Надія Антонюк
Надія Антонюк has a total of 10 co-authors. Here are the top co-authors by number of shared publications:
- Надія Пушкар2 shared publications
- Олена Пуш
Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради
2 shared publications - Сергій Марчук
Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради
2 shared publications - Oksana Melnychuk
Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний інститут» Волинської обласної ради
1 shared publication - Ірина Чемерис1 shared publication
- Володимир Антонюк
Волинський національний університет імені Лесі Українки
1 shared publication
Latest Publications
- Open Access
- 30 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 6,p. 63-71
КОМПЕТЕНТІСНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ЛІТНЬОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ
Необхідність зміни системи підготовки майбутніх учителів та її адаптації до вимог ринку праці зумовила значущість дослідження компетентнісного підходу у вищій освіті. Метою цього підходу є інтеграція теоретичної та практичної підготовки фахівців. У статті обґрунтовується актуальність наукового підходу до підготовки майбутніх педагогів в умовах вищої освіти, що відповідає сучасним суспільним очікуванням і вимогам Нової української школи. Підкреслюється, що сучасний фахівець має виступати не лише транслятором знань, а й наставником, фасилітатором і свідомим громадянином, володіючи базовими та гнучкими компетентностями. Актуальність проблеми посилюється зауваженнями до змістового наповнення та якості організації виховного процесу в закладах літнього оздоровлення та відпочинку. Тому компетентнісний підхід є критично важливим для модернізації цієї системи, оскільки він забезпечує трансформацію теоретичних знань у конкретні практичні компетентності (організаційні, комунікативно-емоційні, здоров’язбережувальні, креативні). Метою дослідження є наукове обґрунтування та визначення змісту компетентнісного підходу у підготовці майбутніх педагогів до успішної виховної роботи в специфічних умовах літнього оздоровлення. У статті проаналізовано теоретичні основи компетентнісного підходу та доведено, що він є ключовим механізмом інтеграції теорії та практики, що дозволяє студентам досягати високого рівня готовності (готовність до високопродуктивної, креативної діяльності). Визначено ключові групи компетентностей (організаційна, психолого-педагогічна, особистісно-професійна), які формуються під час практики. Підготовка студентів до роботи в умовах літнього оздоровлення та відпочинку заснована на практико-орієнтованому навчанні та компетентнісно-орієнтованих завданнях, забезпечує формування у майбутніх вчителів здатності самостійно, творчо та відповідально працювати з тимчасовим дитячим колективом, вирішувати комплексні проблеми функціонування закладу та нести повну відповідальність за безпеку та розвиток дітей. Самостійна педагогічна діяльність (педагогічна практика) в реальних умовах літнього оздоровлення та відпочинку слугує каталізатором професійного та особистісного розвитку студентів. Вона не лише зміцнює їхню любов до обраної професії, але й виховує відповідальність за доручені завдання, а також сприяє формуванню ключових якостей: почуття обов’язку, самовимогливості та наполегливості. Літня педагогічна практика визнана інтегративним компонентом освітнього процесу, що консолідує знання і формує професійно значущий потенціал фахівця.
