсів та фактори перевищення нормативних показників якості води. Систематизовано джерела забруднення за їхнім впливом на загально-санітарні та специфічні показники якості води. Проаналізовано вплив промислових і сільськогосподарських стоків, комунальних відходів та урбанізаційних процесів на гідрохімічні параметри водних об'єктів. Особливу увагу приділено забрудненню важкими металами та стійкими органічними забруднювачами, що становлять найбільшу небезпеку для водних екосистем та здоров'я населення. Обґрунтовано поділ показників якості води відповідно до вимог національного законодавства та Водної рамкової директиви ЄС. Запропоновано комплексний підхід до вирішення проблеми забруднення водних ресурсів, що включає вдосконалення технологій очищення стічних вод, посилення контролю за скидами та проведення регулярного моніторингу якості води.