Оцінка природного поновлення у пралісових угрупованнях Picea abies (L.) Karst. НПП «Верховинський»
- 10 March 2026
- journal article
- Published by Ukrainian National Forestry University in Наукові праці Лісівничої академії наук України
- No. 29,p. 51-71
Abstract
Встановлено, що незважаючи на негативний вплив низки абіотичних чинників, зокрема зміни клімату, під наметом пралісових смерекових лісостанів НПП «Верховинський» в умовах відсутності безпосереднього антропогенного впливу відбувається інтенсивний процес природного поновлення Picea abies (L.) Karst., що свідчить про саморегульованість пралісових екосистем як еталонних природних об’єктів. Тенденція щодо кількості підросту зі зміною фази розвитку деревостану прослідковується слабо: 2,74-11,62; 8,28; 3,70-11,22 тис. шт./га. Основна причина значної варіабельності кількості підросту на ділянках полягає у різній інтенсивності розвитку трав’яного вкриття. Як і самосів, підріст в основному зосереджений на лежачих стовбурах IV стадії розкладання і від обсягу останніх значною мірою залежить успішність проходження процесу природного поновлення. Відносна частка зміни висотних груп підросту зі зміною фаз розвитку лісостанів прослідковується доволі чітко. Для деревостанів, що перебувають в оптимальній фазі розвитку, частка дрібного підросту становить 82-96%; для деревостану у фазі старіннявона дещо менша (78%); для деревостанів у фазі розпаду ця частка найменша (50-60%). Зворотна тенденція притаманна зміні частки середнього підросту – від 3 до 32% та великого – від 1 до 20%. Зіставлення структури підросту за висотними групами чітко засвідчує, що деревостани у фазі пристигання характеризуються домінуванням дрібного підросту, тоді як у фазі розпаду спостерігається доволі збалансований розподіл усіх висотних груп за суттєвого збільшення частки середнього та великого підросту. Поряд з підростом Piceа abies, під наметом смерекових пралісів трапляється підріст Sorbus aucuparia L., кількість якого відзначається значною варіабельністю – від 0,5 до 4,3 тис. шт./га. Причини такої варіабельності можуть полягати у специфіці екологічної ролі деревного виду, у стратегії його поширення, в особливостях мікрорельєфу пробних площ тощо. Стан підросту доволі добрий, частка пошкоджень незначна: механічні – для підросту ялини і горобини становлять, відповідно, 2,1-9,6 та 1,9-10,9%, пошкодження дичиною – 0,5-6,6% та близько 3%.Keywords
This publication has 10 references indexed in Scilit:
- Лісівничо-таксаційна характеристика лісостанів Picea abies (L.) Karst. у пралісових угрупованнях Чивчино-Гринявських гір НПП «Верховинський»Наукові праці Лісівничої академії наук України, 2025
- Праліси і квазіпраліси Карпатського національного природного парку: різноманіття, динаміка, менеджментНаукові праці Лісівничої академії наук України, 2025
- Стан і структура пралісів Українських Карпат за результатами моніторингуНаукові праці Лісівничої академії наук України, 2021
- Тенденції динаміки типів лісорослинних умов і породного складу деревостанів Українських Карпат у зв’язку зі змінами кліматуНаукові праці Лісівничої академії наук України, 2020
- Structural changes of the common beech (Fagus sylvatica L.) virgin forest in the context of climate-smart forestryUkrainian Journal of Forest and Wood Science, 2020
- Virgin forests as environmental, educational and scientific object of the Ukrainian CarpathiansVisnyk of the Lviv University. Series Geography, 2019
- Three hundred years of spatio-temporal development in a primary mountain Norway spruce stand in the Bohemian Forest, central EuropeForest Ecology and Management, 2014
- Primeval beech forests at the territory of the National Nature Park «Synevir»: state and prospectsChornomorski Botanical Journal, 2012
- Unexpected impacts of climate change on alpine vegetationFrontiers in Ecology and the Environment, 2007
- Rapid climate change‐related growth decline at the southern range edge of Fagus sylvaticaGlobal Change Biology, 2006