- 30 December 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 6,p. 63-71
Open AccessКОМПЕТЕНТІСНИЙ ПІДХІД У ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ДО РОБОТИ В УМОВАХ ЛІТНЬОГО ОЗДОРОВЛЕННЯ ТА ВІДПОЧИНКУ
Необхідність зміни системи підготовки майбутніх учителів та її адаптації до вимог ринку праці зумовила значущість дослідження компетентнісного підходу у вищій освіті. Метою цього підходу є інтеграція теоретичної та практичної підготовки фахівців. У статті обґрунтовується актуальність наукового підходу до підготовки майбутніх педагогів в умовах вищої освіти, що відповідає сучасним суспільним очікуванням і вимогам Нової української школи. Підкреслюється, що сучасний фахівець має виступати не лише транслятором знань, а й наставником, фасилітатором і свідомим громадянином, володіючи базовими та гнучкими компетентностями. Актуальність проблеми посилюється зауваженнями до змістового наповнення та якості організації виховного процесу в закладах літнього оздоровлення та відпочинку. Тому компетентнісний підхід є критично важливим для модернізації цієї системи, оскільки він забезпечує трансформацію теоретичних знань у конкретні практичні компетентності (організаційні, комунікативно-емоційні, здоров’язбережувальні, креативні). Метою дослідження є наукове обґрунтування та визначення змісту компетентнісного підходу у підготовці майбутніх педагогів до успішної виховної роботи в специфічних умовах літнього оздоровлення. У статті проаналізовано теоретичні основи компетентнісного підходу та доведено, що він є ключовим механізмом інтеграції теорії та практики, що дозволяє студентам досягати високого рівня готовності (готовність до високопродуктивної, креативної діяльності). Визначено ключові групи компетентностей (організаційна, психолого-педагогічна, особистісно-професійна), які формуються під час практики. Підготовка студентів до роботи в умовах літнього оздоровлення та відпочинку заснована на практико-орієнтованому навчанні та компетентнісно-орієнтованих завданнях, забезпечує формування у майбутніх вчителів здатності самостійно, творчо та відповідально працювати з тимчасовим дитячим колективом, вирішувати комплексні проблеми функціонування закладу та нести повну відповідальність за безпеку та розвиток дітей. Самостійна педагогічна діяльність (педагогічна практика) в реальних умовах літнього оздоровлення та відпочинку слугує каталізатором професійного та особистісного розвитку студентів. Вона не лише зміцнює їхню любов до обраної професії, але й виховує відповідальність за доручені завдання, а також сприяє формуванню ключових якостей: почуття обов’язку, самовимогливості та наполегливості. Літня педагогічна практика визнана інтегративним компонентом освітнього процесу, що консолідує знання і формує професійно значущий потенціал фахівця.
- Open Access
- 29 August 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 3,p. 31-37
ДИДАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ РЕФОРМ
У статті висвітлено дидактичний аспект професійно-практичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах сучасних освітніх реформ. Розглянуто актуальні питання реформування вищої педагогічної освіти, нормативно-правового врегулювання професійно-практичної підготовки майбутніх педагогів, збалансованості теоретичної та практично-прикладної її складових, професійної мобільності випускників, врахування перспектив їх працевлаштування. Визначено, що поняття професійно-практичної підготовки вчителя трактується вченими з позицій інтегративної здатності фахівця виконувати свої трудові функції. Професійно-практичну підготовку вчителя початкової школи розглянуто з одного боку як цілісний процес, що характеризується динамічністю, планомірністю, спеціальною організацією та безперервністю, з іншого – як систему організаційно-педагогічних заходів, що визначають траєкторію розвитку і результативність функціонування закладу освіти. Закцентвано увагу на співвіднесенні ключових компетентностей здобувача початкової освіти та вчителя закладу загальної середньої освіти. Визначено, що ключові компетентності вчителя передбачають інтеграцію загальних та професійних складників, деталізуються у Професійному стандарті «Вчитель закладу загальної середньої освіти», транслюються через знання, уміння, навички, комунікацію, відповідальність і автономію. Виявлено закономірність – сформованість компетентностей у вчителя є визначальною для формування компетентностей здобувача початкової освіти. Наголошено, що підвищенню ефективності реалізації фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи сприяє адаптація її змісту до умов роботи в НУШ, використання актуального навчально-методичного інструментарію, пріоритетність практичної складової та перспектив кар’єрного зростання.
