ПППавло Федорович Пиптюк

Павло Федорович Пиптюк

*This is an algorithmically generated author record based on publicly available information.

Current Organizations / Institutes

The organizations/institutes from the scholar's latest article


Павло Федорович Пиптюк has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:


Latest Publications

  • Open Access

    БАЛАНС ІНКЛЮЗИВНОСТІ Й АДАПТИВНОСТІ: НОРМАТИВНІ ЗАСАДИ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

    by Павло Федорович Пиптюк, Галина Анатоліївна Омельяненко, Світлана Борисівна Парій

    У статті розглядаються теоретико-практичні засади інклюзивного та адаптивного фізичного виховання в умовах сучасної освітньої системи, зокрема в контексті реалізації прав дітей з особливими освітніми потребами на доступ до фізичної активності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування освітнього простору, що відповідає міжнародним стандартам інклюзивності, правам людини та принципам рівного доступу. Авторами проаналізовано поняттєвий апарат інклюзивного та адаптивного фізичного виховання, окреслено спільні й відмінні риси цих підходів, а також їхнє місце в системі фізичного розвитку дітей з ООП.У роботі здійснено огляд ключових міжнародних документів (Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, рекомендацій ЮНЕСКО, Хартії з фізичної активності, стратегії ВООЗ) та українського законодавства (Закони України «Про освіту», «Про фізичну культуру і спорт», Концепція інклюзивного навчання, Санітарний регламент), які регламентують реалізацію інклюзивних і адаптивних практик у сфері фізичного виховання. Особливу увагу приділено аналізу практичних моделей, запроваджених у країнах Європи, США та Канаді, які можуть бути релевантними для впровадження в українській системі освіти.Позитивними аспектами дослідження є виявлення прогресу у нормативному забезпеченні та методичній підтримці інклюзивного фізичного виховання, а також підкреслення ролі міждисциплінарної взаємодії у створенні безпечного й ефективного освітнього середовища. До основних бар’єрів автори відносять відсутність уніфікованих стандартів адаптивного фізичного виховання, недостатній рівень підготовки педагогів, обмежену інфраструктуру та фрагментарність реалізації політик інклюзії. У підсумку стаття обґрунтовує потребу в системному оновленні методологічного підґрунтя та практичних механізмів реалізації фізичного виховання для всіх учнів, з акцентом на забезпечення індивідуальних потреб, соціальної інтеграції та реалізації фізичного потенціалу. Робота становить науково-практичну цінність для дослідників, освітян та політиків, зацікавлених у модернізації галузі фізичної культури з позицій інклюзивності.

  • Open Access

    ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА МЕТОДИЧНОГО СУПРОВОДУ ІНКЛЮЗИВНОГО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

    by П. Ф. Пиптюк, Ю. О. Коваленко, Н. О. Заярська

    У статті досліджуються особливості організації та методичного супроводу інклюзивного фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку, що стало її основною метою. Поняття «інклюзія», «інклюзивна освіта» «інклюзивне фізичне виховання» поступово стають невід’ємною частиною представників освітянської педагогічної спільноти. Інклюзивне навчання – це рівний доступ до якісної освіти всім дітям, включаючи дітей з особливими освітніми потребами. Відсутні теоретичне обґрунтування, концептуальні та технологічні підходи до вирішення даної проблеми, інтеграційні програми, що дало поштовх для дослідження даної теми. Сьогодні в Україні немає одностайної думки з питання впровадження системи інклюзивної освіти в загальноосвітні школи, особливо в систему фізичного виховання дітей. Багато фахівців не вірять в ефективність подібної системи, а деякі взагалі вважають її нездійсненною, уважаючи, що різні можливості і здібності учнів є непереборною перешкодою для його впровадження. Причому, як відзначають вони, відмінності дітей особливо яскраво проявляються саме в руховій сфері, під час уроків фізичного виховання. Тому було вирішено провести практичне дослідження на базі загальноосвітніх шкіл м. Запоріжжя (ЗОШ № 3) для виявлення особливостей організації та методичного супроводу інклюзивного фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. У ході дослідження вивчалася науково-інклюзивного фізичного виховання учнів молодшого шкільного віку. Основне місце в дослідженні відводилося педагогічним спостереженням за дітьми з особливими освітніми потребами під час проведення різних форм фізичного виховання (урок фізичної культури, фізкультхвилинки, фізкультурно-спортивні свята, заняття з ЛФК). Досліджувалися особливості навчання «особливих дітей», матеріально-технічні умови, методи та принципи навчання у процесі фізичного виховання. Як результат дослідження, зроблено висновки про необхідність підвищення ефективності процесу інклюзивного фізичного виховання в освітніх установах учителю, який здійснює інклюзивне фізичне виховання, за допомогою певних рекомендацій.