- 29 August 2025
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 3,p. 31-37
Open AccessДИДАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ПРОФЕСІЙНО-ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ РЕФОРМ
У статті висвітлено дидактичний аспект професійно-практичної підготовки майбутніх учителів початкової школи в умовах сучасних освітніх реформ. Розглянуто актуальні питання реформування вищої педагогічної освіти, нормативно-правового врегулювання професійно-практичної підготовки майбутніх педагогів, збалансованості теоретичної та практично-прикладної її складових, професійної мобільності випускників, врахування перспектив їх працевлаштування. Визначено, що поняття професійно-практичної підготовки вчителя трактується вченими з позицій інтегративної здатності фахівця виконувати свої трудові функції. Професійно-практичну підготовку вчителя початкової школи розглянуто з одного боку як цілісний процес, що характеризується динамічністю, планомірністю, спеціальною організацією та безперервністю, з іншого – як систему організаційно-педагогічних заходів, що визначають траєкторію розвитку і результативність функціонування закладу освіти. Закцентвано увагу на співвіднесенні ключових компетентностей здобувача початкової освіти та вчителя закладу загальної середньої освіти. Визначено, що ключові компетентності вчителя передбачають інтеграцію загальних та професійних складників, деталізуються у Професійному стандарті «Вчитель закладу загальної середньої освіти», транслюються через знання, уміння, навички, комунікацію, відповідальність і автономію. Виявлено закономірність – сформованість компетентностей у вчителя є визначальною для формування компетентностей здобувача початкової освіти. Наголошено, що підвищенню ефективності реалізації фахової підготовки майбутніх учителів початкової школи сприяє адаптація її змісту до умов роботи в НУШ, використання актуального навчально-методичного інструментарію, пріоритетність практичної складової та перспектив кар’єрного зростання.
- 14 August 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 2,p. 21-26
ПРОФЕСІЙНА МАЙСТЕРНІСТЬ І ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА
У статті розглядаються основні завдання педагога-організатора в закладі загальної середньої освіти, етапи формування професійної педагогічної компетенції. В сучасних умовах розвитку національної системи розвитку освіти одним із пріоритетних завдань є підготовка компетентного, конкурентноспроможного фахівця, здатного успішно розв’язувати проблемні завдання, гнучко й нестандартно мислити, вміти пристосовуватись до швидких змін життя у полікультурному середовищі. Особливе місце в системі виховної роботи в закладі загальної середньої освіти займає посада педагога-організатора, зорієнтована на позитивний виховний вплив. Зазначена посада є складною і багатофункціональною, а тому вимагає від педагога-організатора високого рівня професіоналізму. Отож, підвищення рівня професійної компетентності майбутнього педагога-організатора, здатного творчо мислити, моделювати освітній процес, бути генератором ідей, впроваджувати сучасні інноваційні технології в процес виховання закладу освіти. Це зумовлено, по-перше, тим, що професіонально компетентний педагог позитивно впливає на формування творчої особистості, по-друге, може досягнути кращих результатів у своїй діяльності, по-третє, реалізує свої творчі можливості. Автори роботи за мету визначили науково-теоретичне обґрунтування ролі педагога-організатора в закладі загальної середньої освіти. Розглянуто історичні аспекти становлення посади педагога-організатора. Визначено ключові компетентності, які необхідні під час надання якісних освітніх послуг, пов’язані з модернізацією змісту, оптимізацією методів і технологій організації освітнього процесу. З’ясовано, що в освітньому процесі особливого місця набуває компетентнісний підхід, який дозволяє формувати професійно мобільного педагога-організатора з високим рівнем загального, культурного та професійного розвитку, фахівця, спроможного до змін та систематичного самовдосконалення.
- 14 August 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 2,p. 21-26
ПРОФЕСІЙНА МАЙСТЕРНІСТЬ І ФАХОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ПЕДАГОГА-ОРГАНІЗАТОРА
У статті розглядаються основні завдання педагога-організатора в закладі загальної середньої освіти, етапи формування професійної педагогічної компетенції. В сучасних умовах розвитку національної системи розвитку освіти одним із пріоритетних завдань є підготовка компетентного, конкурентноспроможного фахівця, здатного успішно розв’язувати проблемні завдання, гнучко й нестандартно мислити, вміти пристосовуватись до швидких змін життя у полікультурному середовищі. Особливе місце в системі виховної роботи в закладі загальної середньої освіти займає посада педагога-організатора, зорієнтована на позитивний виховний вплив. Зазначена посада є складною і багатофункціональною, а тому вимагає від педагога-організатора високого рівня професіоналізму. Отож, підвищення рівня професійної компетентності майбутнього педагога-організатора, здатного творчо мислити, моделювати освітній процес, бути генератором ідей, впроваджувати сучасні інноваційні технології в процес виховання закладу освіти. Це зумовлено, по-перше, тим, що професіонально компетентний педагог позитивно впливає на формування творчої особистості, по-друге, може досягнути кращих результатів у своїй діяльності, по-третє, реалізує свої творчі можливості. Автори роботи за мету визначили науково-теоретичне обґрунтування ролі педагога-організатора в закладі загальної середньої освіти. Розглянуто історичні аспекти становлення посади педагога-організатора. Визначено ключові компетентності, які необхідні під час надання якісних освітніх послуг, пов’язані з модернізацією змісту, оптимізацією методів і технологій організації освітнього процесу. З’ясовано, що в освітньому процесі особливого місця набуває компетентнісний підхід, який дозволяє формувати професійно мобільного педагога-організатора з високим рівнем загального, культурного та професійного розвитку, фахівця, спроможного до змін та систематичного самовдосконалення.
- 14 August 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 2,p. 15-20
СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ У ЗВО ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА
У статті розглядається проблема студентського самоврядування та його ролі у підвищенні професійної підготовки майбутнього педагога. На основі аналізу наукового фонду узагальнено підходи до організації освітнього процесу закладу вищої освіти. Домінантним виділено антропологічний, творчий, суб’єктно-об’єктивний, людинознавчий, комплексний, загально-людський, цілісний і діяльнісний підходи. Акцентується на взаємозв’язку та взаємозалежності виокремлених підходів. Мета наукової розвідки полягає в теоретичному узагальненні сутності студентського самоврядування та його місця у системі виховної роботи у закладі вищої освіти. У статті виділено функціональне призначення студентського самоврядування, яке зводиться до максимального вираження та реалізації ініціативи, творчих здібностей здобувачів освіти їх моральних якостей при залученні до управлінської діяльності. Наголошено, що активна участь здобувачів освіти у різних структурах самоврядування є важливим чинником самореалізації особистості, вироблення її стійкої громадянської позиції. Відзначено про те, що активна участь здобувачів освіти в роботі органів самоврядування уможливлює зміни в свідомості людини в найбільш повному виявленні вищої потреби в особистісно-професійному розвитку, забезпечує набуття відповідних знань – базових і професійних. Узагальнено думку про те, що студентське самоврядування є невід’ємним компонентом системи професійної підготовки педагога. Важливою запорукою успіху діяльності студентського самоврядування визначено організацію особистісно орієнтованої підготовки здобувачів на основі діяльнісного підходу, забезпечення ефективної стійкої педагогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу, впровадження психолого-педагогічних та управлінських освітніх компонентів, інтерактивних технологій навчання.
- 14 August 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 2,p. 15-20
СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ У ЗВО ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА
У статті розглядається проблема студентського самоврядування та його ролі у підвищенні професійної підготовки майбутнього педагога. На основі аналізу наукового фонду узагальнено підходи до організації освітнього процесу закладу вищої освіти. Домінантним виділено антропологічний, творчий, суб’єктно-об’єктивний, людинознавчий, комплексний, загально-людський, цілісний і діяльнісний підходи. Акцентується на взаємозв’язку та взаємозалежності виокремлених підходів. Мета наукової розвідки полягає в теоретичному узагальненні сутності студентського самоврядування та його місця у системі виховної роботи у закладі вищої освіти. У статті виділено функціональне призначення студентського самоврядування, яке зводиться до максимального вираження та реалізації ініціативи, творчих здібностей здобувачів освіти їх моральних якостей при залученні до управлінської діяльності. Наголошено, що активна участь здобувачів освіти у різних структурах самоврядування є важливим чинником самореалізації особистості, вироблення її стійкої громадянської позиції. Відзначено про те, що активна участь здобувачів освіти в роботі органів самоврядування уможливлює зміни в свідомості людини в найбільш повному виявленні вищої потреби в особистісно-професійному розвитку, забезпечує набуття відповідних знань – базових і професійних. Узагальнено думку про те, що студентське самоврядування є невід’ємним компонентом системи професійної підготовки педагога. Важливою запорукою успіху діяльності студентського самоврядування визначено організацію особистісно орієнтованої підготовки здобувачів на основі діяльнісного підходу, забезпечення ефективної стійкої педагогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу, впровадження психолого-педагогічних та управлінських освітніх компонентів, інтерактивних технологій навчання.