  • Open Access

    ІНКЛЮЗИВНІ УМОВИ КОРЕКЦІЇ РУХОВОЇ СФЕРИ ШКОЛЯРІВ ІЗ ВАДАМИ СЛУХУ ЗАСОБАМИ ОЗДОРОВЧОГО ТУРИЗМУ

    by П. Ф. Пиптюк, Ф. Ф. Товстопя’тКо, С. Б. Парій, М. О. Костіна, Г. А. Омельяненко

    Показано принципи, зміст та організацію інклюзивної та корекційно-розвивальної мовленнєвої роботи та рухової сфери з глухими школярами 12–14 років засобами оздоровчого туризму. У експерименті брали участь 59 школярів, із них 39 глухих. Установлено, що показники кінцевого рівня за всіма роками є кращими в експериментальних групах порівняно з контрольною за винятком ПЗМР. Заняття з глухими школярами 11–15 років на етапі навчального експерименту дали змогу нівелювати розходження між глухими та чуючими школярами. Утрата слуху й недостатній мовний розвиток викликають у глухих школярів істотні утруднення в розвитку рухових якостей і під час занять оздоровчим туризмом. Це вимагає здійснення корекційно-компенсаторної роботи з даною категорією школярів. Недостатня розробленість проблеми корекції рухової сфери глухих школярів на заняттях з оздоровчого туризму стало підставою для вибору теми дослідження. У зв'язку із цим надзвичайно необхідне подальше вдосконалювання корекційно-виховного процесу, реалізації потенційних компенсаторних можливостей розвитку осіб із вадами слуху. У цьому плані важливу роль відіграють фізичні вправи. Педагогічна значущість даної проблеми особливо актуальна в плані прилучення глухих школярів до систематичних занять оздоровчим туризмом. Туризм – це різнобічний виховний засіб для розвитку духовних і фізичних сил, формування характеру та оволодіння життєво необхідними навичками й уміннями. Він є одним із засобів усебічного розвитку й виховання, адже під час подорожей туристи вивчають природні особливості місцевості та ресурси корисних копалин, збирають колекції для краєзнавчих музеїв. Під час подорожей учасники загартовують свій організм, розвивають силу, спритність, витривалість, набувають навичок похідного життя, необхідних у практичній діяльності й побуті.

  • Open Access

    ДОСЛІДЖЕННЯ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЕЛОТУРИСТІВ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ НАВЧАННЯ

    by В. М. Фаворитов, П. Ф. Пиптюк

    The medical and biological aspects of practical training of sports and health tourism specialists are considered in the article. The general task of university education in this specialty is: improving knowledge of tourism, cultural studies, history, economics, ecology, pedagogy, psychology, medicine, hygiene, valeology; enriching the student's personality with moral and ethical values and developing the physical capabilities of his body. In this, a very important aspect is the students' accumulation of experience in controlling the capabilities of the tourists' bodies, assessing their functional state, and the ability to take into account the health-improving effect of systematic sports and health tourism activities. The purpose of the study is to study the characteristics of changes in indicators of the functional readiness of tourists aged 15–17 years during training according to the plan of the primary level curriculum for groups of tourism and local studies in the field of extracurricular education. The object of the study is the training process of tourists who are engaged in the initial level program, which is designed for 1 year of study. The subject of the study is indicators of physical performance, general endurance of athletes who are engaged in tourism. Research methods: theoretical analysis of scientific and methodological literature, pedagogical observations, methods of mathematical statistics. The article provides data on the evaluation of the effectiveness of the application of the program for building the training process of tourists aged 15–17 years in the preparatory period of the annual macrocycle. The nature of changes in indicators of the functional readiness of tourists in the preparatory period under the influence of the traditional program of building the training process was analyzed. The presented materials made it possible to ascertain the effectiveness of the training program for this category of tourists, which included initial, intermediate and final control of physical capacity and functional readiness. The developed program made it possible to make mandatory individual contributions (in shifts) to the training process to improve the physical condition of the examined athletes. At the same time, we found that 20% of tourists did not have the general endurance index fixed during the qualifying hike. У статті розглядаються медико-біологічні аспекти практичної підготовки спеціалістів спортивно-оздоровчого туризму. Загальним завданням університетської освіти із цієї спеціальності є: удосконалення знань туризму, культурології, історії, економіки, екології, педагогіки, психології, медицини, гігієни, валеології; збагачення особистості студента моральними, етичними цінностями та розвиток фізичних можливостей його організму. У цьому дуже важливим аспектом є накопичення студентами досвіду контролю можливостей організму туристів, оцінки їх функціонального стану, вміння враховувати оздоровчий ефект систематичних занять спортивно-оздоровчим туризмом. Мета дослідження – вивчення особливостей зміни показників функціональної підготовленості туристів 15–17 років упродовж тренувань за планом навчальної програми початкового рівня для гуртків туристично- краєзнавчого напряму позашкільної освіти. Об’єкт дослідження – тренувальний процес туристів, які займаються за програмою початкового рівня, яка розрахована на 1 рік навчання. Предмет дослідження – показники фізичної працездатності, загальна витривалість спортсменів, які займаються туризмом. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури, педагогічні спостереження, методи математичної статистики. У статті наведено дані щодо оцінки ефективності застосування програми побудови тренувального процесу туристів 15–17 років у підготовчому періоді річного макроциклу. Проаналізовано характер змін показників функціональної підготовленості туристів у підготовчому періоді під впливом традиційної програми побудови тренувального процесу. Представлені матеріали дали змогу констатувати ефективність задіяної програми тренувальних занять для цієї категорії туристів, яка передбачала початковий, проміжний і кінцевий контроль фізичної працездатності та функціональної підготовленості. Розроблена програма дала змогу проводити обов’язкові індивідуальні (зміни) внески...

  • МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ТУРИЗМІ ТА ГОСТИННОСТІ ПІД ЧАС НАПИСАННЯ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ТУРИЗМУ

    by Л. В. Бескоровайна, П. Ф. Пиптюк, В. Р. Наздравецька

    У статті досліджується проблема методології наукових досліджень в туризмі та гостинності в ході написання кваліфікаційних робіт майбутніх фахівців із туризму в їх професійній підготовці в закладах вищої освіти. Підкреслюється значення фахової підготовки майбутніх фахівців із туризму до професійної практики, що помічається на таких ролях, як: суспільна – піднесення туризму як соціально-економічної інфраструктури, міжнародних взаємозв’язків та кооперації; культурологічна – зріст гармонійної, полікультурної людини із цільним науковим світосприйманням щодо всесвітнього, інтернаціонального призначення туризму в культурній солідарності людськості; особистісна – інтелектуальний, психологічний, професіональний розвиток, становлення національної свідомості; гуманітарна – піднесення творчого резерву особистості, ерудиції, стремління до самовдосконалення, розповсюджування знань; політична – усвідомлення професії в туризмі як дієвого засобу збереження миру й злагоди суспільства. Показано, що методологія є системою наукових принципів, підходів, прийомів, методів, методик, завдяки яким відбувається організація наукового дослідження майбутніх фахівців із туризму. Від точного, належного відбору принципів, підходів, прийомів, методів, методик, залежать наслідки наукового пошуку, аргументація гіпотези, реалізація дослідницьких завдань та досягнення мети наукової роботи. Доведено, що виконуючи будь-який вид діяльності самостійно, приміром й кваліфікаційну роботу, майбутні фахівці з туризму набувають здатності брати власну відповідальність за результати; незалежно вирішувати задачі; добувати конструктивні вирішення проблемних питань та вихід із кризових становищ; креативно й творчо думати та діяти.

  • ПРОГРАМНИЙ ТУРИЗМ: ОРГАНІЗАЦІЯ РЕКРЕАЦІЙНИХ ПОСЛУГ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ІНФРАСТРУКТУРИ ТУРИЗМУ (ПИТАННЯ ПРОЄКТУВАННЯ, ДИВЕРСИФІКАЦІЇ, КРЕАТИВНОСТІ, КЛАСТЕРИЗАЦІЇ)

    by Лариса Безкоровайна, Павло Пиптюк, Вікторія Наздравецька

    З’ясовано, що вплив туризму як потужного механізму забезпечення соціально-економічного піднесення держави допустимий завдяки розвитку внутрішнього та в’їзного туризму, що потребує проєктування нового туристичного продукту (туру, маршруту, послуги), організації рекреаційних послуг адекватно всесвітнім та європейським тенденціям із урахуванням національних та регіональних властивостей. Визначним і далекосяжним шляхом для розвитку туристичної галузі в Україні, зважаючи на європейську практику диверсифікації надання рекреаційних послуг, служить становлення таких видів туризму, як: сільський, зелений, агротуризм, що відповідає дотриманню гармонійності між економічними, соціокультурними, політичними, екологічними площинами.