- 28 February 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 6,p. 17-24
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ, ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ ТА ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ
У статті акцентується увага на впровадженні та дотриманні фундаментальних цінностей академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу, які мають стати пріоритетом у розвитку українського освітньо-наукового середовища. Адже велика кількість порушень академічної доброчесності, які спостерігаються в освітньому процесі, призводять до появи істотних ризиків у процесі впровадження освітньої діяльності у вітчизняних закладах освіти. Така ситуація вкрай негативно позначається на результатах освітнього процесу, унормовує девіантну поведінку, знижує інтелектуальний та моральний потенціал суспільства. Тому на сьогоднішній день академічна культура, письмо, доброчесність повинні бути фундаментом утвердження цінності освіти загалом та стимулом її розвитку. Проведено дослідження етапів розвитку та становлення академічної доброчесності на інституційному та правовому рівнях на теренах світової, вітчизняної освіти. Проаналізовано суть дефініції «академічна доброчесність», види її порушень, фундаментальні цінності та принципи у нормативно-правових документах. Здійснено класифікацію причин академічного шахрайства учасниками освітнього процесу, описано загрози та наслідки таких дій для національної системи освітив в дослідженнях науковців. На основі проведеного аналізу, виділено комплекс заходів спрямованих на утвердження принципів академічної доброчесності в закладі вищої освіти. В процесі роботи над науковою проблемою використані теоретичні методи дослідження: аналізу та синтезу – при опрацюванні наукових, нормативних джерел на відповідну тематику; узагальнення та систематизації – при структуруванні змісту матеріалу, наведенні об’єктивних висновків та переконань; емпіричні методи дослідження: системне спостереження за навчальною діяльністю здобувачів у закладі вищої освіти, проведення з ними бесід, з метою виявлення проявів, причин порушення академічної доброчесності та визначення комплексу заходів задля їх подолання.
- 28 February 2023
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- No. 6,p. 17-24
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ, ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ ТА ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ
У статті акцентується увага на впровадженні та дотриманні фундаментальних цінностей академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу, які мають стати пріоритетом у розвитку українського освітньо-наукового середовища. Адже велика кількість порушень академічної доброчесності, які спостерігаються в освітньому процесі, призводять до появи істотних ризиків у процесі впровадження освітньої діяльності у вітчизняних закладах освіти. Така ситуація вкрай негативно позначається на результатах освітнього процесу, унормовує девіантну поведінку, знижує інтелектуальний та моральний потенціал суспільства. Тому на сьогоднішній день академічна культура, письмо, доброчесність повинні бути фундаментом утвердження цінності освіти загалом та стимулом її розвитку. Проведено дослідження етапів розвитку та становлення академічної доброчесності на інституційному та правовому рівнях на теренах світової, вітчизняної освіти. Проаналізовано суть дефініції «академічна доброчесність», види її порушень, фундаментальні цінності та принципи у нормативно-правових документах. Здійснено класифікацію причин академічного шахрайства учасниками освітнього процесу, описано загрози та наслідки таких дій для національної системи освітив в дослідженнях науковців. На основі проведеного аналізу, виділено комплекс заходів спрямованих на утвердження принципів академічної доброчесності в закладі вищої освіти. В процесі роботи над науковою проблемою використані теоретичні методи дослідження: аналізу та синтезу – при опрацюванні наукових, нормативних джерел на відповідну тематику; узагальнення та систематизації – при структуруванні змісту матеріалу, наведенні об’єктивних висновків та переконань; емпіричні методи дослідження: системне спостереження за навчальною діяльністю здобувачів у закладі вищої освіти, проведення з ними бесід, з метою виявлення проявів, причин порушення академічної доброчесності та визначення комплексу заходів задля їх подолання.
- 14 April 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- Vol. 2 (1) , 10-16
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ І ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ
У статті акцентовано увагу на впровадженні та дотриманні фундаментальних цінностей академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу, що мають стати пріоритетом у розвитку українського освітньо-наукового середовища. Адже велика кількість порушень академічної доброчесності, що спостерігається в освітньому процесі, призводить до появи істотних ризиків під час упровадження освітньої діяльності у вітчизняних закладах освіти. Така ситуація вкрай негативно позначається на результатах освітнього процесу, унормовуючи девіантну поведінку, знижуючи інтелектуальний і моральний потенціал суспільства. Тому нині академічна культура, письмо, доброчесність мають бути фундаментом утвердження цінності освіти загалом і стимулом її розвитку. Проведено дослідження етапів розвитку і становлення академічної доброчесності на інституційному і правовому рівнях на теренах світової і вітчизняної освіти. Проаналізовано суть дефініції «академічна доброчесність», види її порушень, фундаментальні цінності та принципи у нормативно-правових документах. Здійснено класифікацію причин академічного шахрайства учасниками освітнього процесу, описано загрози та наслідки таких дій для національної системи освіти у дослідженнях науковців. На основі проведеного аналізу виділено комплекс заходів, спрямованих на утвердження принципів академічної доброчесності у закладі вищої освіти. Під час роботи над науковою проблемою використано теоретичні методи дослідження, такі як аналіз і синтез (під час опрацювання наукових нормативних джерел із відповідної тематики), узагальнення і систематизація (під час структурування змісту матеріалу, наведення об’єктивних висновків і переконань), емпіричні методи дослідження (системне спостереження за навчальною діяльністю здобувачів у закладі вищої освіти, проведення з ними бесід із метою виявлення проявів, причин порушення академічної доброчесності, визначення комплексу заходів щодо їх подолання).
- 14 April 2022
- Published by Publishing House Helvetica (Publications) in Acta Paedagogica Volynienses
- Vol. 2 (1) , 10-16
АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ У ВІТЧИЗНЯНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: ПРИЧИНИ ПОРУШЕННЯ І ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ
У статті акцентовано увагу на впровадженні та дотриманні фундаментальних цінностей академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу, що мають стати пріоритетом у розвитку українського освітньо-наукового середовища. Адже велика кількість порушень академічної доброчесності, що спостерігається в освітньому процесі, призводить до появи істотних ризиків під час упровадження освітньої діяльності у вітчизняних закладах освіти. Така ситуація вкрай негативно позначається на результатах освітнього процесу, унормовуючи девіантну поведінку, знижуючи інтелектуальний і моральний потенціал суспільства. Тому нині академічна культура, письмо, доброчесність мають бути фундаментом утвердження цінності освіти загалом і стимулом її розвитку. Проведено дослідження етапів розвитку і становлення академічної доброчесності на інституційному і правовому рівнях на теренах світової і вітчизняної освіти. Проаналізовано суть дефініції «академічна доброчесність», види її порушень, фундаментальні цінності та принципи у нормативно-правових документах. Здійснено класифікацію причин академічного шахрайства учасниками освітнього процесу, описано загрози та наслідки таких дій для національної системи освіти у дослідженнях науковців. На основі проведеного аналізу виділено комплекс заходів, спрямованих на утвердження принципів академічної доброчесності у закладі вищої освіти. Під час роботи над науковою проблемою використано теоретичні методи дослідження, такі як аналіз і синтез (під час опрацювання наукових нормативних джерел із відповідної тематики), узагальнення і систематизація (під час структурування змісту матеріалу, наведення об’єктивних висновків і переконань), емпіричні методи дослідження (системне спостереження за навчальною діяльністю здобувачів у закладі вищої освіти, проведення з ними бесід із метою виявлення проявів, причин порушення академічної доброчесності, визначення комплексу заходів щодо їх подолання).